Постанова № 32061640, 26.06.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2013 р. Справа № 821/2177/13-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Транчуковій О.С.,

за участю:

представника позивача - Алексеєвої Н.С.,

представника відповідача - Мірошніченка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Статус-Кво С" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Приватне підприємство "Статус-Кво С" (далі - позивач, ПП "Статус-Кво С") звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у м.Херсоні), в якому просить визнати протиправними дії відповідача по проведенню зустрічної звірки ПП "Статус-Кво С", за результатами якої складено акт від 06.02.2013 р. № 876/22.4-01/37960339 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб"єкта господарювання ПП "Статус-Кво С" щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за липень 2012 року"; визнати протиправними дії відповідача щодо складання акту від 06.02.2013 р. № 876/22.4-01/37960339 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб"єкта господарювання ПП "Статус-Кво С" щодо документального підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за липень 2012 року"; визнати протиправними дії відповідача щодо визнання нікчемними угод, укладених ПП "Статус-Кво С" в липні 2012 року, які викладені у висновках акту від 06.02.2013 р. № 876/22.4-01/37960339 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб"єкта господарювання ПП "Статус-Кво С" щодо документального підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за липень 2012 року"; визнати неправомірними дії відповідача, які полягають у зміні в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показників податкових зобов"язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані ПП "Статус-Кво С" у липні 2012 року, на підставі акту від 06.02.2013 р. № 876/22.4-01/37960339; зобов"язати відповідача відновити в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показники податкових зобов"язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані ПП "Статус-Кво С" у липні 2012 року, та які були змінені на підставі акту від 06.02.2013 р. № 876/22.4-01/37960339.

Свої вимоги мотивує порушенням відповідачем вимог Податкового кодексу України стосовно порядку проведення зустрічної звірки. Зокрема, у разі відсутності в податкового органу інформації, яка необхідна для проведення зустрічної звірки, орган ДПС повинен надіслати або вручити представнику суб"єкта господарювання офіційний запит про надання інформації та її документального підтвердження, у разі отримання від суб"єкта господарювання необхідної інформації орган ДПС проводить зустрічну звірку, за результатами якої повинна складатися довідка, яка має бути вручена (надіслана) суб"єкту господарювання. Відповідачем на адресу ПП "Статус-Кво С" жодного запиту не надсилалося, однак складено акт від 06.02.2013 р. № 876/22.4-01/37960339 про неможливість проведення зустрічної звірки, у висновках якого зазначено про фіктивність правочинів, вчинених з постачальниками та покупцями у липні 2012 року. Вказує на те, що Податковим кодексом України не передбачено складання такого акту. Висновки ДПІ у м.Херсоні щодо незнаходження підприємства за юридичною адресою, що стали підставою складання акту від 06.02.2013 р. про неможливість проведення зустрічної звірки, спростовується витягом з ЄДРПОУ, відповідно до якого ПП "Статус-Кво С" 05.02.2013 р., 06.02.2013 р., 07.02.2013 р. підтверджувало відомості про юридичну особу. Згідно Податкового кодексу України до повноважень органів державної податкової служби не входить визнання угод нікчемними, оскільки це прерогатива суду. Також зазначає, що ДПІ у м.Херсоні на підставі незаконно складеного акту від 06.02.2013 р. про неможливість проведення зустрічної звірки, протиправно відкоригувала показники податкової звітності позивача.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки ДПІ у м.Херсоні при складанні акту про неможливість проведення зустрічної звірки діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Статус-Кво С" зареєстровано як юридична особа 17.11.2011 р. за № 14991020000014147 та перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у м.Херсоні.

06.02.2013 р. посадовою особою відповідача складено акт № 876/22.4-01/37960339 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб"єкта господарювання ПП "Статус-Кво С" щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за липень 2012 року", у висновку якого зазначено, що оскільки ПП "Статус-Кво С " у вказаний період не має основних фондів, складських приміщень, автотранспортних засобів, виробничих потужностей, найманих працівників не встановлено, які саме проводилися фінансово-господарські розрахунки та обставини їх здійснення, на підприємстві відсутні достатні трудові ресурси, підприємство має неосновний стан (місцезнаходження не встановлено), не можливо провести зустрічну звірку та підтвердити реальність здійснення фінансово-господарської діяльності, а отже, згідно до ч.1, 5 ст.203, п.1,2 ст.215 ЦК України зазначені угоди, укладені ПП "Статус-Кво С" з постачальниками та покупцями у липні 2012 року мають ознаки нікчемності.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб"єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок та умови проведення перевірок визначаються Податковим кодексом України. Зокрема, Податковим кодексом України передбачено проведення зустрічних звірок (п.73.5 ст.73 ПК України) та камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок (ст.75 ПК України), які передбачають дотримання певної процедури їх проведення.

Так, відповідно до п.73.5 ст.73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Відповідно до Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 27.12.2010 р., зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

З аналізу вказаних правових норм слідує, що у разі відсутності в податкового органу інформації, яка необхідна для проведення зустрічної звірки, орган державної податкової служби повинен надіслати або вручити представнику суб"єкта господарювання офіційний запит про надання інформації та її документального підтвердження, і у разі отримання від суб"єкта господарювання необхідної інформації орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку, за результатами якої повинна складатися довідка, яка має бути вручена (надіслана) суб"єкту господарювання.

Судом встановлено, що в порушення вимог вказаного Порядку ДПІ у м.Херсоні жодного запиту щодо надання інформації по взаємовідносинах з контрагентами-продавцями та контрагентами-покупцями за липень 2012 року та її документального підтвердження ПП "Статус-Кво С" не направлялося.

Факт не направлення запиту також підтверджується змістом акту від 06.02.2013 р. № 876/22.4-01/37960339, в якому не зазначено, що позивачу направлялися запити.

Суд звертає увагу на те, що Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок не передбачено складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки, яким по суті є акт від 06.02.2013 р. № 876/22.4-01/37960339 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб"єкта господарювання ПП "Статус-Кво С" щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за липень 2012 року".

Наказом ДПА України від 22.04.2011 р. № 236 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Згідно з п.3.1 Методичних рекомендацій з метою проведення зустрічної звірки орган ДПС, що ініціює проведення такої звірки (далі - орган ДПС - ініціатор) надсилає органу ДПС, на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання (далі - орган ДПС-виконавець), Запит про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 1) за допомогою Інформаційної системи "Зустрічні звірки" (далі - ІС "Зустрічні звірки"). Зустрічна звірка може бути проведена органом ДПС - ініціатором самостійно у разі коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому самому органі ДПС, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Відповідно до п.3.3 Методичних рекомендацій обов'язок здійснення відповідних заходів (направлення запитів, повторних запитів, здійснення моніторингу відповідей, що надходять, тощо) з метою забезпечення своєчасного та у повному обсязі проведення зустрічних звірок, у тому числі і по ланцюгу проходження ТМЦ (робіт, цінних паперів, нематеріальних активів тощо) покладається на орган ДПС - ініціатора. При цьому обов'язок направлення запиту на адресу суб'єкта господарювання та забезпечення проведення зустрічної звірки покладається на орган ДПС - виконавця, в якому такий суб'єкт господарювання перебуває на обліку (крім випадків, визначених у абзаці шостому п.3.1 Методичних рекомендацій.

Приписами п.4.4 Методичних рекомендацій передбачено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Згідно зразка акта про неможливість проведення зустрічної звірки, який наведений у додатку 3 до Методичних рекомендацій, вбачається, що такий акт не передбачає в собі наявність будь-яких висновків, а лише фіксує факт неможливості проведення зустрічної звірки. Між тим, в порушення зазначених вимог ДПІ у м.Херсоні зробила висновки про не підтвердження товарності операцій та факту реального здійснення господарських операцій, хоча жодних первинних документів ревізором не досліджувалося.

Як причину неможливості проведення зустрічної звірки відповідачем зазначено відсутність ПП "Статус-Кво С" за юридичною адресою. При цьому ДПІ у м.Херсоні посилається на висновок від 05.02.2013 р. № 284/07.50-09.

Положеннями ст.93 ЦК України визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичною адресою позивача є: м.Херсон, вул.Радянська, 40, кв.55.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Приписами ч.4 ст.70 КАС України передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спір.

З аналізу вказаних норм слідує, що підтвердженням незнаходження юридичної особи за юридичною адресою можуть бути лише відомості з ЄДРПОУ щодо внесення запису про незнаходження юридичної особи за місцезнаходженням, а не висновок податкового органу та стан платника податків - "9".

Між тим, з витягу з ЄДРПОУ серії АВ № 236028 вбачається, що державним реєстратором 05.02.2013 р., 06.02.2013 р., 07.02.2013 р., тобто, в період складення акту від 06.02.2013 р. № 876/22.4-01/37960339, та 13.02.2013 р. підтверджено відомості про знаходження ПП "Статус-Кво С" за юридичною адресою: м.Херсон, вул.Радянська, 40, кв.55.

Таким чином, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено правомірність висновків щодо незнаходження ПП "Статус-Кво С" за юридичною адресою.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає протиправними дії ДПІ у м.Херсоні щодо проведення зустрічної звірки та складання акта від 06.02.2013 р. № 876/22.4-01/37960339 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб"єкта господарювання ПП "Статус-Кво С" щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за липень 2012 року".

Також суд зазначає, що у висновку акту від 06.02.2013 р. № 876/22.4-01/37960339 зазначено про визнання угод, укладених ПП "Статус-Кво С" з покупцями та продавцями у липні 2012 року, нікчемними.

Суд вважає такі дії відповідача протиправними з наступних підстав.

По-перше, як вже зазначалося, ревізором при складанні акту від 06.02.2013 р. № 876/22.4-01/37960339 жодних документів від ПП "Статус-Кво С" щодо здійснення господарської діяльності у липні 2012 року не витребовувалося, жодні первинні документи не досліджувалися, а тому незрозуміло, на підставі чого ревізором зроблено висновок про нереальність здійснення господарської діяльності.

По-друге, відповідачем складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки, в якому згідно його типової форми, зазначеної в додатку 3 до Методичних рекомендацій, не повинно міститися будь-яких висновків, так як він фіксує лише факт неможливості проведення зустрічної звірки.

Суд звертає увагу на те, що висновки про підтвердження чи не підтвердження реальності поставки товарів (послуг) податковий орган може зробити тільки при проведенні документальних перевірок на підставі аналізу первинних бухгалтерських документів.

Відповідно до ст.83 ПК України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені ПК України, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені ПК України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно п.5.2 Наказу ДПА України від 22.12.2010 р. № 984, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.011 р. за №34/18772 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

Як вбачається зі змісту акту від 06.02.2013 р. № 876/22.4/37960339 жодної з вимог вказаного Наказу ДПІ не виконало. У акті не конкретизовано, з якими саме контрагентами визнано нікчемними угоди, а зроблено висновок про нікчемність усіх угод, здійснених ПП "Статус-Кво С" при придбанні та продажу товарів (послуг) у липні 2012 року.

Окрім цього, ст.215 ЦК України, на порушення якої вказує ДПІ у м.Херсоні, розрізняє нікчемні та оспорювані правочини.

Так, згідно цієї статті ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто, нікчемним визнається правочин, якщо його недійсність прямо встановлена законом.

Оскільки недійсність таких правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються недійсними з моменту їхнього укладання, незалежно від пред'явлення позову та рішення суду. Тобто, в цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Іншим видом недійсних правочинів є оспорювані правочини, відмінність яких від нікчемних полягає в тому, що оспорювані правочини припускаються дійсними, проте їх дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою особою.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

З цією нормою ЦК України узгоджуються і положення ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, за якою господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведені норми Цивільного та Господарського кодексів України вказують на оспорюваність правочину, укладеного з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

Отже, викладені в акті перевірки висновки ДПІ у м.Херсоні про нікчемність вчинених позивачем правочинів є передчасними та безпідставними, оскільки відповідні судові рішення щодо цих правочинів відсутні.

