Ухвала суду № 32054988, 13.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2013 р.Справа № 2а-1670/6735/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представників позивача Пшеничної В.Г., ОСОБА_2 представника відповідача Шульги Н.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2012р. по справі № 2а-1670/6735/12

за позовом Приватного акціонерного товариства "Атом"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Атом" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби надалі, в якому просив визнати протиправними дій службових осіб Кременчуцької ОДПІ при складанні та узгодженні акту №85/15-222/25163708 від 14.09.2012 року про результати камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної Державної податкової інспекції в Полтавській області № 0005551502/191 від 08.10.2012 року.

26 листопада 2012 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Атом" задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної Державної податкової інспекції в Полтавській області №0005551502/191 від 08.10.2012 року.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись з зазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової зазначає про порушення судом приписів п.73.5 ст. 73, п.200.1, 200.2, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, ст.9, 159, 186 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Атом" (ідентифікаційний код 25163708) є юридичною особою, зареєстроване платником податку на додану вартість, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100298469 серії НБ №201614, індивідуальний податковий номер 251637016031.

14.09.2012 посадовою особою Кременчуцької ОДПІ проведено камеральну перевірку правомірності декларування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень 2012 року

14.09.2012 за результатами перевірки складено акт №85/15-222/25163708, яким встановлено порушення позивачем пункту 4 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.11.2011 №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за №1490/20228, а саме: арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що не вплинула на розрахунки з бюджетом.

Крім того, актом перевірки встановлено, що 14.08.2012 ПрАТ "Атом" до Кременчуцької ОДПІ подано декларацію з податку на додану вартість за липень 2012 року (реєстраційний номер 41823), згідно якої платником задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в розмірі 8 966 грн.

В акті перевірки податковий орган зазначив, що до надходження відповідей на запити щодо проведення зустрічних перевірок сума задекларованого ПрАТ "Атом" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, задекларована по декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року в розмірі 8 966 грн., вважається не підтвердженою.

08.10.2012 року на підставі акту перевірки, Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення №0005551502/191, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 8 966 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи позов в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної Державної податкової інспекції в Полтавській області №0005551502/191 від 08.10.2012 року, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв не в межах наданих повноважень та не у спосіб, передбачений законодавством.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 14.1.18 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Так, згідно пункту 200.1 статті 200 вказаного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4 статті 200 Кодексу).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.04.2012 року позивачем (постачальник) було укладено договір поставки № 9 з ТОВ "Геарон" (покупець).

Відповідно до п.п.1 п.1 зазначеного договору покупець доручає, а постачальник зобов'язується поставити Перетворювач частоти ACS 2000 за ціною 1878000, 00 грн., у т.ч. ПДВ - 313000, 00 грн.

Згідно п.п.3.1., 3.2 п. 3 договору поставки №9 розрахунки по договору виконуються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахункоий рахунок постачальника. Попередня оплата становить 100% від суми договору, що складає 1878000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 313000, 00 грн.(а.с32 том 1).

Позивачем в декларації з ПДВ за липень 2012 року було задекларовано податкові зобов'язання, до складу яких увійшли одержані грошові кошти, як попередня оплата за обладнання на суму 610500,00 грн., в тому числі ПДВ 101750,00 грн. від ТОВ "Геарон" договір поставки №9 від 05.04.2012 року (а.с. 32).

На виконання умов договору контрагентом позивача - ТОВ "Геарон" було здійснено попередню оплату за вказаним вище договором, що підтверджується банківськими виписками та (а.с. 33, 35, 37, 39, 41, 43, 45, 47, 49 том 1), на підставі якої позивачем було виписано податкові накладні (а.с. 34, 36, 38, 40, 42, 44, 46, 48, 50 том 1).

Як було встановлено судом першої інстанції, перетворювач частоти ACS2000 було виготовлено згідно калькуляції собівартості виготовлення від 17.09.2012 року (а.с.183).

Вказаний перетворювач частоти отриманий представником ТОВ "Геарон" на підставі довіреності на отримання товару № 019 від 17.09.2012 року (а.с.182) та видаткової накладної №РН-0000009 від 17.09.2012 року (а.с.181).

01.07.2012 року між ТОВ "Геарон" (замовник) та позивачем (виконавець) було укладено договір про надання послуг № 8.

Відповідно до п.п.1.1 п.1 вказаного договору, виконавець зобов'язується надати за плату послуги по налагодженню комірок КРУ високовольтних в кількості двох штук, а замовник зобов'язується оплатити надані послуги.(а.с.28 том1).

Позивачем в декларації з ПДВ за липень 2012 року було задекларовано податкові зобов'язання, до складу яких увійшли виконані послуги на суму 61656,0 грн. в тому числі ПДВ - 10276,00 по договору №8 з ТОВ "Геарон" від 01.07.2012 року.

На виконання вказаного договору позивачем надано до матеріалів справи Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 12.07.2012 року (а.с.31) та позивачем було видано податкову накладну №78 від 12.07.2012 року (а.с.30).

Крім того, позивачем в декларації з ПДВ за липень 2012 року було задекларовано податкові зобов'язання, до складу яких увійшли компенсація послуг мобільного зв'язку працівниками підприємства у розмірі 381,26 грн., в тому числі ПДВ - 63,54 грн.

Дана компенсація здійснювалася працівниками позивача шляхом внесення грошових коштів до каси підприємства, а також відрахування грошових коштів з нарахованої заробітної плати працівниками, а саме: ОСОБА_4 було внесено до каси підприємства 54,20 грн., про що свідчить виписаний прибутковий касовий ордер №50 від 03.10.2012 року (а.с.184); ОСОБА_5 було внесено до каси підприємства 69,96 грн, про що свідчить виписаний прибутковий касовий ордер №51 від 03.10.2012 року (а.с.185). Із працівника ОСОБА_2 проведено утримання із заробітної плати. За серпень 2012 року нарахована заробітна плата згідно розрахунково-платіжної відомості №НЗП-000008 за серпень 2012 року у розмірі 453,84 грн., з якої було утримано 90 грн. та із заробітної плати за вересень 2012 року було утримано 93,51 грн. (а.с.186-193 том 1). Позивачем було надано на підтвердження правомірності декларування податкових зобов'язань бухгалтерську довідку (а.с.51 том 1), податкові накладні від 31.07.2012 року (а.с.52-55 том 1).

Як встановлено судом першої інстанції, до складу податкового кредиту декларації за липень 2012 року, увійшли суми податку згідно одержаних податкових накладних від постачальників за одержані послуги, отримані товари, а саме:

1) Послуги з інформаційного обслуговування з ТОВ «Аналітичний центр інформаційних технологій» на загальну суму - 1006,00 грн. в тому числі ПДВ-167,67 грн. із яких 810 грн. складала оплата за послуги з інформаційного обслуговування системи «Ліга -Закон», а кошти у розмірі 196 грн. були сплачені за послуги з обслуговування комп'ютерів. ПрАТ «Атом» орендує на підставі договору оренди обладнання № 16 від 01 грудня 2010 року у ТОВ «Геарон» 9 комп'ютерів, які були передані у користування на підставі акту прийому передачі підписаного уповноваженими представниками сторін (а.с.194-198).

На підтвердження формування податкового кредиту позивачем було надано до матеріалів справи копії податкової накладної (а.с.69-70), платіжне доручення (а.с.71), акти виконаних робіт (а.с. 74, 214-216) та договір №Л-028 від 25.12.2007 року (а.с.113-114), договір №010911 від 01.09.2011 року (а.с.115-116).

2) Поставка комплектуючих від ТОВ «Інтерлінк» на загальну суму 783,60 грн., в тому числі ПДВ-130,60 грн. В матеріалах справи містяться документи на підтвердження формування податкового кредиту, зокрема: копії податкової накладної (а.с.78), платіжне доручення (а.с.79), рахунок на оплату та видаткова накладна (а.с.80).

3) Поставка комплектуючих від ПАТ «Електроград» на загальну суму 547,80 грн., в тому числі ПДВ-91,30 грн., що підтверджується податковою накладною (а.с.81), платіжним дорученням (а.с.82), рахунком на оплату та видатковою накладною (а.с.83).

Комплектуючі деталі Наконечники КОR35/8 (100 шт.) отримані від ТОВ «Інтерлінк» на загальну суму 783,60 грн., в тому числі ПДВ-130,06 грн. та коробка ККС-10 (3шт), коробка ККС-16 (1шт.), отримані від ПАТ «Електроград» на загальну суму 547,80 грн., в тому числі ПДВ-91,30 грн. - були використані частково, згідно переліку комплектуючих від 13 серпня 2012 року при виконанні будівельно-монтажних робіт, згідно укладеного договору підряду №07 від 02 квітня 2012 року з ТОВ «Амдіп». Було використано: Наконечники КОR35/8 у кількості 50 штук, Коробка ККС-16 у кількості 1 штук, Коробка ККС-10 у кількості 3 штуки. Решта Наконечників КОR35/8 у кількості 50 штук на даний час зберігаються на складі ПрАТ «Атом», про свідчить оборотно-сальдова відомість по рахунку 202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби» за листопад 2012 року (а.с. 199-200, 201-203, 217-221 том 1).

4) Поставка МНА від ПП «Кіларіс плюс» на суму 733,92 грн., в тому числі ПДВ- 122,32 грн. В матеріалах справи містяться документи на підтвердження формування податкового кредиту, зокрема: податкова накладна (а.с.84), платіжне доручення (а.с.85), рахунок-фактура та видаткова накладна (а.с.86 том 1).

