Постанова № 32054567, 26.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 червня 2013 року № 826/8047/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати неправомірними дії Державної організації (установа, заклад) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» (01032, м. Київ, Шевченківський район, бульвар Тараса Шевченка, будинок 33-Б,ЄДРПОУ 21708016) щодо відмови в задоволені заяви про відшкодування коштів за вкладом батька Позивача, ОСОБА_2;

- стягнути з Державної організації (установа, заклад) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» (01032, м. Київ, Шевченківський район, бульвар Тараса Шевченка, будинок 33-Б, ЄДРПОУ 21708016) 50 000,00 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. гарантованого відшкодування вкладу у АКБ «Східно-Європейський банк»;

- стягнути з Державної організації (установа, заклад) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» (01032, м. Київ, Шевченківський район, бульвар Тараса Шевченка, будинок 33-Б, ЄДРПОУ 21708016) судовий збір у розмірі 534,4100 (п'ятсот тридцять чотири) грн. 41 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, відповідач неправомірно відмовив у виплаті позивачу відшкодування за вкладом її померлого батька. Представник позивача зазначив, що позивачем пропущено з поважних причин строк звернення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за отриманням відшкодувань коштів за вкладами.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що підстави для виплати позивачу відшкодування коштів за вкладами відсутні, оскільки позивачем було пропущено строк звернення до Фонду за отриманням відшкодування за вкладом, який закінчився 31.12.2012.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

21.12.2009 відповідно до постанови Правління Національного банку України від 18.12.2009 № 756 розпочата ліквідація Акціонерного комерційного банку «Східно-Європейський банк» (далі - АКБ «СЕБ»).

ОСОБА_1 15.02.2013 на підставі Свідоцтва про право на спадщину, звернулась до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про отримання відшкодування за вкладом померлого батька у АКБ «СЄБ».

Свідоцтво про право на спадщину видане 16.01.2013 державним нотаріусом Шостої Київської державної нотаріальної контори Ларіною О.В., на підставі заповідального розпорядження ОСОБА_2, зробленого у АКБ «СЄБ» на ім'я дочки ОСОБА_1.

З вказаного свідоцтва вбачається, що спадщина, на яку видано свідоцтво складається з вкладу з відповідними відсоткам у АКБ «СЄБ» на рахунку НОМЕР_1 в сумі 56 926,32 (п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот двадцять шість) грн. 32 коп., які належали померлому на підставі довідки, виданої АКБ «СЄБ» 12.11.2012 № 2130.

Зазначена сума залишилась невиплаченою, після отримання відшкодування ОСОБА_2 04.02.2010. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб» (який діяв до 21.09.2012 року) сума гарантованого відшкодування становила 150 000 грн.

Рішенням адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.08.2012 № 27, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.08.2012 № 1452/21764 суму гарантованого відшкодування збільшено до 200 000 грн. та визначено строк протягом якого вкладники мають право на звернення за відшкодуванням до 31.12.2012 року.

У зв'язку з тим, що Свідоцтво про право на спадщину було видане позивачу 16.01.2013, тобто після спливу встановленого Рішенням адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.08.2012 № 27 строку, відповідач листом від 22.03.2013 № 02-036-2219/13 повідомив позивача, що строк для звернення за відшкодуванням за вкладами закінчився 31.12.2013.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» врегульовано порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами.

Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників (ч. 5 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Згідно з ч. 6 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню фондом відповідно до частини четвертої статті 26 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Пунктом 9 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860, для отримання коштів вкладник або інша особа (представник, спадкоємець тощо) звертається до Фонду із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування. Рекомендована форма заяви наведена в додатку 11 до цього Положення.

Згідно зі статтею 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ст. 1060 Цивільного кодексу України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною (частина 2 статті 1060 Цивільного кодексу України ).

Частиною 1 ст. 1061 Цивільного кодексу України встановлено, що банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

З метою захисту прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України було прийнято Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000,00 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Зобов'язання з виплати відсотків за вкладами, нарахованих під час здійснення тимчасової адміністрації, задовольняються відповідно до черговості, встановленої пунктом 4 частини 1 статті 52 цього Закону.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; розміщені на вклад власником істотної участі банку; розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; за вкладом у банку, що є предметом застави та забезпечує виконання зобов'язань вкладника перед цим банком, в обсязі таких зобов'язань; за вкладами у філіях іноземних банків.

Суд встановив, що підстави для відмови у відшкодуванні вкладу, визначені частиною 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відсутні.

Суд не погоджується із доводами відповідача про порушення позивачем строку для звернення за відшкодуванням вкладу виходячи з наступного.

У відповідності до положень ст. 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом, а також на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу.

Положення Закону України «Про Фонду гарантування вкладів фізичних осіб», на які посилається відповідач, втратили чинність 22.09.2012 у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», норми якого не містять жодних застережень щодо строків звернення за вкладами.

Крім того, суд встановив, що причини пропуску позивачем строку, встановленого Рішенням адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.08.2012 № 27 були поважними, оскільки документи, на підставі яких у позивача виникло право на отримання відшкодування видані йому після 21.12.2012.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами в день внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців від 19.06.2013 серії АВ № 803803 на час розгляду справи в суді записів щодо ліквідації АКБ «СЕБ» до ЄДРПОУ не внесено.

З огляду на викладене суд вважає дії відповідача щодо відмови в задоволенні заяви позивача про відшкодування коштів за вкладом її батька ОСОБА_2 неправомірними.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 50 000,00 грн. гарантованого відшкодування вкладу у АКБ «Східно-Європейський банк» суд зазначає, що за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо здійснення виплати позивачу суми відшкодування коштів за вкладом є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень

З огляду на викладене, суд не наділений повноваженнями встановлювати порядок відшкодування коштів, а тому відмовляє в задоволені вимоги щодо стягнення з відповідача суми гарантованого відшкодування вкладу та вважає за доцільне, зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вчинити дії щодо відшкодування коштів за вкладами батька позивача - ОСОБА_2.

Беручи до уваги вищенаведене у сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії Державної організації (установа, заклад) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» (01032, м. Київ, Шевченківський район, бульвар Тараса Шевченка, будинок 33-Б,ЄДРПОУ 21708016) щодо відмови в задоволені заяви про відшкодування коштів за вкладом батька Позивача, ОСОБА_2.

3. Зобов'язати Державну організацію (установу, заклад) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» вчинити дії щодо відшкодування ОСОБА_1 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень 00 коп. гарантованого відшкодування вкладу у АКБ «Східно-Європейський банк».

4. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 534 (п'ятсот тридцять чотири) грн. 41 коп. на користь ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної організації (установа, заклад) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський