Ухвала суду № 32064357, 11.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" червня 2013 р. м. Київ К-36495/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Борисенко І.В.

Голубєвої Г.К.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року

у справі № 2а-19961/10/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс ЛТД»

до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Територіальне управління Держгірпромнагляду по Донецькій області Державної інспекції по нагляду за охороною надр, геолого-маркшейдерськими роботами та переробкою корисних копалин

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс ЛТД» (позивач) до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області (відповідач) задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001831543/0 від 28 травня 2010 року. Присуджено з Державного бюджету України на користь ТОВ «Мегаполіс ЛТД» витрати із сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, зважаючи на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку Слов'янської філії ТОВ «Мегаполіс ЛТД» з питання повноти нарахування платежів за користування надрами для видобування корисних копалин за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої складено акт № 3156/15-311-33240062 від 19 травня 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001831543/0 від 28 травня 2010 року, яким філії визначено суму податкового зобов'язання із платежів за користування надрами для видобування корисних копалин в розмірі 1 543 705,80 грн. (1 029 137,20 грн. - основний платіж, 514 568,60 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення Слов'янською філією ТОВ «Мегаполіс ЛТД» статті 28 Кодексу України про надра (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пункту 3 Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пункту 3.5 розділу 3 Інструкції про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України по геології і використанню надр від 30 грудня 1997 року № 207/472/51/157 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Інструкція), у зв'язку з неподанням розрахунку платежів за користування надрами для видобування корисних копалин щодо обсягів видобутої кам'яної солі у відповідності до наданої статистичної звітності за формою 5-гр та незастосуванням відповідного нормативу збору.

Задовольняючи позов повністю, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з висновку № 5347/21 від 16 листопада 2004 року інженерно-технічного спеціаліста Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз, складеного щодо класифікації видобуваємої корисної копалини, відповідно до якого фактично з соляного масиву Слов'янською філією ТОВ «Мегаполіс ЛТД» вилучається не весь об'єм кам'яної солі, що ним розробляється, а тільки її розчинна складова NaCl.

Також, судами в основу оскаржуваних рішень покладено Протокол № 2024 від 29 липня 2010 року засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України, в якому вказано, що філією із свердловин вилучається кондиційний сирий розсіл, який очищується від солей кальцію, магнію, та в подальшому використовується як сировина для виробництва харчової солі.

Однак, колегія суддів вважає, що такі висновки судів попередніх інстанцій є передчасними, з огляду на таке.

Відповідно до статті 28 Кодексу України про надра користування надрами є платним, крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Плата за користування надрами справляється у вигляді: платежів за користування надрами; відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; збору за видачу спеціальних дозволів; акцизного збору.

Плата за користування надрами не звільняє користувачів від сплати інших обов'язкових платежів, передбачених законодавчими актами України.

Згідно із статтею 53 Кодексу України про надра при розробці родовищ корисних копалин повинні забезпечуватися, зокрема, облік стану і руху запасів, втрат і погіршення якості корисних копалин, а також подання до статистичних та інших державних органів встановленої законодавством звітності.

Пунктом 3.5 розділу 3 Інструкції передбачено, що обсяги погашених балансових і позабалансових запасів корисних копалин та обсяги видобутку корисних копалин визначаються за даними державної статистичної звітності та геолого-маркшейдерською документацією.

Відповідними формами державної статистичної звітності є, серед іншого, «Звітний баланс запасів корисних копалин», форма 5-гр (металеві, неметалеві корисні копалини, вугілля), форма 8-гр (техногенні корисні копалини), затверджені наказом Міністерства статистики України від 28 серпня 1992 року № 138; «Звіт про комплексне використання корисних копалин при збагаченні та металургійному переділі, розкривних порід та відходів виробництва», форма 71-ТП, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 29 липня 1997 року № 203.

За змістом частин 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів до своєчасного їх подання.

Суди, при розгляді справи, вищезазначені вимоги процесуального закону порушили, оскільки, залишили поза увагою доводи відповідача про подання Слов'янською філією ТОВ «Мегаполіс» до Територіального управління Держгірпромнагляду по Донецькій області Державної інспекції по нагляду за охороною надр, геолого-маркшейдерськими роботами та переробкою корисних копалин статистичних звітів за формою 5-гр та за формою 71-ТП, в яких відображено обсяги погашених запасів кам'яної солі, а також лист Територіального управління Держгірпромнагляду по Донецькій області Державної інспекції по нагляду за охороною надр, геолого-маркшейдерськими роботами та переробкою корисних копалин № 07/6-02/13-152 від 29 березня 2010 року, в якому вказано про здійснення філією видобутку саме кам'яної солі на Райгородській ділянці Слов'янського родовища кам'яної солі.

Також, судами попередніх інстанцій всупереч правилам оцінки доказів, встановленим приписами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, не надано належної правової оцінки твердженню податкового органу про надання Слов'янською філією ТОВ «Мегаполіс» розрахунків збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок держаного бюджету, в яких задекларовано обсяги погашеної кам'яної солі.

Відповідно до частин 2, 3 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Отже, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій не виконано вимоги щодо об'єктивності, всебічності та повноти розгляду справи.

В зв'язку з цим, відповідно до вимог статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати, що згідно з частиною 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області задовольнити частково.

Скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Борисенко І.В.

Голубєва Г.К.