Постанова № 32061537, 17.06.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/2782/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Серги С.М.,

при секретарі - Лайко О.В.,

за участю:

представника позивача - Панченко О.О.,

представника відповідача - Чирви Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КвантСтройПроект" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби в особі Комсомольського відділення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

17 травня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КвантСтройПроект" (далі- позивач, ТОВ "КвантСтройПроект") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби в особі Комсомольського відділення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції (далі- відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001532301/2137, № 0001542301/2138 від 18.12.2012.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність висновків перевіряючих про заниження податку на прибуток у розмірі 8926,00 грн, заниження податку на додану вартість у розмірі 5648,00 грн, оскільки господарські операції з купівлі у ТОВ "Економ-ресурс" комплектуючих матеріалів для виконання робіт по налагодженню електропостачання підтверджується первинними документами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на акт "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Економ-ресурс" від 15.07.2011, відповідно до якого встановлено відсутність у останнього виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, та визнано нереальним постачання позивачеві комплектуючих матеріалів. Крім того, вказував на відсутність товарно-транспортних накладних.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

03.04.2012 Кременчуцькою ОДПІ направлено на адресу позивача запит № 6064/10/22-112 з посиланням на підпункт 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України щодо надання пояснення та документального підтвердження господарських відносин із ТОВ "Економ-ресурс" за листопад 2009, лютий-квітень, липень 2010 року, березень 2011 року (а.с. 76).

Підпунктом 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Аналіз цих норм вказує на те, що орган Державної податкової служби при оформленні та надісланні обов'язкового письмового запиту суб'єкту господарювання має зазначати, зокрема, підстави для надання відповідної інформації, вичерпний перелік яких встановлено законом.

При дослідженні змісту надісланого запиту від 03.04.2012 судом встановлено, що останній містить вимогу щодо надання пояснень та документів на підтвердження взаємовідносин позивача із контрагентом ТОВ "Економ-ресурс", натомість у ньому відсутні жодні посилання на підставу надання такої інформації платником податків.

Частиною 5 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Відтак, запит Кременчуцької ОДПІ від 03.04.2012 не мав для позивача обов'язкового характеру у зв'язку з порушенням відповідачем вимог чинного законодавства щодо його змісту, хоча 17.04.2012 ТОВ "КвантСтройПроект" направлено відповідачеві відповідь та копії документів (а.с.78).

Відповідно до частини 1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

За приписами вказаних норм, при встановленні судом того, що запит Кременчуцької ОДПІ від 03.04.2012 обов'язкового характеру для позивача не мав, 17.04.2012 ТОВ "КвантСтройПроект" направило відповідачеві відповідь та копії документів, підстави для проведення перевірки позивача були відсутні.

Разом з тим, Кременчуцькою ОДПІ з посиланням на підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України видано наказ № 2794 від 12.11.2012 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "КвантСтройПроект" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Економ-ресурс" (а.с. 72). При цьому, судом встановлено невідповідність періодів, по яким запрошувалась відповідачем інформація, та періодів, визначених в наказі про проведення перевірки від 12.11.2012.

З 16.11.2012 по 22.11.2012 Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "КвантСтройПроект" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Економ-ресурс" за період з 01.01.2009 по 31.10.2012.

За результатами перевірки складено акт № 5053/22-209/34056098 від 29.11.2012, в якому зафіксовано порушення ТОВ "КвантСтройПроект" підпункту 4.1.6 пункту статті 4, пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 145.1.5 пункту 145.1 статті 145, пункту 146.2 статті 146 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 8926,00 грн; підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 5648,00 грн.

На підставі акту перевірки № 5053/22-209/34056098 від 29.11.2012 Кременчуцькою ОДПІ винесено:

податкове повідомлення-рішення № 0001532301/2137 від18.12.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток к розмірі 11097,00 грн, у тому числі 8926,00 грн - за основним платежем, 2172,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

податкове повідомлення-рішення № 00001542301/2138 від 18.12.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7060,00 грн, у тому числі 5618,00 грн - за основним платежем, 1412,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

За наслідками адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, а податкові-повідомлення-рішення-без змін.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд крім вищезазначеного також виходить з наступного.

Судом встановлено, що на виконання усної угоди ТОВ "КвантСтройПроект" отримано від ТОВ "Економ-ресурс" товар (комплектуючі матеріали для виконання робіт по налагодженню електропостачання) і проведено його оплату, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії податкової накладної, видаткової накладної, рахунку фактури, платіжного доручення.

На підтвердження здійснення господарських операцій ТОВ "Економ-ресурс" виписано позивачу податкову накладну № 2 від 11.03.2010 (а.с. 42).

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що отриманий товар в подальшому використаний при проведенні будівельних робіт за договорами генерального підряду від 01.02.2011, 03.02.2011, та надав акти приймання виконаних робіт за лютий, травень 2011 року.

Відсутність товарно-транспортних накладних представник позивача не спростовував, пояснивши, що перевезення здійснювались на власному автомобілі VW Taureg, державний номер НОМЕР_1. Для отримання товару було відряджено у пгт.Песковка (через м.Київ) директора ОСОБА_3, що також підтверджується наказом про відрядження № 39 від 23.03.2010, журналом реєстрації доручень та подорожнім листом № 18 від 23.03.2013 легкового автомобіля VW Taureg НОМЕР_1, копії яких долучено до матеріалів справи (а.с.164-168).

Відповідно до преамбули Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила перевезення вантажів), правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

При цьому замовником вважається вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів. Перевізником - є особа, яка надає послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом загального користування.

З цього слідує, що Правила перевезення вантажів, та відповідно обов'язкове застосування ТТН поширюється лише на ті випадки, коли перевезення вантажу здійснюється третьою особою - перевізником на підставі укладеного з ним договором.

З матеріалів справи суд вбачає, що фактично товар транспортувався позивачем власним транспортом, отже ані постачальник, ані будь-який сторонній перевізник не брали участі у процесі переміщення товару.

Відповідно до пункту 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 № 207, для водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб: - накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж; - посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Товарно-транспортні накладні є обов'язковими лишу у випадку, коли вантажні перевезення здійснюються на договірних умовах, що встановлено пунктом 1 Переліку.

Таким чином, обов'язковість товарно-транспортної накладної для перевезень для власних потреб чинним законодавством не передбачена.

Отже, в даному випадку для переміщення власного товару позивач не був зобов'язаний мати товарно-транспортні накладні, а тому їх відсутність не може свідчити про безтоварність вищезазначених господарських операцій.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що придбаний у ТОВ "Економ-ресурс" товар в подальшому використаний при виконанні робіт по налагодженню електропостачання Деревообробного комплексу (монтаж передавального пристрою електроустановки-комплексної трансформаторної підстанції), який згідно з витягом про реєстрацію права власності належить позивачу на праві власності (а.с.51).

З матеріалів справи суд вбачає, що придбані у ТОВ "Економ-ресурс" матеріали передані на підставі акту приймання-передачі матеріальних цінностей (а.с.49) ТОВ "Оксавад" для здійснення останнім електротехнічних робіт з монтажу передавального пристрою електроустановки на підставі договору на виконання підрядних робіт № 10/03 від 10.03.2010 (а.с. 44-45).

Також матеріалами справи підтверджується монтаж та подальше введення в експлуатацію комплексної трансформаторної підстанції-250 кВт в смт. Пісківка для електропостачання Деревообробного комплексу (а.с. 44-55, 115-156,174-178).

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Пунктом 3.1 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

В ході судового розгляду не встановлено порушення позивачем при обліку господарських операцій з ТОВ "Економ-ресурс" вказаних правових норм, як і приписів статей 145, 146 Податкового кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується реальність поставки товарів від ТОВ "Економ-ресурс", проведення оплати та подальшої реалізації, а тому суд вважає доведеним факт правомірного відображення позивачем у бухгалтерському обліку операцій з придбання товару у ТОВ "Економ-ресурс" та неправомірним донарахування відповідачем податку на прибуток у розмірі 11098,00 грн.

Згідно з підпунктами 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 (далі -Закон № 168/97) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Включення до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за липень 2010 року суму податку на додану вартість здійснено ТОВ "КвантСтройПроект" на підставі виписаної ТОВ "Економ-ресурс" податкової накладної, що підтверджується актом перевірки та не заперечується сторонами. Накладна містить адресу місцезнаходження покупця, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкової накладної судом не встановлено.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97 право на нарахування податку та складення податкових накладних надається виключно особам, які зареєстровані як платники податку на додану вартість, до дати анулювання реєстрації.

Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Економ-ресурс" на момент здійснення господарської операції судом не встановлено.

Отже в ході судового розгляду доведено, що позивачем правомірно, на підставі належним чином оформлених податкових накладних включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у загальному розмірі 5648,00 грн, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Посилання відповідача на висновки акту перевірки ТОВ "Економ-ресурс" від 15.07.2011 за № 1826/23-4/36581701, згідно з яким встановлено порушення ТОВ "Економ-ресурс" приписів Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України, Законів України "Про оподакування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість, є безпідставним з огляду на наступне.

Статтею 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, визначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно з пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

Отже, платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Ця позиція відповідає практики Європейського Суду з прав людини. Так у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.

Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").

Винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень здійснено без урахування приписів вказаних правових норм та практики Європейського Суду з прав людини.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що отримання податковим органом акту перевірки, в якому викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують фактичні обставини.

Отже доводи, якими податковий орган вмотивував правомірність оскаржуваних податкових рішень, не є переконливими, а відображені в акті перевірки висновки перевіряючих не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам правових норм.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, в ході судового розгляду жодних доказів на підтвердження правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення відповідачем не надано, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

У зв'язку з цим, з державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору у розмірі 189,68 грн, сплачених відповідно до платіжного доручення № 1146 від 13.05.2013.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КвантСтройПроект" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби в особі Комсомольського відділення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби в особі Комсомольського відділення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0001532301/2137, № 0001542301/2138 від 18 грудня 2012 року визнати протиправними та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КвантСтройПроект" витрати у вигляді судового збору у розмірі 189 гривень 68 копійок, сплачені відповідно до платіжного доручення № 1146 від 13 травня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним направленням копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 25 червня 2013 року.

Суддя С.М. Серга