Рішення № 32063420, 19.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8668/13 19.06.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»доПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан»провідшкодування матеріальної шкоди в сумі 6840,55 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача - Пешков О.О. (представник за довіреністю);від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

У квітні 2013 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Нова» (далі - позивач або СК «Нова») звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» (далі - відповідач або СК «Каштан») 6840,55 грн. заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.05.2009 у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) було пошкоджено автомобіль «Інфініті», державний реєстраційний номер АА 4433 НО, який був застрахований у СК «Нова». Остання виплативши страхове відшкодування, набула прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки шкоду було завдано внаслідок експлуатації автомобіля «Нісан», державний реєстраційний номер АА 4986 НР, а цивільно-правова відповідальність осіб, які експлуатують зазначений автомобіль на законних підставах, була застрахована в СК «Каштан», то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів покладається на відповідача.

Відповідач позов не визнав. Свої заперечення проти позову мотивував тим, що позивачем не доведено належними засобами доказування розміру нанесеної шкоди, оскільки не додано відповідний експертний висновок суб'єкта оціночної діяльності. Крім того, у матеріалах справи відсутня угода про взаємозалік на підставі якої позивачем було здійснене страхове відшкодування.

У судовому засіданні 05.06.2013 оголошувалась перерва до 19.06.2013.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.05.2009 о 12 год. 15 хв. у м. Києві по вул. Б. Хмельницького, 54 сталася ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Нісан», державний реєстраційний номер АА 4986 НР (далі - автомобіль «Нісан»), під керуванням водія Кривенка Євгена Анатолійовича, із автомобілем «Інфініті», державний реєстраційний номер АА 4433 НО (далі - автомобіль «Інфініті»), під керуванням Провозьон Ж.Ю.

Причиною ДТП стало те, що водій Кривенко Є.А., керуючи автомобілем «Нісан», залежно від дорожньої обстановки не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Інфініті», що призвело до механічних пошкоджень обох автомобілів. Даними діями водій Кривенко Є.А. порушив пункт 13.1 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 03.07.2009 (справа № 3-7225/09) Кривенка Є.А. визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Інфініті», який належить Провозьон Ж.Ю. Даний автомобіль згідно з первинною довідкою ВДАІ про дорожньо-транспортну пригоду отримав наступні механічні пошкодження: задній бампер.

Дані обставини підтверджуються первинною довідкою ВДАІ від 26.05.2009 та постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 03.07.2009 (справа № 3-7225/09), копії яких містяться у матеріалах справи.

Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 7140 від 28.10.2008, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Нова» (08.06.2012 загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» було прийнято рішення про зміну найменування на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Нова») та Провозьон Жанною Юрівною (далі - Договір добровільного страхування).

З калькуляції СТО (ПП «Авто-Актив»), наведеної у рахунку №ААСС009366 від 08.09.2009, убачається, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Інфініті» становить 7350,55 грн. (з урахуванням ПДВ).

Наведені у вказаних калькуляціях роботи та замінені деталі (бампер) знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із тими пошкодженнями, що зазначені у довідці ВДАІ, що була складена на місці спірної ДТП.

Автомобіль «Інфініті» фактично було відремонтовано на вказаній СТО (ПП «Авто-Актив»), що підтверджується актом виконаних робіт № ААСН008616 від 07.11.2009 на суму 8020,38 грн. (додатково ще були включені до цього акта мийка, шиномонтаж та пов'язані з ними витратні матеріали, які не зв'язані з спірною ДТП).

На підставі вищевказаного Договору добровільного страхування, заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування від 22.10.2009, страхових актів №3858 від 27.10.2009 та № 1295 від 26.07.2010, рахунку № ААСС009366 від 08.09.2009 позивач виплатив страхове відшкодування у сумі 7350,55 грн., шляхом зарахування в рахунок внесення страхових премій за Договором добровільного страхування (6125,46 грн. + доплата страхового відшкодування в сумі 1225,09 грн.), що підтверджується картками рахунку 68.5.3 за підписом Головного бухгалтера, які містяться в матеріалах справи.

