Постанова № 32055642, 07.06.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

07 червня 2013 року справа № 814/640/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Марича Є.В. розглянув у порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовомПрофспілки атестованих працівників органів внутрішніх справ Миколаївської області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001

до Реєстраційної служби - Головного Управління юстиції України у Миколаївській області, вул. 8 Березня, 107, м. Миколаїв, 54029

провизнання неправомірною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Профспілка атестованих працівників органів внутрішніх справ Миколаївської області, звернувся до суду з позовом до відповідача, реєстраційної служби Головного управління юстиції України у Миколаївській області, про визнання неправомірною бездіяльність відповідача щодо не взяття до відома повідомлення профспілки про зміну структурної належності; зобов'язання відповідача взяти до відома повідомлення ПАП ОВС Миколаївської області про вихід із структури ПАП ОВС України та належність до Всеукраїнської профспілки працівників Міністерства внутрішніх справ України.

В обґрунтування позовних вимог голова комітету ПАП ОВС Миколаївської області Піка В.М. послався на те, що відповідач не виконує покладені на нього функції та не бере до відома повідомлення позивача про зміну структурної належності профспілки.

Відповідач подав заперечення, в яких зазначив, що не може взяти до відома повідомлення Миколаївської обласної профспілкової організації професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України про її вихід з Професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України і її вступ до всеукраїнської профспілки працівників Міністерства внутрішніх справ України, в зв'язку з тим, що відповідач є юридичною особою, а ст. 1 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» не передбачено, що професійна спілка може об'єднувати юридичних осіб, в зв'язку з чим просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с. 43-47).

Сторони подали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

За приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд розглянув подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, врахував заперечення відповідача, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, і встановив наступне.

Позивач звернувся з листом до відповідача про взяття інформації до відома про рішення управління профспілки № 215 від 26.06.2011 (а.с. 24), на який, отримав кінцеву відповідь № 03.3-36/40898 від 22.01.2013 (а.с. 28) де зазначено, що дане повідомлення не може бити взятим до відома та роз'яснено порядок здійснення таких правовідносин.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Миколаївська обласна профспілкова організація професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України була включена до реєстру об'єднань громадян на підставі наданого повідомлення від 29.06.2000 № 56 і є юридичною особою. Статусу юридичної особи вона набула на підставі частини 9 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», оскільки діяла на підставі статуту Професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України.

Статтею 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено, що професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

Тобто зазначеною статтею не передбачено, що профспілка може об'єднувати юридичних осіб.

У позові позивач посилається на ст. 8 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», а саме: профспілки мають право на добровільних засадах створювати об'єднання (ради, федерації, конфедерації тощо) за галузевою, територіальною або іншою ознакою, а також входити до складу об'єднань та вільно виходити з них.

Однак, позивач не повідомляв відповідача про створення об'єднань та вступ до об'єднань профспілок, тому посилання позивача на зазначену статтю є необґрунтованим.

Також слід зазначити, що ні одним нормативно-правовим актом не передбачено порядок взяття до відома повідомлень профспілкових організацій про їх вихід зі складу одних всеукраїнських самостійних профспілок та вступу до інших всеукраїнських самостійних профспілок.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови. Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи викладені норми матеріального і процесуального законодавства, досліджені наявні докази, суд вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та не знаходить правових підстав для їх задоволення.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Є. В. Марич