Постанова № 32059866, 21.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2013 р. Справа №805/7451/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 20 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

за участі секретаря судового засідання Асманової Е.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до відділу державної виконавчої служби

Артемівського міськрайонного управління

юстиції

про визнання незаконною та скасування вимоги

старшого державного виконавця від 07

травня 2013 року за № 25868

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - особисто,

від відповідача: Козаченко І.Є., за дов. від 21.06.2013 року

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції в Донецькій області про визнання незаконною та скасування вимоги від 07 травня 2013 року № 25868, постановлення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, заборонивши проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що в провадженні відповідача знаходиться зведене виконавче провадження № 31668980 про стягнення з позивача за певними виконавчими документами грошових коштів.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року у справі № 2а/0570/15003/2012, яка набула законної сили після апеляційного провадження відповідача було зобов'язано призначити рецензування «Звіту № 078 незалежної оцінки вартості майна» та «Звіту № 079 незалежної оцінки вартості майна», виконаних приватним підприємством «Фірма «Інженер» 15 серпня 2012 року. Але замість того, щоб виконати рішення суду та провести рецензування зазначених звітів в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» відповідач постановою від 01 березня 2013 року ініціював проведення нової оцінки майна позивача, тим самим оцінювачем, висновки якого були отримані позивачем 20 квітня 2013 року. Не погодившись з вартістю оцінки нерухомого майна, які зазначені у висновках суб'єкта оціночної діяльності у його звітах від 01 та 02 квітня 2013 року, позивач направив свої письмові заперечення про незгоду з вартістю оціненого нерухомого майна.

11 травня 2013 року позивач отримав від відповідача письмового листа від 07 травня 2013 року за № 25868, який, на його думку, є вимогою державного виконавця, відповідно до п. 1.8. Інструкції з організації примусового виконання рішень. У вимозі відповідач зобов'язує позивача у семиденний термін визначити особу експерта - суб'єкта оціночної діяльності з наданням відповідачу документів, що підтверджують кваліфікацію цього спеціаліста та підтвердити згоду позивача на оплату робіт з рецензування звітів від 01 та 02 квітня 2013 року. Також відповідач зазначив, що звернеться до прокуратури з проханням притягнути позивача до кримінальної відповідальності за умисне затягування процесу проведення виконавчих дій, та майно буде передано на реалізацію за ціною, вказаною у звітах від 01 та 02 квітня 2013 року.

Позивач вважає вимогу незаконною з підстав невиконання відповідачем постанови Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року у справі № 2а/0570/15003/2012.

Позивач підтримав позовні вимоги у судовому засіданні та просив їх задовольнити.

Відповідачем у судовому засіданні було надано письмові заперечення від 20 червня 2013 року, в яких він зазначив, що діяв відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні. Пояснив, що оцінка майна від 15 серпня 2012 року, в якій йдеться у постанові Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року, відповідно до вимог діючого законодавства діє протягом шести місяців, тому робити рецензію на оцінку майна, що втратила чинність немає потреби. З зазначених підстав відповідач призначив нову оцінку майна. В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року у справі № 2а/0570/15003/2012 зобов'язано відділ державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції в Донецькій області призначити рецензування «Звіту № 078 незалежної оцінки вартості майна» та «Звіту № 079 незалежної оцінки вартості майна», виконаних приватним підприємством «Фірма «Інженер» 15 серпня 2012 року. (а.с.7-8).

Вказана постанова суду набрала законної сили 19 лютого 2013 року, про що свідчить ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду у справі № 2а/0570/15003/2012 (а.с. 9-10).

Відповідно до статті 1,2 Закону України «Про державну виконавчу службу» державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.

Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Правовою основою діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.

Отже, відповідач у справі є суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування обмежені в своїй діяльності підставами, межами та способами, передбаченими Конституцією України та законами України.

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, як передбачено ч. 1 ст. 72 КАС України.

Як зазначено в постанові Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року у справі № 2а/0570/15003/2012, в провадженні відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції в Донецькій області перебуває зведене виконавче провадження №31668980, до якого постановами про приєднання виконавчого провадження приєднані наступні виконавчі провадження:

- ВП №30487531 від 20.01.2012 про примусове виконання виконавчого листа №6/253, виданого 25.11.2011 року господарським судом Донецької області, про стягнення з позивача на користь ТОВ «Льодовий дім» боргу в сумі 80893,09 гривень;

- ВП №30839813 від 20.01.2012 року про примусове виконання судового наказу №4804, виданого 05.12.2011 Артемівським міським судом, про стягнення з позивача на користь держави боргу в сумі 136,00 гривень;

- ВП №30840491 від 20.01.2012 року про примусове виконання виконавчого листа №4558, виданого 05.12.2011 Артемівським міським судом, про стягнення з позивача на користь держави боргу в сумі 1530,00 гривень;

- ВП №33542823 від 31.07.2012 року про примусове виконання наказу №5006/20/42/12, виданого 07.07.2012 року господарським судом Донецької області, про стягнення з позивача на користь ТОВ «Торговий дім «Еліт» боргу в сумі 79575,11 гривень;

- ВП №30956960 від 06.02.2012 року про примусове виконання виконавчого листа №11/212, виданого 15.12.2011 Артемівським міським судом, про стягнення з позивача на користь ТОВ «Торгівельний дім «Дольче Віта» боргу в сумі 32397,86 гривень;

- ВП №33890658 від 27.08.2012 року про примусове виконання наказу №2006/12/79/2012, виданого 23.07.2012 господарським судом Донецької області, про стягнення з позивача на користь ТОВ «Торговий дім «Еліт» боргу в сумі 15609,50 гривень.

14 травня 2012 року відповідач призначив експертом, суб'єктом оціночної діяльності-суб'єкта господарювання ОСОБА_5, шляхом винесення постанов про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому проваджені у всіх вищеназваних виконавчих провадженнях.

15 серпня 2012 року Приватним підприємством «Фірма «Інженер» були складені «Звіт № 078 незалежної оцінки вартості майна» та «Звіт № 079 незалежної оцінки вартості майна».

Оскільки позивача не влаштувала оціночна вартість його нерухомості, то державний виконавець мав призначити рецензування звіту про оцінку майна. При цьому частина 4 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» відшкодування витрат, пов'язаних з рецензуванням звіту покладає на сторону, яка заперечує проти результатів оцінки.

Оскільки, позивач не сплатив витрати, пов'язані з рецензуванням «Звіту № 078 незалежної оцінки вартості майна» та «Звіту № 079 незалежної оцінки вартості майна», виконаних приватним підприємством «Фірма «Інженер» 15 серпня 2012 року, 01 квітня 2013 року приватним підприємством «Фірма «Інженер» було прийнято висновок щодо вартості нежитлового приміщення, загальною площею 26,8 кв.м., розташованого за адресою: Донецька область м. Артемівськ, м. Часів Яр, вул. Недогибченко, 5, де замовником виступає відповідач (а.с.11).

Крім того, 02 квітня 2013 року приватним підприємством «Фірма «Інженер» було прийнято висновок щодо вартості нежитлового приміщення, загальною площею 155,4 кв.м., розташованого за адресою: Донецька область м. Артемівськ, м. Часів Яр, вул. Недогибченко, 5, де замовником також виступає відповідач (а.с.12).

Листом від 08 квітня 2013 року № 21/27 відповідач повідомив позивача про проведення оцінки нерухомого майна, з результатами якої, позивачеві запропоновано ознайомитися та надати відповідь в триденний строк з дня отримання листа (а.с.13).

Позивач надіслав на адресу відповідача свої заперечення від 26 квітня 2013 року з незгодою з розміром визначеної вартості нерухомого майна, оскільки вважає, що майно має більшу вартість, ніж зазначена у висновках від 01 та 02 квітня 2013 року приватного підприємства «Фірма «Інженер» (а.с.14).

Листом від 07 травня 2013 року № 25868 відповідач фактично відповів позивачеві на його заперечення від 26 квітня 2013 року за запропонував йому рецензувати звіти про оцінку майна від 01 та 02 квітня 2013 року, сплативши при цьому витрати, пов'язані з рецензуванням у відповідності до вимог частини 4 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 15). Також додатково повідомив, що сторона, яка заперечує проти результатів оцінки, повинна у семиденний строк у своїй заяві зазначити особу експерта суб'єкта оціночної діяльності з наданням документів, підтверджуючих кваліфікацію цього спеціаліста, якого необхідно призначити для рецензування вказаних звітів експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ОСОБА_5. У випадку ненадходження такої заяви, відповідач повідомив, що звернеться до органів прокуратури з проханням притягнути позивача до кримінальної відповідальності за умисне затягування процесу проведення виконавчих дій, а майно буде передано на реалізацію за ціною, вказаною у звітах № 030 та № 031.

Згідно з пунктом 1.7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, установ, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Відповідно до підпункту 1.8.1 та підпункту 1.8.2 пункту 1.8 Інструкції вимога державного виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов'язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання державному виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення.

У вимозі зазначаються:

а) найменування органу ДВС;

б) дата відкриття та номер виконавчого провадження;

в) реквізити виконавчого документа, на підставі якого відкрито виконавче провадження (його резолютивна частина у разі потреби);

г) прізвище, ім'я та по батькові державного виконавця;

ґ) перелік дій, які необхідно вчинити;

д) строк виконання вимоги;

е) наслідки невиконання вимоги.

Вимога підписується державним виконавцем та надсилається поштою чи іншими засобами зв'язку або вручається державним виконавцем особі, яка зобов'язана вчинити дії.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначений Законом України «Про виконавче провадження».

Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) є сукупністю дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

У відповідності до вимог статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень.

Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

З листа відповідача від 07 травня 2013 року № 25868 не вбачається порушень відповідачем Закону України «Про виконавче провадження» чи Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5. Фактично державний виконавець попереджає позивача про наслідки не виконання судових рішень, а не погрожує кримінальним провадженням, як помилково вважає позивач.

Суд не бере до уваги твердження позивача стосовно не виконання відповідачем постанови Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року у справі № 2а/0570/15003/2012, оскільки позивачем не оскаржується бездіяльність органу державної виконавчої служби при невиконанні вказаної постанови суду та не надано відповідних звернень до правоохоронних органів про притягнення посадових осіб відповідача до відповідальності за невиконання судового рішення.

Фактично звинувачуючи відповідача у невиконанні постанови Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року у справі № 2а/0570/15003/2012, позивач затягує строки виконання трьох рішень Артемівського міського суду та трьох рішень господарського суду Донецької області у зведеному виконавчому провадженні.

Відповідно до частини другої статті 6 Конституції України органи, зокрема, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області про визнання незаконною та скасування вимоги від 07 травня 2013 року № 25868 не підлягають задоволенню.

У відповідності до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

З огляду на вищенаведене, на підставі положень статті 19 Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У позовних вимогах фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області про визнання незаконною та скасування вимоги від 07 травня 2013 року № 25868 - відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 21 червня 2013 року та проголошена в присутності представників сторін.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голубова Л.Б.