Ухвала суду № 32057643, 05.06.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 р.Справа № 2а-13511/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.,

представника позивача - Агічеєвої О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської обласної митниці на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2013р. по справі № 2а-13511/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркон"

до Харківської обласної митниці , Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області

про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркон» до Харківської обласної митниці, Управління Державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області про скасування рішень задоволено в повному обсязі.

Скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2012/003359/2 від 04.09.2012 року, №807000003/2012/003385/2 від 06.09.2012 року, №807000003/2012/0036514/2 від 26.10.2012 року, які прийняті Харківською обласною митницею.

Скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2012/01917 від 26.10.2012 року, №807100000/2012/01777 від 04.09.2012 року, №807100000/2012/01790 від 06.09.2012 року, що оформлені Харківської обласною митницею.

Стягнуто з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області (код ЄДРПОУ 37999649, вул. Гуданова, буд.4/10, м. Харків, 61024, МФО 851011) надмірно сплачені товариством з обмеженою відповідальністю "Маркон" (вул. Тимурівців, буд.76 А, кв.38, м. Харків, 61111, рах. №26004035863400 в АТ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005, код за ЄДРПОУ 21269522) суми мита у розмірі 132241,76 грн. та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) у розмірі 357052,74 грн. на підставі платіжних доручень: №104 від 03.09.2012 року, №106 від 05.09.2012 року, №110 від 06.09.2012 року, №112 від 07.09.2012 року, №113 від 07.09.2012 року, №145 від 25.10.2012 року, №147 від 26.10.2012 року, всього 489294,50 грн. (чотириста вісімдесят дев'ять тисяч двісті дев'яносто чотири гривні п'ятдесят копійок).

Стягнуто з Державного бюджету України через УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова (код за ЄДРПОУ 37999628, вул. Плеханівська, буд.29, м. Харків, 61001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркон" (вул. Тимурівців, б.76а, кв.38, м. Харків, 61111, рах. №26004035863400 в АТ "ІкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005, код за ЄДРПОУ 21269522) судові витрати у розмірі 2146.00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень).

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з»ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин положення ст.ст.8,19,129 Конституції України, ст.ст.53-55,57-60,64 Митного кодексу України, ст.200 Податкового Кодексу України та норми ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представника позивача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Харківська обласна митниця при вирішенні питань розмитнення у вересні-жовтні 2012 року належного позивачеві імпортованого товару, не погодившись з його задекларованою вартістю, визначила її самостійно у порядку та у спосіб, який позивач вважає протиправним. В результаті позивач був вимушений подати нові вантажні митні декларації, зазначивши у них митну вартість імпортованого товару, визначену митницею, у зв'язку з чим поніс зайві матеріальні втрати у вигляді надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 357 052,74 грн. та 132 241,76 грн. митного збору. Саме ці суми позивач просить стягнути на його користь з Державного бюджету України та скасувати відповідні рішення митниці.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки, викладені в рішеннях про коригування митної вартості товарів зроблені митним органом без достатнього вивчення відповідних документів позивача, за відсутності переконливого обґрунтування рішення суб'єкта владних повноважень щодо невідповідністі обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, та без обґрунтування неможливості застосування інших методів визначення митної вартості товарів.

Суд вважає правомірним визначення позивачем митної вартості товарів за ціною угоди, а рішення відповідача про корегування митної вартості за резервним методом - такими, що не відповідають фактичним обставинам і підлягають скасуванню. Також підлягають скасуванню картки відмови в митному оформленні, оскільки вони ґрунтуються на таких рішеннях.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ "Маркон" є імпортером тканин для виготовлення сумок, портфелів, рюкзаків. Такий товар позивач купує на території Китаю та Тайваню у виробників тканин, а саме:

- у FOSHAN WEIMING PLASTICS CO.,LTD (Китай) за умовами укладеного контракту №1 від 01.06.12;

- у HANGZHOU XIAOSHAN QIAONAN WEAVING CO, LTD (Китай) за умовами укладеного контракту № 2 від 20.05.10;

- у TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD (Тайвань) за умовами укладеного контакту №1 від 18.07.05.

Поставка товарів здійснюється на умовах CIF Одеса/Іллічівськ.

Відповідно до умов вищевказаних контрактів ціна товарів визначається у специфікаціях, які є невід'ємними частинами вказаних контрактів, No.:HK3007/1 від 30.07.12, No.; TDF-1209 від 06.09.12, No.:KSR1201/3 від 23.07.12.

