ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2013 р. Справа № 804/4077/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М.В.,
при секретарі Лукашовій А.В.,
за участі:
представника позивача Савченко Г.В.,
представника відповідача Краснікової Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства фірми «МГТ» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство фірма «МГТ» (далі - ППФ «МГТ», позивач) звернулось до суду з позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Західно-Донбаська ОДПІ, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо формування в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 72/22-1/20257864 від 07.03.2013 року останнього з питань дотримання вимог податкового законодавства України при нарахуванні та сплаті податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Старт-Д», ТОВ «Матадор», за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року» висновків про визнання відсутності у ППФ «МГТ» об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам покупцям за період 2010-2013 рр.;
- визнати протиправними дії відповідача щодо коригування показників податку на прибуток ППФ «МГТ» за період з 2010 року по 2013 рік, яке відбулося на підставі акту про результати позапланової перевірки № 72/22-1/20257864 від 07.03.2013 року з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Старт-Д», ТОВ «Матадор», за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року;
- визнати протиправними дії відповідача щодо коригування показників податку на прибуток ППФ «МГТ» за період з 2010 року по 2013 рік, яке відбулося на підставі акту про результати позапланової перевірки № 72/22-1/20257864 від 07.03.2013 року з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Старт-Д», ТОВ «Матадор», за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року, в тому числі дії з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ППФ «МГТ» у податкових деклараціях за період з 2010 року по 2013 рік;
- зобов'язати відповідача відновити показники податкової звітності ТОВ «Стар-Д», ТОВ «Матадор» за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року, в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ППФ «МГТ» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 2010 року по 2013 рік.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що актом перевірки від 07.03.2013 року № 72/22-1/20257864 фахівцями Західно-Донбаської ОДПІ було встановлено укладання ППФ «МГТ» з ТОВ «Старт-Д» та ТОВ «Матадор» правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Позивач не погоджується з викладеним в акті перевірки, зазначає, що відповідач діяв поза межами наданих йому повноважень та не у відповідності до норм законодавства. Позивач спирається на первинні документи: рахунки, видаткові накладні та податкові накладні, які свідчать про те, що товарно-матеріальні цінності були отримані за договором купівлі-продажу, і товар не отриманий безоплатно. Крім того, відповідач в порушення норм ПК України не прийняв податкове повідомлення-рішення, а скоригував показники податкової звітності на підставі висновків, викладених в акті. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову, надала суду заперечення проти позову та додаткові заперечення на позовну заяву з наступним обґрунтуванням. За умови ненадання позивачем документації, що підтверджує факт транспортування, а отже і придбання товару Західно-Донбаська ОДПІ не мала права підтвердити заявлений позивачем податковий кредит та валові витрати, сформовані на підставі господарських відносин із ТОВ «Старт-Д» та ТОВ «Матадор». Крім того, відповідачем встановлено, що видача накладних передує строкам дії договорів, зазначених у п. 10 відповідних договорів. Також при проведенні перевірки відповідачем було враховано висновки, зроблені ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська за результатами перевірок ТОВ «Матадор» та ТОВ «Старт-Д», якими встановлено відсутність товару за ланцюгом постачання від первісного постачальника до позивача, тобто підтверджено нереальність господарських операцій, що проводились вказаними підприємствами.
Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що ППФ «МГТ» (ідентифікаційний код 20257864) зареєстровано виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області 13.10.1994 року, перебуває на обліку платників податків у Західно-Донбаській ОДПІ, зареєстровано платником ПДВ.
Західно-Донбаською ОДПІ проведено документальну позапланову перевірку ППФ «МГТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні та сплаті податку на додану вартість та податку на прибуток при проведенні господарських операцій з ТОВ «Старт-Д» та ТОВ «Матадор» за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року. За наслідком перевірки відповідачем 07.03.2013 року складено акт № 72/22-1/20257864, яким встановлено порушення ПП Ф «МГТ»:
1. п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму - 253 544,43 грн., а саме:
3 кв. 2012 року - в розмірі 253 544,43 грн. (по контрагенту ТОВ «Матадор» в розмірі 241 457,99 грн., ТОВ «Старт-Д» в розмірі 12 086,44 грн.).
