Постанова № 32063375, 25.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2013 року Справа № 908/587/13-г Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Запоріжжя

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.04.2013

зі справи № 908/587/13-г

за позовом Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Запоріжжя (далі - відділення АМК України)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Газсервіс", м.Пологи, Запорізька область (далі - Товариство)

про стягнення штрафу та пені.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Сотник О.Й.;

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 року відділення АМК України звернулося з позовом, згідно з яким, уточнивши свої вимоги, просило стягнути з Товариства 15 000,00 грн. пені.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.02.2013 у справі №908/587/13-г (суддя Немченко О.І.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.04.2013 (колегія суддів у складі: суддя Дучал Н.М. - головуючий, судді Склярук О.І. і Ушенко Л.В.), позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства в доход загального фонду державного бюджету України пеню у сумі 5 400,00 грн. В іншій частині позову відмовлено. Провадження у справі в частині стягнення 6000,00грн. штрафу припинено на підставі п.1-1 частини першої статті 80 ГПК України.

У касаційній скарзі відділення АМК України просить скасувати рішення суду першої інстанції від 26.02.2013, постанову суду апеляційної інстанції від 16.04.2013 та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Товариство у відзиві просить відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, в повному обсязі, не обмежуючись тими посиланнями, що містяться у касаційній скарзі, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами, 31.10.2012 відділенням АМК України було прийнято рішення № 58-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" у справі № 02/49-12, яким визнано, що Товариство протягом січня 2010 року - вересня 2012 року займає монопольне (домінуюче) становище на ринку роздрібної реалізації скрапленого газу як моторного палива через автоматичні газозаправні станції в територіальних межах м.Пологи як таке, що не має жодного конкурента. Визнано, що дії Товариства, які полягали у встановленні в окремі періоди діяльності протягом 2010 - 2011 років необґрунтованих роздрібних цін на скраплений газ як моторного палива, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 частини другої статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку роздрібної реалізації скрапленого газу в якості моторного палива шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку. За вказане порушення на Товариство був накладений штраф у розмірі 15 000,00грн., який підлягав сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Копію рішення № 58-рш позивачем надіслано відповідачу листом від 31.10.2012 та отримано останнім 06.11.12, тобто кінцевий строк оплати штрафу сплив 08.01.2013.

Судами також встановлено, що Товариство поетапно, частинами сплачувало у добровільному порядку штраф у розмірі 15 000,00грн. за період з 16.01.2013 по 13.02.2013.

Частиною другою ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання.

Відповідно до частини п'ятої ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу, відповідного рішення (постанови) господарського суду.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем рішення відділення АМК України від 31.10.2012 позивач, уточнивши свої вимоги, наполягав на стягненні з відповідача 15000,00 грн. пені, нарахованої відповідно до частини п'ятої ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та із застосуванням законодавчого обмеження її максимального розміру за період з 09.01.2013 по 13.02.2013.

Сукупності встановлених по справі обставин суди дали відповідну оцінку і, з урахуванням вимог ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", взявши до уваги невиконання відповідачем рішення відділення АМК України у відведенні законом строки, дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову шляхом стягнення з відповідача суми пені.

Разом з тим, перевіряючи правильність розрахунку цієї суми, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, помилково взяв до відома обставини, пов'язані з поетапною сплатою суми штрафу відповідачем, та дійшов неправильного висновку щодо зменшення розміру пені, яка підлягала до стягнення, оскільки чинне законодавство не дає підстав проводити нарахування штрафних санкцій, передбачених частиною п'ятою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", в залежності від часткової оплати суми штрафу.

У цьому зв'язку рішення судів в частині, що стосується відмови у задоволенні позову щодо стягнення пені у сумі 9600,00 грн., не відповідають вимогам чинного законодавства і підлягають скасуванню.

Враховуючи, що обставини справи були встановлені судами попередніх інстанцій повно та всебічно, Вищий господарський суд України вважає за можливе прийняти у наведеній частині нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Висновки судів про відмову у задоволенні позову про стягнення суми штрафу у розмірі 9000,00грн. та припинення провадження у справі в частині стягнення з Товариства 6000,00грн. штрафу ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та відповідають фактичним обставинам справи і не оскаржуються жодною із сторін.

Керуючись ст.ст. 49, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Запорізької області від 26.02.2013 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.04.2013 у справі № 908/587/13-г скасувати в частині відмови у позові щодо стягнення пені у сумі 9600,00 грн.

У цій же частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Газсервіс" у доход державного бюджету України пеню в сумі 9600,00грн.

3.В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 26.02.2013 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.04.2013 у справі № 908/587/13-г залишити без змін.

4.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Газсервіс" у доход державного бюджету України 2752,80 грн. судового збору.

5.Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Запорізької області.

Суддя В. Селіваненко

Суддя Б. Львов

Суддя В. Харченко