Ухвала суду № 32053790, 18.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" червня 2013 р. м. Київ К/9991/67515/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Малюги Ю. В. Герелес Л. В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуОкружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на постанову та ухвалуОкружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2011 року Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 рокуу справі№ 2а-7472/11/2670за позовомПриватного акціонерного товариства «Українська гірничо-металургійна компанія»доСпеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податківпроскасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2011 року у справі № 2а-7472/11/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 року, позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 01.10.2010 року № 0000494010/0, № 0000504010/0 та від 13.12.2010 року № 0000504010/1, № 0000494010/1.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема пп. пп. 7.2.3, 7.2.6, 7.2.8 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, ст. ст. 7, 9, 69, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі оскаржені судові рішення.

З наданих відповідачем документів вбачається, що в силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків підлягає заміні її правонаступником Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків документальної невиїзної перевірки ПАТ «Українська гірничо-металургійна компанія» з питань формування податкового кредиту з ПДВ за квітень-червень 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ «Транс агентство метал» складено акт № 504/40-10/25412086, яким зафіксовано порушення пп. пп. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвели до завищення суми податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування.

На підставі акта відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000494010/0 від 01.10.2010 року, яким позивачу визначено зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 634 033,00 грн., та № 0000504010/0 від 01.10.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 377 893,00 грн.

В результаті адміністративного оскарження прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000504010/1, № 0000494010/1 від 13.12.2010р.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що факт виконання контрагентом господарських операцій підтверджується належними доказами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками, враховуючи наступне.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону).

Згідно із пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахування) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що реальність господарських операцій по поставці (товарів, послуг) ТОВ «Транс агентство метал» підтверджується належними первинними бухгалтерським документами, зокрема, рахунками-фактурами, видатковими накладними, платіжними дорученнями, доказами перевезення товару, а також договорами зберігання товару, податковими накладними.

Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зареєстровані платники податку мають право нараховувати податок на додану вартість, складати та видавати податкові накладні.

Податковим органом не надано доказів щодо наявності запису про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ТОВ «Транс агентство метал» чи анулювання свідоцтва про взяття на облік платником ПДВ вказаного контрагента на момент здійснення спірних господарських операцій.

Податковий орган проводив документальну перевірку позивача на підставі поданих податкових декларацій та співставлення зобов'язань, первинна документація не досліджувалась та не витребовувалась. При цьому відповідач посилався на обставини, викладені в акті № 2642/231-35785206 від 29.10.2010 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07.06.2011 року у справі № 2а-3174/11/1270, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.08.2011 року, задоволено позов ТОВ «Транс агентство метал» до Алчевської об'єднаної державної податної інспекції та визнано протиправними дії щодо визнання нікчемними всіх укладених товариством, викладених в акті № 2642/231-35785206 від 29.10.2010 року «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.08.2008 року по 31.07.2010 року», зобов'язано утриматись від використання цього акта в проведенні перевірок інших суб'єктів господарювання.

Місцевим адміністративним судом обґрунтовано зазначено, що невиконання контрагентом свого обов'язку зі сплати податку на додану вартість до бюджету, тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи, та не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість за умови виконання останнім передбачених законом умов і наявності документального підтвердження розміру податкового кредиту.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, податковим органом не доведено наявності порушення, що стало підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суди дійшли вірного висновку про задоволення позову.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які б давали підстави для скасування оскаржених судових рішень, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Замінити Спеціалізовану державну податкову інспекцію у м. Києві по роботі з великими платниками податків правонаступником Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби.

Касаційну скаргу Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 року у справі № 2а-7472/11/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак