Ухвала суду № 32058932, 26.06.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

26.06.2013р. Справа № 20/174

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянувши матеріали скарги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на бездіяльність посадових осіб Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» до Публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф.Засядько» про стягнення заборгованості,

За участю представників сторін:

від стягувача - Єрьоміна Д.В. за довір.;

від боржника - Пропастін В.М. за довір.;

від ДВС - Антошина Г.О. за довір.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» звернулось до господарського суду Донецької області зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку (далі - ДВС) в якій скаржник просив:

1. Визнати бездіяльність ДВС щодо не проведення дій з примусового виконання рішення господарського суду Донецької області 20/174 від 28.07.2009р. в рамках виконавчих проваджень ВП №14505142, №14505799, №14505418 незаконною, та такою що не відповідає Закону України «Про виконавче провадження»;

2. Зобов'язати ДВС вчинити дії, які передбачені Закону України «Про виконавче провадження» з примусового виконання рішення господарського суду Донецької області 20/174 від 28.07.2009р.

Вимоги скарги мотивовані тим, що в порушення вимог ст. 40, 47, 82 Закону України «Про виконавче провадження» ДВС не вчинені дії з примусового виконання рішення господарського суду Донецької області 20/174 від 28.07.2009р.

Представник ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» у судовому засіданні вимоги скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник боржника у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував. Вважає, що ДВС вчиняються дії з примусового виконання зазначеного рішення суд, оскільки із загальної суми боргу у розмірі 2946179,05 грн. з відповідача стягнуто 520383,19 грн.

Представник ДВС у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував. Вважає, що ДВС приймаються усі заходи з примусового виконання наказів господарського суду Донецької області 20/174 від 11.08.2009р.

Ухвалами суду від 22.05.2013р. здійснено зміну найменування позивача по справі Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» та відповідача по справі Орендне підприємство «Шахта імені О.Ф. Засядька» на Публічне акціонерне товариство«Шахта ім. О.Ф. Засядька».

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Донецької області від 28.07.2009 року по справі № 20/174 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» до Публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф.Засядько» про стягнення заборгованості задоволені повністю. З боржника на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго" стягнуто: 2604047,74 грн. - суму заборгованості за активну електричну енергію, 199388,37 грн. - суму заборгованості за реактивну електричну енергію, 10552,03 грн. - суму 3% річних, 21645,56 грн. - суму інфляції, 84732,85 грн. - суму пені, 25500,00 грн. держмита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання зазначеного рішення господарським судом Донецької області 11.08.2009р. видано накази №20/174 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф.Засядько» вищезазначених сум боргу.

Вказані накази стягувачем було направлено на примусове виконання до Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку .

На підставі наказів державним виконавцем ДВС 31.08.2009 року було винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень ВП №14505142, №14505799, №№14505418 (а.с.69-71).

Згідно даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, 06 вересня 2009 року ДВС винесено постанови про приєднання виконавчих проваджень ВП №14505142, №14505799, №14505418 до зведеного виконавчого провадження №34072382 (а.с.81-89).

02 червня 2009 року згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, накладено арешт на нерухоме майно боржника - будівлю підйомної машини, адміністративно-побутовий комплекс, дві будівлі вакуум-насосної станції, вентиляційний ствол. Крім того 28 жовтня 2010 року згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, накладено арешт на рухоме майно боржника - вантажні автомобілі, трактори, автобуси у кількості 82 шт. на загальну суму 9875800 грн.

12 лютого 2013 року згідно акту опису й арешту майна, ДВС накладено арешт на 11 вантажних автомобілів боржника.

15 травня 2013 року згідно акту опису й арешту майна, ДВС накладено арешт на рухоме майно боржника - дитячу базу відпочинку, будівлю АПК, будівлю механічних майстерень, будівлю котельної, складські приміщення, дві будівлі спальних корпусів, будівлю трансформаторної підстанції на загальну суму 1412071,60 грн. (остаточна вартість).

Записи про накладення арешту на нерухоме та рухоме майно боржника внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження . (а.с. 98-105).

21 червня 2013 року мід ДВС та Спеціалізованою організацією ПП «Нива-В.Ш.» укладено договір №0513295 про надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації арештованого рухомого майна ПАТ «Шахта імені О.Ф.Засядько».

Предметом розгляду скарги «ДТЕК Донецькобленерго» є правомірність дій (допущення бездіяльності) державного виконавця ДВС з примусового виконання рішення господарського суду Донецької області 20/174 від 28.07.2009р.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

За змістом статті 11 Закону України Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 3 ст.6 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

У відповідності до ст.ст. 19, 22, 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим Законом і пред'явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню, визначає Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2012р. за № 489/20802 (далі по тексту - Інструкція).

Під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами (п.1.5 Інструкції).

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Пунктом 4.1.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень встановлено, що розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, державний виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до частини другої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження". Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті. (ч.4 ст. 57 Закону). Арешт на кошти боржника може бути накладено в національній та/або в іноземній валюті, про що зазначається у постанові. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчими документами, виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій та вказується номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. (п. п.4.1.9, п.4.1.10 Інструкції).

За приписами статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Частиною 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 07.05.2009р.) у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження.

Як встановлено у судовому засіданні, 06 вересня 2009 року ДВС винесено постанови про приєднання виконавчих проваджень ВП №14505142, №14505799, №№14505418 до зведеного виконавчого провадження №34072382.

Відповідно до ч. 2 статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції що діє на час розгляду спірних правовідносин) державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Останнє виконавче провадження №38095743 по стягненню з ПАТ «Шахта імені О.Ф.Засядько» за виконавчим листом №2/271/488/13, виданим Червоногвардійським районним судом м.Макіївки, 31 травня 2013 року приєднано до зведеного виконавчого провадження № 34072382.

Отже, відповідно до частини 2. ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" шестимісячний строк здійснення виконавчих дій з примусового виконання рішення господарського суду Донецької області 20/174 від 28.07.2009р. починає свій перебіг з моменту приєднання виконавчого провадження №38095743 до зведеного виконавчого провадження №34072382, тобто з 31 травня 2013 року (дата винесення постанови про приєднання). Дана обставина свідчить, що строк передбачений для проведення виконавчих дій ще не минув. Чинне законодавство про виконавче провадження не передбачає конкретних строків для вчинення конкретних виконавчих дій, у тому числі для накладення арешту на грошові кошти та майно боржника.

Судом розглянуто та залишено без задоволення клопотання позивача від 17.06.2013 року про витребування у відповідача, у Головного управління статистики, у Державної податкової інспекції інформації щодо наявності рахунків боржника, про залишок грошових коштів на рахунках, балансу зважаючи на те, що, відповідно до ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження", накази господарських судів підлягають виконанню державною виконавчою службою, суд не наділений повноваженнями вчиняти дії направлені на їх примусове виконання та не вправі зобов'язувати органи ВДВС до вчинення тих дій, які, згідно із Законом України "Про виконавче провадження", є обов'язковими та мають здійснюватись тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Вказана правова позиція відповідає положенням постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження".

Крім того, суд зазначає, що відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, що перешкоджають його наданню;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;

4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Проте, в порушення вимог зазначеної норми права, позивач не зазначив у своєму клопотанні обставини, що перешкоджають його наданню, підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація та обставини, які може підтвердити цей доказ, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення зазначеного клопотання.

Враховуючи ті обставини, що строк передбачений для проведення виконавчих дій щодо примусового виконання рішення господарського суду Донецької області 20/174 від 28.07.2009р. ще не минув, а виконавцем вживаються заходи щодо належного його виконання, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження, суд відхиляє скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" як безпідставну.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на бездіяльність посадових осіб Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» до Публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф.Засядько» про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала господарського суду Донецької області може бути оскаржена до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов