Рішення № 32061977, 20.06.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.13 р. Справа № 914/1640/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів-М’ясо», м. Чернігів

до відповідача: Приватного підприємства «Агросоюз-Захід», м. Львів

про стягнення 87 969, 41 грн.

Суддя Мороз Н.В.

При секретарі Н. Кривка

Представники:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Суть спору:

Позов заявлено товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігів-М’ясо», м. Чернігів до приватного підприємства «Агросоюз-Захід», м. Львів про стягнення 87 969, 41 грн.

Ухвалою суду від 26.04.2013р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 21.05.2013р.

Розгляд справи відкладався ухвалами суду від 21.05.2013р. та 06.06.2013р. з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

В судове засідання 20.06.2013р. представник позивача не з»явився, однак засобами факсимільного зв’язку надіслав клопотання про розгляд справи без його участі, а також заяву про зменшення розміру позовних вимог від 19.06.2013р., згідно якої просить стягнути з відповідача 71 616, 76 грн. заборгованості та 1 352, 65 грн. пені у зв’язку з частковою сплатою.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, однак подав клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів та відкладення розгляду справи у зв’язку з наміром врегулювати спір в добровільному порядку. Щодо поданого клопотання суд зазначає наступне: Cтаттею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування всіх обставин справи та вирішення спору по суті, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, створивши сторонам у відповідності до ч. 3 ст. 4-7 ГПК України необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

Згідно ст.179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

08.02.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігів-М’ясо» (позивач, за договором – продавець) та приватним підприємством «Агросоюз-Захід» (відповідач, за договором – покупець) укладено договір поставки №08/02, за умовами якого, а саме п. 1.1, продавець зобов’язується протягом терміну дії доаного договору передавати у власність покупцю товар (м’ясосировину), походження Україна, а покупець зобов’язується приймати цей товар та здійснювати його оплату на умовах даного договору. Даний договір вступає в дію в день його підписання сторонами і діє до 31.12.2013р. (п. 9.1).

На виконання умов зазначеного договору, продавець (позивач по справі) поставив покупцю товар на загальну суму 126 616, 76 грн., що підтверджується видатковою накладною № 49 від 05.03.2013р., підписаною та скріпленою печатками сторін (в матеріалах справи).

Згідно п. 2.2. договору, розрахунки за придбаний товар за даним договором здійснюються на поточний рахунок продавця по факту поставки товару на склад покупця.

Всупереч умовам договору, відповідач взяті на себе зобов’язаня порушив, провівши часткову оплату за поставлену продукцію, внаслідок чого, станом на 10.04.2013р. утворилась заборгованість у розмірі 86616,76 грн. Доказів зворотнього суду не надано.

Враховуючи подану позивачем заяву про зменшення позовних вимог у зв»язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості в сумі 15000 грн., заборгованість відповідача становить 71616,76 грн. і підлягає стягненню.

Дана сума боргу підтверджується також поданою позивачем довідкою про стан заборгованості відповідача від 14.06.2013р. вих. №24.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У відповідності до ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 7.3 договору, за прострочку платежів покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки. Відповідно до поданого розрахунку позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню в розмірі 1 352, 65 грн.

Відтак, заборгованість приватного підприємства «Агросоюз-Захід», згідно поданої заяви про зменшення позовних вимог становить- 71 616, 76 грн. основного боргу, 1 352, 65 грн. пені та підлягає стягненню. Доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об”єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані поданими доказами, не спростовані відповідачем і підлягають до задоволення, відповідно до заяви про зменшення позовних вимог.

Судові витрати покласти на відповідача, згідно ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.179, 193, 216 ГК України, ст.ст. 526, 625, 638, 639 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з приватного підприємства «Агросоюз-Захід», м. Львів, вул. Героїв УПА, 73 (код ЄДРПОУ 33252578) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів-М’ясо», м. Чернігів, вул. Любецька, 80 (код ЄДРПОУ 38423299) – 71 616, 76 грн. - основного боргу, 1 352, 65 грн. – пені, 1 720, 50 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.

Рішення складено 25.06.2013 р.