Рішення № 32056779, 20.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8615/13 20.06.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний

завод»

До Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія

«ІнтерТрансПоліс»

Про стягнення 14 312,00 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Сливоцький Р.В. - по дов. № б/н від 01.08.2012

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс» про стягнення 14 312,00 грн. шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, внаслідок в'їзду на територію позивача за адресою : м. Київ, вул. Фрунзе, 69 вантажний автомобіль марки Мерседес державний номер АА 9368 СА, яким керував водій Лішафай А.М. наніс механічні пошкодження карнизу входу в адміністративний корпус літ «А» майнового комплексу, що належить позивачу. Відповідальність власника зазначеного транспортного засобу застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВЕ/0418271), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2013 порушено провадження у справі № 910/8615/13 та призначено справу до розгляду на 11.06.2013.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який 11.06.2013 подано позивачем вбачається, що місцезнаходженням відповідача є : 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 4-Б, офіс 34, а отже, місцезнаходження відповідача є іншим ніж адреса, що зазначена в позовній заяві, та за якою вона і була надіслана позивачем відповідачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/8615/13 від 11.06.2013, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі суду від 13.05.2013, розгляд справи був відкладений на 20.06.2013.

Даною ухвалою суду позивача було зобов'язано надіслати відповідачу в строк до 15.06.2013 копію позовної заяви та додані до неї документи за адресою, зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 4-Б, офіс 34), докази надіслання подати в засідання суду.

Позивачем 18.06.2013 до відділу діловодства суду подано докази надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача, що зазначена у витязі, а саме поштову квитанцію № 0058 та опис вкладення у цінний лист від 11.06.2013.

Позивач в судовому засіданні 20.06.2013 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 20.06.2013 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду від 11.06.2013 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, з огляду на наступне

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду від 11.06.2013 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу: м. Київ, вул. Ярославська, 4-Б, офіс 34, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 10.06.2013 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Оскільки, наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 20.06.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

З постанови Подільського районного суду м. Києва від 22.02.2011 вбачається, що 07.02.2011 об 11 год. 30 хв. Лішафай А.М. керуючи автомобілем Мерседес державний номер АА 9368 СА в м. Києві по вул. Фрунзе, 69 у дворі заводу не витримав безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на карниз біля входу будинку, внаслідок чого заподіяв технічні пошкодження своєму автомобілю, чим порушено п. 13.1 ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України.

З матеріалів справи вбачається, що громадянин Лішафай А.М. здійснив пошкодження карнизу входу в будівлю корпусу А за адресою м. Київ, вул. Фрунзе, 69, що належить позивачу.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 07.02.2011 Лішафай А.М. визнано винним за вчинене правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 340,00 грн.

Стаття 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначає, що оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Суб'єктами оціночної діяльності є, зокрема суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Згідно ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Згідно звіту про оцінку матеріального збитку від 21.08.2011 в результаті пошкодження карнизу було:

- частково зруйновано та деформовано дерев'яний каркас,

- зруйновано дві металеві панелі декоративної обшивки парапету карнизу,

- зруйновано вісім профілів декоративної обшивки стелі карнизу,

- деформовано дві труби з нержавіючої сталі, з'єднувач труб 90, кронштейн кріплення труб,

- пошкоджено каркас світильника навісного.

Відповідно до звіту від 21.08.2011 вартість матеріального збитку, що виник внаслідок ДТП на території позивача по вул. Фрунзе, 69 визначений як сума фактичних витрат на відновлення пошкодженого карнизу і складає 14 312,00 грн. з ПДВ.

Автомобіль марки Мерседес державний номер АА 9368 СА застрахований у Приватного акціонерного товариства «ІнтерТрансПоліс» на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/0418271 (діючий станом на 07.02.2011).

Згідно наданої Моторним (транспортним) страховим бюро України, на запит суду відповіді, відповідно до умов договору (полісу) страховик зобов'язався відшкодовувати шкоду заподіяну страхувальником життю здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме автомобіля марки Мерседес державний номерний знак АА 9368 СА.

Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза - 1 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 3 статті 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що позивачем було 07.06.2011 укладено договір № 45 з Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Наш край», згідно з яким останнім було здійснено роботи щодо ремонту вхідної групи за адресою : м. Київ, вул. Фрунзе, 69 на загальну суму 14 776,97 грн., які сплачені позивачем згідно платіжних доручень №№ 259, 260 від 22.06.2011, № 271 від 06.07.2011.

Стаття 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана в тому числі з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У зв'язку зі сплатою виконаних робіт, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи.

Вина особи, яка керувала автомобілем марки Мерседес державний номерний знак АА 9368 СА, встановлена у судовому порядку.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Мерседес державний номерний знак АА 9368 СА застрахована у Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/0418271, то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику майнового комплексу за адресою : м. Київ, вул. Фрунзе, 69 покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Оскільки, умовами полісу ВЕ/0418271 розмір франшизи встановлено, тому страхове відшкодування має бути зменшено на його суму - 1 000,00 грн.

Позивачем пред'явлено позовні вимоги до відповідача про стягнення завданої шкоди в розмірі визначеному звітом, а саме в сумі 14 312,00 грн.

Згідно п. 37.1. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Відповідно до п. 35.1. ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

Позивач звертався до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс» із заявами від 14.02.2011 та від 08.04.2011 про відшкодування шкоди.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем у місячний строк з дня отримання заяв позивача з доданими до неї документами суми страхового відшкодування не виплатив.

Розглядаючи спір по суті, суд також зазначає, що частиною 5 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду майну позивача було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується за вирахуванням суми франшизи, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають частковому задоволенню в розмірі 13 312,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Таким чином, позові вимоги Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс» (м. Київ, вул. Ярославська, 4-Б, офіс 34, код ЄДРПОУ 31451838) на користь Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» (м. Київ, вул. Фрунзе, 69, код ЄДРПОУ 00110734) суму страхового відшкодування в розмірі 13 312 (тринадцять тисяч триста дванадцять) грн. 00 коп. та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 29 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 26.06.2013.

СуддяВ.В.Сівакова