Постанова № 32053449, 20.06.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2013 року о 10 год. 00 хв. м. Львів № 813/3660/13-а

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Кедик М.В.,

секретар судового засідання Гавірко О.О.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 813/3660/13-а

за позовомУправління Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області, представник - Проців Г.М.доСільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Раделичі», представник - не прибувпростягнення заборгованості по відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 3028,53 грн.

Позивач - Управління Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до колективного сільськогосподарського підприємства «Раделичі» про стягнення заборгованості по відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 3028,53 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до п. «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підприємства та організації, на яких набуто пільговий стаж, з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, всупереч зазначеним вимогам та Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» відповідач не сплатив суму витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період січня - березня 2013 року в розмірі 3028,53 грн.

Представник позивача в судовому засіданні подала клопотання про уточнення назви відповідача, а саме сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Раделичі» у зв'язку з його реорганізацією.

Судом задоволено клопотання представника позивача та відповідно до ст. 55 КАС України замінено відповідача колективне сільськогосподарське підприємство «Раделичі» правонаступником сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Раделичі» (далі - СГ ТзОВ «Раделичі»).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Просить позов задоволити повністю.

Відповідач прибуття повноважного представника в судове засідання не забезпечив, заперечень на адміністративний позов не подав. На адресу суду повернувся поштовий конверт направлений відповідачу за адресою вказаною у позовній заяві.

Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. За таких обставин суд вважає, що справу можливо розглядати за відсутності представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

КСП «Раделичі» зареєстроване як юридична особа 24.12.1996 року та присвоєно ідентифікаційний код 22402756, що вбачається з Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи.

Відповідно до Свідоцтва про державну перереєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи підприємство 10.02.2000 року перереєстровано на СГ ТзОВ «Раделичі» та включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою № 1677.

Відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області.

Як вбачається з матеріалів справи, право на пільгову пенсію за списком №2 за період роботи в Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Раделичі» набула особа - ОСОБА_2. Управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області даній особі було призначено та виплачено пенсії на пільгових умовах працівникові за Списком №2, призначених відповідно до п. «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області було направлено відповідачу повідомлення з розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених відповідно до п. «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме від 04.01.2013 року № 40, від 05.02.2013 року № 84 та від 05.03.2013 року № 130.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року з наступними змінами та доповненнями, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ з подальшими змінами та доповненнями, Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» (затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за N 64/8663 з наступними змінами та доповненнями).

Згідно ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до ст. 23 цього ж Закону, спори, що виникають із правовідносин за цим же Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція).

Відповідно до п.6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах, зокрема, для платників, зазначених у п.п.2.1.1 п.2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно п.6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

У відповідності до п.6.8 зазначеної вище Інструкції, підприємства щомісячно до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. В разі зміни розміру пенсії або

настання обставин, що впливають на суму відшкодування, органи Пенсійного Фонду повідомляють про це підприємства у місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Заборгованість відповідача - СГ ТзОВ «Раделичі» по відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених пільгових умовах, станом на час розгляду справи, за період січень-березень 2013 року в сумі 3028,53 грн., підтверджується вищевказаними доказами, а також карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2, така є узгодженою між сторонами та відповідачем у встановлені законом строки не сплачена. Докази сплати відповідачем вказаної суми заборгованості станом на час розгляду справи відсутні.

Відповідачем не подано доказів в спростування вимог позивача щодо сплати заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в розмірі 3028,53 грн. за період з січня по березень 2013 року.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області є обгрунтованими та документально підтвердженими, тому підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати у формі судового збору у даній справі з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Раделичі» (код ЄДРПОУ 22402756, Львівська область, Миколаївський район, с. Раделичі) на користь управління Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області (код ЄДРПОУ 22361460, Львівська область, м. Миколаїв, пл. Ринок, 18) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 53 копійки.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 25.06.2013 року.

Суддя Кедик М.В.