Постанова № 32055180, 05.06.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 р. Справа № 2а-11043/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Подобайло З.Г., Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Приколотнянський олійноекстракційний завод», апеляційну скаргу Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Приколотнянський олійноекстракційний завод» до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В с т а н о в л е н о:

У жовтні 2012 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Приколотнянський олійноекстракційний завод» (далі - ТОВ «Приколотнянський ОЕЗ») звернувся до суду з адміністративним позовом, яким з урахуванням зміни позовних вимог (т. 2 а.с. 194-205), просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (далі - Вовчанської МДПІ):

- № 0000142301 від 27.07.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість - за основним платежем у розмірі 81.799,00 грн., за штрафними санкціями - 20.027,00 грн.;

- № 0000312301 від 04.10.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток - за основним платежем у розмірі 14.297,00 грн., за штрафними санкціями - 3.574,00 грн.;

- № 0000302301 від 04.10.2012 року, яким зменшено суму від'ємного значення грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 12.278.644,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на хибність висновків перевірки, проведеної відповідачем, щодо наявності фактів порушень підприємством положень податкового законодавства.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року позовні вимоги підприємства задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби № 0000142301 від 27.07.2012 року, № 0000312301 від 04.10.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 12.325,00 грн. та № 0000302301 від 04.10.2012 року в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 161.536 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Судове рішення вмотивоване тим, що, позивачем правомірно сформований податковий кредит за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено письмовими доказами, отримані послуги безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю підприємства, позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, у зв'язку з придбанням позивачем товарів, які в свою чергу були використані ним в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Документи підприємства з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, тощо оформлені у відповідності до вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України) і Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Однак судом першої інстанції встановлено завищення ТОВ «Приколотнянський ОЕЗ» витрат та від'ємного значення за спірний період у зв'язку з перевищенням собівартості послуг над ціною їх реалізації по операціях з давальницькою сировиною по операціях з пов'язаною особою ТОВ «Кернел-Трейд». Позивачем до складу валових витрат помилково віднесені витрати, які не направлені на одержання доходу, у той час як до витрат, пов'язаних зі здійсненням власної господарської діяльності, відносяться тільки ті витрати, які понесені платником податку у зв'язку з продажем товарів з метою отримання доходу.

В апеляційній скарзі, позивач ТОВ «Приколотнянський ОЕЗ», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить частково скасувати зазначену постанову в частині залишення в силі податкового повідомлення-рішення відповідача №0000312301 від 04.10.2012 року у сумі 5546 гривень та податкового повідомлення-рішення №0000302301 від 04.10.2012 року в сумі від'ємного значення грошового зобов'язання позивачу по податку на прибуток -12117108, 00 грн., оскільки в цій частині постанова винесена при неповному з'ясуванні обставин справи, в цій частині позовних вимог позивач просив прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач Вовчанська МДПІ також подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи в частині задоволення позовних вимог, просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді Харківського апеляційного адміністративного суду, представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скаргах доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга податкового органу задоволенню не підлягає, апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а судове рішення, відповідно до положень ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), належить частково скасувати з прийняттям нового судового рішення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що фахівцями відповідача на підставі направлень від 02.03.2012 року № 1, від 02.03.2012 року № 2, від 02.03.2012 року № 3, від 02.03.2012 року, від 02.03.2012 року № 7, від 02.03.2012 року № 5, від 02.03.2012 року № 6, та наказів від 20.02.12 №179, від 31.03.2012 року № 49, проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Приколотнянський олійноекстракційний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.10 по 31.12.11, за результами якої складено акт від 23.04.2012 року № 94/22-30142319.

Згідно висновків даного акта встановлено порушення позивачем:

- п.1.31, п.1.32 ст.1 ст. З ст. 4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.97 № 283/97 - ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) пп. 14.1.36, пп..14.1.41, пп.14.1.134, п.14.1 ст.14, п.138.1 ст.138, п.138.4,.138.6-138.9 пп.138.10.2-138.10.4 п.138.10, п.138.11 , пп.153.2.6 п.153.2, ст..153 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2.320.049 грн., в тому числі за 4 квартал 2011 року в сумі 889.668 грн.;

- пп. 1.1.31, п.1.32 ст.1 ст..З ст..4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 22.05.97р. № 283/97 - ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) пп. 14.1.36, пп..14.1.41, пп.14.1.134, п.14.1 ст.14, п.138.1 ст.138, п.138.4,.138.6-138.9 пп.138.10.2-138.10.4 п.138.10, п.138.11 , пп.153.2.6 п.153.2, ст..153 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 р. в результати чого за завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.10.10 по 31.12.11 року на загальну суму 23.340.262 грн., в тому числі за 2011 рік в сумі 2.340.262 грн.

- ст. 4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 ВР від 03.04.1997 р. із змінами та доповненнями , ст. 198 ПК України №2755 -VI від 02.12.2010 в результати чого занижено податок на додану вартість на суму 85.141 грн. за рахунок завищення податкового кредиту на суму 34.541 грн. та за рахунок не врахування результатів попередньої перевірки в сумі 50.600 грн. (в тому числі за жовтень 2010 року в сумі 51.119 грн., за листопад 2010 року в сумі 42 грн. , за грудень 2010 року в сумі 1.411 грн. за травень 2011 року в сумі 18.804 грн. за жовтень 2011 року в сумі 13.765 грн.;

- ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» із змінами та доповненнями, розрахунки з нерезидентом у межах торгового обороту у серпні-грудні 2011 року здійснено у готівковій формі без участі уповноваженого банку на суму 1.624.85,90 руб. РФ, що у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких розрахунків складає 43.922,59 грн.

На підставі висновків акту перевірки підприємства позивача Вовчанською МДПІ прийнято податкові повідомлення - рішення № 0000112301 від 10.05.2012 р., № 0000222201 від 10.05.2012 р., № 0000122301 від 10.05.2012 р., № 0000132301 від 10.05.2012 р.

Рішенням ДПС у Харківській області за результатами розгляду скарги 20.07.2012 року повідомлення-рішення від 10.05.12 року № 0000112301 скасовано в частині застосування штрафної санкції в розмірі 20.873 грн., в іншій частині вказане рішення та податкові повідомлення рішення від 10.05.12 року № 0000022201, № 0000122301 та № 0000132301 залишено без змін, а скаргу директора товариства без задоволення.

Враховуючи вищевикладене Вовчанською МДПІ винесено повідомлення рішення від 27.07.12 року № 0000142301 на зменшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму штрафної санкції в розмірі 20.873 грн.

Рішенням ДПС України скасовано податкове-повідомлення рішення Вовчанської МДПІ від 10.05.12 року № 0000022201 повністю та податкове-повідомлення рішення від 10.05.12 року №000132301 - в частині від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 21.086.626 грн.

З урахуванням рішень ДПС у Харківській області та ДПС України про результати розгляду скарг ТОВ «Приколотнянський ОЕЗ» по акту № 94/22-30142319 від 23.04.2012 року донараховано податків та платежів в тому числі:

- по податку на прибуток в сумі 17.871 грн. (основний платіж 14.297 грн., штрафні санкції - 3.574 грн.) згідно податкового повідомлення-рішення від 04.10.12 № 0000312301;

- по податку на додану вартість 101.826 грн. (основний платіж - 81.799 грн., штрафні санкції в сумі 20.027 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 27.07.2012 р. №0000142301;

- згідно податкового повідомлення-рішення від 04.10.12 року № 0000302301 зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 12.278.644 грн.

Свою позицію податковий орган обґрунтовує тим, що позивачем, на думку відповідача, неправомірно віднесено до складу податкового кредиту сум, пов'язаних з придбанням ТМЦ у контрагентів ТОВ «ТАГОС», ЗАТ «Мобілсервіс», ТОВ «Маштехімпорт», ТОВ «ХБСП МЕГАБУД ЛТД», ТОВ «Хімтрейд» за нікчемними угодами. Крім того, позивачем здійснювалась реалізація послуг з переробки насіння соняшникового по цінах, що нижчі за фактичну собівартість.

Судом встановлено, що у перевіряємий податковим органом період, ТОВ «Приколотнянський ОЕЗ» мало господарські правовідносини з ТОВ «ТАГОС», ЗАТ «Мобілсервіс», ТОВ «Маштехімпорт», ТОВ «ХБСП МЕГАБУД ЛТД», ТОВ «Хімтрейд».

Так, ТОВ «ТАГОС» за договором поставки № 036/09 від 02.04.2009р. здійснювало поставку лакофарбових матеріалів (умови поставки: склад Постачальника м. Харків, вул. Чоботарська, 80А). Фактичне надання послуг - поставка товару, визначеного договором, підтверджується відповідними видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, документами складського обліку. Оплата товару здійснена в повному об'ємі, що підтверджується відповідними банківськими виписками.

ТОВ «Маштехімпорт» за договором поставки № 123/09 від 06.10.2009 року здійснювало поставку промислового обладнання та запчастин (умови поставки: склад Перевізника м. Харків, вул. Кацарська.58). Фактичне надання послуг - поставка товару, визначеного договором, підтверджується відповідними видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, документами складського обліку. Оплата товару здійснена в повному об'ємі, що підтверджується відповідними банківськими виписками.

За договором поставки № 142/09 від 02.11.2009 року ТОВ «Хімтрейд» здійснювало поставку клею промислового (умови поставки: склад Постачальника м. Харків, пр.-т Леніна, 60). Фактичне надання послуг - поставка товару, визначеного договором, підтверджується відповідними видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, документами складського обліку. Оплата товару здійснена в повному об'ємі, що підтверджується відповідними банківськими виписками.

ЗАТ «Мобільсервіс» за договорами на технічне обслуговування та ремонт № 8 від 07.09.2010 року та № 3 від 01.02.2011 року виконувало обслуговування та поточний ремонт автомобілів, які належать Замовнику. Фактичне надання послуг підтверджується відповідними актами виконаних робіт. Оплата послуг здійснена в повному об'ємі, що підтверджується відповідними банківськими.

ТОВ «ХБСП Мегабуд ЛТД» за договором підряду № 129/11 від 10.08.2011 року (Додаток № 20) виконувало роботи з ремонту та наладки електрощитової РВО та пресового відділення. Фактичне виконання робіт підтверджується відповідними Актами виконання будівельних робіт за вересень 2011 року. Оплата робіт здійснена в повному об'ємі, що підтверджується відповідними банківськими виписками.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції правомірності віднесення позивачем сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідного періоду за даними операціями, колегія суддів зазначає, що відповідно з п.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями п. 198.2. ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому за правилами п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду..

У відповідності до п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Вирішуючи спір в цій частині, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що факт здійснення позивачем ТОВ «Приколотнянський ОЕЗ» господарських операцій з ТОВ «ТАГОС», ЗАТ «Мобілсервіс», ТОВ «Маштехімпорт», ТОВ «ХБСП МЕГАБУД ЛТД», ТОВ «Хімтрейд» підтверджені належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Придбаний за даними угодами товар позивачем оприбуткований, зберігався на складах позивача, використовувався у господарській діяльності підприємства для покращення основних фондів, що підтверджується відповідними виробничими звітами. Таким чином, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по операціях з вищезазначеними підприємствами, а висновки податкового органу щодо порушення ст. 4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 198 ПК України є необґрунтованими та безпідставними.

Між тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо порушення підприємством пп.14.1.36, пп..14.1.41, пп.14.1.134, п. 14.1 ст.14, п.138.1 ст.138, п.138.4,.138.6-138.9 пп.138.10.2-138.10.4 п.138.10, п.138.11, пп.153.2.6 п.153.2, ст.153 Податкового кодексу України та, як наслідок, зашення валових витрат в сумі 12.117.108 грн., в тому числі за 2 квартал 2011 року в сумі 3.106.341 грн., за 3 квартал 2011 року в сумі 4.989.252 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 4.021.515 грн., у зв'язку з перевищенням собівартості наданих послуг над ціною їх реалізації по операціям з давальницькою сировиною у розрахунках з пов'язаною особою ТОВ «Кернел-Трейд», виходячи з наступного.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями, визначено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У відповідності до глави 9 ст. 79 Господарського кодексу України (далі ГК України) №436-ІУ від 16.01.2003 року зі змінами та доповненнями «Господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами .... з метою одержання прибутку».

У відповідності до глави 14 ст.142 ГК України №436-ІУ від 16.01.2003 року зі змінами та доповненнями «Прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань».

Відповідно до пп.14.1.41 п.14.1, ст.14 ПК України №2755-УІ від 02.12.2010р. давальницька сировина - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючи вироби, енергоносії, що є власністю одного суб'єкту господарювання (замовника) і передаються іншому суб'єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за її дорученням іншій особі.

Відповідно до пп.14.1.134, п.14.1, ст.14 ПК України №2755-УІ від 02.12.2010 операція з давальницькою сировиною - операція з переробки (обробки, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників і виконавців а також етапів (операцій)) з метою одержання готової продукції за відповідну плату.

Підпункт 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України від 02.12.10 №2755-УІ визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходів і проводиться такою особою самостійно та/ або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як вбачається з п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Пункт 138.5 ст. 138 ПК України визначає, що інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно п. 150.1 ст. 150 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Як вбачається з пп. 153.2.6 п.153.2, ст.153 ПК України витрати понесені у зв'язку з продажем /обміном товарів, виконанням робіт, наданням послуг пов'язаним з таким платником податків особам або з операціями зі давальницькою сировиною визнаються в розмірі, що не перевищує доходи, отримані від такого продажу/обміну.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями зазначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. В податковому обліку до витрат, пов'язаних зі здійсненням власної господарської діяльності, відносяться тільки ті витрати, які понесені платником податку в зв'язку з продажем товарів (робіт, послу) з метою отримання доходу. Витрати платника податку, які не направлені на одержання доходу, до складу валових витрат не відносяться.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, ТОВ «Приколотнянський ОЕЗ» у перевіряємому періоді здійснювало послуги з переробки насіння соняшника на давальницьких умовах, давальцем якої було лише ТОВ «Кернел-Трейд», що є одним з засновників позивача та власником основних фондів, на яких ТОВ «Приколотнянський ОЕЗ» здійснює переробку. До послуг з переробки давальницької сировини включається: очистка, сушка та переробка насіння соняшника; рафінація олії нерафінованої соняшникової, дезодорування, фасування олії соняшникової рафінованої в пляшки 0,5 л; 1л; 0,945 л; 2 л; З л; і 5л.

Надання зазначених послуг є основним джерелом формування доходів позивача.

Матеріалами справи підтверджено, що у перевіряємому періоді позивачем було укладено господарсько-правові договори з TOB «Кернел-Трейд», а саме:

- Договір № 1 -Пр-ПСП від 29 грудня 2006 року між TOB «Кернел-Трейд» (Замовник) та ЗАТ «Приколотнянський ОЕЗ» (Переробник, правонаступником якого є TOB «Приколотнянський ОЕЗ»), про надання послуг по прийманню, переробці соняшника та видачі продуктів переробки.

- Договір №56 від 01 жовтня 2006 року між TOB «Кернел-Трейд» (Замовник) та ЗАТ «Приколотнянський ОЕЗ» (Виконавець, правонаступником якого є TOB «Приколотнянський ОЕЗ») на переробку давальницької сировини.

Пунктом 4.3. Договору № 1-Пр-ПСП від 29.12.2006 року сторонами визначено, що вартість послуг може бути змінена шляхом внесення відповідних змін до Додатку № 1 до цього Договору.

З 2006 року ціни на послуги за вказаним договором переглядалися сторонами щорічно. У перевіряємий період діяли ціни на послуги, які були визначені сторонами в Додатку № 8 від 09.08.2010 року. Після закінчення дії даного договору, 22 липня 2011 року між сторонами був укладений Договір № 130/11 про надання послуг по прийманню, переробці насіння соняшника та видачі продуктів переробки, відповідно до якого ціни на послуги були збільшені. Даний договір діяв по 31.08.2012 року.

У відповідності до ст. 632 ЦК України та п. 9.3. вказаного Договору, починаючи з 2007 року ціни на послуги за вказаним договором переглядалися сторонами щорічно. У перевіряємий період діяли ціни на послуги, які були визначені в Додатку № 9 від 01.09.2010р.

Договір № 56 на переробку давальницької сировини діяв з 01 жовтня 2006 року по 31 серпня 2012року. Надалі, вартість послуг по фасовці рафінованої та дезодорованої рослинної олії в пляшки була переглянута у зв'язку з укладенням Договору № 125/12 від 01.09.2012 року.