У розділі "Вартість, порядок і термін оплати контракту" усіх вищевказаних контрактів передбачається, що ціна на товари, зазначена у специфікаціях, встановлюється у доларах США і включає витрати та поставку на умовах CIF Одеса/Ілічівськ , а також вартість пакування та маркування;

Для митного оформлення вищевказаних товарів позивач надавав митному органу вантажні митні декларації (ВМД) та декларації митної вартості (ДМВ),у яких вказав митну вартість товару за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції

На виконання вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України позивачем було надано до митного органу усі обов'язкові документи, про що зазначено в гр. 44 вказаних ВМД, а саме:

- зовнішньоекономічні договори (контракти) та додатки до них;

- рахунки-фактури (інвойси) - 12 KSR001 від 23.07.12, UK 1202 від 30.07.12, KS 1204 від 06.09.12.

- бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, а саме:

- специфікації - № KSR1201/3 від 23.07.12, № HK 3007/1 від 30.07.12, № TDF-1209 від 06.09.12;

- сертифікати про походження товару загальної форми - № СCPIT 113678531 від 15.08.12, № CCPIT 111448577 від 13.08.12, які видані Китайською міжнародною торговою палатою, сертифікат походження № DG12НA03109 від 11.09.12, який виданий Торгівельною палатою Тайвань Тайбей (Taiwan Taipei Importers & Exporters Chamber of Сommerce);

- сертифікати якості товару б/н від 23.07.12, б/н від 30.07.12, б/н від 06.09.12;

- пакувальні листи б/н від 23.07.12, б/н від 30.07.12, б/н від 06.09.12

- транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме:

- міжнародні автомобільні накладні (CMR) - № 447 від 31.08.12, № 452 від 05.09.12, № 585 від 24.10.12;

- коносаменти (Bill of Lading) № MSCUDI334253 від 28.07.12, № ZIMUSNH4102918 від 30.07.12, № MSCUTX811692 від 11.09.12;

- та інші некласифіковані документи (акти огляду, екологічні декларації, тощо).

Митнецею розпочато процедуру консультації, посилаючись на те, що у посадової особи відповідача виникли обґрунтовані сумніви щодо повноти заявлених декларантом всіх складових митної вартості та в деклараціях митної вартості товару у графі "Для відміток митного органу" зазначив: "На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України та відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України у зв'язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини".

Також відповідач, посилаючись на статті 52, 58 Митного кодексу України, зобов'язав позивача надати достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність:

- обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів за винятком тих, що а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

- умов, за яких частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві;

- відносин пов'язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінювальних товарів.

Суд першої інстанції в своєму рішенні зазначив, що позивач не мав можливості надати витребувані у нього додаткові документи, оскільки поставка товарів на умовах CIF, не передбачає наявність більшості з витребуваних документів у покупця, яким є позивач за зовнішньоекономічними контрактами, з чим погоджується і колегія суддів.

Однак, 04.09.2012 р. за №807000003/2012/003359/2; 06.09.2012 р. за №807000003/2012/003385/2 та 26.10.2012 р. за №807000003/2012/003614/2 Харківською обласною митницею прийнято, рішення про коригування митної вартості, товарів, які переміщував позивач через митний кордон України.

Прийняття зазначених рішень відповідач пояснює тим, що заявлена позивачем митна вартість товарів не може бути визначена на підставі вимог ст. ст. 54, 55, 58 Митного кодексу України (надалі за текстом Кодекс) за таких обставин:

1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також у зв'язку з ненаданням декларантом додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України;

2) не надано декларантом (відсутня) інформацію щодо угод на ідентичні товари;

3) не надано декларантом (відсутня) інформацію щодо угод на подібні товари;

4) не надано декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформацію: - щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні данні щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; - відсутні данні щодо витрат понесених в Україні на вантаження, вивантаження, транспортування, страхування;

5) не надано декларантом (відсутня у розпорядження митного органу) інформацію та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та витрати, понесені виробником у зв'язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

З врахуванням цінової інформацієї, яка міститься у ЦБД ЄАІС ДМСУ МД №100190000/2012/431476 від 13.07.12, №500040001/2012/1604 від 14.06.12, РМВ №807000003/2012/003385/2 від 06.09.12. відповідачем було скориговано митну вартість товарів в бік збільшення на підставі 6-го (резервного) методу та визначено суму митної вартості:

"STOCK" тканини з ПВХ покриттям для виготовлення сумок - 36850,50 кв. м. тканини/текстильні (з синтетичних волокон) з покриттям полівінілхлоридом у рулонах (залишки тканини у рулонах або незатребувані рулони тканини (STOCK)) у том числі: 100% поліестерова тканина ширин. 1,5 м (+/-5 см), з товщиною покриття ПВХ 0,05 мм (+/- 0,02 мм) - 33618,00 кв.м., 451 рулон; 100% нейлонова тканина ширина. 1,5 м (+/-5 см), з товщиною покриття ПВХ 0,05 мм (+/-0,02 мм) - 3232,50 кв.м, 44 рулон;/Торгівельна марка: відсутня. Виробник: FOSHAN WEIMING PLASTICS CO.,LTD Країна виробництва: CN. 495 місць (рулони обгорнуті поліет.);

"STOCK" тканини з вторинним ПВХ покриттям, для виготовлення сумок - 44 170,50 кв.м./ Тканини текстильні з синтетичних волокон (100 % поліестер) ширина 1,5 м (+\- 2 см) з товщиною покриттям ПВХ 0,05 мм (+\-0,005мм) 591 рулон; (залишки тканини у рулонах або незатребувані рулони тканини ("STOCK"). Виробник: HANGZHOU XIAOSHAN QIAONAN WEAVING CO, LTD. Торгівельна марка: відсутня. Країна виробництва: CN. 591 місце (рулони обгорнуті поліет.).

"STOCK" тканини з покриттям вторинним ПВХ (полівінілхлорид) для виробництва сумок - 57269,9 кв.м. Тканини текстильні з синтетичних волокон і (100% нейлон) з покриттям полівінілхлоридом з одного боку: - 420D (280D*140D) NYLON/FLAT PVC 0,32 мм*58 дюймів, ширина 1,50 м (+\- 5 см), товщина ПВХ покриття 0,03 мм (+/-0,002 мм) - 653 рулони; 420D (200D*400D) NYLON STONE-Washed 2-tone PVC 0,45 мм * 54 дюймів, ширина 1,40 мм (+/- 5 см), товщина ПВХ покриття 0,03 мм (+\- 0,002 мм) - 121 рулон; залишки або незатребувані рулони тканини ("STOCK") акційний товар; для виробництва сумок, рюкзаків, портфелів. Країна виробництва: TW. Виробник - TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD. Торгівельна марка - нема даних. Місць 774 ВТ у поліетилен. мішках.

за одиницю товару - 4,28 дол. США/кг або 1,7391 дол. США/м2;

"STOCK" тканини з поліуретановим покриттям, для виготовлення сумок - 8805 кв.м (тканини текстильні 100% поліестерових волокон) з покриттям поліуретаном товщиною 0,01 мм (+\-0,002 мм) ширина 1,5 м (+/- 5 см) у рулонах (залишки тканини у рулонах або не затребування рулони тканини "STOCK"). Виробник: FOSHAN WEIMING PLASTICS CO.,LTD. Торгівельна марка: відсутня. Країна виробництва: CN. 75 місць. Рулони обгорнуті поліет.

"STOCK" тканини з вторинним поліуретановим покриттям, для виготовлення сумок - 6168,00 кв м /Тканини текстильні з синтетичних волокон (100% поліестер). Ширина 1,5 м (+\- 5 см) з покриттям поліуретаном товщиною 0,01 мм (+\-0,005 мм) у рулонах (залишки тканини у рулонах або не затребуванні рулони тканини "STOCK"). Виробник: HANGZHOU XIAOSHAN QIAONAN WEAVING CO, LTD. Торгівельна марка: відсутня. Країна виробництва: CN. 41 місце. Рулони обгорнуті поліет.

за одиницю товару - 6,98 дол. США\кг або 1,4801 дол. США/м2.

26.10.12 р. за № 807100000/2012/01917; 04.09.12 р. за № 807100000/2012/01777; 06.09.12 р. за № 807100000/2012/01790 відповідачем-1 було оформлено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів та зазначено,, що причинами неможливості прийняття митних декларацій є невірне визначення митної вартості товару та прийняття рішень про корегування митної вартості товарів.

Листом-зверненням від 26.10.2012 р. за № 01/26-10 позивач повідомив відповідача про незгоду з рішенням останнього про коригування заявленої митної вартості та заявив клопотання про випуск товарів у вільний обсяг за умови сплати митних платежів відповідно до заявленої митної вартості та надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України у розмірі, визначеному відповідачем відповідно до частини 7 ст.55 Митного кодексу України.

Отже, позивач задекларував митну вартість за резервним методом визначення ціни товару, внаслідок чого були складені та подані відповідачем відповідні ВМД.

В результаті коригування митної вартості товарів загальна сума податку на додану вартість та мита, що підлягає сплаті позивачем при здійсненні митного оформлення товару збільшилася на 489294 грн. 50коп.

Сплачені ТОВ "Маркон" митні платежі було зараховано до Державного бюджету України.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 49 - митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 51 визначено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 52 Митного Кодексу передбачає, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою VІI розділу ІІІ цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Статтею 53 Митного Кодексу визначено перелік обов'язкових документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, якими є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Статтею 53 Митного кодексу України митному органу надане право витребувати додаткові документи виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини 4 статті 53 Кодексу у разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частиною 5 статті 53 Кодексу забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Частиною 2 статті 54 Митного Кодексу передбачається, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

У частині 6 статті 54 Митного Кодексу передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 58 Митного Кодексу передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

За результатами аналізу вищевказаних положень Митного кодексу слід прийти до висновку про те, що митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та оформив картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення з порушенням статей глави 8 та 9 Митного Кодексу України, наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів , Переліку додаткових складових до ціни договору" від 24.05.2012 № 598 та наказу Мінфін України "Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа" від 30.05.12 № 63, а саме - без обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Таким чином, відповідач під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення діяв у спосіб, який не відповідає вимогам Митним кодексом України

Відповідно до вимог статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оцінюючи докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що позивач на виконання вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України подав відповідачеві усі обов'язкові документи.

Колегія суддів, дослідивши матеріалами справи, зазначає, що вищевказані документии не містять розбіжностей, в них відсутні ознаки підробок.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

В частині 2 статті 54 Кодексу встановлено порядок проведення контролю правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив позицію відповідача про те, що при здійсненні контролю поданих до митного оформлення документів посадовими особами Харківської обласної митниці були виявлені наступні обставини: "…відповідно до контракту від 01.06.12 між ТОВ "Маркон" та китайським контрагентом тканина, що поставляється повинна бути якісною, відповідати затвердженому зразку.

Так, в контракті відсутня інформація, щодо поставок стокових тканин. Але в специфікації записана тканина "сток"; документи, надані позивачем, не містять інформації про ціну первинного товару, тобто того, з залишків продажу якого і сформувався товар "тканина "сток"; позивачем не надано до митного оформлення жодних розрахунків щодо визначення вартості товару і цим самим не підтверджено правильність заявленої митної вартості; в деяких графах ВМД країни відправлення різний шрифт, що викликало сумніви в достовірності документа, оригіналу для підтвердження автентичності надано не було; тканина, заявлена, як стокова, тобто нереалізована в період попиту. Але в сертифікаті якості відсутня інформація про дату виробництва. Крім того, взагалі відсутня інформація за якими критеріями ця тканина потрапила до розряду стокових. В описі тканини присутній термін вторинне покриття ПВХ та ПУ, але інформація щодо використання саме вторинного покриття ПВХ та ПУ відсутня; відсутній (і в подальшому не був наданий) страховий сертифікат, який при умовах поставки СIF є обов'язковим; в наданих документах відсутній другий лист коносаменту з описом товару…", оскільки усі ці вищевказані обґрунтування містяться лише у запереченнях на позов.

Разом з тим, ні в рішеннях про коригування митної вартості товарів, ні в картках відмови, ні в деклараціях митної вартості, які є предметом цього спору, ні в будь-яких інших документах, які наявні в матеріалах судової справи та які формувались під час здійснення митного контролю, вищевказані обставини відповідачем не зазначались та до відома позивача не доводились, що є порушенням відповідачем, вимог

- ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України, в п.2.1.;

- " наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів; Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" від 24.05.2012 № 598 та в п.7.2.;

- наказу Мінфіну України "Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа" від 30.05.12 № 63. в частині не обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не можне бути визначена за ціною договору.

Матеріалами справи, також встановлено, що відповідач розпочав консультацію з позивачем, через те, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви, щодо повноти заявлення декларантом всіх складових митної вартості, що підтверджується відмітками на зворотному боці ДМВ, під час якої його було ознайомлено з виявленими розбіжностями та наявною у митного органу інформацією щодо митної вартості товарів, що декларуються, і запропоновано для підтвердження заявленої митної вартості надати додаткові документи згідно з переліком відповідно до ст. 53 Митного кодексу України.

Разом з тим, чинна на момент виникнення спірних правовідносин, редакція Митного кодексу України, не наділяє митні органі будь-якими повноваженнями на підставі "обґрунтованих сумнівів", що виникли у представника митного органу.

Повноваження щодо процедури консультації мають виникати виключно з підстав, визначених у частині 5 ст 55 (за бажанням декларанта) та у частині 4 статті 57 (під час застосування другорядних методів) Митного кодексу України. Перелік таких підстав є вичерпним.

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

В матеріалах справи відсутні докази про те, що позивач скористався правом встановленим частиною 5 статті 55 Митного кодексу України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд пешої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку, що проведення консультації відносно вибору методу визначення митної вартості товару лише на підставі інформації, яка наявна у митного органу, є порушенням вимог вищевказаної норми Митного кодексу України.

Як вбачається з відміток митного органу на зворотному боці декларацій митної вартості відповідач зазначив, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України та відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України у зв'язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплати за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також відповідач, керуючись вимогами статей 52, 58 Митного кодексу України, зобов'язав позивача подати достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність: обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів за винятком тих, що а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; умов за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві; відносин пов'язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінювальних товарів.

Виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, встановлено, що у митного органу під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів не було обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, через це, керуючись вимогами статей 52, 58 Митного кодексу України митний орган діяв з перевищенням повноважень, коли зобов'язував позивача подавати митному органу достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність: - обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів за винятком тих, що а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; - умов за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві; - відносин пов'язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінювальних товарів.

Крім цього, відповідач під час митного контролю діяв протиправно, зобов'язуючи позивача надати до митного органу документи, які зазначені у частині 3 статті 53 Митного кодексу України, оскільки вимагати надання таких документів митний орган має право у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті і надані декларантом, містять розбіжності, в них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому наявність будь-якої з таких обставин відповідачем за матеріалами справи не доведено.

Позивач надав до матеріалів справи повний перелік додаткових документів, які перелічені в ДМВ та вимагались від нього відповідачем.

Виходячи з цього, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що у позивача при визначенні митної вартості товару, який імпортується, були підстави не включати додаткові складові, згідно з частиною 10 статті 58 Митного кодексу України та Переліком додаткових складових до ціни договору, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2012 року №598, оскільки таких витрати позивач не зазнавав.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідач не зміг аргументовано, з посиланням на офіційні документи, який митний орган оформлював під час здійснення митного контролю, довести, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, тому виходячи з положень частини 7 статті 54 Митного кодексу України заявлена позивачем митна вартість товару за ціною договору вважається визнаною автоматично.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

В матеріалах справи знаходяться документи, які свідчать, що у митного органу під час здійснення консультації з позивачем було достатньо інформації, за якою митний орган міг застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів (ст. 59 Митного кодексу України) та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (ст. 60 Митного кодексу України).

Судовим розглядом встановлено, що причини прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, які переміщував позивач - ТОВ "Маркон" через митний кордон України та оформлення карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2012/01917 від 26.10.12, №807100000/2012/01790 від 06.09.12, №807100000/2012/01777 від 04.09.12 є наявність у відповідача цінової інформації, яка міститься у ЦБД ЄАІС ДМСУ МД №100190000/2012/431476 від 13.07.12, № 500040001/2012/1604 від 14.06.12, РМВ №807000003/2012/003385/2 від 06.09.12.

Дослідивши цінову інформацію, яка міститься у ЦБД ЄАІС ДМСУ МД № 100190000/2012/431476 від 13.07.12, №500040001/2012/1604 від 14.06.12, РМВ № 807000003/2012/003385/2 від 06.09.12, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність у ньому даних про рівень цін на товари, які є ідентичними або подібними до товарів, ввезених позивачем.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що Митним кодексом України не визначено правовий статус ЄАІС , порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності.

Враховуючи усе вищевикладене корегування відповідачем митної вартості товару виключно на підставі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) Державної митної служби не є таким, що відповідає нормам діючого законодавства..

Відповідно, коригування митної вартості товару відповідачем проведене з порушенням вимог ч.9 ст. 58 Митного кодексу України, тобто, не на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" від 24.05.2012 № 598 в графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Аналізуючи рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2012/003359/2 від 04.09.12, №807000003/2012/003385/2 від 06.09.12, №807000003/2012/003614/2 від 26.10.12 на відповідність нормам, викладеним в наказі від 24.05.12 № 598, суд дійшов вірного висновку про те, що рішення складені з порушенням вимог вказаного вище наказу, оскільки в них відсутні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, також відсутня докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, висновки, викладені в рішеннях про коригування митної вартості товарів №807000003/2012/003359/2 від 04.09.12 р., №807000003/2012/003385/2 від 06.09.12 р., №807000003/2012/003614/2 від 26.10.12 р. зроблені митним органом без достатнього вивчення відповідних документів позивача, за відсутності переконливого обґрунтування рішення суб'єкта владних повноважень щодо невідповідністі обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, та без обґрунтування неможливості застосування інших методів визначення митної вартості товарів.

Доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи положеннь ст.ст.8,19,129 Конституції України, ст.ст.53-55,57-60,64 Митного кодексу України, ст.200 Податкового Кодексу України та норм ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з"ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської обласної митниці залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2013р. по справі № 2а-13511/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Спаскін О.А.Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 10.06.2013 р.