Рішення № 32055544, 26.06.2013, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 20, тел. 672-847

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

« 26 » червня 2013 року Справа №927/448/13

За ПОЗОВОМ: Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Систем"

юридична адреса: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 2-В

поштова адреса: 14017, м. Чернігів, вул. 77 Гвардійської дивізії, 1

ТРЕТЯ ОСОБА, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вена"

14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 4

До ВІДПОВІДАЧА: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АМК"

15600, Чернігівська область, м. Мена, вул. 8-го Березня, 19

Про стягнення 67154,75 грн.

Суддя І.В. Кушнір

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: Кириченко М.В. - директор, наказ №1 від 14.03.2012р.

Від Третьої особи: не з'явився.

Від Відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Севен Систем" подано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АМК" про стягнення 86834,85 грн., в тому числі 65812,68 грн. основного боргу, 6588,44 пені за період з 29.09.2012р. по 29.03.2013р., 13162,52 грн. штрафу та 1271,21 грн. відсотків річних за період з 29.09.2012р. по 29.03.2013р.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 08.04.2013р. дану заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №927/448/13.

Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду Чернігівської області №02-01/53 від 27.05.2013 року "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи №927/448/13" у зв'язку із перебуванням судді Селівона А.М. на навчанні призначено повторний автоматичний розподіл справи, згідно якого автоматизованою системою документообігу господарських судів справу визначено для розгляду судді Кушніру І.В.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 29.05.2013р. залучено до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вена".

До початку судового засідання 11.06.2013р. від Позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Позивач остаточно просить стягнути з Відповідача 67154,75 грн., в тому числі 52420,70 грн. основного боргу, 3541,59 грн. пені за період з 29.09.2012р. по 29.03.2013р., 10484,14 грн. штрафу та 708,32 грн. - 3% річних за період з 29.09.2012р. по 29.03.2013р.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови отримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що зменшення позовних вимог є правом Позивача, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, ухвалою суду від 11.06.2013р. прийнято заяву Позивача про зменшення розміру позовних вимог.

До початку судового засідання 26.06.2013р. від Позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Позивач остаточно просить стягнути з Відповідача 34847,66 грн., в тому числі 26531,23 грн. основного боргу, 2505,46 грн. пені за період з 29.09.2012р. по 20.06.2013р., 5306,25 грн. штрафу та 504,72 грн. - 3% річних з 29.09.2012р. по 20.06.2013р.

Даною заявою фактично зменшено суму основного боргу, пені, штрафу та 3% річних.

При цьому, Позивачем розширено період нарахування пені та 3% річних з 29.09.2012р. по 29.03.2013р., який був зазначений у позовній заяві та попередній заяві про зменшення розміру позовних вимог, на період з 29.09.2012р. по 20.06.2013р.

Разом з тим, враховуючи що сума основного боргу, на яку здійснювалося нарахування пені та 3% річних, була зменшена Позивачем, сума пені та 3% річних, не зважаючи на розширення періоду, також фактично зменшилась.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови отримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що зменшення позовних вимог є правом Позивача, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, до заяви додані докази відправлення її Відповідачу, суд приймає вищевказану заяву Позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Представник Позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням зменшення їх розміру.

Представник Третьої особи у судові засідання 11.06.2013р. та 26.06.2013р. не з'явився, ухвали про відкладення розгляду справи від 29.05.2013р. та від 11.06.2013р., направлені Третій особі на адресу: 14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 4, повернулися до суду без вручення адресату з відміткою оператора поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, явки уповноваженого представника у судові засідання 23.04.2013р., 29.05.2013р., 11.06.2013р. та 26.06.2013р. не забезпечив, ухвали про порушення провадження у справі від 08.04.2013р. та відкладення розгляду справи від 23.04.2013р., 29.05.2013р. та від 11.06.2013р., направлені Відповідачу на адресу: 15600, Чернігівська область, м. Мена, вул. 8-го Березня, 19, повернулися до суду без вручення адресату з відміткою оператора поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Згідно наданого представником Позивача витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.04.2013р. місцезнаходження юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АМК" - 15600, Чернігівська область, м. Мена, вул. 8-го Березня, 19.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. (із змінами та доповненнями) в разі якщо ухвалу про порушення провадження по справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що ухвали про порушення провадження у справі від 08.04.2013р. та відкладення розгляду справи від 23.04.2013р., 29.05.2013р., 11.06.2013р. були направлені Відповідачу по справі за вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресою, суд вважає, що не перебування Відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого представника і ненадання відзиву, не перешкоджають розгляду справи по суті.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд,

В С Т А Н О В И В:

07.03.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вена" (Третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АМК" (Відповідач) укладений договір поставки №309/П/12 (далі Договір).

