Рішення № 32063386, 26.06.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" червня 2013 р. Справа № 906/856/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Луценко В.А. - довіреність від 24.10.12р.;

від відповідача: ОСОБА_2 - паспорт НОМЕР_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" (м.Житомир)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 7151,07 грн.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 7151,07грн., з яких: 5500,83грн. основного боргу та 1650,24грн. 30% штрафу.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. В судовому засіданні подав супровідне повідомлення з додатками (а.с. 22-32).

Відповідач позов не заперечувала. Подала клопотання, яке було задоволено судом, про долучення до матеріалів справи документів (а.с. 33-41) та заяву (а.с. 42), згідно якої підтверджує, що позивачем вірно вказано суми заборгованості по орендній платі та комунальним платежам, рахунки отримувались вчасно та на зазначені суми.

У відповідності до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши надані до справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначив позивач у позовній заяві та вбачається з матеріалів справи, 27 грудня 2012 року між Приватним акціонерним товариством "Житомирський меблевий комбінат" (орендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар, відповідач) було укладено Договір оренди №ЦВР-620 (далі - Договір (а.с.9-12)), згідно п. 1.1. якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове користування (оренду) частину нежитлового приміщення, а саме місця 5,6 ряд 35 (надалі за текстом - Об'єкт), яке розташоване в Торгівельно-розважальному комплексі (друга черга, четвертий етап) за адресою: АДРЕСА_2 (надалі за текстом - Торгівельний комплекс) на підставі Акта приймання-передачі Об'єкта (надалі за текстом - Акт передачі).

Однак, як вказує позивач, ФОП ОСОБА_2 свої зобов'язання по договору оренди виконала частково та неналежним чином, внаслідок чого за період з лютого по березень 2013 року утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 4950,00 грн. та 550,83грн. - по комунальним платежам.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем орендної плати, позивач, на підставі п. 5.1.1. Договору, нарахував до стягнення з відповідача штрафу у сумі 1485,00 грн. та штраф за несвоєчасну сплату комунальних платежів у розмірі 165,24 грн. (а.с. 13-14).

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорила, доказів погашення заборгованості не надала.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ґрунтуються на укладеному між сторонами договорі оренди № ЦВР-620 від 27.12.12р. (а.с.9-12).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України, що кореспондується з ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Матеріалами справи, а саме актом приймання-передачі від 16.01.13р. (а.с.15) підтверджується факт передачі позивачем приміщення в оренду відповідачу.

За умовами п. 3.5. Договору плата за оренду за кожен місяць складає 1650,00 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят грн. 00 коп.) в т.ч. ПДВ 275,00 грн.

Пунктом 3.5.1. Договору сторони визначили, що плата за оренду сплачується орендарем щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за оплачуваним місяцем, шляхом перерахування на поточний рахунок Орендодавця на підставі рахунків, наданого орендодавцем. Обов'язок по своєчасному отриманню рахунка від орендодавця покладається на орендаря. Якщо відповідний рахунок орендарем не був своєчасно отриманий, то оплата плати за оренду проводиться орендарем на підставі цього договору.

У відповідності до п. 3.3 Договору, орендар, крім плати за оренду, повинен компенсувати витрати за спожиті комунальні послуги, якими він користується (електроенергія, опалення і.т.д.). Перерахування компенсації витрат за спожиті комунальні послуги здійснюється орендарем на поточний рахунок орендодавця до 10 числа поточного місяця - за попередній місяць, на підставі рахунку, який орендар повинен отримати у орендодавця до настання строку оплати.

Пунктом 3.4. Договору сторони погодили, що орендар має зобов'язання перерахувати на поточний рахунок орендодавця протягом 5- ти банківських днів з моменту підписання Договору грошові кошти (далі комунально-забезпечувальний платіж) в розмірі 1016 грн. 40 коп. (одна тисяча шістнадцять гривень сорок копійок) в т.ч. ПДВ, що виконуватимуть функцію забезпечення та будуть гарантією належного виконання грошових зобов'язань по компенсації витрат за спожиті комунальні послуги протягом дії цього Договору. Заборгованість орендаря по компенсації витрат за спожиті комунальні послуги може компенсуватися з Комунально-забезпечувального платежу.

Додатковою угодою від 30.04.13р. (а.с. 40) сторони дійшли згоди припинити дію Договору оренди №ЦВР-620 від 27.12.2010 року з 30.04.2013 року (а.с. 40).

За умовами п. 1.1. вказаної угоди, сторони погодили, що комунально-забезпечувальний платіж, сплачений орендарем згідно умов Договору оренди, підлягає зарахуванню в рахунок погашення заборгованості по комунальних платежах.

30.04.2013 року відповідачем було повернуто приміщення позивачу, про що сторонами було складено відповідний Акт (а.с. 41).

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем, що за період з січня 2013 року по квітень 2013 року вартість оренди склала 5801,62грн., про що відповідачу були виставлені рахунки-фактури (а.с. 36-38), при цьому останнім було проведено розрахунки на суму 851,62грн. (а.с.25), врезультаті чого борг з орендної плати склав 4950,00грн.

Також матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем і те, що за ним рахується заборгованість по нарахованих комунальних платежах на суму 550,83грн., як зазначено в розрахунку позивача (а.с. 14), оскільки за період з січня по квітень 2013 року вартість спожитих комунальних послуг склала 3133,58грн., а на її погашення було сплачено відповідачем 1566,35грн. (а.с. 23-29) та, згідно п. 1.1. Додаткової угоди від 30.04.13р., було зараховано компенсаційний платіж у розмірі 1016,40грн.

Таким чином, зобов'язання відповідача перед позивачем по орендній платі та компенсації витрат по комунальним послугам склала 5500,83грн. (4950,00грн. + 550,83грн.).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 5500,83грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як передбачено ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 5.1.1. Договору сторони визначили, що у разі прострочення виконання орендарем грошового зобов'язання за цим договором більше 3-х календарних днів, орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю штраф у розмірі 30% від простроченої суми грошового зобов'язання.

З розрахунку позивача вбачається, що сума штрафу у розмірі 30% за несвоєчасну сплату орендних платежів складає 1485,00грн., штраф за несвоєчасну сплату комунальних платежів становить 165,24 грн., а всього 1650,24грн. (а.с. 13-14). Даний розрахунок позивача є вірним, а вимога такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Отже, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, копії яких долучено до матеріалів справи, підлягає задоволенню на суму 7151,07грн., з яких: 5500,83грн. основного боргу та 1650,24грн. 30% штрафу.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_2)

на користь Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" (10001, Житомирська обл., м. Житомир, Богунський р-н., вул. Київська, буд. 77, код 32744172):

- 5500,83грн. основного боргу;

- 1650,24 грн. - 30% штрафу.

- 1720,50грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 27.06.2013.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1 - до справи