2. п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185 ПК України завищено розмір податкового кредиту в розмірі 201 225,74 грн., а саме:
- за серпень 2012 року в розмірі ПДВ 48 800,00 грн.;
- за вересень 2012 року в розмірі ПДВ 152 425,74 грн.,
що призвело до порушення пп. 200.1 ст. 200 ПК України та призвело до заниження суми ПДВ до сплати в бюджет з декларації з ПДВ.
В судовому засіданні встановлено, що згідно податкової декларації з ПДВ позивачем задекларовано податковий кредит за операціями з поставки товарів від ТОВ «Матадор» за вересень 2012 року та згідно податкової декларації з ПДВ позивачем задекларовано податковий кредит за операціями з поставки товарів від ТОВ «Старт-Д» за серпень 2012 року.
За наслідком перевірки показники податкового кредиту з податку на додану вартість ППФ «МГТ» за вересень 2011 року та серпень 2012 року в базі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» були скориговані.
Контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), а також контроль за поданням платниками податків податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних обчисленням податків, інших платежів, перевірки їх достовірності є однією з основних функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій.
Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
На підставі п.п. 56.1. ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Наведені норми законодавства визначають, що до адміністративного суду можуть бути оскаржені рішення органу державної податкової служби.
Акт перевірки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень.
Аналізуючи наведені норми законодавства, проведення перевірок та формування їх висновків в акті перевірки є правом органів державної податкової служби, яке спрямовано на здійснення функцій з контролю за додержанням платником податків податкового законодавства, а тому не може бути обмежено судом.
З огляду на викладене, вимога позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо формування в акті від 07.03.2013 року за № 72/22-1/20257864 висновків про визнання відсутності у ППФ «МГТ» об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам покупцям за період 2010-2013 роки, не підлягає задоволенню.
Механізм контролю співставлення даних первинних бухгалтерських документів та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, визначається нормативними документами Державної податкової адміністрації України, зокрема, наказом ДПА України від 18.04.2008р. № 266 „Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" (зі змінами і доповненнями), яким затверджено Методичні рекомендації щодо такої взаємодії.
Згідно п.1.3 даного наказу для реалізації Методичних рекомендацій створені такі програмні продукти, а саме:
- система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів;
- система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;
- система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.
Пункт 2.14 наказу № 266 передбачає, що інформація податкової звітності з ПДВ надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподіл відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованої співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів і рівні ДПА України.
Наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166 „Про затвердження Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість" затверджена форма декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення і подання, яким встановлено, що одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, а також розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої). У разі подання уточнюючих розрахунків, в яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі ж розшифровки подаються на суму уточнення.
Таким чином, база співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту є одним з програмних продуктів центральної бази даних податкової звітності, що введена в дію ДПА України з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкової кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої податкової звітності з ПДВ, тобто податкових декларацій з ПДВ.
Відповідно до п.54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з п.49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008р. № 827 за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.
Отже, з наведених нормативних актів вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.
Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в базі АРМ автоматизованого співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком №5, і повинні їм відповідати.
Як зазначено в п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно вимог статті 201 ПК України:
201.1. Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.
201.2. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
201.4. Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця.
201.7. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
201.8. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
201.10. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996 (далі - Закон № 996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ч.2 ст.3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством; фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Як зазначено в ч.1 ст.9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
В судовому засіданні досліджені долучені до матеріалів справи копії: договорів купівлі-продажу товару № 151 від 11.04.2012 року, укладеного з ТОВ «Старт-Д», № 180 від 22.06.2012 року, № 178 від 31.08.2012 року, № 183 від 31.08.2012 року, укладених з ТОВ «Матадор», реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, витягів з Єдиного реєстру податкових накладних, рахунків-фактур із зазначенням постачальниками ТОВ «Старт-Д» та ТОВ «Матадор», податкових накладних та переліку основних засобів ППФ «МГТ» станом на 01.01.2013 року, а також актів здачі-приймання наданих послуг з зазначенням замовником ЦЗФ «Павлоградська».
Зазначені документи засвідчили, що ППФ «МГТ» отримувало товар від ТОВ «Матадор» і ТОВ «Старт-Д» та вподальшому реалізовувало покупцеві - ЦЗФ «Павлоградська»; транспортування товару відбувалось силами та засобами постачальників товару - ТОВ «Матадор» і ТОВ «Старт-Д»; складені контрагентами позивача первинні документи підтверджують факт здійснення поставок; ТОВ «Матадор» і ТОВ «Старт-Д» були зареєстровані платниками ПДВ та виписані ними податкові накладні відповідають затвердженій формі та мають всі необхідні реквізити.
Таким чином, за наслідком розгляду справи не знайшло підтвердження завищення податкового кредиту та заниження податкових зобов'язань в податковій декларації ППФ «МГТ» з ПДВ за серпень, вересень 2012 року по господарським операціям з постачальними - ТОВ «Матадор» і ТОВ «Старт-Д» та подальшому покупцеві - ЦЗФ «Павлоградська».
ПК України виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту. Така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 22.10.2010 р., від 31.01.2011 р.
Зазначена правова позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі „БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи наведене, самостійна зміна (коригування) Західно-Донбаською ОДПІ показників податкової звітності ППФ «МГТ» на підставі акту, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим платником податків шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) не відповідає вимогам чинного законодавства.
З огляду на зазначене, дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності ППФ «МГТ» за період серпень, вересень 2012 року, яке відбулося на підставі акту № 72-22-1/20257864 від 07.03.2013 року шляхом виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ППФ «МГТ» у податкових деклараціях з ПДВ є протиправними, а порушене право позивача має бути відновлено шляхом зобов'язання Західно-Донбаської ОДПІ відновити показники податкової звітності ППФ «МГТ» в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».
В судовому засіданні не знайшли підтвердження доводи позивача про здійснення коригування відповідачем податкової звітності з податку на прибуток підприємств в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», внаслідок чого в цій частині позовних вимог та в частині позовних вимог про зобов'язання відновити показники податкової звітності з податку на прибуток підприємств, ППФ «МГТ» належить відмовити.
Також, суд зазначає, що позовні вимоги ППФ «МГТ» заявлені щодо періоду: з 2010 року по 2013 рік, який виходить за межі вчинених дій відповідача з приводу встановлених в акті порушень щодо завищення податкового кредиту - за серпень та вересень 2012 року.
Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Отже, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір сплачений згідно платіжного доручення №11 від 18.03.2013 року в сумі 229,40 грн. підлягає стягненню з Державного бюжету України на користь позивача в розмірі 114,70 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо коригування показників податкової звітності Приватного підприємства фірми «МГТ» з податку на додану вартість в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», що були здійснені на підставі акту Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства фірми «МГТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при нарахуванні та сплаті податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Старт-Д», ТОВ «Матадор», за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року» від 07.03.2013 року № 72/22-1/20257864.
Зобов'язати Західно-Донбаську об'єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити показники податкової звітності Приватного підприємства фірми «МГТ» в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», що були відкориговані на підставі акту Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства фірми «МГТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при нарахуванні та сплаті податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Старт-Д», ТОВ «Матадор», за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року» від 07.03.2013 року № 72/22-1/20257864.
В задоволенні решти адміністративного позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства фірми «МГТ» судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 07 травня 2013 року (з урахуванням вихідних та святкових днів).
Суддя М.В. Бондар
Судове рішення № 32057384, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 30.04.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 804/4077/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: