Постанова № 32063605, 20.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 р. Справа № 804/5865/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василієвни при секретаріПетранцові О.Ю. за участю: представника позивача представника відповідача Кравченко В.Г. Коваленко В.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом підприємства «Авіаційна компанія «АгроавіаДніпро» Дніпропетровської міської громадської організації «Асоціація авіації ЗАНГ України» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Підприємство «Авіаційна компанія «АгроавіаДніпро» Дніпропетровської міської громадської організації «Асоціація авіації ЗАНГ України» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправними дії Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області державної податкової служби щодо складання Акту №232/221/32575799 від 14.03.2013 року; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 28.03.2013 року № 0000361520, № 0000351520 Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області державної податкової служби; зобов'язати Дніпропетровську міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області державної податкової служби відновити показники податкової звітності Підприємства «Авіаційна компанія «АгроавіаДніпро» Дніпропетровської міської громадської організації «Асоціація авіації ЗАНГ України» (ЄДРПОУ 32575799) за березень-квітень, червень-листопад 2012 року в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які Підприємство «Авіаційна компанія «АгроавіаДніпро» Дніпропетровської міської громадської організації «Асоціація авіації ЗАНГ України» (ЄДРПОУ 32575799) включило до податкової декларації з податку на додану вартість за березень-квітень, червень-листопад 2012 року по взаємовідносинах з ПП «АТМ» (24606641) та ТОВ «Галактика М» (31890900), ТОВ «Ангстрем Континенталь» (33906299), ТОВ «Матадор» (31820299).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає спірні повідомлення-рішення, прийняті на підставі акту перевірки, висновки якого є необґрунтованими, прийнятими без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, що має наслідком їх неправомірність та є підставою для скасування, а отже і дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» є незаконними.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та зазначив, що господарські відносини з контрагентами підтверджуються належною первинною документацією та просив суд позов задовольнити повністю, з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що податкові повідомлення-рішення винесені правомірно, а дії вчиненні відповідно до вимог законодавства, надав суду письмові заперечення, які містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд встановив.

Підприємство «Авіаційна компанія «АгроавіаДніпро» Дніпропетровської міської громадської організації «Асоціація авіації ЗАНГ України» зареєстроване Дніпропетровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та знаходиться на обліку в Дніпропетровській міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, як платник податків.

Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.78.1.1, пп. 78.1.4 ст.78, ст. 82 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями та відповідно до наказу Дніпропетровської МДПІ від 22.02.13 №165 проведена позапланова виїзна перевірка підприємства «Авіаційна компанія «Агроавіадніпро» Дніпропетровської міської громадської організації асоціація авіації ЗАНГ України», код ЄДРПОУ 32575799, з питань дотримання вимог цивільного, податкового та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств при проведенні господарських операцій з ТОВ «Ферід Д» (код ЄДРПОУ 36441206), ПП «АТМ» (код ЄДРОПУ 24606641), ТОВ «ВК Віконні системи» (код ЄДРПОУ 33972398), ТОВ - Галактика М» (код ЄДРПОУ 31890900), ПП «Екоскан Сервіс» (код ЄДРПОУ 33517827), ТОВ Ангстрем Континенталь» (код ЄДРПОУ 33906299), ТОВ «Дидактика» (код ЄДРПОУ 34735238), ТОВ «Ліга» (код ЄДРПОУ 24609852), ТОВ «Лігран» (код ЄДРПОУ 34656476), ТОВ «Матодор» (код ЄДРПОУ 31820299), ТОВ «Ривс» (код ЄДРПОУ 34914473), ТОВ «Стар Д» (код ЄДРПОУ 32694059), ТОВ «Супутник» (код ЄДРПОУ 32228481), ТОВ «Транс-Атлантика Сервіс» (код ЄДРПОУ 32694389), ТОВ «Шокові та» (код ЄДРПОУ 33421689), ПП «Мегіур» (код ЄДРПОУ 33338822), ТОВ «Техніка» (код ЄДРПОУ 19099225) за період з 01.01.2010 р. по 31.01.2013 р..

За результатами перевірки складений Акт №232/221/32575799 від 14.03.2013 року, яким визначено. що за результатами перевірки ПАК «АгроавіаДніпро» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами,їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій з ТОВ «Матадор», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ПП «АТМ», ТОВ «Галактика-М» по ланцюгу постачання, встановлено порушення пп. 135.5.4 п. 135.5. ст. 135, п. 137.10 ст. 137, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 1632 151 грн., в т.ч. за І квартал 2012 року на суму 643321 грн., за II квартал 2012 року на суму 272649 грн., за III квартал 2012 року на суму 446877 грн., IV квартал 2012 року на суму 269305 грн.; п. 198.6, п. 198.3 ст. 198, п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 706558,80 грн., в т.ч. за березень 2012 року на суму 278493,73грн., за квітень 2012 року на суму 34470,80 грн., червень 2012 року на суму 83558,91 грн., липень 2012 року на суму 100594,70 грн., серпень 2012 року на суму 60036,94 грн., вересень 2012 року на суму 32821,55 грн., жовтень 2012 року на суму 29156,34 грн., листопад 2012 року на суму 87425,90 грн..

