Постанова № 32063513, 18.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 р. Справа № 804/6953/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Рищенко А. Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України до Комунального підприємства «Житлове господарство Самарського району» Дніпропетровської міської ради про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків у розмірі податкового боргу у сумі 597 943, 47 грн., -

ВСТАНОВИВ:

21.05.2013 року Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «Житлове господарство Самарського району» Дніпропетровської міської ради про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків у розмірі податкового боргу у сумі 743 015, 17 грн.

До початку судового засідання з урахуванням положень ст. 51 КАС України від представника позивача надійшла письмова заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній зазначає, що станом на 18.06.2013 року за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 597 943, 47 грн. та надає відповідні підтверджуючі дані з роздруківок особових карток платника податків Комунального підприємства «Житлове господарство Самарського району» Дніпропетровської міської ради.

Свої вимоги позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, обґрунтовує тим, що у зв'язку із несвоєчасною сплатою узгодженої суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість, нарахованих пені та штрафних (фінансових) санкцій за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість у сумі 597 943, 47 грн.

Просить суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог: стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Комунальне підприємство «Житлове господарство Самарського району» Дніпропетровської міської ради (код ЄДРПОУ - 05451368), на користь Державного бюджету України на р/р згідно бюджетної класифікації у розмірі податкового боргу в розмірі 597 943, 47 грн. (п'ятсот дев'яносто сім тисяч дев'ятсот сорок три гривні 47 копійок).

У судове засідання з'явились представники позивача та відповідача, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Проте, надали письмові заяви про розгляд справи без їх участі.

Тому, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 122 КАС України суд ухвалив слухати справу в порядку письмового провадження.

Також представником відповідача було надано письмову заяву про розстрочення виконання рішення суду строком на три роки.

В обґрунтування заявлених вимог відповідач зазначив, що станом на 01.01.2013 року заборгованість населення зі сплати комунальних послуг становить - 5 000 068, 00 грн. Проте, зазначена заборгованість зростає, не зважаючи на численні позови та накази про її стягнення з населення. В 2010, 2011 роках Комунальним підприємством «Житлове господарство Самарського району» Дніпропетровської міської ради проводилось погашення заборгованості зі сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України та виплати заробітної плати працівникам підприємства. Отже, у відповідача відсутні кошти на погашення податкового боргу, який виник зі сплати податку на додану вартість у сумі 597 943, 47 грн. У зв'язку із чим просить суд: розстрочити виконання судового рішення в даній адміністративній справі строком на три роки з подальшим погашенням податкового боргу щомісяця рівними частинами.

Суд, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити даний адміністративний позов повністю з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є, зокрема, органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Частиною 1 п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

При несплаті зобов'язання у встановлений строк виникає податковий борг, який згідно пп. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, становить сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій у випадку їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію.

Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що відповідачем було подано до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України декларації з податку на додану вартість із самостійно визначеними сумами податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а саме: податкові декларації за грудень 2012 року № 9085221464 від 18.01.2013 року терміном сплати 30.01.2013 року, згідно з якою відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 209 038, 00 грн., за січень 2013 року № 1300001170 від 15.02.2013 року на суму - 235 301, 00 грн., за лютий 2013 року № 1300003198 від 19.03.2013 року на суму - 161 507, 00 грн., за березень 2013 року № 4896 від 18.04.2013 року на суму 206 410, 00 грн., та за квітень 2013 року № 6125 на суму - 188 753, 00 грн.

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14, ст. 180 Податкового кодексу України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб'єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197 цього Кодексу;

4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів;

6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;

7) особа, що уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Особи, зазначені у пункті 180.2 цієї статті, мають права, виконують обов'язки та несуть відповідальність, передбачену законом, як платники податку.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Так, платіжними дорученнями від 23.04.2013 року № 926, від 24.04.2013 року № 931, від 25.04.2013 року № 933, від 26.04.2013 року № 946, від 30.04.2013 року № 975, від 27.05.2013 року № 1180, від 28.05.2013 року № 1187, від 29.05.2013 року № 1192, від 29.05.2013 року № 1190, від 01.06.2013 року № 1228 Комунальним підприємством «Житлове господарство Самарського району» Дніпропетровської міської ради було сплачено кошти на загальну суму 619 323, 90 грн., з яких 209 038, 00 грн. було зараховано в рахунок погашення податкового боргу за декларацією з податку на додану вартість за грудень 2012 року № 9085221464, 235 301, 00 грн. - в рахунок погашення податкового боргу за декларацією з податку на додану вартість за січень 2013 року № 1300001170, 82 018, 04 грн. - в рахунок погашення податкового боргу за податковим повідомленням-рішенням від 14.03.2013 року № 0001111501, 42 167, 00 грн. - в рахунок погашення податкового боргу за декларацією з податку на додану вартість за лютий 2013 року № 1300003198, 50 799, 16 грн. - в рахунок погашення пені. Тому, із заявленої в адміністративному позові суми податкового боргу станом на 18.06.2013 року за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість за лютий 2013 року в розмірі 119 339, 30 грн. та пеня у розмірі - 4 351, 97 грн.

Крім того, за твердженнями позивача станом на 18.06.2013 року Комунальним підприємством «Житлове господарство Самарського району» Дніпропетровської міської ради не сплачені самостійно задекларовані податкові зобов'язання за деклараціями з податку на додану вартість від 19.04.2013 року № 4896 в розмірі 206 410, 00 грн. та від 18.05.2013 року № 6125 в розмірі 188 753, 00 грн. Отже, у зв'язку із несплатою даних узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість за відповідачем рахується податковий борг у сумі 395 163, 00 грн.

Також за результатами проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 18.05.2013 року № 0002201502, відповідачу було визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 16 923, 87 грн., в тому числі за основним платежем - 11 282, 58 грн., штрафна (фінансова санкція) - 5 641, 29 грн., сума якого не була оскаржена відповідачем ані в судовому, ані в адміністративному порядку, а також не сплачена в добровільному порядку. Тому, вважається узгодженою. А у зв'язку із несвоєчасною сплатою в порядку ст. 129 Податкового кодексу України позивачем була нарахована пеня у сумі 62 165, 33 грн.

На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України, відповідно до частини першої якої встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, позивачем було сформовано та надіслано на адресу відповідача податкову вимогу від 12.12.2012 року № 1192.

Тому, станом на 18.06.2013 року загальна сума податкового боргу з податку на додану вартість становить - 597 943, 47 грн.

Відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Вимогами пп. 20.1.18, пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

З приводу вимог відповідача, викладених в заяві про розстрочення виконання рішення суду в даній адміністративній справі строком на три роки, обґрунтування якої було зазначено вище, суд зазначає таке.

Згідно ч. 1 ст. 257 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Статтею 263 КАС України також встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження може звернутись до адміністративного суду першої інстанції із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Отже, враховуючи, що відповідач належним чином обґрунтував заявлену ним заяву про розстрочення виконання рішення суду, надавши відповідні письмові докази, суд вважає за необхідне задовольнити таку та встановити спосіб, строки і порядок виконання даного рішення суду.

Суд, приймаючи до уваги вищевикладене та, враховуючи, що на час розгляду справи податковий борг відповідачем не сплачено в добровільному порядку, відповідних доказів не надано суду, дійшов висновку, що позовні вимоги Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України та заява Комунального підприємства «Житлове господарство Самарського району» Дніпропетровської міської ради про розстрочення виконання рішення суду строком на три роки є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163, 257, 263 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України до Комунального підприємства «Житлове господарство Самарського району» Дніпропетровської міської ради про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків у розмірі податкового боргу у сумі 597 943, 47 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Комунальне підприємство «Житлове господарство Самарського району» Дніпропетровської міської ради (код ЄДРПОУ - 05451368), на користь Державного бюджету України на р/р згідно бюджетної класифікації у розмірі податкового боргу в розмірі 597 943, 47 грн. (п'ятсот дев'яносто сім тисяч дев'ятсот сорок три гривні 47 копійок).

Розстрочити виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України до Комунального підприємства «Житлове господарство Самарського району» Дніпропетровської міської ради про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків у розмірі податкового боргу у сумі 597 943, 47 грн. строком на три роки з 18.06.2013 року по 18.06.2016 року.

Встановити порядок виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України до Комунального підприємства «Житлове господарство Самарського району» Дніпропетровської міської ради про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків у розмірі податкового боргу у сумі 597 943, 47 грн. шляхом зобов'язання Комунального підприємства «Житлове господарство Самарського району» Дніпропетровської міської ради (код ЄДРПОУ - 05451368) погашати податковий борг в розмірі 597 943, 47 грн. (п'ятсот дев'яносто сім тисяч дев'ятсот сорок три гривні 47 копійок) шляхом здійснення щомісячних платежів в сумі 16 609, 54 грн. (шістнадцять тисяч шістсот дев'ять гривень 54 копійки) у період з 18.06.2013 року по 18.06.2016 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Суддя А.Ю. Рищенко