Рішення № 32058956, 25.06.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2013 р. Справа № 909/646/13 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О.М., при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрім Мейкерс", вул. Шота Руставелі, 38/12, м. Київ-133, 01133

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Яворської Богдани Іванівни, вул.Довженка, 27В, корп.14, кв.1,Івано-Франківськ,76018

про стягнення заборгованості у сумі 11 509,13грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Ткаченко Владислав Анатолійович - представник, (довіреність б/н від 11.06.13),

від відповідача: представник не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Дрім Мейкерс" подано позов до Фізичної особи-підприємця Яворської Богдани Іванівни про стягнення заборгованості у сумі 11 509,13грн., з яких:10 934,94 грн. - основний борг, 93,11 грн. - 3% річних, 481,08 грн. - пеня.

Представник позивача просив суд припинити провадження в частині стягнення 1000 грн. основного боргу, у зв"язку із його сплатою, про що подав доказ інші позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити. В обгрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки №11/12-4 ИФ від 13.11.12 щодо повної оплати оплати поставленого товару.

Відповідач в засідання суду повторно не з"явився, про причини неявки не повідомив, витребуваних документів не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме ухвалами від 21.05.13 та 13.06.13, які направлялись за місцем його реєстрації.

Відповідно до п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до п.3.14 зазначеної постанови Пленуму ВГСУ нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, якщо її явку судом визнано обов'язковою, може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

На виконання умов договору поставки №11/12-4 ИФ від 13.11.12 позивач поставив відповідачу товар (алкогольні напої) на загальну суму 38117,27 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними (а.с.35-48).

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково в сумі 6000 грн. та повернув частково товар на загальну суму 21182,33 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи накладними на повернення та банківськими виписками (а.с.49-67), тому заборгованість перед позивачем станом на день звернення до суду становила 10 934,94 грн.

Пунктом 5.4. Договору сторони погодили, що розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару.

Всупереч умов договору, покупець прийняті на себе договірні зобов"язання належним чином не виконав, оплату заборгованості в розмірі 10 934,94 грн. не здійснив.

Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу приписів ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Враховуючи, що відповідачем після звернення позивача до суду було сплачено 1000 грн. основного боргу, що підтверджується банківською випискою (міститься в матеріалах справи), провадження в цій частині слід припинити за відсутністю предмету спору відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, з віднесенням на відповідача в цій частині судових витрат, що довів спір до суду.

Відповідач заперечень проти позову чи доказів повного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував, тому суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 9934,94 грн. заборгованості за поставлений товар обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Згідно з ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Приписами ст.546, ст.549 ЦК України, ст.ст. 230-232 ГК України визначено, що одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, штрафу, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч.2 ст. 551 ЦК України, п.4 ст.231 ГК України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

Відповідно до п. 6.2. договору у випадку невиконання або неналежного виконання п.5.4. договору Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період виникнення заборгованості від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати та 3% річних. нарахованих на суму грошового зобов"язання за весь період такого користування.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 вказаного Закону встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Положеннями статті 625 чинного Цивільного кодексу України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування позивачем пені та 3 % річних - наявний в матеріалах справи розрахунок є арифметично вірним (а.с.10-12).

Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов"язання за договором поставки №11/12-4 ИФ від 13.11.12 відповідачем не спростований, підтверджується матеріалами справи, з урахуванням положень укладеного сторонами Договору, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення 93,11 грн. - 3% річних та 481,08 грн. пені обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином. до стягнення підлягає 9934,94 грн. основного боргу, 93,11 грн. - 3% річних та 481,08 грн. пені.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 1720,5 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 230 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 547, 549, 612, 614, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 34, 43, 49, 75, п.1-1 ч.1 ст.80, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрім Мейкерс" до Фізичної особи-підприємця Фізичної особи-підприємця Яворської Богдани Іванівни про стягнення заборгованості у сумі 11 509,13 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Яворської Богдани Іванівни, вул.Довженка, 27В, корп.14, кв.1,Івано-Франківськ,76018 код 2850312386) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрім Мейкерс" (вул.Шота Руставелі, 38/12, м. Київ-133, 01133, код 37567185) - 9934 (дев"ять тисяч дев"ятсот тридцять чотири) грн. 94 коп. основного боргу 93 (дев"яносто три) грн. 11 коп. - 3% річних, 481 (чотириста вісімдесят одну) грн. 08 коп. пені та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення 1000 грн. основного боргу припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

повне рішення складено 27.06.13

Суддя Круглова О. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

_помічник судді Шунтов О. М. 27.06.13