Ухвала суду № 32062477, 26.06.2013, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2-а

___________________________

УХВАЛА

26.06.2013 Справа № 5008/1014/2012

Суддя Русняк В.С. господарського суду Закарпатської області, розглянувши матеріали скарги від 11.06.2013 року №300 Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне об'єднання "Тиса", м. Хуст на дії Відділу державної виконавчої служби по справі №5008/1014/2012 про визнання незаконною та скасування Постанови Відділу державної виконавчої служби Берегівського районного управління юстиції ВП № 38150817 від 27.05.2013р. про відмову у відкриті виконавчого провадження.

Представники:

Від стягувача - Шаркаді І.І., представник за довіреністю від 23.11.2012 року

Від боржника - Островська Д.В., представник за довіреністю №01/11 від

01.11.2012 року

Від органу ДВС - Ромодан А.А. - представник за довіреністю № 06-43/13 від 25.06.2013 року

До початку судового засідання на адресу господарського суду від Відділу державної виконавчої служби Берегівського районного управління юстиції надійшов письмовий відзив по суті скарги, яким просить суд відмовити в задоволенні скарги .

Представник заявника просить задоволити скаргу на дії Відділу державної виконавчої служби Берегівського районного управління юстиції з мотивів викладених у скарзі.

Розглянувши матеріали справи за скаргою, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 26.12.2012 р. по справі №5008/1014/2012 присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Бульвар" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельного об'єднання „Тиса" 290 780 грн. та суму 5 815,60 грн. відшкодування судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 р. рішення господарського суду Закарпатської області від 26.12.2012р. по справі №5008/1014/2012 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 26.12.2012 р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 р. видано наказ від 15.03.2013 р. на примусове виконання рішення.

ТзОВ Проектно-будівельне об'єднання "Тиса" подало скаргу на дії Відділу державної виконавчої служби Берегівського районного управління юстиції і просить суд визнати незаконною та скасувати Постанову Відділу державної виконавчої служби Берегівського районного управління юстиції ВП № 38150817 від 27.05.2013р. про відмову у відкриті виконавчого провадження.

01.04.2013 р. Відділом державної виконавчої служби Берегівського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду від 15.03.2013 р. та надано боржнику строк до самостійного виконання судового рішення до 08.04.2013 р.

На підставі заяви стягувача від 05.04.2013 р. було повернуто наказ стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження".

Заявою від 23.05.2013 року № 209 стягувач повторно звернувся до відділу ДВС з проханням прийняти до виконання наказ та відкрити виконавче провадження.

27.05.2013 р. відділом ДВС прийнято постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) з посиланням на п. 7 ч. 1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження".

Стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне об'єднання "Тиса" звернулось до господарського суду Закарпатської області із скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Берегівського районного управління юстиції і просить суд визнати незаконною та скасувати Постанову Відділу державної виконавчої служби Берегівського районного управління юстиції ВП № 38150817 від 27.05.2013 р. про відмову у відкриті виконавчого провадження.

Скарга мотивована тим, що стаття 47 Закону України "Про виконавче провадження" не містить будь-яких обмежень чи застережень з приводу того, що стягувач позбавлений можливості повторно подати виконавчий документ до виконання.

В силу ст. 124 Конституції України, ст. 115 ГПК України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В силу ст. 12 названого Закону, сторони виконавчого провадження мають право, між іншим, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 1212 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Як встановлено судом, 01.04.2013 р. відділом державної виконавчої служби Берегівського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Закарпатської області від 15.03.2013 р. № 5008/1014/2012.

05.04.2013 р. Товариством з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне об'єднання "Тиса" до відділу ДВС була подана заява № 64 про повернення наказу суду від 15.03.2013 р., у зв'язку з чим виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.

Разом з тим, частиною 5 статті 47 названого Закону встановлено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону. Отже, наведений у статті 47 Закону припис не містить обмежень для повторного пред'явлення виконавчого документу до виконання, крім випадку, коли строк для пред'явлення документу до виконання, встановлений ст.22 Закону, пропущений.

Матеріалами справи доведено, що в межах строку, встановленого ст.22 Закону України "Про виконавче провадження", стягувач повторно подав заяву про прийняття до провадження виконавчого документу.

Проте, постановою від 27.05.2013 р. відділ ДВС Берегівського РУЮ відмовив у відкритті виконавчого провадження з посиланням на п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою.

Так, стаття 49 Закону не визначає таку підставу для закінчення виконавчого провадження, як повернення виконавчого документу стягувачу за його заявою.

Положення пункту 7 частини 1 ст. 26 Закону (відмова у відкритті виконавчого провадження, якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою) кореспондується з положеннями пункту 1 частини 1 ст. 49 Закону, якою встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду.

Отже, системний аналіз положень статей 26, 49 Закону України "Про виконавче провадження" свідчить про те, що підставою для закінчення виконавчого провадження є саме заява стягувача про відмову від примусового виконання рішення суду, яка має бути визнана судом, і яка, відповідно, виключає можливість повторного пред'явлення виконавчого документу до виконання, оскільки за приписами частини 1 ст. 50 Закону, завершене виконавче провадження з наведених підстав не може бути розпочате знову.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку, що скарга підлягає до задоволення, шляхом скасування постанови Відділу державної виконавчої служби Берегівського районного управління юстиції ВП № 38150817 від 27.05.2013р. про відмову у відкриті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу), при виконанні наказу господарського суду Закарпатської області № 5008/1014/2012 від 15.03.2013 року.

Керуючись ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне об'єднання "Тиса", м. Хуст на дії Відділу державної виконавчої служби Берегівського районного управління юстиції задоволити.

2. Визнати незаконною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Берегівського районного управління юстиції ВП № 38150817 від 27.05.2013 р. про відмову у відкриті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу), при виконанні наказу господарського суду Закарпатської області № 5008/1014/2012 від 15.03.2013 року.

Суддя В.С. Русняк