Крім того, слід зазначити, що умовою для визнання правочину таким, що суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

ДПІ у м.Херсоні не надало суду і не посилалось на наявність таких доказів, які б підтвердили наявність умислу посадових осіб позивача на укладення таких правочинів.

Також суд зазначає, що приймаючи до уваги мету, з якою відповідач здійснює свої контрольні повноваження, вбачається, що норми ст.203 та інших статей гл.16 ЦК України не відносяться ані до податкового, ані до валютного, ані до іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Вказані висновки підтверджуються і ст.20 ПК України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Тому суд погоджується з доводами представника позивача щодо відсутності у ДПІ у м.Херсоні повноважень на визнання договорів нікчемними.

Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправними дій ДПІ у м.Херсоні стосовно внесення змін в електронну базу даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" на підставі акту від 06.02.2013 р. № 876/22.4-01/37960339 та зобов"язання відновити показники, задекларовані ПП "Статус-Кво С" за липень 2012 року, то суд вважає їх також обґрунтованими з наступних підстав.

Згідно ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Наказом ДПА України від 18.04.2008 р. № 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у контрагентів (далі -Порядок № 266).

Відповідно до п.1.3 розділу 1 Порядку № 266 для його реалізації створені відповідні програмні продукти, у тому числі "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", яка формується на підставі подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

Пунктом 2.8 Порядку № 266 встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

Ухвалами суду від 04.06.2013 р., 17.06.2013, 21.06.2013 р. відповідача було зобов"язано надати витяг з бази даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" стосовно позивача. Між тим, відповідачем зазначених вимог не було виконано та вказаного витягу не було надано.

Однак, як вбачається з листа ДПІ у м.Херсоні від 20.05.2013 р. № 31зпі/11/11-17, на підставі акту від 06.02.2013 р. № 8764/22.4-01/37960339 відповідачем було внесено зміни до показників податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Представник відповідача у судовому засіданні підтвердив, що на підставі акту від 06.02.2013 р. № 876/22.4-01/37960339 було відкориговано показники податкової звітності позивача за липень 2012 року.

Відповідно до п.2.21 Порядку № 266 підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Оскільки за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення не приймались (а вони і не могли виноситися, оскільки відповідачем було здійснено спробу провести зустрічну звірку), а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, то відповідачем безпідставно було анульовано показники відповідної податкової звітності позивача з податку на додану вартість за липень 2012 року.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги ПП "Статус-Кво С" правомірними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 122, 158-163, 167 КАС України суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби по проведенню зустрічної звірки ПП "Статус-Кво С", за результатами якої складено акт від 06.02.2013 р. № 876/22.4-01/37960339 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб"єкта господарювання ПП "Статус-Кво С" щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за липень 2012 року".

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби щодо складання акту від 06.02.2013 р. № 876/22.4-01/37960339 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб"єкта господарювання ПП "Статус-Кво С" щодо документального підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за липень 2012 року".

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби щодо визнання нікчемними угод, укладених ПП "Статус-Кво С" в липні 2012 року, які викладені у висновках акту від 06.02.2013 р. № 876/22.4-01/37960339 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб"єкта господарювання ПП "Статус-Кво С" щодо документального підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за липень 2012 року".

Визнати неправомірними дії Державної податкової служби у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, які полягають у зміні в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показників податкових зобов"язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані ПП "Статус-Кво С" у липні 2012 року, на підставі акту від 06.02.2013 р. № 876/22.4-01/37960339.

Зобов"язати Державну податкову інспекцію у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби відновити в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показники податкових зобов"язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані ПП "Статус-Кво С" у липні 2012 року, та які були змінені на підставі акту від 06.02.2013 р. № 876/22.4-01/37960339.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27 червня 2013 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8