Рішення № 32059449, 20.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8670/13 20.06.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Нафтогазгеологія»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Деррік»

Про стягнення 617 788,49 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Науменко Г.Г. - по дов. № 54 від 24.05.2013

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Нафтогазгеологія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Деррік» про стягнення 617 788,49 грн. заборгованості, яка складається з : 567 430,17 грн. основного боргу, 28 916,28 грн. пені, 1 696,70 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 19 745,34 грн. - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору № 23/11 на надання сервісних послуг з приготування та обробки бурової промивальної рідини при проведенні робіт по будівництву свердловини № 477 Короленківської площі в інтервалі 2400-2960м від 01.12.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2013 порушено провадження у справі № 910/8670/13 та призначено її до розгляду на 28.05.2013.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 28.05.2013 справу № 910/8670/13 передано на розгляд судді Трофименко Т.Ю., в зв'язку з перебуванням судді Сівакової В.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/8670/13 від 28.05.2013 (суддя Трофименко Т.Ю.) розгляд справи було призначено на 20.06.2013.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 10.06.2013 справу № 910/8670/13 передано на розгляд судді Сіваковій В.В., у зв'язку із виходом судді з відпустки.

Позивач в судовому засіданні 20.06.2013 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 20.06.2013 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 13.05.2013 та ухвали від 28.05.2013 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, з огляду на наступне

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду від 28.05.2013 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Западинська, 13-А, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 10.06.2013 є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 28.05.2013 отримав 04.06.2013, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

В судовому засідання 20.06.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.12.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Голден Деррік» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Нафтогазекологія» (підрядник) було укладено договір на надання сервісних послуг з приготування та обробки бурової промивальної рідини при проведенні робіт по будівництву свердловини № 477 Короленківської площі в інтервалі 2400-2960м (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору замовник замовляє, а підрядник надає сервісні послуги з приготування та обробки бурової промислової рідини при проведенні робіт по будівництву свердловини № 477 Короленківської площі згідно проектно-кошторисної документації у відповідності до умов цього договору, при цьому замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу (надані послуги).

Сервісні послуги з приготування та обробки бурової промивальної рідини при проведенні робіт по будівництву свердловини №477 Короленківської площі в інтервалі 2400-2960м, які підрядник надає по цьому договору, включають:

- постачання хімреагентів на буровий майданчик;

- приготування та обробку бурової промивальної рідини при проведенні робіт по будівництву свердловини №477 Короленківської площі в інтервалі 2400-2960м.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість виконаних послуг, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 567 430,17 грн. та за несвоєчасне виконання зобов'язань позивачем нарахована пеня в сумі 28 916,28 грн., збитки від зміни індексу інфляції в розмірі 1 696,70 грн. та 3% річних в сумі 19 745,34 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 6.1. договору термін дії договору встановлено з моменту його підписання і до повного виконання сторонами передбачених договором обов'язків належним чином, але не пізніше ніж до 31.12.2012.

Відповідно до п. 5.1. договору загальна вартість робіт, що передбачені до виконання по цьому договору визначається у відповідності до «Кошторису на надання сервісних послуг з приготування та обробки бурової промивальної рідини при проведенні робіт по будівництву свердловини № 477 Короленківської площі в інтервалі 2400-2960м» (далі Кошторис).

Кошторисом сторони узгодили загальну вартість сервісних послуг в розмірі 1 261 362,20 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 5.2. договору до вартості сервісних послуг з приготування, обробки бурової промивальної рідини по будівництву свердловини № 477 Короленківської площа в інтервалі 2400-2960м входить:

- послуги вимірювальної лабораторії фізико-хімії промивальних рідин та екологічних досліджень, послуги інженера-технолога з бурових розчинів які складають 3 000,00 грн. за одну добу.

- вартість фактично витрачених хімічних реагентів.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що авансування виконання робіт по цьому договору проводиться згідно наданих листів, в яких зазначена вартість необхідних для виконання цих робіт хімічних реагентів. Оплата здійснюється в розмірі 100% після підписання акту приймання виконаних робіт, який надається останнього числа кожного місяця за різницею проплаченої авансової суми.

Відповідно до п. 5.4. договору одержаний від підрядника акт виконаних робіт повинен бути підписаний замовником протягом 3 (трьох) календарних днів, або у цей строк надається вмотивована відмова від його підписання.

В матеріалах справи наявні наступні акти здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму 1 185 430,18 грн., які підписані та скріплені печатками обох сторін:

№ 13 від 31.12.2011 на суму 279 921,11 грн.

№ 01 від 16.01.2012 на суму 473 848,65 грн.

№ 02 від 31.01.2012 на суму 109 042,13 грн.

№ 06 від 31.03.2012 на суму 165 070,37 грн.

№ 3 від 29.02.2012 на суму 157 547,92 грн.

Пунктом 5.5. договору сторони узгодили, що оплата виконаних робіт проводиться шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 5 днів з дати підписання акту виконаних робіт.

Подані позивачем копії банківських виписок свідчать про здійснення відповідачем часткової оплати виконаних робіт наступним чином: 06.12.2011 в сумі 200 000,00 грн.; 19.12.2011 в сумі 100 000,00 грн.; 29.12.2011 в сумі 318 000,00 грн., загалом в розмірі 618 000,00 грн.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто, обов'язковою підставою для здійснення замовником свого обов'язку щодо оплати послуг є надання цих послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, матеріали справи свідчать, що в порушення взятих на себе зобов'язань за договором відповідач вартість виконаних робіт у визначений договором строк в повному обсязі не сплатив, в зв'язку з чим виникла заборгованість, яка згідно підписаного та скріпленого печатками сторін акту звірки взаєморозрахунків, складає 567 430,17 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості виконаних робіт в розмірі 567 430,17 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за виконані роботи не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.3. договору передбачено, що у разі затримки в розрахунках за виконані роботи Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від невчасно сплаченої суми за кожний день затримки.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо оплати за виконані роботи.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

Укладеним між сторонами договором передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті виконаних робіт відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, відповідно до п. 7.3. договору, пеню розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача становить 28 916,28 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 28 916,28 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті платежів, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь 1 696,70 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 19 745,34 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд приходить до висновку про обґрунтованість нарахування 1 696,70 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 19 745,34 грн. 3% річних, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Нафтогазгеологія» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Деррік» (м. Київ, вул. Западинська, 13-А, код ЄДРПОУ 35251246) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Нафтогазгеологія» (м. Полтава, вул. Паризької Комуни, 18, кв. 23, код ЄДРПОУ 33964958) 567 430 (п'ятсот шістдесят сім тисяч чотириста тридцять) грн. 17 коп. основного боргу, 28 916 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот шістнадцять) грн. 28 коп. пені, 1 696 (одну тисячу шістсот дев'яносто шість) грн. 70 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 19 745 (дев'ятнадцять тисяч сімсот сорок п'ять) грн. 34 коп. - 3% річних, 12 355 (дванадцять тисяч триста п'ятдесят п'ять) грн. 78 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 26.06.2013.

СуддяВ.В. Сівакова