Постанова № 32060307, 18.06.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2013 р. Справа №2а-4765/11/0170/25

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю. С., за участю секретаря судового засідання Магері М.В., представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крименергостандарт"

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Крименергостандарт" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомолення-рішення від 31.12.2010 року №0026112301/0.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Крименергостандарт» з питань взаємовідносин з ТОВ «ТД Архіп», ТОВ «М-Інвест-Строй», ТОВ «ТК Олімп Інвест 92», ТОВ «Глобал Кард груп», ТОВ «ТК Сігма груп» та ТОВ «ТК Укрімпекс» за період з 01.01.2007 року по 30.06.2010 рік, якою встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 88441 грн. та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту у сумі 555 грн. внаслідок нікчемності укладених з цими підприємствами угод.

Позивач вважає ці висновки безпідставними, оскільки господарські операції відбувались реально, отримання та оплата товару підтверджено всіма необхідними документами бухгалтерського і податкового обліку, а отже податковий кредит за рахунок цих взаємовідносин був сформований правомірно.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про день, місце та час судового розгляду справи повідомлений належним чином, про поважність причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив. Надав письмові заперечення, в яких зазначив, що при проведенні перевірки позивача була отримана інформація про неможливість проведення зустрічних перевірок його контрагентів ТОВ «ТД Архіп», ТОВ «М-Інвест-Строй», ТОВ «ТК Олімп Інвест 92», ТОВ «Глобал Кард груп», ТОВ «ТК Сігма груп» та ТОВ «ТК Укрімпекс», щодо яких також порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва. Отже, з цієї інформації було зроблено висновок, що контрагенти позивача були зареєстровані з подальшою передачею в управління підставним особам, які не мали наміру проводити фінансово - господарську діяльність, приховували своє місцезнаходження та не сплачували податки. Керівники підприємств не здійснювали від імені підприємств безпосередньої самостійної діяльності, направленої на отримання прибутку, не підписували первинних документів, що свідчить про безтоварність проведених з позивачем операцій.

Факт фіктивного підприємництва на думку відповідача підтверджується постановою слідчого по ОВС слідчого відділу податкової міліції від 09.11.2010 року по кримінальній справі №11008020003 стосовно ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши заперечення відповідача, матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ТОВ «Крименергостандарт» зареєстровано у якості юридичної особи 17.02.2005 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (т.с.1, а.с.7).

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видами діяльності позивача є: ремонт і технічне обслуговування електророзподільної та контрольної апаратури; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля електропобутовими приладами; оптова торгівля санітарно-технічним обладнанням; оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням; дослідження і розробки в галузі технічних наук (т.с.1, а.с.8).

Судом встановлено, що з 22.12.2010 року по 27.12.2010 рік Державною податковою інспекцією м.Сімферополь АР Крим ДПС була проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Крименергостандарт» з питань взаємовідносин з ТОВ «ТД Архіп», ТОВ «М-Інвест-Строй», ТОВ «ТК Олімп Інвест 92», ТОВ «Глобал Кард груп», ТОВ «ТК Сігма груп» та ТОВ «ТК Укрімпекс» за період з 01.01.2007 року по 30.06.2010 рік, за результатами якої було складено Акт №21403/23-7/33375356 від 27.12.2010 року (т.с.1, а.с.12-24).

В ході проведення цієї перевірки було встановлено, що за період з 01.01.2007 року по 30.06.2010 рік ТОВ «Крименергостандарт» мало взаємовідносини з наступними підприємствами - постачальниками, а саме: ТОВ «ТД Архіп», ТОВ «М-Інвест-Строй», ТОВ «ТК Олімп Інвест», ТОВ «Глобал Кард груп», ТОВ «ТК Сігма груп» та ТОВ «ТК Укрімпекс».

Разом з тим, в ході проведення перевірки ДПІ у м.Сімферополі АР Крим ДПС була використана інформація щодо контрагентів позивача, а саме, постанова слідчого по ОВС слідчого відділу податкової міліції ДПА в АР Крим по карній справі №11008020003, якою встановлено, що ТОВ «ТД Архіп», ТОВ «М-Інвест-Строй», ТОВ «ТК Олімп Інвест 92», ТОВ «Глобал Кард груп», ТОВ «ТК Сігма груп» та ТОВ «ТК Укрімпекс» за період з 01.01.2007 року по 30.06.2010 рік були створені групою осіб ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та посадових осіб ТОВ «Чорноморська телерадіокомпанія», які по завідомо підробленим податковим накладним та документам первісного обліку, документально оформлювали придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг, після чого дані документи надавались замовникам послуг для їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку з метою незаконного формування податкового кредиту та валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань по ПДВ та валових витрат, податку на прибуток підприємств.

Одним з підприємств, що використовувало у своїй діяльності послуги даного «конвертаційного» центру по документальному оформленню фінансово-господарських операцій було ТОВ «Крименергостандарт».

Так, у порядку кримінального судочинства було встановлено, що ТОВ «ТД Архіп», ТОВ «М-Інвест-Строй», ТОВ «ТК Олімп Інвест 92», ТОВ «Глобал Кард груп», ТОВ «ТК Сігма груп» та ТОВ «ТК Укрімпекс» маючи ознаки фіктивності підприємництва, здійснювали безтоварні фінансово-господарські операції, для легальності яких складалися бухгалтерські документи, що використовувались як підстави для зарахування безготівкових коштів, а складені ним бухгалтерські документи містили неправдиві відомості про здійснення фінансово-господарських операцій.

Так як діяльність ТОВ «ТД Архіп», ТОВ «М-Інвест-Строй», ТОВ «ТК Олімп Інвест 92», ТОВ «Глобал Кард груп», ТОВ «ТК Сігма груп» та ТОВ «ТК Укрімпекс» не мала на меті поставки товару, що визначено у Постанові слідчого, то правочин щодо придбання товару у вищевказаних підприємств не відповідає вимогам ч.1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України.

Таким чином, перевіркою встановлено, що усі операції з продажу товарів (послуг) за участю ТОВ «ТД Архіп», ТОВ «М-Інвест-Строй», ТОВ «ТК Олімп Інвест 92», ТОВ «Глобал Кард груп», ТОВ «ТК Сігма груп» та ТОВ «ТК Укрімпекс» спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Встановивши ці обставини, ДПІ у м.Сімферополі АР Крим ДПС дійшла висновку про порушення ТОВ «Крименергостандарт»:

- п.п.7.2.1 п.7.2 пп.7.4.1, 7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 88441 грн., у тому числі:

-у січні 2008 року - 1577 грн.

-у лютому 2008 року -2396 грн.

-у березні 2008 року - 2712 грн.

- у квітні 2008 року - 2025 грн.

- у травні 2008 року - 5855 грн.

- у червні 2008 року - 3871 грн.

- у липні 2008 року - 6190 грн.

- у серпні 2008 року - 1261 грн.

- у вересні 2008 року - 9565 грн.

- у листопаді 2008 року - 4481 грн.

- у грудні 2008 року - 693 грн.

- у січні 2009 року - 802 грн.

- у лютому 2009 року - 1652 грн.

- у березні 2009 року - 988 грн.

- у квітні 2009 року - 1849 грн.

- у травні 2009 року - 6840 грн.

- у червні 2009 року - 2291 грн.

- у липні 2009 року - 671 грн.

- у серпні 2009 року - 6047 грн.

- у вересні 2009 року - 4426 грн.

- у листопаді 2009 року - 8483 грн.

- у грудні 2009 року - 2967 грн.

- у січні 2010 року - 2792 грн.

- у лютому 2010 року - 2042 грн.

- у березні 2010 року - 1719 грн.

- у травні 2010 року - 4246 грн.

та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в червні 2008 року у сумі 46 грн. та у листопаді 2008 року у сумі 509 грн.

На підставі цих висновків акту, Державною податковою інспекцією м.Сімферополь АР Крим ДПС було винесено податкове повідомлення - рішення №0026112301/0 від 31.12.2010 року, яким ТОВ «Крименергостандарт» визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 132661 грн., з яких 88441 грн. - основний платіж та 44220,50 грн. - штрафні санкції (т.с.1, а.с.25).

Таким чином, як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість є його формування за рахунок угод з контрагентами, господарська діяльність яких на думку податкового органу має ознаки нікчемності.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що за період з січня 2008 року по травень 2010 року ТОВ «Крименергостандарт» отримало від постачальників електротовари вартістю 533996,26 грн., у тому числі ПДВ у сумі 88999,38 грн., що підтверджується первинними документами - видатковими та податковими накладними за підписом та печаткою постачальника та підписом представника покупця що знаходяться в матеріалах справи (т.с.2, а.с.232-250, т.с.3, а.с.1-59), а саме:

ТОВ «ТД Архіп» електротовари вартістю 25475,10 грн. з ПДВ;

ТОВ «М-Інвест-Строй» електротовари вартістю 87411,48 грн. з ПДВ;

ТОВ «ТК Олімп Інвест 92» електротовари вартістю 163688,88 грн. з ПДВ;

ТОВ «Глобал Кард груп» електротовари вартістю 76620 грн. з ПДВ;

ТОВ «ТК Сігма груп» електротовари вартістю 29344,80 грн. з ПДВ;

ТОВ «ТК Укрімпекс» електротовари вартістю 151456 грн. з ПДВ.

Отримані електротовари були частково оплачені ТОВ «Крименергостандарт» за період з лютого 2008 року по травень 2010 року на користь постачальників у безготівковій формі в сумі 528543,92 грн. з ПДВ в оплату отриманих електротоварів, що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками з рахунків позивача, що знаходяться в матеріалах справи (т.с.2, а.с.14-231, т.с.5, а.с.69-71), а саме:

ТОВ «ТД Архіп» електротовари вартістю 17200 грн. з ПДВ;

ТОВ «М-Інвест-Строй» електротовари вартістю 87411,48 грн. з ПДВ;

ТОВ «ТК Олімп Інвест 92» електротовари вартістю 166511,64 грн. з ПДВ;

ТОВ «Глобал Кард груп» електротовари вартістю 76620 грн. з ПДВ;

ТОВ «ТК Сігма груп» електротовари вартістю 29344,80 грн. з ПДВ;

ТОВ «ТК Укрімпекс» електротовари вартістю 151456 грн. з ПДВ.

Залишок суми у розмірі 8275,10 грн. не було перераховано на користь ТОВ «ТД Архіп», визнано зобов'язанням та відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «Кримелектростандарт» за кредитом рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» (т.с.5, а.с.79).

Таким чином, первинними документами бухгалтерського обліку (накладними) у повному обсязі підтверджується факт здійснення ТОВ «Крименергостандарт» господарських операцій з придбання електротоварів вартістю 533996,26 грн., у тому числі ПДВ у сумі 88999,38 грн., що визначені в Акті ДПІ як «сумнівні».

Судом встановлено, що за період з січня 2008 року по травень 2010 року ТОВ «Крименергостандарт» реалізувало частину вказаних товарів собівартістю 516852,57 грн. з ПДВ покупцям з нарахуванням доходу в сумі 658900,57 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковими та податковими накладними, що знаходяться у матеріалах справи (т.с.1, а.с.68-250, т.с.2, а.с.1-13, т.с.3, а.с.63-235, т.с.4, а.с.1-55).

Придбані у контрагентів товари на суму 17143,69 грн. з метою наступного його продажу,відображені в бухгалтерському обліку позивача на залишках у ТОВ «Крименергостандарт».

Стосовно транспортування придбаних позивачем електротоварів у контрагентів ТОВ «ТД Архіп», ТОВ «М-Інвест-Строй», ТОВ «ТК Олімп Інвест 92», ТОВ «Глобал Кард груп», ТОВ «ТК Сігма груп» та ТОВ «ТК Укрімпекс», представник позивача пояснив, що, відповідно до Статуту ТОВ «Крименергостандарт», єдиним засновником товариства є ОСОБА_8, який особисто керує діяльністю товариства покладаючи повноваження директора особисто на себе. ОСОБА_8 здійснював господарську діяльність через засновану ним юридичну особу та задля цього використовував належне йому на праві сімейної власності майно, зокрема вантажний автомобіль - фургон Renault master НОМЕР_1, 2004 року випуску, що зареєстрований на дружину ОСОБА_9, про що свідчить Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, видане Ялтинським ВРЕР при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим (т.с.5, а.с.68).

Господарські операції з придбання електротоварів у ТОВ «ТД Архіп», ТОВ «М-Інвест-Строй», ТОВ «ТК Олімп Інвест 92», ТОВ «Глобал Кард груп», ТОВ «ТК Сігма груп» та ТОВ «ТК Укрімпекс» та подальша реалізація цих товарів, яка призвела до змін у структурі активів (майна) та пасивів (зобов'язань та власного капіталу) позивача підтверджується наявними в матеріалах справи журналами-ордерами за рахунком 361 «Розрахунки з покупцями» та «Розрахунки з постачальниками» (т.с.5, а.с.10-67).

Таким чином, первинними документами бухгалтерського обліку (видатковими та податковими накладними) підтверджується, що «спірні» товари собівартістю 516852,57 грн. з ПДВ були частково використані в господарській діяльності ТОВ «Крименергостандарт», а саме реалізовані покупцям з нарахуванням доходу в сумі 658900,57 грн. з ПДВ, а товари собівартістю 17143,69 грн. відображені в бухгалтерському обліку позивача на залишках ТОВ «Крименергостандарт».

За період з січня 2008 року по травень 2010 року за датою отримання податкових накладних, що засвідчують факт придбання товарів, або, в деяких випадках за датою списання коштів з банківського рахунку в оплату вказаних товарів, у покупця ТОВ «Крименергостандарт» виникло право на податковий кредит у сумі 88999,38 грн., яким позивач скористався лише частково у сумі 88334,68 грн.

Судом встановлено, що на підставі зазначених податкових накладних, отриманих від вказаних постачальників за період з січня 2008 року по травень 2010 року, ТОВ «Крименергостандарт» нарахувало податковий кредит у сумі 88334,68 грн. та відобразило його у податкових деклараціях з ПДВ за період з січня 2008 року по травень 2010 року (т.с.5, а.с.80-193).

ПДВ в сумі 664,70 грн. на підставі податкової накладної №1325 від 29.09.2008 року, виписаної ТОВ "ТК Олімп Інвест 92" не було включено позивачем до складу податкового кредиту в періоді, що був предметом перевірки відповідача.

Відповідач вважає ці господарські операції між підприємствами нікчемними, оскільки перевіркою було встановлено, що діяльність контрагентів позивача спрямована на отримання податкової вигоди та ці відносини мали безтоварний характер.

Об'єктом оподаткування, відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон) (якій був діючим в той період, за який проводилась перевірка), - є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Цим Законом було передбачено право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п. 1.7 Закону є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування передбачені ст.7 Закону.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п. 7.5 ст. 7 Закону).

Документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається належним чином оформлена податкова накладна, яка підтверджує сплату податку на додану вартість (пп. 7.2.3 п. 7.2 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону).

П.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлює вимоги до податкових накладних, які надають право покупцю формувати податковий кредит з податку на додану вартість передбачає, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити окремими рядками: порядковий номер податкової накладної, дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по-батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи; зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах утримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.2.4. п.7.2 ст.7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів у Законі України "Про податок на додану вартість не передбачено.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість в ціні товару продавцю, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність. Покупець не несе відповідальності за несплату податку до бюджету продавцем (платником податку).

Певні обмеження щодо формування податкового кредиту передбачені пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого до складу податкового кредиту можуть бути включені тільки суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які при цьому обов'язково повинні бути підтверджені податковими накладними. В разі недотримання цього правила до платників податку на додану вартість застосовуються фінансові санкції відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону.

Проведеною Державною податковою інспекцією в м.Сімферополі АР Крим було встановлено, що за наслідками придбання у ТОВ «ТД Архіп», ТОВ «М-Інвест-Строй», ТОВ «ТК Олімп Інвест 92», ТОВ «Глобал Кард груп», ТОВ «ТК Сігма груп» та ТОВ «ТК Укрімпекс» товарів, позивач сформував податковий кредит на підставі належним чином оформлених податкових накладних, які були виписані зареєстрованими платниками податку на додану вартість на момент взаємовідносин з позивачем (т.с.5, а.с.74-78). Сплата безпосередньо позивачем податку на додану вартість під сумнів не ставиться.

В судовому засіданні були досліджені всі документи ТОВ «Крименергостандарт», які підтверджують фактичне здійснення ним операцій з придбання електротоварів у ТОВ «ТД Архіп», ТОВ «М-Інвест-Строй», ТОВ «ТК Олімп Інвест», ТОВ «Глобал Кард груп», ТОВ «ТК Сігма груп» та ТОВ «ТК Укрімпекс» та ці документи не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення.

