номер провадження справи 8/44/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.06.2013 Справа № 908/1692/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АЗМОЛ» (01042, м.Київ, вул.. Саперне Поле, буд. 26-А)
до відповідача Публічного акціонерного товариства «Азовські мастила і оливи» (71114, Запорізька область, м.Бердянськ, вул.. Шаумяна, 2)
про стягнення 4250000 грн. основного боргу за договором № 533-2012 про надання поворотної фінансової допомоги від 04.05.2012 р., 39123 грн. 29 коп. річних процентів, 8500 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 98056 грн. штрафних санкцій
Суддя Попова І.А.
Представники:
від позивача: Проскурін Д.О., дов. № 02/13 від 08.05.2013 р.
від відповідача: Зленський О.І., дов. № 60/167 від 19.02.2013 р.
Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 4250000 грн. основного боргу за договором № 533-2012 про надання поворотної фінансової допомоги від 04.05.2012 р., 39123 грн. 29 коп. річних процентів, 8500 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 98056 грн. штрафних санкцій.
Розгляд справи, призначений на 06.06.2013 р., відкладався до 20.06.2013 р. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 20.06.2013р.
Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених в позові, відповідно до ст. 14, 15, 16, 525-527, 530, 610612, 625, 629, 1046, 1049, 1050 ЦК України, ст.. 20, 193, 216-218, 230-232, 234 ГК України. В обґрунтування вимог вказує, що на виконання умов договору № 533-2012 про надання поворотної фінансової допомоги, укладеного з відповідачем 04.05.2012 р., перерахував останньому грошові кошти в розмірі 6250000 грн., які позичальник зобов'язався повернути в строк до 31.12.2012 р. Зобов'язання щодо повернення фінансової допомоги позичальник виконав частково та повернув позикодавцю грошові кошти у сумі 2000000 грн., внаслідок чого за ним склалася заборгованість в розмірі 4250000 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача. За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідачу нараховано штрафні санкції в розмірі 98056 грн. за період 01.01.2013 р. по 08.04.2013 р. Відповідно до ст.. 625 ЦК України до стягнення також заявлено 8500 грн. втрат від інфляції грошових коштів за період січень - березень 2012 р. та 39123 грн. 29 коп. річних процентів, нарахованих за період з 01.01.2013 р. по 22.04.2013 р.
Відповідач заявлені позовні вимоги визнав, про що зазначив представник в судовому засіданні та надав акт звірення розрахунків стонам на 31.05.2013 , підписаний сторонами по справі.
Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 04.05.2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Азмол» (позикодавець, позивач по справі) та Публічним акціонерним товариством «Азовські мастила і оливи» (позичальник, відповідач по справі) укладено договір № 533-2012 про надання поворотної фінансової допомоги, за умовами якого позикодавець зобов'язався надати позичальнику поворотну фінансову допомогу в сумі 6250000 грн., а позичальник - повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах передбачених договором. Відповідно до п. 3.1 договору поворотна фінансова допомога підлягає поверненню не пізніше 31.12.2012 р.
Як свідчать вивчені матеріали, на виконання умов договору № 533-2012 позивачем перераховано грошові кошти в сумі 6250000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2533 від 07.05.2012 р., № 2673 від 18.05.2012 р., № 2784 від 25.05.2012 р., № 2785 від 25.05.2012 р., № 2786 від 25.05.2012 р., № 2787 від 25.05.2012 р. Платіжним дорученням № 1218 від 03.08.2012 р. позичальник частково повернув позикодавцю фінансову допомогу в сумі 2000000 грн.
Як свідчить позивач, в порушення умов договору відповідач в узгоджені строки зобов'язання щодо повернення фінансової допомоги в повному обсязі не виконав, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в розмірі 4250000 грн.
Згідно зі статтею 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, а такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст.. 22 ГПК України відповідач має право, зокрема, визнати позов повністю або частково. Відповідач заявив про визнання позову.
Статтею 78 ГПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо повернення фінансової допомоги у визначені строки, заявлені позовні вимоги визнав, про що підписав акт звірення розрахунків станом на 31.05.2013 р. З урахуванням встановленого, суд вважає вимоги про стягнення основного боргу в сумі 4250000 грн. коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 1050 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, згідно з частиною 2 якої, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по поверненню наданої йому фінансової допомоги, розрахунок заявлених до стягнення річних процентів та втрат від інфляції грошових коштів судом перевірено, вимоги про стягнення річних процентів в сумі 39123 грн. 29 коп., нарахованих за період з 01.01.2013 р. по 22.04.2013 р., та втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 8500 грн., нарахованих за період січень - березень 2013 р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вимоги про стягнення 98056 грн. 56 коп. штрафних санкцій, нарахованих за період з 01.01.2013 р. по 08.04.2013 р., позивачем заявлено з посиланням на ч. 6 ст. 231 ГК України. Суд вважає вимоги про стягання пені такими, що не підлягають задоволенню внаслідок наступного:
Пунктом 4.2 договору № 533-2012 від 04.05.2012 р. передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за даним договором відповідно до чинного законодавства України.
Згідно з ч. 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. З наведеного вбачається, що неустойка поділяється на законну і договірну. Необхідною умовою виникнення права на неустойку є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, вид правопорушення за який вона стягується і конкретний її розмір. Дослідивши взаємовідносини, що склалася між сторонами даної справи щодо надання поворотної фінансової допомоги, суд встановив, що сторонами не узгоджувалися умови щодо відповідальність позичальника за порушення зобов'язань у вигляді пені за несвоєчасне повернення фінансової допомоги, а стаття 231 Господарського кодексу України визначає лише правило розрахунку штрафних санкцій, при цьому їх розмір має бути закріплений у договорі.
Таким чином, у зв`язку із тим, що сторони не погодили конкретний розмір пені за невиконання або неналежне виконання зобов`язань, іншими актами цивільного законодавства конкретний розмір санкцій за вчинення зазначеного цивільного правопорушення не встановлено, підстави для стягнення заявленої позивачем пені відсутні, внаслідок чого в задоволенні вимог про стягнення 98056 грн. коп. пені відмовляється.
Позовні вимоги задовольняються частково.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, ст. ст. 193 ГК України, ст. 625, 629, 1046, 1049, 1050 ЦК України, 231 ГК України, керуючись ст. ст. 49, 78, 82-84 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азовські мастила і оливи» (71114, Запорізька область, м.Бердянськ, вул.. Шаумяна, 2, ЄДРПОУ 00152365) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АЗМОЛ» (01042, м.Київ, вул.. Саперне Поле, буд. 26-А, ЄДРПОУ 37102094) 4250000 (чотири мільйони двісті двадцять п'ять тисяч) грн. основного боргу, 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн.. втрат від інфляції грошових коштів, 39123 (тридцять дев'ять тисяч сто двадцять три) грн.. 29 коп. річних процентів, 67285 (шістдесят сім тисяч двісті вісімдесят п'ять) грн. 31 коп. судових витрат. Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Повне рішення складено 25 червня 2013 року.
Суддя І.А. Попова
Судове рішення № 32058952, Господарський суд Запорізької області було прийнято 20.06.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 908/1692/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: