Рішення № 32054220, 19.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8657/13 19.06.13

За позовомПублічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»доПриватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»провідшкодування матеріальної шкоди в сумі 1589,96 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача - Стеценко А.О. (представник за довіреністю);від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

У квітні 2013 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» (далі - позивач або СК «Універсальна») звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (далі - відповідач або СК «УПСК») 1589,96 грн. заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.04.2012 у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) було пошкоджено автомобіль «Пежо», державний реєстраційний номер BC 1508 СO, який був застрахований у СК «Універсальна». Остання виплативши страхове відшкодування, набула прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки шкоду було завдано внаслідок експлуатації автомобіля «Шкода», державний реєстраційний номер ВС 0017 СН, а цивільно-правова відповідальність осіб, які експлуатують зазначений автомобіль на законних підставах, була застрахована в СК «УПСК», то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів покладається на відповідача.

Розгляд справи відкладався.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судові засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.04.2012 о 14 год. 20 хв. по вул. Петлюри в м. Дрогобичі Львівської області сталася ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Шкода», державний реєстраційний номер ВС 0017 СН (далі - автомобіль «Шкода»), під керуванням водія Смірнової Галини Миколаївни, із автомобілем «Пежо», державний реєстраційний номер BC 1508 СO (далі - автомобіль «Пежо»), що належить ТзОВ «Ілта Львів».

Причиною ДТП стало те, що водій Смірнова Г.М. керуючи автомобілем «Шкода», рухаючись заднім ходом, не звернулась за допомогою до інших осіб, внаслідок чого допустила зіткнення із автомобілем «Пежо», що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. Даними діями водій Смірнова Г.М. порушила пункт 10.9 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14.05.2012 (справа № 1306/4196/2012) Смірнову Г.М. визнано винною у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Пежо», який належить ТзОВ «Ілта Львів». Даний автомобіль згідно з первинною довідкою ВДАІ про дорожньо-транспортну пригоду отримав наступні механічні пошкодження: відірваний задній бампер з лівої сторони, подряпини лівого заднього крила.

Дані обставини підтверджуються первинною довідкою ВДАІ від 22.04.2012 та постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14.05.2012 (справа № 1306/4196/2012), копії яких містяться у матеріалах справи.

Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі договору №3014/215/001514 добровільного страхування наземного транспорту від 22.11.2011, укладеного між ТзОВ «Ілта Львів» та СК «Універсальна» (далі - Договір добровільного страхування).

З метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Пежо», позивачем складено калькуляцію № RK6798/к/п від 26.04.2012, що розрахована по системі Audatex, і відповідно до якої вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу становить 3854,84 грн.

Наведені у даній калькуляції роботи та замінені деталі (бампер) знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із тими пошкодженнями, що зазначені у довідці ВДАІ, що була складена на місці вищевказаної ДТП.

Водночас, з рахунків-фактури № ОУ-0000253 та № 3306 від 23.04.2012 убачається, що фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля «Пежо» склала 2914,76 грн. (217 грн. заміна бампера та 2697,76 грн. вартість бамперу із його складовими).

На підставі вищевказаного Договору добровільного страхування, страхового акта №9112000983, розрахунку суми страхового відшкодування до цього страхового акта, рахунків-фактури № ОУ-0000253 та № 3306 від 23.04.2012, позивач виплатив страхове відшкодування у сумі 2089,96 грн. Дана обставина підтверджуються платіжними дорученнями № 6467 від 07.05.2012 та № 10206 від 28.05.2012, копії яких міститься у матеріалах справи.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відтак, СК «Універсальна», здійснивши виплату страхового відшкодування, набула права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, тобто в сумі 2089,96 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно Смірновою Г.М. внаслідок експлуатації автомобіля «Шкода».

На час скоєння вищевказаної ДТП (22.04.2012) цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль «Шкода» на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АА/5864128 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза - 500 грн.

Доказів того, що Смірнова Г.М. перебувала у автомобілі «Шкода» на момент скоєння спірної ДТП не на законних підставах матеріали справи не містять. Зворотного відповідачем не доведено.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № АА/5864128 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля «Шкода» на час спірної ДТП.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

При дослідженні наданих позивачем доказів на підтвердження вартості витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом автомобіля «Пежо» з урахуванням зносу, судом було враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

На підтвердження розміру витрат понесених для відновлювального ремонту автомобіля «Пежо» позивачем надано калькуляцію № RK6798/к/п від 26.04.2012, що розрахована по системі Audatex, і відповідно до якої вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу становить 3854,84 грн. та рахунки-фактури № ОУ-0000253 та № 3306 від 23.04.2012 на загальну суму 2914,76 грн., виходячи із яких позивачем було виплачено своєму страхувальнику суму страхового відшкодування. Із вказаних рахунків-фактур вбачається, що заміні підлягав лише пошкоджений бампер, а сума ремонту складається виключно із вартості робіт, зняття/встановлення цього бамперу.

Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля «Пежо» (копія якого міститься у матеріалах справи) убачається, що рік випуску автомобіля - 2011, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував семи років. Таким чином підстав для вирахування зносу в даному випадку не має.

Судом також враховано, що у пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог.

Разом з тим, відповідачем у супереч статті 33 ГПК України не доведено суду, що існують обставини, зазначені у пункті 7.39 Методики, які дають підстави для визначення іншого розміру коефіцієнта фізичного зносу.

Отже, документами, які підтверджує дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля «Пежо», є рахунки-фактури № ОУ-0000253 та № 3306 від 23.04.2012.

Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок із визначення розміру завданих збитків внаслідок настання страхового випадку покладений на страховика, а не на особу, яка має право на відшкодування цих збитків. Проте, відповідач у порушення вимог зазначеного Закону свій обов'язок щодо визначення вартості завданих збитків не виконав, і не вчинив жодних дій з встановлення цього розміру.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АА/5864128 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», статей 993, 1191, 1192 ЦК України, відповідач повинен відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком, виходячи із розміру реально завданих збитків, і в межах суми, що перейшла до позивача у порядку регресу, та за мінусом встановленої франшизи, тобто у сумі 1589,96 грн. (2089,96 грн. (сума в межах якої до позивача перейшло право регресу) - 500 грн. франшизи).

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не спростовано належними і допустимими доказами обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, зокрема розмір завданої шкоди.

Тому, суд визнає за законні та обґрунтовані вимоги позивача, а отже позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Розглядаючи спір по суті, судом враховано, що позивач з метою отримання коштів в порядку регресу в січні 2013 року звернувся до відповідача із претензією (від 24.01.2013) про виплату страхового відшкодування за полісом № АА/5864128. Дана заява із доданими до неї документами, які необхідні для виплати страхового відшкодування в порядку регресу, була отримана відповідачем, про що зокрема свідчить відповідь відповідача на вказану претензію за вих. №742 від 25.02.2013.

Проте, відповідач після отримання зазначеної заяви суми страхового відшкодування позивачу не виплатив.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, будинок 40, ідентифікаційний код 20602681) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 48а, ідентифікаційний 20113829) 1589,96 грн. (одну тисячу п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 96 копійки) відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 копійок) судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.06.2013

СуддяСташків Р.Б.