Постанова № 32059548, 16.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 р. Справа № 2а-1670/6442/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

за участю секретаря судового засідання Шабанової С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2013р. по справі № 2а-1670/6442/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Біланівський ГЗК") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ), в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 вересня 2012 року №0000171555/152, відповідно до якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість податкової декларації з ПДВ за червень 2012 року на 28 654 528 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2013р. по справі № 2а-1670/6442/12 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених в ній.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ТОВ "Біланівський ГЗК" у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 36601298; перебуває на обліку в якості платника податків в Комсомольському відділенні Кременчуцької ОДПІ з 08 грудня 2009 року та відповідно до свідоцтва №100259135 є платником податку на додану вартість з 16 грудня 2009 року (а.с. 68, 90, 91, т.1).

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності позивача за КВЕД є: добування залізних руд (07.10), будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20), інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у. (49.39), вантажний автомобільний транспорт (49.41), діяльність у сфері інжинірингу, геології, надання технічного консультування в цих сферах (71.12), надання в оренду будівельних машин і устаткування (77.32) (а.с. 89, т.1).

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Полтавської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Біланівський ГЗК" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних податкових періодів за червень 2012 року, що виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, задекларованого платником податків у травні 2012 року.

Результати перевірки оформлені актом від 30 серпня 2012 року №3353/15-507/36601298.

У висновках вказаного акту перевірки контролюючим органом відображено порушення позивачем приписів: пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4, 200.5 статті 200, пунктів 201.1, 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого, на думку контролюючого органу, позивачем, зокрема, завищено суму від'ємного значення ПДВ за червень 2012 року на 16 934 350 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2012 року на 11 720 178 грн. (т. 1, а.с. 13-25).

Не погодившись з доводами, викладеними у акті перевірки, позивач надіслав на адресу Кременчуцької ОДПІ заперечення від 11 вересня 2012 року вих. №1283/09-12 (т. І, а.с. 26-28).

За наслідками розгляду заперечень податкова інспекція листом від 18 вересня 2012 року вих. №27759/10/15 повідомила платника податків про те, що висновки, викладені в Акті перевірки, відповідають фактичним обставинам справи, а відтак підстави для їх перегляду - відсутні (т. І, а.с. 29-30).

На підставі вищезазначеного висновку Акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ 20 вересня 2012 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000171555/152, відповідно до якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість податкової декларації з ПДВ за червень 2012 року на 28 654 528 грн. (т. 1, а.с. 10-12).

З дослідженого акту перевірки слідує, що фактичною підставою для прийняття контролюючим органом рішення, слугував висновок про те, що господарська діяльність позивача є збитковою, а відтак, останній не має права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, оскільки п. 200.5. ст.. 200 ПК України визначає, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів). Також, контролюючим органом відображено, що станом на 01 липня 2012 року придбані протягом лютого 2011 року - квітня 2012 року, червня 2012 року товари (послуги)/основні фонди товариство обліковує на рахунку 15 "Капітальні інвестиції", що свідчить про те, що такі товари (послуги)/основні фонди позивачем не введено в експлуатацію, а відтак, вони не використовуються у власній господарській діяльності платника податків. З огляду на викладене, контролюючий орган дійшов висновку про неправомірне формування ТОВ "Біланівський ГЗК" від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2011 року - квітень 2012 року, червень 2012 року. При цьому, як зазначено в Акті перевірки, за період, що перевірявся, ТОВ "Біланівський ГЗК" не отримувало доходів від ведення фінансово-господарської діяльності, про що свідчить податкова звітність підприємства та збитковість за результатами діяльності в 2010-2012 роках.

Отже, суть порушення ТОВ "Біланівський ГЗК" вимог податкового законодавства, на думку контролюючого органу, полягає в тому, що станом на 01 липня 2012 року придбані, протягом лютого 2011 року - квітня 2012 року, червня 2012 року, товари (послуги)/основні фонди товариство обліковує на рахунку 15 "Капітальні інвестиції", і даний факт свідчить про невведення таких основних засобів в експлуатацію, що дає підстави стверджувати про їх невикористання у власній господарській діяльності.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи слідує, що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом саме з приводу формування від'ємного значення, включеного підприємством до рядку 19 декларації за червень 2012 року та рядку 24 вказаної декларації.

За правилами п.п. 200.1, 200.2 та 200.3 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З системного аналізу наведених приписів законодавства слідує, що від'ємним значенням є різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом підприємства.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що контролюючим органом не ставилось під сумнів та не оспорюється реальність здійснення господарських операцій, по яких ПДВ віднесено комбінатом до податкового кредиту та не оспорюється розрахунок підприємством позивача податкових зобов'язань.

Єдиним мотивом неправомірності формування податкового кредиту, що мало вплив на розрахунок суми від'ємного значення ПДВ, віднесеного до рядків 19 та 24 декларації за червень 2012 року, слугував висновок контролюючого органу про невикористання придбаних основних засобів (необоротних активів) у власній господарській діяльності.

Такого висновку відповідач дійшов посилаючись виключного на те, що ТОВ "Біланівський ГЗК" всі господарські операції щодо придбання товарів (послуг)/основних фондів обліковує за дебетом рахунку 15 "Капітальні інвестиції". Для обліку витрат на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 "Основні засоби", призначений субрахунок 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів". Факт введення платником податків в дію чи прийняття в експлуатацію активів у бухгалтерському обліку підприємства має бути відображено шляхом перенесення суми витрат на придбання таких активів з дебету рахунка 15 "Капітальні інвестиції" на кредит вказаного рахунку, а за дебетом дані операції відображаються по рахунку 10 "Основні засоби".

З наведеними доводами податкового органу погодився і суд першої інстанції.

Колегія суддів не погоджується з наведеними доводами відповідача та висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За правилами ст.ст. 198, 200 Податкового кодексу України визначальною ознакою правомірності формування платником податків податкового кредиту є придбання товарів (послуг)/основних фондів з метою подальшого їх використання у власній господарській діяльності у межах оподатковуваних операцій.

Пунктом 2 ст.6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» (далі - П(С)БО 2) визначається зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей.

В пункті З П(С)БО 2 визначено терміни, які використовуються в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, зокрема термін необоротні активи - всі активи, що не є оборотними, при цьому оборотні активи - грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

В розділі 1 «Необоротні активи» форми Балансу (Додаток до П(С)БО 2) зазначено перелік статей балансу, які відносяться до необоротних активів, зокрема в рядку 020 Балансу зазначаються суми незавершених капітальних інвестицій.

Згідно з п.15 П(С)БО 2 у статті Балансу «Незавершені капітальні інвестиції» відображається вартість незавершених на дату балансу капітальних інвестицій в необоротні активи на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу).

Відповідно до п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі -П(С)БО 7) терміни, що наведені в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення, зокрема капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи - витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюється підприємством.

За правилами Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, і господарських операцій підприємств і організацій затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291 рахунок бухгалтерського обліку 15 «Капітальні інвестиції» призначений для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів.

За дебетом рахунку 15 «Капітальні інвестиції» відображається збільшення зазнаних витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів, за кредитом - їх зменшення (введення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів тощо).

Підпунктом 14.1.183 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту б) п. 198.1. ст. 198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, зокрема, придбання (будівництва, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 14.1.36. пункту 14.1 ст.14 ПКУ визначена, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу (а не прибутку) і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь- яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як зазначено у пунктах 5.1. та 5.2. ст.5 ПК України поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу, при цьому у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи повинні обліковуватися на рахунку бухгалтерського обліку 15 «Капітальні інвестиції», а право на податковий кредит по операціям з придбання необоротних активів виникає на підставі п. б) п. 198.1, та п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

Також колегія суддів відзначає, що посилання контролюючого органу на приписи п. 200.5. ст. 200 ПК України при наданні оцінки правомірності формування суми від'ємного значення є безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 200.5. ст. 200 ПК України, не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Отже, правила наведеного пункту статті 200 ПК України регулюють обмеження щодо права на отримання бюджетного відшкодування та не регулюють відносини та правила визначення суми від'ємного значення, з якого за наявності інших умов, може бути сформовано та заявлено суми бюджетного відшкодування.

Окрім того, наведена норма податкового законодавства містить виключення з умов, за яких платник податків не має права на бюджетне відшкодування у разі обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, а саме право отримання бюджетного відшкодування особами, якими нараховано податковий кредит внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

При цьому, з матеріалів справи слідує та не заперечується сторонами у справі, що 20.12.2004 року підприємством ВАТ «Полтавський ГЗК» отримано ліцензію (спеціальний дозвіл) на користування надрами за №3572 щодо Біланівського родовища залізистих кварцитів.

Для розкриття Біланівського родовища залізистих кварцитів 2 році розроблено техніко-економічне обґрунтування інвестицій розкриття Біланівського родовища для підтримки потужностей комбінату, а в 2012 році за завданням TOB «Біланівський ГЗК» інститутом "Южгіпроруда" (м. Харків) було розроблено Проект розкриття Біланівського родовища для підтримки потужностей комбінату, що пройшов державну експертизу.

Вищезазначеним проектом встановлена загальна тривалість будівництва, розподілені обсяги капітальних вкладень і будівельно-монтажні роботи по рокам будівництва, вирішені і описані методи виробництва основних будівельно-монтажних робіт; визначені потреби в кадрах, основних будівельних машинах і механізмах, автотранспорті, тимчасових будівлях і спорудах; наведено основні обсяги будівельно- монтажних робіт і потреба в основних будівельних конструкціях і матеріалах, визначені основні техніко-економічні показники будівництва. Проект містить зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва та об'єктні кошторисні розрахунки.

В пояснювальній записці техніко-економічного обґрунтування «Будівництва Біланівського ГЗК», розробленого інститутом «Южгіпроруда» наведена характеристика проектних рішень, необхідні інвестиції, чисельність персоналу, річні розрахунки ефективності (прибуток, рентабельність, окупність тощо). Техніко-економічні показники проекту наведені станом на рік досягнення проектної потужності комбінату.

Таким чином, TOB «Біланівський ГЗК» протягом 2011-2012 років здійснювало основну господарську діяльність відповідно до проектної документації з розкриття Біланівського родовища залізної руди, а господарські операції, що проводилися підприємством у вищезазначений період були безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

Суми від'ємного значення з ПДВ, залишку від'ємного значення з ПДВ складаються з сум ПДВ, сплачених при придбанні основних засобів з подальшим використанням їх в господарській діяльності підприємства при розробці Біланівського родовища.

Так, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2012 року в розмірі 16 934 350 грн. складається: з суми, яка фактично виплачена митному органу в розмірі 13 742 952 грн. в червні з що підтверджується митними деклараціями форми МД-2; з суми в розмірі 3 191 398 грн., яка складається із сум фактично сплачених операцій з ПДВ.

Залишок від'ємного значення податку в розмірі 11 720 178 грн. складається за період з лютого 2011р. по квітень 2012р, розшифровка цієї суми приведена в додатку 2 до податкової декларації. Вся зазначена сума у звітний період була фактично сплачена постачальникам (контрагентам), що не заперечується відповідачем.

Відповідно до п. 198.1 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно п. 198.2 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Обгрунтуванням визначених підприємством сум від'ємного значення з ПДВ та залишку від'ємного значення з ПДВ, що виник за рахунок придбання основних засобів і ведення робіт з підготовки до будівництва Біланівського кар'єру та інших об'єктів інфраструктури TOB «Біланівський ГЗК», є пряма норма закону, а саме - п. 198.3. ст.198 Податкового кодексу України, відповідно до якої до податкового кредиту включаються суми податків, нарахованих (сплачених) платником податку зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи.

