Постанова № 32056976, 18.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 червня 2013 року № 826/7587/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києвіпровизнання протиправними та скасування постанов

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві (далі по тексту - відповідач). В позовній заяві (з урахуванням доповнень до адміністративного позову) позивач просить суд :

визнати протиправною та скасувати постанову від 08.04.2013 р. про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження при здійсненні виконавчого провадження №37160363, яка винесена Відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві в особі державного виконавця відділу примусового виконання рішень Байрамова Т.Р., в повному обсязі;

визнати протиправною та скасувати постанову від 20.05.2013 р. про стягнення з ПАТ «Укрнафта» виконавчого збору у ВП №37160363, яка винесена Відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві в особі державного виконавця відділу примусового виконання рішень Байрамова Т.Р., в повному обсязі;

визнати протиправною та скасувати постанову від 20.05.2013 р. про стягнення з ПАТ «Укрнафта» витрат на проведення виконавчих дій у ВП №37160363, яка винесена Відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві в особі державного виконавця відділу примусового виконання рішень Байрамова Т.Р., в повному обсязі.

Позивач стверджує, що зазначені рішення порушують публічно-правовий порядок, права та охоронювані законом інтереси позивача. ПАТ "Укрнафта" зазначає, що воно було позбавлене права на самостійне виконання постанови державного виконавця у виконавчому провадженні №37160363 в добровільному порядку в строк, встановлений для добровільного виконання рішення, відповідно до п. 2 постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.03.2013р., №37160363, шляхом винесення передчасної постанови про приєднання виконавчого провадження до виконавчого провадження №7708164.

Відповідач в судові засідання не з'явився хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, заперечення проти позову суду не надав.

У зв'язку з неявкою відповідача, суд на підставі статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17.06.2013р. перейшов по справі в письмове провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 26.03.2013р. відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №37160363 з виконання наказу господарського суду міста Києва №5011-56/12007-2012 від 28.02.2013р. про стягнення з позивача боргу у розмірі 977582,65грн.

З вказаної постанови судом вбачається, що відповідачем встановлений строк для добровільного виконання наказу Господарського суду міста Києва №5011-56/12007-2012 від 28.02.2013р. в семиденний термін з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, тобто до 02.04.2013р.

Позивач стверджував, що дану постанову ним було отримано в останній день, встановлений для добровільного виконання рішення - 01.04.2013р. Відповідачем жодних доказів на спростування зазначених тверджень позивача надано не було.

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулось до відповідача з заявою від 02.04.2013р. №юр-611, в якій просило відкласти провадження виконавчих дій та встановити новий строк для добровільного виконання вимог постанови про відкриття виконавчого провадження.

Вказана заява отримана відповідачем 08.04.2013р., що підтверджується штемпелем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві.

Проте, 08.04.2013р. відповідачем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 37160363 до зведеного виконавчого провадження №7708164.

20 травня 2013 року відповідачем винесено постанови про стягнення з позивача виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій. Згідно роздрукованих з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень копій вищезазначених постанов, номером виконавчого провадження в них зазначено ВП №37160363, виконавчим документом - наказ господарського суду міста Києва №5011-56/12007-2012 від 28.02.2013р. про стягнення з позивача боргу у розмірі 977582,65грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною другою статті 30 Закону України «Про виконавче провадження», у разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Отже, вищезазначеною нормою встановлені можливі наслідки несвоєчасного отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження (відкладення виконавчих дій, поновлення строку для добровільного виконання), підстави для застосування таких наслідків (позбавлення можливості добровільного виконання), порядок застосування (письмове звернення та підтвердження факту несвоєчасного отримання).

Частиною першою статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема, шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Оскільки відповідачем не було розглянуто заяви про поновлення строку добровільного виконання рішення, та не надано жодних доказів необґрунтованості вказаної заяви, судом вбачаються протиправними дії відповідача щодо подальшого здійснення виконавчого провадження, зокрема, винесення постанов про приєднання виконавчого провадження, стягнення з позивача виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

Крім того, про неправомірність винесених постанов про стягнення з позивача виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій від 20.05.2013р. свідчить також те, що номером виконавчого провадження в них зазначено ВП №37160363, виконавчим документом - наказ господарського суду міста Києва №5011-56/12007-2012 від 28.02.2013р. про стягнення з позивача боргу у розмірі 977582,65грн. При цьому, жодних доказів скасування оскаржуваної постанови від 08.04.2013р. про приєднання виконавчого провадження № 37160363 до зведеного виконавчого провадження №7708164 відповідачем також не надано.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві від 08.04.2013 р. про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження при здійсненні виконавчого провадження №37160363.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві від 20.05.2013 р. про стягнення з ПАТ «Укрнафта» виконавчого збору ВП №37160363.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві від 20.05.2013 р. про стягнення з ПАТ «Укрнафта» витрат на проведення виконавчих дій у ВП №37160363.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.03.13р.

Судові витрати в сумі 1016,39грн. присудити на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (код ЄДРПОУ 00135390) за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18.06.2013р.

Суддя С.К. Каракашьян