Постанова № 32055663, 18.06.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2013 р. Справа № 818/4440/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

представника позивача - Петрищева О.О.,

представника відповідача - Семяхіна Р.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Сумської митниці Державної митної служби України про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Сумихімпром» (далі позивач, ПАТ «Сумихімпром») звернулося до суду з адміністративним позовом в якому просить :

- Визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці Державної митної служби України від 25.12.2012р. №805130000/2012/000860/1 про коригування митної вартості товарів;

- Стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Сумихімпром» суму надмірно сплаченого ПДВ в розмірі 54 728,96 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що Сумською митницею неправомірно прийнято рішення про коригування митної вартості від 25.12.2012р. за №805130000/2012/000860/1, оскільки позивач підтвердив митну вартість ввезеного товару належними документами. Посилаючись на вказані обставини, представник позивача у судовому засіданні підтримав позов та просив суд ухвалити рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволені позовних вимог у зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю, повністю підтримала позицію, яку викладено Сумською митницею у письмовому запереченні (108-117). Відповідач вважає, що рішення Сумської митниці Державної митної служби України (далі відповідач) від 25.12.2012р. за №805130000/2012/000860/1 про коригування митної вартості товарів є законним, оскільки надані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності щодо вартості товару, тобто не є об'єктивними, заявлені відомості не підтверджені документально та не піддаються обчисленню, відповідно, Сумською митницею визначено митну вартість товарів на підставі МД №101050000/2012/003871 від 19.11.2012р. згідно зі статтею 59 Митного кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні докази по справі, судом було встановлено наступне:

19 квітня 2012 року між ПАТ «Сумихімпром» (Покупець) та ЗАТ «Білоруська калійна компанія» (Продавець) було укладено контракт №2012-0171 (а.с.7-14), відповідно до якого Продавець зобов'язується поставити калій хлористий на умовах поставки DAF кордон Білорусь - Україна (в редакції ІНКОТЕРМС-2000).

В межах виконання господарських зобов'язань між ПАТ «Сумихімпром» та ЗАТ «Білоруська калійна компанія», укладено ряд додаткових угод, зокрема додаткова угода №5 від 03.10.12 та №6 від 15.11.12 згідно яких сторони визначили, кількість товару та його ціну (315 євро за 1 метричну тону).

Відповідно до умов договору ЗАТ «Білоруська калійна компанія» здійснювало поставку ПАТ «Сумихімпром» калій хлористого по ціні 315 євро за 1 метричну тону протягом грудня 2012 року.

На підтвердження факту такої поставки позивач надав до суду рахунки - фактури на оплату калію хлористого 07.12.1- №3091-3105, платіжні доручення в іноземній валюті №738 від 19.12.12, №752 від 28.12.12, ЗД накладні від 07.12.12 №09255831 - №09255845, від 15.12.12 №09306146- №09306160 (а.с.17-78).

Згідно залізничних накладних за грудень 2012р. калій хлористий у кількості 2000000 кг. Було доставлено покупцю та взято під митний контроль.

З метою митного оформлення позивачем 24.12.2012 року була подана митна декларація (МД) №805130000/2012/016618 згідно якої було заявлено до декларування калій хлористий дрібний рожевий (ГОСТ 4568-95) сорт І, вагою 2000000кг., вартістю 6651511,02 грн. (за курсом євро 10.557954).

Митна вартість вищезазначеного товару, як зазначає позивач, визначалась ПАТ «Сумихімпром» за методом 1 відповідно до ст.57 МК України, за ціною договору щодо товару, який імпортується (315 євро за 1 метричну тону).

25.12.2012р. Сумською митницею прийнято рішення №805130000/2012/000860/1 про коригування митної вартості товарів на рівні 378 євро за 1 тону метричну, другорядним методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів (а) (ст. 57 МК України) (а.с.95).

Сумською митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №805130000/2012/00489 (а.с.97-100).

В подальшому, за заявою позивача, придбаний товар (калій хлористий) митним органом було випущено у вільний обіг у відповідності до ч. 7 ст. 55 МК України з визначенням митної вартості в розмірі 315 євро за 1 метричну тону, що підтверджується митною декларацією від №805130000/2012/016893 від 27.12.2012р. (а.с.101).

Митна вартість товару визначена позивачем у митній декларації від 27.12.2012р. №805130000/2012/016893 склала 6 656 042,61 грн. при курсі євро 10,565147. Визначений підприємством до сплати ПДВ склав 1 331 208, 52 грн.

Митна вартість товару згідно рішення митного органу від 25.12.2012р. №805130000/2012/000860/1 склала 6 929 687,42 грн. при курсі євро 10, 565147. Визначений Сумською митницею до сплати ПДВ склав 1 385 937,48 грн.

Різниця між ПДВ визначеним до сплати відповідачем та ПДВ визначеним до сплати позивачем склала 54 728, 96 грн. (1 385 937,48 - 1 331 208, 52).

Вважаючи рішення Сумської митниці від 25.12.2012р. №805130000/2012/000860/1 про коригування митної вартості товарів протиправним, ПАТ «Сумихімпром» звернувся до суду з відповідним позовом. При цьому, позивач просив суд врахувати, що підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення стали дані цінової інформації ЄАІС ДМСУ (МД 101050000/2012/003871 від 19.11.2012р.) та ненадання позивачем на вимогу митного органу документів, а саме:

- договору із третіми особами, що пов'язаний з договором на поставку товарів, митна вартість яких визначається

- рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця виписку з бухгалтерської документації

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прас листи) виробника товару висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди контракту).

Проте, позивач вважає, що така вимога відповідача є незаконною, оскільки перелічені вище документи надаються декларантом лише у випадку визначеному ч.3 ст.53 МК України, а саме у разі, якщо документи (декларація митної вартості, контракт, рахунок-фактура, банківські платіжні документи, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, транспортні документи) містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Позивач просив суд врахувати, що жодних розбіжностей, ознак підробки або відсутності обов'язкових відомостей в наданих до митного оформлення документах відповідачем не встановлено. При цьому, як свідчить з картки відмови в прийнятті митної декларації (№805130000/2012/00489), декларантом було надано всі необхідні документи, а саме: накладні, рахунки фактури, копії контракту разом з додатками, довідку про проведення декларування валютних цінностей доходів майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, відомості про дотримання вимог законодавства щодо здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару, інформація про позитивні результати екологічного контролю товару, сертифікати про походження товару СТ-1, копія митної декларації країни відправлення.

Крім того, з врахуванням вимоги відповідача позивачем також були надані лист ЗАТ «Білоруська калійна компанія» від 02.11.2012р. №05/4098, лист ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 04.12.2012р. №5026, Копія Указу Президента Республіки Білорусь від 25.08.05 №398, платіжні доручення в іноземній валюті №738 від 19.12.2012р., №752 від 28.12.2012 року.

Отже, на переконання позивача, для визначення митної вартості товарів ПАТ «Сумихімпром» було надано усі передбачені ч.2 ст. 53 МК України документи. При цьому, витребування додаткових документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Разом з тим, застосовуючи другорядний метод визначення митної вартості товарів митний орган не зазначив, які саме обставини не підтверджені позивачем та не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

З урахуванням викладеного, позивач вважає рішення Сумської митниці Державної митної служби України від 25.12.2012р. за №805130000/2012/000860/1 про коригування митної вартості товарів протиправним і просить суд його скасувати.

Вирішуючи спір по суті, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог ПАТ «Сумихімпром», виходячи з наступного:

У відповідності до ст.318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

У свою чергу, згідно з частинами першої-третьої ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 5. ст. 58 МК України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Відомості про митну вартість застосовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ст. 50 МК України).

Згідно із ч. 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Так, згідно з положеннями глави 9 МК України, зокрема, згідно з ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні, зокрема: ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної тості товарів митний орган визнає заявлену декларантом, або уповноваженою ним особою, митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до частини другої статті 334 Митного кодексу України, особи, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України, зобов'язані надавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі.

Ввідповідно до підпунктів 2.4 - 2.7, 2.9 - 2.10 пункту 2 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 № 362 (далі - Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів), робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом, зокрема:

- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

- перевірки наявності взаємозв'язку продавця та покупця.

- перевірки інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов'язаними особами, щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним методом до однієї з операцій, які наведені у частині вісімнадцятій статті 58 Кодексу.