Жалюзі вертикальні, придбані у ПП «Кіларіс плюс» були введені в експлуатацію на підставі Акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів №10 від 31 липня 2012 року, підписаного членами комісії (а.с.204 том 1).

5) Поставка комплектуючих від ПП «Патріот». На підтвердження формування податкового кредиту позивачем було надано до матеріалів справи договір поставки №1 від 23 квітня 2012р., рахунок фактура №СФ-0000007 від 06 липня 2012р., податкова накладна №4660 суму 715800,00 грн., в тому числі ПДВ -119300,00 грн. (а.с.87-90 том 1). Доставка комплектуючих здійснювалася власним транспортом ПрАТ «Атом», про що свідчить товаро-транспортна накладна №10607 від 06.07.2012 року та подорожній лист службового автомобіля №229 від 06.07.2012 року (а.с.228-229 том 1).

6) Поставка комплектуючих від ТОВ «ТЕКО Інтерфейс» на загальну суму 720,00 гри., в тому числі ПДВ-120,00 грн. В матеріалах справи містяться документи на підтвердження формування податкового кредиту, зокрема: рахунок-фактура, податкова накладна, платіжне доручення, видаткова накладна, договір поставки (а.с.91-93, 110-111 том 1).

Комплектуючі від ТОВ «ТЕКО Інтерфейс» використовуються у господарській діяльності ПрАТ «Атом»при виготовленні автоматичних систем керування і на даний час зберігаються на складі ПрАТ «Атом», про що свідчить оборотно-сальдова відомість по рахунку 202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби» за листопад 2012 року.

7) Послуги з обробки даних та видання сертифікатів ЕЦП від ТОВ «Український сертифікаційний центр» на суму -450 грн., в тому числі ПДВ -75,00 грн. В матеріалах справи містяться документи на підтвердження формування податкового кредиту, зокрема: податкова накладна, платіжне доручення та акт виконаних робіт (а.с.94-96).

8) Послуги інтернету від ТОВ «ТК Лінк» на загальну суму -598,00 грн., в тому числі ПДВ 99,67 грн. В матеріалах справи містяться документи на підтвердження формування податкового кредиту, зокрема: податкова накладна, платіжне доручення та акт виконаних робіт (а.с.97-102 том 1).

9) Послуги з перевезення вантажу з ФО-П ОСОБА_6 на загальну суму 1500,00 грн., в тому числі ПДВ-250,00 грн. В матеріалах справи містяться документи на підтвердження формування податкового кредиту, зокрема: податкова накладна, платіжне доручення та акт виконаних робіт (а.с.75-77 том 1).

Судом першої інстанції було з'ясовано, що послуги з перевезення вантажу з ФОП ОСОБА_6 були надані для перевезення кабелю, який був отриманий на підставі видаткової накладної № РН-0000661 від 18 липня 2012 року від ТОВ «Науково-Виробниче підприємство «Булат-Комплект» та перевезено згідно товарно-транспортної накладної № 11807 від 18 липня 2012 року (а.с.207-208 том 1).

10) Оплати за пальне ПАТ «Укрнафта»- на загальну суму 2224,33 грн., в тому числі ПДВ-370,72 грн. В матеріалах справи містяться документи на підтвердження формування податкового кредиту, зокрема: фіскальні чеки, податкові накладні (а.с.56-68 том 1).

11) Сума ПДВ у розмірі 328,83 грн. включена до податкового кредиту згідно одержаних касових фіскальних чеків при розрахунку готівкою за послуги зв'язку та придбаного палива (а.с.56-58 том 1). Оплата за пальне ПАТ «Укрнафта» була оформлена звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (а.с.230-242 том 1).

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем, під час проведення перевірки, не було зафіксовано будь яких порушень позивачем податкового законодавства щодо формування податкового кредиту у спірному періоді.

Відповідно до вимог п.п. 75.1.1 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Колегія суддів вважає, що камеральна перевірка проводиться контролюючим органом лише на підставі даних зазначених у податкових деклараціях та за результатами проведеної перевірки, податковий орган може визначити суму податкового зобов'язання лише в разі виявлення арифметичної або методологічної помилки у поданій платником податків податковій декларації, в разі, якщо такі помилки призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Відповідно до Акту перевірки, податковим органом не було встановлено арифметичних або методологічних помилок допущенних позивачем при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність формування податкового кредиту та податкових зобов'язань в декларації з ПДВ за липень місяць 2012 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкове повідомлення-рішення №0005551502/191 від 08.10.2012 року, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та Податковим кодексом України, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про скасування таких рішень є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2012р. по справі № 2а-1670/6735/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.

Повний текст ухвали виготовлений 18.03.2013 р.