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 28.03.2013 року № 0000361520, № 0000351520 та відкореговано показники податкової звітності Підприємства «Авіаційна компанія «АгроавіаДніпро» Дніпропетровської міської громадської організації «Асоціація авіації ЗАНГ України» в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі такого висновку спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України позивач здійснює такі види діяльності: допоміжна діяльність у рослинництві, допоміжне обслуговування авіаційного транспорту, надання в оренду повітряних транспортних засобів, ремонт і технічне обслуговування повітряних і космічних літальних апаратів.

Як встановлено судом та зазначено в акт перевірки між підприємством «Авіаційна компанія «Агроавіадніпро» Дніпропетровської міської громадської організації асоціація авіації ЗАНГ України» (Замовник) було укладено договір про надання послуг з розміщення та супроводження рекламного відеоролика від 01.03.2012р. №010312/02 з ТОВ «Галактика М» (Виконавець), згідно умов договору Виконавець за дорученням Замовника і відповідно до його замовлень зобов'язується виконати роботи: розробка, виготовлення, розміщення та супроводження реклами на телевізійних каналах України, а Замовник зобов'язується сплачувати та приймати виконання роботи. Згідно додатку №1 від 01.03.2012 року до договору Замовник замовляє, а Виконавець зобов'язується надати послуги з розміщення та супроводження рекламного відеоролика тривалістю 30 секунд на телеканалах України в обумовленій кількості трансляцій, вартість послуг - 228571,44 грн.. Згідно додатку №2 від 02.04.2012 року Замовник замовляє, а Виконавець зобов'язується надати послуги з розміщення та супроводження рекламного відеоролика тривалістю 30 секунд на телеканалах України в обумовленій кількості трансляцій, вартість послуг - 63000,00 грн.. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, рахунки-фактури. Розрахунки між підприємствами здійсненні в повному обсязі. До суду на підтвердження реальності укладення договору та використанні робіт у власній господарській діяльності надано копію відеоролику на електронному носії, відзнятого для реклами послуг з авіахімробіт та медіа плани щодо трансляції на телебаченні відеоролика.

Також, позивачем (Замовник) був укладений договір про надання рекламних послуг від 01.06.2012р. №1-1/06 з ПП «АТМ» (Виконавець), згідно х умовами якого Замовник доручає і оплачує, а Виконавець приймає на себе зобов'язання по розміщенню рекламних матеріалів у засобах масової інформації. Згідно додатку №1 від 01.06.2012 року до договору Замовник задля виконання умов договору надає Виконавцеві готові рекламні матеріали у вигляді відеоспоту тривалістю 30 секунд на телеканалах України в обумовленій кількості трансляцій, вартість послуг - 145908,00 грн.. Згідно додатку №2 від 02.07.2012 року до договору Замовник задля виконання умов договору надає Виконавцеві готові рекламні матеріали у вигляді відеоспоту тривалістю 30 секунд на телеканалах України в обумовленій кількості трансляцій, вартість послуг - 188753,00 грн.. Згідно додатку №3 від 01.08.2012 року до договору Замовник задля виконання умов договору надає Виконавцеві готові рекламні матеріали у вигляді відеоспоту тривалістю 30 секунд на телеканалах України в обумовленій кількості трансляцій, вартість послуг - 191862,14 грн.. Згідно додатку №4 від 01.09.2012 року до договору Замовник задля виконання умов договору надає Виконавцеві готові рекламні матеріали у вигляді відеоспоту тривалістю 30 секунд на телеканалах України в обумовленій кількості трансляцій, вартість послуг - 196929,29 грн.. Згідно додатку №5 від 01.10.2012 року до договору Замовник задля виконання умов договору надає Виконавцеві готові рекламні матеріали у вигляді відеоспоту тривалістю 30 секунд на телеканалах України в обумовленій кількості трансляцій, вартість послуг - 174938,06 грн.. Згідно додатку №6 від 01.11.2012 року до договору Замовник задля виконання умов договору надає Виконавцеві готові рекламні матеріали у вигляді відеоспоту тривалістю 30 секунд на телеканалах України в обумовленій кількості трансляцій, вартість послуг - 120512,89 грн.. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за червень-листопад 2012 року, податкові накладні за червень-листопад 2012 року, рахунки-фактури. Розрахунки між підприємствами здійснювались в безготівковій формі, згідно платіжних доручень, що зазначені в акті перевірки. До суду на підтвердження реальності укладення договору та використанні робіт у власній господарській діяльності надано медіа плани щодо трансляції на телебаченні відеоролика.

Між підприємством «Авіаційна компанія «Агроавіадніпро» Дніпропетровської міської громадської організації асоціація авіації ЗАНГ України» (Покупець) та ТОВ «Ангстрем Континенталь» (Продавець) було підписано договір купівлі-продажу №35/11 від 28.11.2012 року, згідно умов якого Продавець продає, а Покупець приймає та оплачує мінітрактор бувший в експлуатації, марка «ISEKI TA29», рік випуску 1991, заводський номер 01136, номер двигуна 73362. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано: видаткова накладна, податкова накладна.

Між підприємством «Авіаційна компанія «Агроавіадніпро» Дніпропетровської міської громадської організації асоціація авіації ЗАНГ України» (Покупець) та ТОВ «Матадор» (Продавець) було підписано договір купівлі-продажу запасних частин №5/3 від 07.03.2012 року, згідно умов якого Продавець зобов'язується доставити та передати у власність Покупця запасні частини до гелікоптерів «Ми-2», а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити їх. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано: видаткові накладні за березень-серпень, листопад 2012 року, податкові накладні за березень-серпень, листопад 2012 року. Розрахунки між підприємствами здійснювались в безготівковій формі, згідно платіжних доручень, що зазначені в акті перевірки. До суду на підтвердження укладення цього договору та використання запчастин у власній господарській діяльності надано сертифікат льотної придатності №ПН 1393 щодо гелікоптера «Ми-2», в якому зазначено експлуатанта підприємство «Авіаційна компанія «Агроавіадніпро» Дніпропетровської міської громадської організації асоціація авіації ЗАНГ України», сертифікат льотної придатності №ПН3837, сертифікат Державної авіаційної служби України, фотознімки.

При цьому, як встановлено в судовому засіданні, відповідачем було зроблено висновок про відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення операцій позивача з ТОВ «Матадор», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ПП «АТМ», ТОВ «Галактика М» на підставі висновків актів ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС №7208/224/339062299 від 21.12.12 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Ангстрем Континенталь», №7201/224/31890900 від 21.12.12 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Галактика М» під час здійснення господарських операцій, №7200/224/31820299 від 21.12.12 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Матадор» під час здійснення господарських операцій, №7198/224/24606641 від 21.12.12 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ПП «АТМ» під час здійснення господарських операцій.

Так, згідно статті 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом (пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу).

Пунктом 138.2, статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Зазначена стаття не містить конкретного переліку документів, необхідних для віднесення витрат платником податку до складу валових витрат. При цьому, на думку суду, по операціях з придбання товару належним первинним документом, що підтверджує факт передачі та отримання товару, є видаткова накладна або акт приймання-передачі товару. Перелік видаткових накладних, за якими здійснювалося придбання товару, що визначено договором, а також податкових накладних, за якими суми сплаченого ПДВ включалися до складу податкового кредиту, наведено безпосередньо в акті перевірки.

Відповідно до підпункту 139.1.9, пункту 139.1, статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зауваження до форми і змісту податкових та видаткових накладних в акті перевірки відсутні.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Тобто, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, а визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Щодо не надання товарно-транспортних накладних до перевірки, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). Така правова позиція суду узгоджується з позицією ВАСУ, що висловлена в ухвалі від 26.03.2013 року по справі №К/9991/39347/11.

При цьому, у водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб наявність товарно-транспортної накладної взагалі не вимагається, згідно Постанови КМУ від 25.02.2009 року №207 «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні», що не суперечить Закону України «Про автомобільний транспорт». До суду надано копії свідоцтв про реєстрацію вантажно-пасажирського транспортного засобу (Т.1 а.с.56, 57) та згідно пояснень представника позивача, придбанні товари перевозились особистим транспортом постачальника та покупця, без проведення окремої оплати.

В тому числі, щодо надання документів до перевірки не в повному обсязі, суд зазначає, що відповідачем в судовому засіданні належним чином не доведено факту відмови позивача в надані первинних документів, оскільки згідно п.85.6 ст. 85 Податкового кодексу у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, такий акт до суду не надано, згідно статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України судом не виявлено.