- перевірки наявності знижок/нарахувань з/до ціни оцінюваних товарів, перевірки наявності продажу оцінюваних товарів на експорт в Україну.

Разом з тим, в процесі дослідження інформаційних даних товаросупровідних документів та перевірки достовірності складових митної вартості товарів заявлених Позивачем у митній декларації (далі - МД) № 805130000/2012/016618 від 24 грудня 2012 року посадовою особою митного поста «Суми-центральний» Сумської митниці встановлено такі обставини:

Як вже було зазначено вище, поставка даного товару здійснювалась за зовнішньоекономічним контрактом купівлі-продажу № 2012-0171 від 19.04.2012р., укладеним Позивачем із білоруською компанією ЗАТ «Білоруська калійна компанія» (а.с.7-14).

Відповідно до пункту 3 цього контракту виробником товару та вантажовідправником є ВАТ «Білоруськалій», Білорусь, Мінська обл., м. Солігорськ, вул.Коржа, 5. В той же час, у МД № 805130000/2013/016618 (графа 31) виробником вказано ЗАТ «Білоруська калійна компанія».

Також, згідно з пунктом 10(ж) вказаного контракту Покупець (Позивач) здійснює попередню оплату в розмірі 100% вартості партії товару на підставі рахунка Продавця не пізніше, ніж через 5 банківських днів з дати відвантаження товару.

Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є в тому числі, якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Так, з урахуванням умов вищезазначеного контракту, на момент пред'явлення імпортованого товару до Сумської митниці, рахунок мав бути сплаченим, однак на момент подачі відповідної МД будь-яких платіжних документів декларантом не пред'явлено, що підтверджується відсутністю реквізитів такого документу у графі 44 МД № 805130000/2013/016618. Крім цього, наявність відповідних платіжних доручень не наведено в переліку який наводиться в картці відмові (а.с.97-100) в якій зазначаються всі документи, які пред'являлися на перевірку до митного органу і в подальшому були повернуті декларанту.

Тобто, на момент декларування Позивачем імпортованої партії товару, неподання до митного органу відповідних платіжних документів було з боку Позивача в особі його декларанта порушенням вимог частини другої статті 53 Митного кодексу України (адже оплата товару Позивачем мала б бути вже здійсненою).

Крім цього, відбитки календарного штемпелю станції відправлення в залізничних накладних УМВС свідчать про те, що відвантаження товару Позивачу відбулося 15.12.2012р. та 07.12.2012р., тобто, враховуючи згадувані вище умови контракту купівлі-продажу, рахунки мають бути сплаченими не пізніше 21.12.2012р. та 14.12.2012р.

Відповідно до пункту 10 (г) даного зовнішньоекономічного контракту датою платежу є дата зарахування суми на рахунок Продавця, вказаний в даному контракті.

Однак, жодних бухгалтерських документів, які б підтверджували факти проведення розрахунків між Позивачем та Продавцем за згадуваним вище зовнішньоекономічним контрактом купівлі-продажу, до митного органу надано не було, що також засвідчується відсутністю реквізитів цих документів у Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 805130000/2012/00489 від 26.12.2012.

Отже, посилання позивача на те, що відповідачу надавалися на перевірку платіжні доручення в іноземній валюті №738 від 19.12.2012р., №752 від 28.12.2012 року, копії яких позивачем надано до матеріалів справи, (а.с.47, 48), не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовуються для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Однак, в ході розгляду справи, відповідачем доведено . а позивачем не спростовано ту обставину, що на момент подання МД №805130000/2012/016618 до митного оформлення Позивач жодним чином не підтвердив заявлену ціну товару, що є базисом визначення митної вартості за першим методом, тобто за ціною договору.

В свою чергу, пунктом 11 (а) вищезазначеного контракту передбачено, що у випадку ненадходження платежу в розмірі повної суми рахунку на рахунок Продавця протягом 3 банківських днів з дати строку платежу, Продавець має право вимагати сплати Покупцем пені на прострочену до оплати суму, починаючи з дати строку платежу, в розмірі 0,02% (63 євро) за кожен день прострочення.

В той же час, момент здійснення відвантаження товару визначено пунктом 12.4 даного зовнішньоекономічного контракту, згідно якого право власності на товар та ризик втрати або пошкодження товару переходять від Продавця до Покупця, коли товар переданий в розпорядження Покупця на прикордонному переході (пункті), який узгоджується в додаткових угодах до контракту, після перетину кордону Білорусь/Україна. Дата передачі права власності одночасно являється і датою відвантаження товару Покупцю (Позивачу).

Тобто, враховуючи, що відвантаження товару позивачу відбулося 15.12.2012р. та 07.12.2012р., а оплата товару згідно з наданими 24.12.2012р. до митниці товаросупровідними документами не проведена, тому вже на момент здійснення інспектором з митного оформлення «контролю правильності обчислення митної вартості товарів» до контрактної ціни підлягало донарахування пені за 3 та за 7 днів (10*63 євро = 630 євро) прострочення оплати як суми коштів, що підлягають оплаті за товар.

Крім цього, суд бере до уваги посилання відповідача на те, що умовою поставки за зовнішньоекономічним контрактом визначено DAF - кордон Білорусь/України (за документами - DAF (Терехівка)) згідно з Інкотермс-2000 (пункт 17 контракту), в той час як станом на 2012 рік у міжнародному торговому обороті вже діє редакція правил Інкотермс-2010, з яких взагалі виключена така умова поставки, як DAF. Слід також зауважити, що правила Інкотермс-2000 застосовуються до зовнішньоекономічних контрактів, укладених до 01.01.2011р., тоді як зовнішньоеконочиний контракт №2012-0171, який є предметом дослідження по даній справі, укладений між Позивачем і ЗАТ «Білоруська калійна компанія» 19.04.2012р.

Щодо посилань позивача на безпідставність витребування митним органом додаткових документів, слід зазначити:

Судом встановлено, що до митного оформлення декларантом Позивача подано три митні декларації країни експорту, а саме серії А № 06602/071212/0004649 від 07.12.2012р., серії А № 06602/071212/0004635 від 07.12.2012р. та серії А № 06602/161212/0004772 від 16.12.2012р. Загальна вартість товару за рахунком по цих деклараціях становить 625239,95 євро, в той час як в графі 22 «Валюта та загальна сума за рахунком» митній декларації № 805130000/2012/016618 від 14.12.2012р. зазначена сума 630 000 євро.

Зважаючи на те, що на момент подання МД до митного оформлення Позивачем не підтверджено вартість товару, яка була сплачена за контрактом, дана обставина обґрунтовано викликала необхідність у посадової особи митного органу затребувати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Окрім того, посадовою особою митниці встановлено, що згідно з пунктом 9 зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу реекспорт товару до третіх країн без попередньої письмової згоди Продавця забороняється. Заборона реекспорту є безстроковою та не обмежується строком дії Контракту. Також за порушення даної умови договору передбачена штрафна санкція.

Згідно пункту 13 даного контракту для сторін встановлена спеціальна умова, а саме Покупець (Позивач) зобов'язується протягом всієї дії Контракту закупати хлористий калій виключно (ексклюзивно) у Продавця.

Дані положення контракту свідчать про можливість наявності взаємопов'язаності Продавця та Позивача або інших факторів, що впливають на ціну товару, що згідно пункту 4 частини першої статті 58 Митного кодексу України унеможливлює застосування першого методу визначення митної вартості

Також, містять невідповідності і умови зовнішньоекономічного контракту та залізничних накладних в частині встановлення особи Продавця, так згідно контракту Продавцем є ЗАТ «Білоруська калійна компанія», а згідно залізних накладних - ВАТ «Білоруськалій». Отже, суд погоджується з позицією відповідача, що дана обставина свідчила про невизначеність вірної особи - видавника рахунків на оплату імпортованого товару.

Відповідно до частини другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюються митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 МК України.

Згідно з частиною другою статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості (частина п'ята статті 54 Митного кодексу України).

У відповідності до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу з о б о в ' я з а н і протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.

Отже, проаналізувавши поданий декларантом Позивача до митного оформлення пакет документів та виявивши розбіжності у таких документах, посадова особа Сумської митниці, діючи на підставі частини третьої статті 53 Митного кодексу України на звороті декларації митної вартості зазначила перелік документів, необхідних для підтвердження митної вартості товарів, а саме:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Також, відповідно до частини шостої статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товарів.