Згідно п.1.1. Договору, Постачальник (Третя особа) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, поставити та передати у власність Покупцеві товар (партію товару), в асортименті, кількості та цінами, вказаних у видаткових накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від Постачальника до Покупця та є невід'ємними частинами даного Договору, а Покупець (Відповідач) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити вказаний товар.

Відповідно до п.1.2. Договору предметом поставки є товари з найменуванням, зазначеним у додатку(ах) до договору і визначені родовими ознаками.

За умовами п.2.1., п. 2.3. Договору, передача товару від Постачальника Покупцю здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, кількість, ціну товару та загальну вартість товару, що постачається. Дата, вказана Постачальником у видатковій накладній є датою поставки товару Постачальником. Поставка товару здійснюється окремими партіями згідно із замовленнями Покупця. Сторони погоджують строки поставки товару, асортимент, кількість товару, ціну та вартість партії товару згідно з усною домовленістю або письмового замовлення Покупця. Замовлення може бути спрямоване Постачальнику шляхом використання факсимільних або комп'ютерних засобів зв'язку (електронною поштою).

Згідно п.2.4. Договору право власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження товару переходить до Покупця з моменту отримання товару від Постачальника та підписання сторонами видаткової накладної, що засвідчує факт отримання Покупцем товару.

Відповідно до п.2.5. Договору, поставка товару (партії товару) вважається виконаною Постачальником в момент передачі товару уповноваженому представнику Покупця (Покупцю), що підтверджується отриманою від останнього довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей та його підписом у видатковій накладній.

За умовами п.3.2. Договору, передавання-прийняття товару здійснюється згідно накладної представником Покупця на підставі довіреності на отримання цінностей, оформленої відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до п.5.2. Договору асортимент, кількість та вартість товару (з урахуванням ПДВ), остаточно узгоджується та відображаються сторонами у видатковій накладній по кожній партії окремо.

Згідно п.6.1. Договору, Покупець зобов'язаний оплатити Постачальнику вартість (ціну) кожної партії товару не пізніше 21 календарного дня з дати поставки товару, шляхом безготівкового або готівкового перерахування суми грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Відповідно до п.8.1. Договору, він вступає в дію з дати його укладання обома сторонами і діє до 31 грудня 2012 року. Дострокове розірвання договору можливе лише у випадках, передбачених чинним законодавством України. Закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Третьою особою відповідно до умов Договору за період з 25.04.12р. по 21.05.12р. було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 39281,45 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями, наявними в матеріалах справи.

Як вбачається з рішення господарського суду Чернігівської області у справі №5028/17/51/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вена" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АМК", даним рішенням, зокрема, стягнуто з Відповідача 39281,45 грн. боргу за товар, поставлений на виконання умов договору поставки №309/П/12 від 07.03.2012р. згідно видаткових накладних за період з 25.04.2012р. по 21.05.2012р.

Крім того, Третьою особою був поставлений Відповідачу товар на загальну суму 52420,70 грн. згідно видаткових накладних: №01021748 від 07.09.2012р. на суму 14109,81грн., №01021749 від 07.09.2012р. на суму 16029,67 грн., №01025998 від 15.10.2012р. на суму 22281,22 грн.

Згідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України:

"За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму."

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України

"Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)."

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

"Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться."

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.»

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України:

"Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору."

26.10.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Севен Систем" (Позивач, Новий кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вена" (Третя особа, Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АМК" (Відповідач, Боржник) був укладений договір про відступлення права вимоги №4, відповідно до п.1.1. якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредиторові у відповідності до Договору поставки №309/П/12 від 07.03.2012р. (Основний договір), укладеного між Первісним кредитором та Боржником (Відповідачем).

За умовами п.п.1.2.-1.3. договору про відступлення права вимоги №4 за цим договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов'язань за Основним договором. Боржник погоджується з передачею прав за цим договором від Первісного кредитора до Нового кредитора.

Згідно п.п.1.4.-1.5. договору про відступлення права вимоги №4 сторони засвідчують, що сума грошових зобов'язань Боржника за Основним договором, які передаються за цим договором від Первісного кредитора до Нового кредитора становить 65812,68 грн. Строки оплати грошового зобов'язання встановленого п.1.4. цього договору визначені в договорі поставки №309/П/12 від 07.03.2012р. (Основний договір).

Відповідно до п.п.2.1.-2.2. договору про відступлення права вимоги №4 моментом переходу права вимоги до Нового кредитора за Основним договором, визначеним у п.1 цього Договору, є дата підписання цього договору. Первісний кредитор відповідає перед Новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання Боржником його обов'язків.