Необхідність здійснення господарських операції, пов'язаних із придбанням основних фондів (основних засобів, необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) відображено у Техніко- економічному обґрунтуванні будівництва Біланівського гірничо-збагачувального комбінату (том 1. Загальна пояснювальна записка - на 483 арк. та Додатки А-Н), виконане ТОВ «Южгіпроруда».

Так, згідно Розділу 26 зазначеного ТЕО, п. 26.1 визначені капітальні інвестиції в сумі 50 437,566 млн. грн., в тому числі на придбання обладнання передбачені витрати в розмірі понад 24 млрд. гривень.

Розподіл капітальних інвестицій наведені в таблицях 26-1-26.3 ТЕО.

Експлуатаційні витрати та собівартість продукції визначається в розділі 26.3 ТЕО та таб. 26.3-26.17.

Ефективність капітальних інвестицій визначена розділом 26.4 ТЕО, і відповідно до таб. 26.20 підприємство виходить на рівень прибутковості з 7 року реалізації проекту, а впродовж 6 перших років є планово-збитковим, що обумовлено значними обсягами інвестицій (витрат) на початкових етапах існування підприємства у зв'язку із необхідністю формування основних фондів виробництва.

Таким чином, техніко-економічним обґрунтування будівництва Біланівського ГЗК визначена необхідність придбання основних фондів для провадження гірничої справи, в тому числі великовантажних кар'єрних самоскидів з метою подальшого використання при видобутку залізної руди, а також інших засобів виробництва, різноманітної проектної документації, без яких унеможливлюється процес створення нового гірничого підприємства з великими обсягами потужностей.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів не приймає доводи відповідача з приводу наявності судового рішення, яке набуло законної сили у справі за № 2а-1670/6441/12, виходячи з наступного.

У відповідності до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Дана норма визначає підстави звільнення від доказування особи, стосовно якої встановлені обставини у судовому рішенні в іншій справі, що набрало законної сили. Отже, в силу частини першої статті 72 КАС України сторони не зобов'язані повторно доказувати преюдиційні факти, що їх стосуються.

При цьому з судового рішення, на яке посилається відповідач, слідує, що у даній справі інші підстави для звернення до суду, предмет спору та предмет доказування, оскільки предметом спору у справі № 2а-1670/6441/12 було податкове повідомлення-рішення від 20.09.2012 року № 0000161555/153, яким зменшено суму бюджетного відшкодування, що є за своєю суттю похідним від обставин правомірності формування від'ємного значення, але вказаний спір має інший предмет доказування, оскільки правомірність формування бюджетного відшкодування залежить не виключно від правомірності формування від'ємного значення ПДВ.

У ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятого ним рішення, а тому, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви, оскільки її доводи та пояснення представника позивача у судовому засіданні спростовують висновки, викладені в Акті перевірки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушені норми матеріального та процесуального права, постанова підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору є судовими витратами.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з позовом та апеляційною скаргою позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2146 грн. та 1176 грн. відповідно.

За результатами розгляду справи судом апеляційної інстанції позов задоволено в повному обсязі, отже судовий збір має бути стягнутий на користь позивача.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому.

Таким чином, документально підтвердженими витратами, які підлягають стягненню на користь позивача є витрати у розмірі 3322 грн.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, , 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат"- задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2013р. по справі № 2а-1670/6442/12- скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 20 вересня 2012 року №0000171555/152.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" (вул.. Будівельників, 16, м. Комсомольськ, Полтавська обл.., 39802, код ЄДРПОУ 36601298, ІПН 366012916024) судові витрати у розмірі 3322 (три тисячі триста двадцять дві) грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Водолажська Н.С. Філатов Ю.М.

Повний текст постанови виготовлений 21.05.2013 р.