Будь-яких невідповідностей виписаних контрагентами позивача накладних встановленим законодавствам вимогам, відповідачем в акті перевірки не викладено та судом також не встановлено.

По справі було призначено проведення судової економічної експертизи, висновком якої у повному обсязі підтверджується факт здійснення ТОВ «Крименергостандарт» господарських операцій з придбання електротоварів вартістю 533996,26 грн., у тому числі ПДВ 88999,38 грн., їх оплата та використання в господарській діяльності позивача, а саме часткова реалізація вказаних товарів покупцям з нарахуванням доходу в сумі 658900,57 грн. з ПДВ (т.с.4, а.с.70-171).

Суд також вважає необґрунтованими посилання відповідача, як на доказ безтоварності та нікчемності угод ТОВ «Крименергостандарт» з його контрагентами на постанову слідчого по ОВС слідчого відділу податкової міліції ДПА в АР Крим від 09.11.2010 року по кримінальній справі №11008020003 в якій, за думкою ДПІ, встановлений факт використання вказаних підприємств з метою скоєння злочину, що передбачений ст.205 «Фіктивне підприємництво» Кримінального кодексу України.

Проте, суд зазначає, що факт фіктивного підприємництва як кримінальний злочин може бути встановлений лише вироком суду відповідно до ст.62 Конституції України та п.2 ст.2 Кримінального кодексу України, тому інші процесуальні акти у кримінальних справах не свідчать про скоєння злочину та не встановлюють преюдиційних обставин.

Згідно з ч.1 ст.204 Цивільного Кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності).

Тобто, підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами перевірок контрагентів платника податку та процесуальними документами кримінальної справи.

В той же час, відповідно до ст.204 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч.1 ст.207 Господарського Кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним

Жодних фактів, які б свідчили про порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладення та виконання позивачем з ТОВ «ТД Архіп», ТОВ «М-Інвест-Строй», ТОВ «ТК Олімп Інвест 92», ТОВ «Глобал Кард груп», ТОВ «ТК Сігма груп» та ТОВ «ТК Укрімпекс» правочинів, відповідачем при проведенні перевірки не встановлено та суду також не надано.

Також, згідно п.18 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наявність вини у формі наміру у сторін угоди означає, що вони, виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладається і суперечність її мети інтересам держави і суспільства і прагнули або завідомо припускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової особи або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження.

Отже, вина юридичної особи у формі наміру повинна бути доведена через вину відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладення угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю, що тягне за собою кримінальну відповідальність, передбачену відповідними статтями Кримінального Кодексу України, а тому такі обставини повинні бути доведені остаточним рішенням по кримінальній справі із встановленням вини фізичної особи у вчиненні таких дій.

Тобто, суд зазначає, що такі обставини не можуть бути доведені постановою про порушення кримінальної справи, протоколами допиту осіб по кримінальній справі та іншими документами до винесення по справі обвинувального вироку або іншого остаточного рішення.

Проте, судом встановлено, що кримінальна справа №1/0107/23/2012 за обвинуваченням ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_10 за ст.ст.205 ч.2, 27 ч.5 - 212 ч.3, 366 ч.1, 358 ч.3 Кримінального кодексу України, згідно ухвали Апеляційного суду АР Крим від 08.11.2012 року була направлена на додаткове розслідування до прокуратури АР Крим 04.12.2012 року (т.с.4, а.с.184). Таким чином вирок суду по цій справі до цього часу не ухвалений, а тому будь які інші матеріали даної кримінальної справи не можуть бути доказом того, що правочини, укладені між позивачем та його контрагентами є недійсними.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст.203 ЦК України, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що укладені між позивачем та його контрагентами угоди не відповідають зазначеним вимогам.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст.4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік відповідно до вимог чинного законодавства, а тому висновки податкової інспекції щодо неправомірного формування податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 88441 гривень, що призвело до винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення є протиправними.

Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Крименергостандарт» є обґрунтованими та винесене на підставі акту перевірки від 27.12.2010 року №21403/23-7/33375356 податкове повідомлення-рішення №0026112301/0 від 31.12.2010 року є протиправним та має бути скасовано судом.

В судовому засіданні 18.06.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову складено 25.06.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Крименергостандарт» - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення, винесене 31.12.2010 року Державною податковою інспекцією м.Сімферополь АР Крим ДПС №0026112301/0.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Ю.С. Кононова