Отже, твердження позивача про те, що дана вимога митного органу є необґрунтованими. На переконання суду відповідач діяв у відповідності до норм чинного законодавства, оскільки в ході перевірки відповідачем було встановлено і в судовому засіданні доведено, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості - відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, - що згідно частини третьої статті 53 Митного кодексу України є підставою для письмової вимоги митниці надати додаткові документи, які б підтверджували заявлену митну вартість товару.

Окрім того, Позивачем в порушення частини другої статті 53 Митного кодексу України разом із митною декларацією митному органу не подано банківські платіжні документи, що підтверджують факт здійснення оплати за товар, які є обов'язковими до подання для підтвердження митної вартості товарів.

Щодо поданих позивачем додатковий документів до митного органу, а саме: відносно листа ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 04.12.2012 № 5026, листа ЗАТ «Білоруська калійна компанія» від 02.11.2012 № 05/4098 та указу Президента Республіки Білорусь (витяг) від 25.08.2005 № 398, слід зазначити наступне:

Лист державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» від 04.12.2012 № 5026 (а.с.90) містить суперечливі відомості. Так, в даному листі міститься інформація щодо ціни на імпортований товар на рівні 315,00 євро/т, але при цьому зазначається, що рівень цін може змінюватись в залежності від якості зазначеного товару, умов оплати, розміру партії, кон'юктурної ситуації на ринку тощо.

При цьому, суд бере до уваги посилання відповідача на те, що у висновку-листі ДП «Укрпромзовнішекспертиза» не вказано які конкретно «цінові інформації» та відповідних яких конкретно «виробників та постачальників» досліджувалися. Крім цього, вказане дослідження ДП «Укрпромзовнішекспертиза» замовлено та виконано Позивачем ще задовго до здійснення завантаження та відвантаження (поставки) даної партії товару та видання Постачальником рахунків-фактур. Таким чином, ту обставину - що саме було досліджено ДП «Укрпромзовнішекспертиза» для надання відповідного висновку встановити неможливо, адже саме в рахунках-фактурах визначаються конкретні умови оплати, від яких (як вказано у висновку) залежить рівень ціни на такий товар.

При цьому, даний лист не може бути визначальним при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, оскільки має виключно інформаційний та консультаційний характер.

Посилання позивача на лист ЗАТ «Білоруська калійна компанія» від 2 листопада 2012 року № 05/4098 (а.с.89) також судом не приймається, оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо надсилання такого листа на адресу митниці до прийняття оскаржуваного рішення.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним . методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частини першої та другої статті 59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов. При цьому, під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Таким чином, враховуючи, що декларантом не спростовано факт впливу взаємозв'язку з Продавцем товару на ціну товарів, а надані до митного оформлення документи містять розбіжності щодо вартості товару, тобто не є об'єктивними, заявлені відомості не підтверджені документально шляхом надання додаткових відомостей та не піддаються обчисленню, Сумською митницею було правомірно скориговано митну вартість товарів на підставі МД № 101050000/2012/003871 від 19.11.2012 року згідно зі статтею 59 Митного кодексу України.

Згідно частини першої 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні відомості про митну вартість товарів.

Оскільки, внаслідок коригування Відповідачем митної вартості імпортованого Позивачем товару та прийняття Рішення про коригування митної вартості товарів, така вартість збільшилась, а внесення змін і доповнень до МД після її прийняття до митного оформлення митним законодавством України не дозволяється, то Сумською митницею була видана Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №805130000/2012/00489 від 26.12.2012р.

Таким чином, Сумська митниця діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України з питань державної митної справи, а тому підстави для визнання протиправним і скасування Рішення про коригування митної вартості товарів від 25.12.2012 № 805130000/2012/000860/1 відсутні.

З урахуванням вищевикладеного, вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними, неправомірними і, відповідно, не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Публічному акціонерному товариству "Сумихімпром" до Сумської митниці Державної митної служби України про скасування рішення -відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 21.06.2013р.

Суддя (підпис) О.М. Кунець

З оригіналом згідно

Суддя О.М. Кунець