Ухвала суду № 32059539, 19.06.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року Справа № 9104/108309/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А.І.,

суддів - Дяковича В.П., Носа С.П.,

за участю секретаря - Драбчук М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2012 року по справі № 2а-2142/12/1370 за позовом Приватного підприємства «ФОРКАРС» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ФОРКАРС» (далі - ПП «ФОРКАРС») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Залізничному районі м. Львова), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 26.10.2011 року № 0003102302/35955, № 0003112302/35956 та від 31.01.2012 року № 0000182302/2903.

Позовні вимоги обґрунтовувало посиланням на безпідставність викладених в акті перевірки від 06.10.2011 року № 3045/23-2/36500884 висновків ДПІ у Залізничному районі м. Львова про безтоварність господарських операцій з придбання ПП «ФОРКАРС» товарів у Приватного підприємства «Спецпостачсервіс» (далі - ПП «Спецпостачсервіс») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт ЛВ» (далі - ТзОВ «Крафт ЛВ»).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2012 року вказаний позов задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 26.10.2011 року № 0003102302/35955, № 0003112302/35956 та від 31.01.2012 року № 0000182302/2903.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції не звернув увагу на виявлені під час перевірки ПП «ФОРКАРС» факти порушення вимог податкового законодавства, а саме на те, що угоди укладені між ПП «ФОРКАРС» та ПП «Спецпостачсервіс», ТзОВ «Крафт ЛВ» мають ознаки нікчемності, та не надав належної оцінки обставинам, встановленим досудовим слідством у ході розслідування кримінальної справи № 140-0011 по обвинуваченню керівника ПП «Спецпостачсервіс» у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні заперечила проти доводів апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просила відмовити в її задоволенні.

Представник апелянта в судове засідання не з'явився, хоча ДПІ у Залізничному районі м. Львова належним чином було повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду, що відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ДПІ у Залізничному районі м. Львова було проведено позапланову виїзну перевірку ПП «ФОРКАРС» з питань взаємовідносин з ПП «Спецпостачсервіс» за період з 01.10.2010 року по 31.10.2010 року та з ТзОВ «Крафт ЛВ» за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року, за результатами якої складено акт від 06.10.2011 року № 3045/23-2/36500884.

Вказаний акт перевірки містить висновки про порушення ПП «ФОРКАРС» вимог п. 1, п. 2 ст. 215, ст. 203, ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.4 ст. 138 та п.п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 34347.92 грн.; п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.3 п. 139.1 ст. 139, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 146.12 ст. 146, п.п. 153.1.2 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (балансовий збиток) на загальну суму 2703.25 грн.; п. 1, п. 2 ст. 215, ст. 203, ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість, на підставі чого занижено податок на додану вартість за жовтень 2010 року всього на суму 27478.33 грн.; п. 1, п. 2 ст. 215, ст. 203, ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, п.п. 198.3, п.п. 198.2, п.п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за травень 2011 року всього на загальну суму 540.65 грн.

На підставі вказаного акта перевірки ДПІ у Залізничному районі м. Львова прийнято три податкові повідомлення-рішення від 26.10.2011 року, а саме: № 0003102302/35955, № 0003112302/35956, № 0003122302/35954.

За результатами адміністративного оскарження ДПА у Львівській області прийнято рішення від 05.01.2012 року № 243/10/25-005/24, згідно з яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 26.10.2011 року № 0003102302/35955, яким ПП «ФОРКАРС» збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість на суму 34889.56 грн., з яких за основним платежем на суму 28018.98 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 6870.58 грн., та № 0003112302/35956, яким ПП «ФОРКАРС» збільшено суму грошового зобов'язання за податком на прибуток на суму 42934.90 грн., з яких за основним платежем на суму 34347.92 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 8586.98 грн., а податкове повідомлення-рішення від 26.10.2011 року № 0003122302/35954 скасовано в частині 01.00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, в іншій частині залишено без змін.

У зв'язку з частковим скасуванням зазначеного вище податкового повідомлення-рішення, ДПІ в Залізничному районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.01.2012 року № 0000182302/2803, яким ПП «ФОРКАРС» зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 2703.25 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що викладені в акті перевірки від 06.10.2011 року № 3045/23-2/36500884 висновки про порушення ПП «ФОРКАРС» вимог податкового законодавства, а саме завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заниження податку на прибуток та податку на додану вартість, є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а досліджені під час розгляду справи докази доводять реальність господарських операції позивача з ПП «Спецпостачсервіс» та ТзОВ «Крафт ЛВ», що в свою чергу свідчить про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Спірні правовідносини мали місце в період 2010 - 2011 років, а відповідно врегульовані нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України.

Аналіз норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5), Закону України «Про податок на додану вартість» (п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1, п. 7.5 ст. 7), Податкового кодексу України (п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.3, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 146.12 ст. 146, п.п. 198.2 п.п. 198.3 п.п. 198.6 ст. 198) дає підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Тобто, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог статті 228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В підтвердження факту існування вказаних обставин у даній справі ДПІ у Залізничному районі м. Львова не надано суду жодних належних та допустимих доказів.

Натомість позивачем під час розгляду справи судом першої інстанції було надано суду копії укладених з контрагентами ПП «Спецпостачсервіс» та ТзОВ «Крафт ЛВ» договорів, видаткових накладних, податкових накладних, накладних на відвантаження, актів здачі-приймання робіт (надання послуг).

Зазначені документи містять усі необхідні реквізити як того вимагає чинне законодавство України.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти ПП «Спецпостачсервіс» та ТзОВ «Крафт ЛВ» були зареєстровані в установлено законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та платники податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

З врахуванням викладеного суд приходить до висновку, що господарські операції між ПП «ФОРКАРС» та ПП «Спецпостачсервіс», ТзОВ «Крафт ЛВ» реально проведені, а відповідно вказані у виписаних даними контрагентами податкових накладних відомості відповідають дійсності.

Крім того, чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності у них основних фондів та трудових ресурсів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника податків додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань. А відтак, за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання незаконної податкової вигоди, позивач не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Також судом першої інстанції обгрунтовано не враховано доводи відповідача про нікчемність спірних договорів з підстав, встановлених досудовим слідством у кримінальній справі, оскільки, за приписами частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, а тому матеріали досудового слідства в кримінальній справі № 140-0011 не можуть мати преюдиційний характер під час розгляду даної справи.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2012 року по справі № 2а-2142/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а у випадку складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складання ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

ГОЛОВУЮЧИЙ: А.І. РИБАЧУК

СУДДІ В.П. ДЯКОВИЧ

С.П. НОС