Постанова № 32061722, 19.06.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 червня 2013 р. №820/4307/13-а

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Курило В.О.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Машкіної І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання дій незаконними, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача з примусового виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2009р. і зобов'язати його провести виконавчі дії, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження", включаючи складання акту про порушення вимог законодавства боржником та направлення в правоохоронні органи подання про притягнення начальника УПФУ в Московському районі до кримінальної відповідальності відповідно до ч.1 ст.382 КК України у визначений судом розумний строк.

В обґрунтування позову зазначив, що 05.04.2012 року він звернувся до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції з заявою про відкриття виконавчого провадження та надав виконавчий лист по адміністративній справі № 2а-31722/09/2070, яким зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до п. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період часу з 01.08.2007 року.

Проте, в порушення норм Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження було відкрите лише 26.04.2013 року, передбачених законом дій для примусового виконання рішення суду в відповідач не вчиняв, у зв'язку з чим позивач неодноразово звертався до начальника Московського ВДВС ХМУЮ із запитами та скаргами, посилаючись на бездіяльність державного виконавця, відповіді на які не отримував. Після ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження позивач дізнався про винесення 28.11.2012 року постанови про закінчення виконавчого провадження, в той час як боржником проведено перерахунок лише за період з 01.08.2007 року по 01.01.2008 року, та виплачено кошти лише за цей період. Виходячи з викладених обставин позивач просить визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язати його вчинити виконавчі дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

У судовому засіданні позивач підтримав вимоги адміністративного позову та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував.

Пояснив, що 26.04.2012р. відкрито виконавче провадження ВП №32369596. На запит та скарги позивача відповідачем листами №5835/07-29/ДВ-22 від 01.10.2012р., №7197/07-29/ДВ-22 від 20.11.2012р., №1501/10-30/ДВ-20 від 05.03.2013р. надавалися відповіді. Позивача повідомлено про те, що 17.05.2012р., 26.06.2012р, 20.11.2012р. державним виконавцем надсилалися запити до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо надання підтвердження про проведення перерахунку, нарахування та виплату грошових коштів позивачу, на які 28.11.2012р. отримано відповідь №19808-07/30 про виконання рішення суду: проведення перерахунку за період з 01.08.2007р. по 01.01.2008р. та виплату коштів у серпні 2012 року. Крім того, на підтвердження правильності періоду перерахування надано ухвалу Апеляційного суду Харківської області по адміністративній справі №22а-31720/09/2070 від 19.06.2012 року.

Листом №1501/10-30/ДВ-20 від 05.03.2013р. державний виконавець повідомив позивача про проведення йому перерахунку пенсії за період з 01.08.2007 р. по 01.01.2008 р. та про винесення 28.11.2012 р. постанови про закінчення виконавчого провадження. Зазначив, що державний виконавець вчиняв виконавчі дії у відповідності до вимог чинного законодавства та просив суд відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2009 року по справі №2а-31720/09/2070 було частково задоволено позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова, третя особа: ТОВ фірма "Фрегат" - визнано неправомірними дії управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії відповідно до п.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період часу з 01.08.2007 року по 01.01.2008 року; - зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до п. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період часу с 01.08.2007 року по 01.01.2008 року; - визнано неправомірними дії управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про надання недостовірних даних персоніфікованого обліку щодо страхового стажу ОСОБА_1 за період 01.01.2004 року по 01.08.2007 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова надати дані персоніфікованого обліку щодо підтвердження страхового стажу ОСОБА_1 за період 01.01.2004 року по 01.08.2007 року з зарахуванням сплати ТОВ фірмою "Фрегат" страхових внесків суми страхового збору в розмірі 42% сплаченого єдиного податку. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Постановою апеляційного суду Харківської області від 17.01.2012 року дане судове рішення змінено наступним чином: виключено з абзацу другого резолютивної частини слова: "по 01.02.2008 року", в іншій частині залишено без змін.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 19.06.2012 року виправлено описку у постанові апеляційного суду Харківської області від 17.01.2012 року, оскільки замість "01.01.2008 року" у постанові помилково вказано "по 01.02.2008 року".

За таких обставин твердження представника відповідача щодо ухвалення судом рішення, яким встановлено період з 01.08.2007 року по 01.01.2008 року для проведення перерахунку пенсії позивача - є помилковими та безпідставними.

21.03.2012 року Харківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист, яким зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до п.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " за період часу з 01.08.2007 року.

05.04.2012 року позивач звернувся до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції з заявою про відкриття виконавчого провадження та надав виконавчий лист по адміністративній справі № 2а-31722/09/2070.

На підставі зазначеного виконавчого листа Московським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції постановою від 26.04.2012р. відкрито виконавче провадження ВП №32369596 та боржнику надано час для добровільного виконання рішення суду до 03.05.2012р.

У зв'язку із невиконанням рішення суду, позивач звертався до начальника Московського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції: 16.08.2012р. - із запитом про надання інформації, 21.09.2012р., 12.11.2012р. та 28.02.2013р. - із скаргами на бездіяльність державного виконавця.

Як зазначає позивач, відповідей на запит та скарги він не отримував, не отримував і постанову від 28.11.2012р. про закінчення виконавчого провадження.

На підтвердження направлення відповідей на запит та скарги позивача представник відповідача надав копії сторінок з журналів реєстрації вихідної кореспонденції, проте суд не бере їх до уваги, оскільки копії сторінок з журналів реєстрації вихідної кореспонденції не є належними доказами надіслання зазначених листів та постанови.

По суті заявлених вимог, суд зазначає, що відповідно до положень ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року N 606-XIV (далі за текстом - Закон) державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно ст.25 Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. (ч.1 ст.31 Закону)

Як вбачається з матеріалів справи, заява про відкриття виконавчого провадження, разом із виконавчим документом, надійшла на адресу Московського відділу ДВС ХМУЮ 05.04.2012р. Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №32369596 була винесена 26.04.2012р. Таким чином, відповідачем був порушений 3-денний строк відкриття виконавчого провадження та не надано доказів надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.04.2012р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Крім того, у постанові про відкриття виконавчого провадження від 26.04.2012р. зазначено, що заяву про примусове виконання подано 26.04.2012р., що не відповідає дійсним обставинам. Матеріалами справи підтверджено, що заява про відкриття виконавчого провадження подана позивачем до Московського відділу ДВС ХМУЮ 05.04.2012р., про що свідчить копія заяви з відтиском штампу відповідача з Вх.№5656 від 05.04.2012р.

Згідно ч.2 ст.27 Закону, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Постановою від 26.04.2012р. про відкриття виконавчого провадження боржнику (Управлінню Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова) надано строк до 03.05.2012р. для добровільного виконання рішення суду. Із матеріалів справи вбачається, що в зазначений строк Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова рішення суду у добровільному порядку не виконало, перерахунку пенсії ОСОБА_1 не провело.

За таких обставин, державний виконавець (Московський відділ ДВС ХМУЮ) після 03.05.2012р. зобов'язаний був перейти до процедури примусового виконання.

Згідно положень ст.75 Закону Після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Відповідно до ч.1, 2 ст.89 Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Судом встановлено, що з метою виконання рішення суду Московським відділом ДВС ХМУЮ на адресу управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова надсилалися запити №4578/07-29/ДВ-22 від 17.05.2012р., №4578/07-29/ДВ-22 від 26.06.2012р., №4578/07-29/ДВ-22 від 20.11.2012р. щодо надання інформації про перерахунок та виплату пенсії гр. ОСОБА_1

На зазначені запити, управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова надало відповідь від 28.11.2012р. за №19808-07/30 та повідомило, що рішення суду по справі №2а-31720/09 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова - виконано, перерахунок проведено за період з 01.08.2007р. по 01.01.2008р., кошти виплачено у серпні 2012 року. Жодних інших дій, для виконання рішення суду в повному обсязі, державним виконавцем не здійснювалось.

Враховуючи фактичні обставини справи, суд зазначає, що з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.04.2012р. та до моменту надання управлінням Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова відповіді пройшло сім місяців. Протягом цього часу державним виконавцем крім надіслання зазначених запитів дії з примусового виконання рішення суду не вчинялися, хоча відповідно до положень ст.75 Закону відповідача зобов'язаний був на наступний день, після закінчення строку для добровільного виконання, перевірити виконання боржником рішення суду та у разі його невиконання - накласти на боржника штраф.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що не вчиняючи усіх необхідних та можливих заходів для забезпечення виконання рішення суду у повному обсязі, яке на час розгляду даної справи - не виконано, відповідач допустив протиправну бездіяльність, з огляду на що позовні вимоги в цій частині є цілком обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо постанови від 28.11.2012р. про закінчення виконавчого провадження, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.49 Закону, виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; 2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання; 3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; 4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі; 6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення; 7) визнання боржника банкрутом;8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; 9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; 10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби; 11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону; 12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; 13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону. 14) списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа. Інших підстав для закінчення виконавчого провадження Законом не передбачено.

Положеннями ч.3 ст.49 Закону передбачено також, що про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Зі змісту постанови про закінчення виконавчого провадження від 28.11.2012р. вбачається, що перерахунок та виплата пенсії гр. ОСОБА_1 проведено у повному обсязі, кошти виплачені у серпні 2012року, при цьому відповідач у постанові безпідставно вказав що у виконавчому листі по адміністративній справі №2а-31720/09/2070 від 21.03.2012р. зазначено про проведення перерахунку за період з 01.08.2007 року по 01.01.2008 рік.

Матеріалами справи підтверджено, що виконавчим листом по адміністративній справі №2а-31720/09/2070 боржника зобов'язано провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період часу з 01.08.2007 року без зазначення кінцевого терміну перерахування, тобто зміст постанови не відповідає змісту виконавчого документу, постанова не відповідає вимогам ст.49 Закону, оскільки не вмотивовані підстави її винесення. Тобто рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2009 року по справі №2а-31720/09/2070, що набрало чинності, не виконано.

Виходячи з фактичних обставин справи, на підставі досліджених доказів та з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд, в порядку ч.2 ст.11 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 28.11.2012р.

З приводу вимоги позивача щодо направлення подання до правоохоронних органів про притягнення начальника УПФУ в Московському районі м.Харкова до кримінальної відповідальності згідно ч.1 ст.382 КК України, суд зазначає наступне.

Згідно ст.89 Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

За таких обставин обов'язковою умовою для звернення до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності є повторне невиконання рішення боржником та повторне накладення на останнього штрафу. Як вбачається з матеріалів справи державний виконавець не застосовував до боржника (УПФУ в Московському районі м.Харкова) жодних санкцій за невиконання рішення, а тому повторності в діях боржника не вбачається.

Таким чином суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо направлення подання до правоохоронних органів про притягнення начальника УПФУ в Московському районі м.Харкова до кримінальної відповідальності згідно ч.1 ст.382 КК України - не підлягає задоволенню.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання ними делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

На підставі викладеного суд вважає позовну вимогу позивача щодо зобов'язання державного виконавця провести виконавчі дії передбачених Законом України "Про виконавче провадження", включаючи складання акту з приводу порушення вимог законодавства боржником - необґрунтованою, оскільки судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання, а ця частина вимог спрямована на майбутнє зобов'язання відповідача вчиняти дії, у здійсненні яких відповідачем відмовлено не було. На теперішній час у суду немає підстав вважати, що в подальшому відповідачем буде порушуватись право позивача.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності своїх дій з примусового виконання рішення суду та винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 у частині визнання протиправною бездіяльності відповідача при примусовому виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2009р. по адміністративній справі №2а-31720/09/2070 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, в іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню з викладених вище підстав. Крім того, з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд, в порядку ст.11 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати постанову Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про закінчення виконавчого провадження від 28.11.2012 року.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання дій незаконними - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність відповідача при примусовому виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2009 року по адміністративній справі №2а-31720/09/2070.

Скасувати постанову Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про закінчення виконавчого провадження від 28.11.2012 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України в особі УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова (код 37999628, юридична адреса: 61001, м.Харків, вул. Плеханівська, 29) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 17,20 грн. (сімнадцять гривень двадцять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 27.06.2013 року.

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.