Постанова № 32061079, 27.06.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 червня 2013 року Справа № 812/5034/13-а

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши в м. Луганську в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та фінансових санкцій у сумі 4372,69 грн.

В обгрунтування заявлених позовних вимог зазначено таке.

Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» ОСОБА_1 є платником єдиного внеску та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області.

У порушення норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» ОСОБА_1 не сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим станом на 24 травня 2013 року за 2012 рік за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 4372,69 грн. (недоїмка із внесків - 4372,42 грн., фінансові санкції - 0,20 грн., пеня - 0,07 грн.).

Зазначена заборгованість відповідачем до теперішнього часу не погашена.

За несвоєчасну сплату єдиного внеску до ПФУ на підставі ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» відповідачу надіслано вимогу про сплату боргу № Ф-160 від 06.03.2013 на суму 4372,69 грн.

Вимогу про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій відповідач отримав, не оскаржив та не узгодив.

У зв'язку із викладеним, позивач просив задовольнити адміністративний позов та стягнути з відповідача суму боргу.

Ухвалою від 01 червня 2013 року відкрито провадження за вказаним адміністративним позовом та призначено до розгляду у скороченому провадженні. Одночасно запропоновано відповідачу у 10 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження надати на адресу Луганського окружного адміністративного суду заперечення проти позову та необхідні документи або письмову заяву про визнання позову. Копію ухвали надіслано сторонам.

17 червня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду повернулося поштове відправлення, направлене на адресу ОСОБА_1 із зазначенням причини повернення - «за закінченням терміну зберігання» (а.с.17).

Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З урахуванням вищевикладеного, суддя вважає, що ухвалу про відкриття провадження та призначення справи до розгляду у скорочене провадження вручено відповідачу належним чином.

Відповідач не скористався правом надати заперечення на адміністративний позов у визначений ст.183-2 КАС України строк.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування».

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області та, з огляду на положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», є платником єдиного внеску.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України № 2464 та п.п.2.1.3. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010р.№ 21-5 та зареєстрованої в Мін'юсті України 27.10.2010р. № 994/18289, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування є платниками єдиного внеску.

Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 08.10.2010 № 22-2 та ч.8 ст.3 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що фізичні особи - підприємці на спрощеній системі оподаткування формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт, згідно з додатком 5 до Порядку, один раз на рік до першого квітня року, що настає за звітним роком.

Згідно із ч.8 ст.9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до територіального органу Пенсійного фонду (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

Частиною 12 статті 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування», рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Рішення територіального органу Пенсійного фонду про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти робочих днів, а також не повідомив у цей строк територіальний орган Пенсійного фонду про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом.

Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 несвоєчасно сплатила єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік, у зв'язку з чим позивачем прийнято рішення № 81 від 08.02.2013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 0,20 грн. та нарахована пеня у сумі 0,07 грн. (а.с.11).

Також, за несвоєчасну сплату єдиного внеску до ПФУ на підставі ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» відповідачу надіслано вимогу про сплату боргу № Ф-160 від 06.03.2013 на суму 4372,69 грн., у тому числі: недоїмка зі сплати єдиного внеску у сумі 4372,42 грн., штрафні санкції у сумі 0,20 грн. пеня у сумі 0,07 грн. (а.с.10), яку останнім отримано 09,03.2013, про що свідчить особистий підпис на корінці поштового відправлення (а.с.12).

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки відповідач суму недоїмки, штрафу та пені не сплатив, вимогу про сплату недоїмки з УПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області не узгодив та у судовому порядку не оскаржив.

Оскільки відповідач на час судового розгляду справи у добровільному порядку заборгованість зі сплати штрафних санкцій, пені та недоїмки не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до п.18 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та фінансових санкцій, - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області (місцезнаходження: 93600, Луганська область, смт. Станиця Луганська, вул. 1 Травня, 20, р/р 25601301754 в ЛОУ "Ощадбанка" м. Луганськ, МФО 304665, ідентифікаційний код 21792637) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік у розмірі 4372,69 грн. (чотири тисячі триста сімдесят дві гривні шістдесят дев'ять копійок), а саме: борг зі сплати єдиного внеску у сумі 4372,42 грн. (чотири тисячі триста сімдесят дві гривні сорок дві копійки), штрафні санкції у сумі 0,20 грн. (двадцять копійок), пені у сумі 0,07 грн. (сім копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя К.О. Пляшкова