Згідно п.3.1. договору про відступлення права вимоги №4 Первісний кредитор зобов'язаний передати Новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги до Боржника, протягом трьох робочих днів з дня набрання чинності цим договором.

У позовній заяві Позивач просив стягнути з Відповідача 65812,68 грн. основного боргу.

Відповідно до заяви про зменшення позовних вимог, що надійшла до суду до початку судового засідання 11.06.2013р., Позивач просив стягнути з Відповідача 67154,75грн., в тому числі 52420,70 грн. основного боргу згідно видаткових накладних: №01021748 від 07.09.2012р., №01021749 від 07.09.2012р., №01025998 від 15.10.2012р.

Копією банківської виписки, наявною в матеріалах справи, підтверджується, що Відповідачем було сплачено 07.09.2012р. 11706,69 грн. та 14182,78 грн.

Як вбачається з акту звірки взаємних розрахунків станом на 18 березня 2013 року, підписаним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Севен Систем" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АМК", копія якого міститься в матеріалах справи №927/448/13, сторонами зараховано суми оплати Відповідачем 11706,69 грн. та 14182,78 грн. в рахунок саме видаткових накладних №01021748 від 07.09.2012р. та №01021749 від 07.09.2012р.

Згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог, що надійшла до суду до початку судового засідання 26.06.2013р. Позивач остаточно просить стягнути з Відповідача 26531,23 грн. основного боргу згідно видаткових накладних: №01021748 від 07.09.2012р., №01021749 від 07.09.2012р., №01025998 від 15.10.2012р.

Згідно п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу:

" 1. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)."

Відповідно до ч.1 ст.513 Цивільного кодексу:

" 1. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові."

Згідно ст.514 Цивільного кодексу:

„До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом."

Відповідно до ст.516 Цивільного кодексу:

"1. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням."

Згідно ст.517 Цивільного кодексу:

"1. Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

2. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні."

З викладених норм Цивільного кодексу України вбачається, що кредитор може бути замінений іншою особою шляхом передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) у певному конкретному зобов'язанні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення з Відповідача 26531,23 грн. основного боргу є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ:

«Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.»

Згідно ч.1 ст.216 ГКУ:

"Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:

«Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.»

Згідно ч.1 ст.218 ГКУ:

«Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.»

Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:

«Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.»

Згідно п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п. 7.3. Договору поставки №309/П/12 від 07.03.2012р., за порушення терміну оплати вартості (ціни) поставленого товару, встановленими п. 6.1. цього Договору, Постачальник має право стягнути з Покупця пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла у період порушення винною стороною грошового зобов'язання від суми боргу за кожен день прострочки. Штрафна санкція, передбачена цим пунктом Договору, стягується понад строк, передбачений п.6 ст.232 Господарського кодексу України в межах 5-ти річного строку.

На підставі викладеного, враховуючи порушення Відповідачем строків оплати, передбачених умовами Договору, Позивачем обґрунтовано нарахована Відповідачу пеня у розмірі 2505,46 грн. за період з 29.09.2012р. по 20.06.2013р.

Відповідно до п.7.4. Договору поставки №309/П/12 від 07.03.2012р. в разі порушення грошових зобов'язань за Договором, Постачальник також має право стягнути з Покупця штраф в розмірі 10% від вартості кожної партії неоплачених товарів поставлених Постачальником протягом строку дії Договору, а в разі порушення грошових зобов'язань більше ніж на 20 (двадцять) календарних днів Постачальник має право стягнути штраф в розмірі 20% від вартості поставлених, але не оплачених товарів.

Позивач відповідно до п.7.4. договору обґрунтовано просить стягнути штраф в сумі 5306,25. грн.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, враховуючи вищевикладене, обґрунтовано просить стягнути 3% річних у розмірі 504,72 грн. за період з 29.09.2012р. по 20.06.2013р.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів своєчасної повної оплати товару, як і доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, не надав.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до абз.5 п.4.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами та доповненнями) зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК може бути покладений на відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

У п.4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказано, що частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, суд доходить висновку, що відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу судовий збір має бути покладений в повному обсязі на Відповідача.

Керуючись ст.ст.22, 33, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АМК" (15600, Чернігівська область, м. Мена, вул. 8-го Березня, 19, код ЄДРПОУ 36274217) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Систем" (юридична адреса: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 2-В, поштова адреса: 14017, м. Чернігів, вул. 77 Гвардійської дивізії, 1, код ЄДРПОУ 38090719) 26531 грн. 23 коп. основного боргу, 2505 грн. 46 коп. пені, 5306 грн. 25 коп. штрафу, 504 грн. 72 коп. - 3% річних та 1736 грн. 70 коп. на відшкодування судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.В. Кушнір