Таким чином до суду та до перевірки позивачем наданні первинні документи, які підтверджують факт здійснення реальної господарської операції. За даними договорами було придбано товари, які використовувалися позивачем відповідно до основної діяльності підприємства. Наявність отриманого товару та використання його у господарській діяльності відповідачем не спростовано. На час укладання та виконання спірних угод сторони були у належному порядку зареєстровані платниками ПДВ. Також податковим органом не доведено належними та допустимими доказами, що укладення договору не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та те, що договір укладено без мети настання реальних наслідків, судових рішень щодо визнання угод недійсними до суду не надано, висновки акту перевірки по ланцюгу постачання не є належним доказом укладення позивачем не реальних угод, а отже доводи податкового органу ґрунтуються лише на припущеннях.

Вказана позиція суду узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини рішення від 22.01.2009 р. у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» №3991/03, Рішення Європейського суду від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України» п.38.

Судом взято до уваги, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2013 року по справі №804/1268/13-а визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «АТМ», за результатами якої складено акт №7198/22-4/24606641, яке набрало законної сили згідно ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2013 року. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.03.2013 року по справі №804/1489/13-а, якою визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Галактика М», за результатами якої складено акт від 21.12.2012 року №7201/224/31890900, яке набрало законної сили згідно ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2013 року.

Щодо коригування податкової звітності та виключення з електронної бази даних податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі акту перевірки та зобов'язання відновити такі показники.

Судовим розглядом справи встановлено, що зазначені висновки, викладені в Акті перевірки від 14.03.2013 року №232/221/32575799, були відображені податковим органом у електронній базі даних - в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, що підтверджується матеріалами справи.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (далі - Порядок).

Як випливає зі змісту підпункту 2.10.3 пункт 2.10 Порядку, співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.15 Порядку якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

У разі самостійного виявлення платником ПДВ помилки у показниках поданої ним податкової звітності з податку на додану вартість такий платник ПДВ подає уточнюючий розрахунок відповідно до вимог законодавства (п.4.16 Порядку).

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку (ст. 49 Податкового кодексу України), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо коригування показників податкової звітності на підставі Акта перевірки та необхідність їх відновлення.

Правова позиція суду узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду, яка викладена в ухвалі від 13 лютого 2013 року по справі № К/9991/74156/12.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо складання Акту №232/221/32575799 від 14.03.2013 року «Про результати позапланової виїзна перевірка підприємства «Авіаційна компанія «Агроавіадніпро» Дніпропетровської міської громадської організації асоціація авіації ЗАНГ України», код ЄДРПОУ 32575799, з питань дотримання вимог цивільного, податкового та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств при проведенні господарських операцій за період з 01.01.2010 р. по 31.01.2013 р., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання ними делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 цього Кодексу компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суд зазначає, що в акті перевірки зафіксовано факт проведення перевірки та відповідні результати щодо висновків посадової особи податкового органу про наявність чи відсутність порушень податкового законодавства.

Дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акта перевірки є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень компетенції, а висновки, викладені в акті не впливають безпосередньо на права та обов'язки платника.

В тому числі, позивач підстави для проведення перевірки та право податкового органу на проведення перевірки не оскаржує, допустив посадових осіб до проведення перевірки, тому в задоволенні таких позовних вимог слід відмовити, оскільки вчинення дій суб'єктом владних повноважень в частині дій щодо встановлення актом порушень є способом реалізації наданої законом функції суб'єкту владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, з урахуванням доказів у їх сукупності та висновків суду викладених вище, суд приходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ч. 1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2259,59 гривень, що підтверджується квитанцією, що міститься в матеріалах справи, підлягає компенсації з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 71, 72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов підприємства «Авіаційна компанія «АгроавіаДніпро» Дніпропетровської міської громадської організації «Асоціація авіації ЗАНГ України» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 28.03.2013 року № 0000361520, № 0000351520 Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області державної податкової служби.

Зобов'язати Дніпропетровську міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області державної податкової служби відновити показники податкової звітності Підприємства «Авіаційна компанія «АгроавіаДніпро» Дніпропетровської міської громадської організації «Асоціація авіації ЗАНГ України» (ЄДРПОУ 32575799) за березень-квітень, червень-листопад 2012 року в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які Підприємство «Авіаційна компанія «АгроавіаДніпро» Дніпропетровської міської громадської організації «Асоціація авіації ЗАНГ України» (ЄДРПОУ 32575799) включило до податкової декларації з податку на додану вартість за березень-квітень, червень-листопад 2012 року по взаємовідносинах з ПП «АТМ» (24606641) та ТОВ «Галактика М» (31890900), ТОВ «Ангстрем Континенталь» (33906299),ТОВ «Матадор» (31820299).

В іншій частині відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь підприємства «Авіаційна компанія «АгроавіаДніпро» Дніпропетровської міської громадської організації «Асоціація авіації ЗАНГ України» (код ЄДРПОУ 32575799) судові витрати у розмірі 2259 (дві тисячі двісті п'ятдесят дев'ять) гривень 59 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено згідно з ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко