Рішення № 32059009, 19.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8567/13 19.06.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»доПриватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» провідшкодування матеріальної шкоди в сумі 2996,69 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача - Голоднюк О.Г. (представник за довіреністю);від відповідача - Омельчук О.О. (представник за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ:

У квітні 2013 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» (далі - позивач або СК «Уніка») звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (далі - відповідач або СК «Європейський страховий альянс») 2996,69 грн. заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.02.2012 у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) було пошкоджено автомобіль «Шевролет», державний реєстраційний номер АА 0139 ЕР, який був застрахований у СК «Уніка». Остання виплативши страхове відшкодування, набула прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки шкоду було завдано внаслідок експлуатації автомобіля «Део Ланос», державний реєстраційний номер АА 0241 ІН, а цивільно-правова відповідальність осіб, які експлуатують зазначений автомобіль на законних підставах, була застрахована в СК «Європейський страховий альянс», то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів покладається на відповідача.

Відповідач позов не визнав. Свої заперечення проти позову мотивував тим, що позивачем не доведено належними засобами доказування розміру нанесеної шкоди, оскільки не додано відповідний експертний висновок суб'єкта оціночної діяльності. На думку відповідача рахунок СТО свідчить лише про фактично завищені виплати.

У судовому засіданні 05.06.2013 оголошувалась перерва до 19.06.2013.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.02.2012 о 15 год. 00 хв. на перехресті вул. Драйзера - пр. Маяковського в м. Києві сталася ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Део Ланос», державний реєстраційний номер АА 0241 ІН (далі - автомобіль «Део Ланос»), під керуванням водія Лахно Андрія Миколайовича, із автомобілем «Шевролет», державний реєстраційний номер АА 0139 ЕР (далі - автомобіль «Шевролет»), що належить Волкогон О.В., під керуванням водія Волкогона В.Л.

Причиною ДТП стало те, що водій Лахно Андрій Миколайович, керуючи автомобілем «Део Ланос», не врахував дорожньої обстановки, стану дорожнього покриття, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення із автомобілем «Шевролет», що призвело до механічних пошкоджень обох автомобілів. Даними діями водій Лахно А.М. порушив пункти 2.3 (б),12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до постанови Деснянського районного суду м. Києва від 16.03.2012 (справа № 3-1435/2012) Лахно Андрія Миколайовича визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Шевролет», який належить Волкогон О.В. Даний автомобіль згідно з первинною довідкою ВДАІ про дорожньо-транспортну пригоду отримав наступні механічні пошкодження: розбито задній бампер.

Дані обставини підтверджуються первинною довідкою ВДАІ від 20.02.2012, розширеною довідкою ВДАІ про ДТП та постановою Деснянського районного суду м. Києва від 16.03.2012 (справа № 3-1435/2012), копії яких містяться у матеріалах справи.

Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі договору добровільного комплексного страхування на транспорті №030118/4007/0000011 від 23.11.2011, укладеного між Волкогон Оленою Володимирівною та СК «Уніка» (далі - Договір добровільного страхування). Вигодонабувачем за даним Договором добровільного страхування є АТ «Райффайзен Банк Аваль».

З ремонтної калькуляції СТО (ФОП «Старовойтова Тетяна Василівна») № СК2-00105 від 06.07.2012, що розрахована по системі Audatex, слідує, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Шевролет» становить 4001,25 грн. З рахунку-фактури № СК2-00105 від 06.07.2012, наданого СТО (ФОП Старовойтов Т.В.), убачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Шевролет» складає 3496,69 грн.

Водночас, відповідно до акта виконаних робіт № С-К-000186 від 07.11.2012 СТО (ФОП Старовойтов Т.В.) фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля «Шевролет» склала 3601,08 грн.

Наведені у вказаних калькуляціях та зазначеному акті № С-К-000186 від 07.11.2012 роботи та замінені деталі (бампер) знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із тими пошкодженнями, що зазначені у довідці ВДАІ, що була складена на місці спірної ДТП.