При дослідженні факту виплати позивачем суми страхового відшкодування, судом враховано, що відповідно до рахунку № ААССНС0482 від 07.11.2009 та акта виконаних робіт №ААСН008616 Страхувальником (потерпілою особою) було сплачено на рахунок СТО (ПП «Авто-Актив») за ремонт автомобіля «Інфініті» 8020,38 грн., що підтверджується квитанцією № 15 від 09.11.2009 (копія залучена до матеріалів справи). При цьому, згідно з пунктом 5.3.9 Договору добровільного страхування, страховик (позивач) має право утримати при здійсненні виплат страхового відшкодування (страхових виплат) суми несплачених часток страхового платежу, коли, згідно з умовами Договору, річний страховий платіж сплачується кількома частинами (внесками), - якщо у Договорі зазначено тільки один Застрахований ТЗ. Як слідує із цього договору, страховий платіж був розбитий на чотири частини, а отже позивачем правомірно було здійснено виплату страхового відшкодування зазначеним чином.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відтак, СК «Нова», здійснивши виплату страхового відшкодування, набула права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, тобто в сумі 7350,55 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно Кривенко Є.А. внаслідок експлуатації автомобіля «Нісан».

На час скоєння вищевказаної ДТП (26.05.2009) цивільно-правова відповідальність Кривенка Є.А. , при експлуатації автомобіля «Нісан», була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № ВС/2676641 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500 грн., франшиза - 510 грн.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № ВС/2676641 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля «Нісан» на час спірної ДТП.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

При дослідженні наданих позивачем доказів на підтвердження вартості витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом автомобіля «Інфініті» з урахуванням зносу, судом було враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля «Інфініті» (копія якого міститься у матеріалах справи) убачається, що рік випуску автомобіля - 2008, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував семи років. Таким чином підстав для вирахування зносу в даному випадку не має.

Судом також враховано, що у пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог.

Разом з тим, відповідачем у супереч статті 33 ГПК України не доведено суду, що існують обставини, зазначені у пункті 7.39 Методики, які дають підстави для визначення іншого розміру коефіцієнта фізичного зносу.

Отже, документом, який підтверджує дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля «Інфініті», є рахунок №ААСС009366 від 08.09.2009 СТО (ПП «Авто-Актив») з урахуванням акта виконаних робіт № ААСН008616 від 07.11.2009, що підтверджує фактичний ремонт транспортного засобу.

З калькуляції вартості відновлювального ремонту (наведеної у даному рахунку №ААСС009366 від 08.09.2009) вбачається розгорнутий чіткий перелік робіт, затрачених годин, запчастин, матеріалів, які були використані для відновлення пошкодженого авто, який збігається з пошкодженнями, які були зафіксовані працівниками ДАІ на місці ДТП в первинній довідці.

Відтак, реальний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля «Інфініті», склав 7350,55 грн., відповідно до зазначеного рахунку (враховуючи, що автомобіль дійсно був відремонтований). При цьому, судом взято до уваги, що коефіцієнт фізичного зносу для складових цього автомобіля дорівнює « 0,00».

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № ВС/2676641 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», статей 993, 1191, 1192 ЦК України, відповідач повинен відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком, виходячи із розміру реально завданих збитків, і в межах суми, що перейшла до позивача у порядку регресу, та за мінусом встановленої франшизи, тобто у сумі 6840,55 грн. (7350,55 грн. - 510 грн. франшизи).

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не спростовано належними і допустимими доказами обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, зокрема розмір завданої шкоди.

Тому, суд визнає за законні та обґрунтовані вимоги позивача, а отже позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Розглядаючи спір по суті, судом враховано, що позивач з метою отримання коштів в порядку регресу у липні 2011 року звернувся до відповідача із вимогою (вих. № 2194/0/17-11 від 19.07.2011) про виплату страхового відшкодування за полісом № ВС/2676641. Дана заява із доданими до неї документами, які необхідні для виплати страхового відшкодування в порядку регресу, була отримана відповідачем 25.07.2011, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого міститься у матеріалах справи.

Проте, відповідач після отримання зазначеної вимоги суми страхового відшкодування позивачу не виплатив.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, будинок 12, офіс 37, ідентифікаційний код 32071894) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, будинок 11, ідентифікаційний код 31241449) 6840,55 грн. (шість тисяч вісімсот сорок гривень 55 копійок) відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 копійок) судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.06.2013

СуддяСташків Р.Б.