Рішення № 32061922, 27.06.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.06.13р. Справа № 904/2993/13за позовом Публічного акціонерного товариства „Запорізький завод феросплавів", м.Запоріжжя

до відповідача-1: Державного підприємства „Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек", м.Донецьк

про стягнення 7 784 грн. 83 коп.

Суддя: Казарцева В.В.

Представники:

від позивача: Назаренко В.І. - довіреність № 18-63 від 24.12.2012 року.

від відповідача-1:Селяков О.В. - довіреність № 82 від 01.01.2013 року.

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідачів 1,2 шкоду в розмірі 7784,83 грн. та судовий збір.

Відповідач-1 проти позову заперечує, посилаючись на те, що Відповідач-2 не виконав вимоги ст. 31 Статуту залізниць України, пунктів 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, не підготував вагон до перевезення вантажу дрібної фракції, не вжив достатніх заходів, що виключають втрату вантажу на шляху прямування. Таким чином, відповідальність за нестачу вантажу повинен нести відправник -Відповідач-2. Крім того. Зазначає, що спірний вагон № 66378118 був зданий залізниці до перевезення після здвоєної операції, тобто був повторно завантажений після попереднього вивантаження відправником, що підтверджується пам'ятками № 2238, 3294 про подавання вагонів. Також, Відповідач-1 надав пояснення стосовно описки в даті зазначеній в акті про технічний стан вагону №231, що вірна дата повинна бути 23.10.12р.

Відповідач-2 в судове засідання не з'явився, електронною поштою направив суду відзив на позов, в якому проти позову заперечує , вважає, що вина за недостачу повинна бути покладена на залізницю. Також, вважає, що Позивачем не доведений факт недостачі, що є його обов'язком відповідного до принципу змагальності судового процесу.

Справа розглядається за наявними матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України ( далі - ГПК України ).

В порядку статті 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача та Відповідача-1 та оцінивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За накладною № 53808424 Відповідач-2 у вагоні № 66378118 та за своєю вагою і навантаженням надіслав на адресу Позивача горішок коксовий у вологому стані, зазначивши в накладній його масу 69000кг.

Під час видачі вантажу з перевіркою була встановлена недостача продукції в загальній кількості 5140 кг на загальну суму 7784,83грн. з урахуванням норми недостачі -2%, що підтверджено комерційними актами.

За положеннями статті 129 Статуту залізниць України (далі - Статут) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами і актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

У доповнення до акту № 8310 від 23.10.12р. станції Запоріжжя -Ліве Придніпровської залізниці щодо поглиблення, на станції призначення Запоріжжя Ліве 24.10.12р. складений комерційний акт АА № 048289/1389, в якому зазначено, що після зважування у порівнянні з масою, вказаною в документі, вантажу у вагоні № 66378118 виявлено менше на 5140кг. По документу значиться вага тара перевірена 20600кг., нетто 42700кг.Фактично виявилась вага : брутто 58160кг. тара з документу 20600кг, нетто 37560кг. В комерційному відношенні навантаження вище рівня бортів 20см., вантаж маркований вапном поперечними смугами. Ліворуч, по ходу потяга порушене маркування, є поглиблення над 2-3 люками розміром 300х200х160см., над 7 люком розміром 150х150х по всій висоті навантаження. В технічному відношенні вагон справний, про що складений акт ф. ГУ-106 №231 від 23.10.12р., ліворуч по ходу потяга частково немає армованих листів поперечних балок 3 люка, щілина розміром 100х5см, 7 люка розміром 40х4 см. двері. По станції щілини зовні закладені паклею. Двері вагона цільнометалеві, люки зачинені, витікання вантажу немає. Акт складений згідно з Правилами складання актів. Зазначене підтверджується і актом загальної форми від 23.10.12р. № 8310.

Згідно акту про технічний стан вагону №231 від 23.10.13р. вагон технічно справний. В графі про можливість втрати, псування вантажу внаслідок вказаної вище несправності зазначено, що ліворуч по ходу частково відсутній армований лист 3- го люка, щілина довжиною 100см, шириною 5см, ліворуч по ходу у торцевій стіни частково відсутній армований лист 7 -го люка. Щілина довжиною 40см, шириною 4см. Втрата вантажу можлива. Вантажовідправник бачити міг, але не прийняв можливості, які виключать втрату перевезеного вантажу на шляху прямування.

Разом з цим, відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 ЦК України).

Згідно з п. 5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу - перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення.

Відповідно до ст. 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні до перевезення відповідного вантажу вагони.

Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, і у разі невідповідності вагону для перевезення вантажу він мав право відмовитися від вагону.

Комерційна справність - це такий стан вагонів, який забезпечує збереження вантажів, які перевозяться. Придатність рухомого складу для перевезення даного вантажу в комерційному відношенні означає таку його справність, від якої залежить забезпечення збереження конкретного вантажу.

У випадках, коли під завантаження поданий несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника (абз. 3 п. 3.9 Роз'яснень президії ВГС України № 04-5/225 від 29.09.08р.).

Підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені у ст.1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі ст.32 Статуту залізниць України, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов.

Згідно зі ст. 917 Цивільного кодексу України, відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу.

Отже, судом встановлено, що спірний вагон не подавався відправнику в порожньому стані під навантаження ( пам'ятки №2238 від 19.10.12р. та №3294 від 22.10.12р.), а були завантажені ним повторно після вивантаження попереднього вантажу, що прибув на його адресу, тобто мало місце виконання відправником подвійної операції.

За даних обставин, суд вважає, що відповідальність за нестачу вантажу слід покласти на відправника в розмірі 7784,83. Вказана думка підтверджується постановою ВГСУ від 01.11.12р. № 3/5005/3555/2012.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на Відповідача-2. В позові до Відповідача-1 відмовити.

Керуючись ст.307 Господарського Кодексу України, 909, 917, 924, 1166 Цивільного кодексу України статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек" (83028, м.Донецьк, вул. Майська,66, ЄДРПОУ 32510349) на користь Публічного акціонерного товариства " Запорізький завод феросплавів" (69035, м.Запоріжжя, вул.Діагональна,11,ЄДРПОУ 00186542) шкоду в розмірі 7784,83 грн., судовий збір в сумі 1720,50 грн.

В позові до Відповідача-1 відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено в порядку ст. 91 ГПК України.

Повне рішення підписано 27.06.13.

Суддя В.В.Казарцева