На підставі вищевказаного Договору добровільного страхування, страхового акта №00085127 від 24.07.2012, листа вигодонабувача (АТ «Райффайзен Банк Аваль») від 13.07.2012 №81-1-0-00/1802, наказу №85127 від 25.07.2012, рахунку-фактури № СК2-00105 від 06.07.2012, наданого СТО (ФОП Старовойтов Т.В.), позивач виплатив страхове відшкодування у сумі 2996,69 грн., шляхом перерахування на рахунок СТО (ФОП «Старовойтова Тетяна Василівна») коштів у сумі 1566,08 грн. та зарахування коштів у сумі 1430,61 грн. в рахунок погашення не сплаченої частини страхового платежу. Дана обставина підтверджуються платіжним дорученням № 025815 від 26.07.2012 та наказом №85127 від 25.07.2012, копії яких міститься у матеріалах справи.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відтак, СК «Уніка», здійснивши виплату страхового відшкодування, набула права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, тобто в сумі 2996,69 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно Лахно А.М. внаслідок експлуатації автомобіля «Део Ланос».

На час скоєння вищевказаної ДТП (20.02.2012) цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль «Део Ланос» на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АА/6629260 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза - 0 грн.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № АА/6629260 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля «Део Ланос» на час спірної ДТП.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

При дослідженні наданих позивачем доказів на підтвердження вартості витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом автомобіля «Шевролет» з урахуванням зносу, судом було враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля «Шевролет» (копія якого міститься у матеріалах справи) убачається, що рік випуску автомобіля - 2007, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував семи років. Таким чином підстав для вирахування зносу в даному випадку не має.

Судом також враховано, що у пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог.

Разом з тим, відповідачем у супереч статті 33 ГПК України не доведено суду, що існують обставини, зазначені у пункті 7.39 Методики, які дають підстави для визначення іншого розміру коефіцієнта фізичного зносу.

Отже, документом, який підтверджує дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля «Шевролет», є акт виконаних робіт № С-К-000186 від 07.11.2012 СТО (ФОП Старовойтов Т.В.).

З калькуляції вартості відновлювального ремонту вбачається розгорнутий чіткий перелік робіт, затрачених годин, запчастин, матеріалів, які були використані для відновлення пошкодженого авто, який збігається з пошкодженнями, які були зафіксовані працівниками ДАІ на місці ДТП в первинній довідці.

Відтак, реальний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля «Шевролет», склав 3601,08 грн., відповідно до зазначеного акта виконаних робіт. При цьому, судом враховано, що коефіцієнт фізичного зносу для складових цього автомобіля дорівнює « 0,00».

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АА/6629260 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», статей 993, 1191, 1192 ЦК України, відповідач повинен відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком, виходячи із розміру реально завданих збитків, і в межах суми, що перейшла до позивача у порядку регресу, та за мінусом встановленої франшизи, тобто у сумі 2996,69 грн.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не спростовано належними і допустимими доказами обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, зокрема розмір завданої шкоди.

Тому, суд визнає за законні та обґрунтовані вимоги позивача, а отже позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Розглядаючи спір по суті, судом враховано, що позивач з метою отримання коштів в порядку регресу в серпні 2012 року звернувся до відповідача із вимогою (вих. №0743 від 27.08.2012) про виплату страхового відшкодування за полісом № АА/6629260. Дана вимога із доданими до неї документами, які необхідні для виплати страхового відшкодування в порядку регресу, була отримана відповідачем.

Проте, відповідач після отримання зазначеної вимоги суми страхового відшкодування позивачу не виплатив.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, будинок 33-37, ідентифікаційний код 19411125) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (01103, м. Київ, Печерський район, вул. Кіквідзе, будинок 14-В, ідентифікаційний код 20033533) 2996,69 грн. (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто шість гривень 69 копійок) відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 копійок) судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.06.2013

СуддяСташків Р.Б.