З наведеного вбачається, що з урахуванням підвищення вартості витрат на виготовлення продукції чи надання послуг, сторонами щорічно змінювала вартість послуг за вказаними договорами у бік збільшення.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків, у період 2-4 квартали 2011 року доходи підприємства від операцій з пов'язаною особою за спірними операціями перевищили витрати, на 4.957.669 грн.

Зазначаючи про заниження позивачем вартості послуг з переробки насіння соняшника та вказуючи про те, що такі послуги надавались за ціною нижче рівня звичайних цін, податковим органом не було встановлено розмір звичайної ціни, не зроблено порівняння з вартістю таких самих послуг, що надавались іншими підприємствами - переробниками України.

Колегія суддів звертає увагу, що у лютому 2011 року позивач звертався до ТОВ «Кернел-Трейд» з пропозицією щодо підвищення вартості послуг з переробки насіння соняшника за вищевказаними договорами. Однак, ТОВ «Кернел-Трейд» дану пропозицію не прийняло, оскільки підвищення вартості переробки призведе до збільшення вартості готового продукту - олії соняшникової, в порушення Рішення Антимонопольного комітету України від 21.02.2011 року № 94-р про надання дозволу на узгодженні дії з метою недопущення зростання цін на олію соняшникову на внутрішньому ринку. Згідно даного Рішення ціни на сиру олію та фасовану олію, що застосовуються між заявниками, вважаються звичайними цінами для цілей оподаткування. Враховуючи, що ТОВ «Кернел-Трейд» є єдиним споживачем та замовником послуг позивача щодо переробки насіння соняшника, а також власником основних засобів, на яких така переробка здійснюється, з урахуванням положень вищезазначеного рішення Антимонопольного комітету України TOB «Приколотнянський ОЕЗ» був обмежений у праві збільшувати вартість послуг.

За таких обставин, колегія суддів зазначає про необґрунтованість висновків податкового органу щодо заниження позивачем вартості наданих послуг по операціях з ТОВ «Кернел-Трейд», та, як наслідок, формування від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток.

Аналізуючи вищезазначене в його сукупності, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови в задоволені апеляційної скарги Вовчанської МДПІ та про задоволення апеляційної скарги ТОВ «Приколотнянський ОЕЗ». Оскаржувана постанова, відповідно до приписів ч. п. 1, 3 ч. 1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог підприємства щодо визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень Вовчанської МДПІ від 04.10.2012 року: № 0000312301 про збільшення ТОВ «Приколотнянський ОЕЗ» суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у розмірі 5.548 грн. та № 0000302301 про зменшення ТОВ «Приколотнянський ОЕЗ» суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток 12.117.108 грн. з прийняттям нового судового рішення про задоволення даних позовних вимог.

В іншій частині оскаржувана постанова Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року є такою, що відповідає приписам ст. 200 КАС України, підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у розмірі 5.490,13 грн., понесені позивачем, згідно наявних у матеріалах справи платіжних доручень № 145 від 03.10.2012 року та № 24 від 27.02.2013 року, з урахуванням суми судових витрат, стягненої на користь позивача відповідно до рішення суду першої інстанції, підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 94, 98, 160, 167, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Приколотнянський олійноекстракційний завод» задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Приколотнянський олійноекстракційний завод» про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби від 04.10.2012 року: № 0000312301 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Приколотнянський олійноекстракційний завод» суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у розмірі 5.548 грн. (п'ять тисяч п'ятсот сорок вісім грн.); № 0000302301 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю «Приколотнянський олійноекстракційний завод» суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 12.117.108 грн. (дванадцять мільйонів сто сімнадцять тисяч сто вісім грн.) з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог в даній їх частині:

визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби від 04 жовтня 2012 року:

№ 0000312301 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Приколотнянський олійноекстракційний завод» суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у розмірі 5.548 грн. (п'ять тисяч п'ятсот сорок вісім грн.);

№ 0000302301 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю «Приколотнянський олійноекстракційний завод» суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 12.117.108 грн. (дванадцять мільйонів сто сімнадцять тисяч сто вісім грн.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Приколотнянський олійноекстракційний завод» повноцінні витрати зі сплати суд збору у розмірі 5.490,13 грн. (п'ять тисяч чотириста дев'яносто грн. 13 коп.).

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року залишити без змін.

Апеляційну скаргу Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10 червня 2013 року

Згідно з оригіналом Л.В. Мельнікова