Постанова № 32059672, 25.06.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 червня 2013 р. № 820/4432/13-а

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства "Теплоенергопром" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання нечинними наказів, протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

ТОВ ВТП "Теплоенергопром" звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати накази Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 365 від 20.02.2013 року "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Теплоенергопром" та № 411 від 27.02.2013 року "Про продовження терміну проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Теплоенергопром";

- визнати протиправними дії Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ ВТП "Теплоенергопром" на підставі наказу № 365 від 20.02.2013 року;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 25.03.2013 року № 0000112220, прийняте відносно нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при прийнятті оскаржуваних наказів на проведення перевірки та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

В судовому засіданні представники позивача за довіреністю Абдалаєв Е.Ш., Пивоварова Т.П. позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю Ящикова І.С. проти позову заперечувала, посилаючись на те, що оскаржувані накази, дії під час проведення вказаної перевірки, за наслідками якої було складено акт, вчинені були згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняте за результатами перевірки рішення є законним, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, за що згідно до Податкового кодексу України позивачу було визначене відповідне податкове зобов'язання на підставі оскаржуваного рішення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що уповноваженими особами Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ ВТП "Теплоенергопром" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Ліга" за травень 2012 р., ТОВ "Будмонтажреконструкція" за квітень, червень 2011 р., з ТОВ "Газтехбуд" за липень, вересень 2011 р., ТОВ "Метал-Инвест" за березень, травень 2012 р., за результатами якої 11.03.2013 р. було складено акт перевірки № 1384/22-207/30237667, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого на думку податкового органу підприємством занижено до сплати в бюджет сума податку на додану вартість на суму 1 718 124,00 грн. за перевіряємий період.

За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем стосовно позивача було прийняте податкове повідомлення-рішення від 25.03.2013 року № 0000112220 на загальну суму податкового зобов'язання 62336,00 грн.

Із зазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваного рішення, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факти вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним.

Так, в мотивувальній частині акту даної перевірки зазначається, що підставою для встановлення податковим органом вищевказаних порушень з боку позивача є відсутність факту реального вчинення позивачем господарських операцій з ТОВ "Ліга", ТОВ "Будмонтажреконструкція", ТОВ "Газтехбуд", ТОВ "Метал-Инвест" у періоді, що перевірявся, базується на наступному:

- довідці Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "МЕТАЛЛ-ІНВЕСТ" щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків ТОВ "ІВІТЕК ТТК", ТОВ "ДСВ-Агро", ТОВ "ПРАКСЕТ-ХАРКІВ" за період березень, травень 2012 р., якою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин;

- акті перевірки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 03.03.2012 р. № 228/2-104/32761711 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Будмонтажреконструкція", в якому зазначено, що господарська діяльність даного підприємства має ознаки нереальності;

- акті перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська "Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Ліга", де зазначено, що вказане товариство здійснює діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Дані обставини були покладені відповідачем в обгрунтування порушень вимог податкового законодавства з боку позивача, що на думку суду є безпідставним, з огляду на наступне.

Так, у п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 201.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначеними контрагентами на адресу позивача були виписані податкові накладні, що відповідали вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Сума податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними позивачем була включена до податкового кредиту відповідного періоду, вищезазначені податкові накладні відображені в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, дані відповідають додаткам 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з податку на додану вартість.

Пунктом п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

П. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України встановлює, що право на віднесення сум податкового кредиту надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 Податкового кодексу.

При судовому розгляді встановлено, що укладені між позивачем та вищевказаними контрагентами правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ні ким не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними.

Виконання умов договорів підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами, які відносяться до бухгалтерської та податкової звітності, які виписані відповідно до п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" і п. 2.4. ст. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" дається поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення.

А від так, враховуючи вищевикладене, посилання відповідача на акти, складені стосовно контрагентів позивача не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки нормами діючого законодавства України не передбачено право ДПІ в ході проведення перевірки суб'єкта господарювання брати за основу акти перевірок інших суб'єктів господарювання, як підставу для висновку для порушення ним приписів податкового законодавства.

Щодо решти позовних вимог суд зазначає, що згідно з 78.1 .1 п. 78.1 ст. 78 ПКУ 78 документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Проте, в наказі на перевірку № 365 от 20.02.2011 р. вказана причина перевірки, не передбачена пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПКУ- не надання податковому органу в повному об'ємі інформації і її документального підтвердження, тобто запит №1683/10/22/2-16 від 06.02.2013 р. не відповідає вимогам ст. ст. 20, 73, 78 ПКУ, у зв'язку з чим, наказ Індустриальної МДПІ в м. Харкові на перевірку № 365 від 20.02.2011 р. є незаконним, а тому і наказ про її продовження № 411 від 27.02.2013 року є протиправним.

В свою чергу дії податкового органу з проведення перевірки, які були оформлені актом перевірки від 11.03.2013 р. №1384/22-207/30237667, є незаконними, оскільки вони базувалися на незаконному наказі на перевірку.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона, як суб'єкта владних повноважень, не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржувані рішення та дії є неправомірними, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати накази Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 365 від 20.02.2013 року "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Теплоенергопром" та № 411 від 27.02.2013 року "Про продовження терміну проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Теплоенергопром".

Визнати протиправними дії Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ ВТП "Теплоенергопром" на підставі наказу № 365 від 20.02.2013 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 25.03.2013 року № 0000112220, прийняте відносно товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства "Теплоенергопром".

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції

Повний текст постанови виготовлено 27.06.2013 року.

Суддя Самойлова В.В.