Постанова № 32052015, 18.06.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2013 року Справа № 812/4999/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Тріфанової С.С.,

при секретарі: Колесніковій Я.А.,

в присутності сторін:

від позивача - не прибув,

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Вузол виробничо-технологічного зв'язку» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2013 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Вузол виробничо-технологічного зв'язку» про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне, що в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області зареєстровано платником страхових внесків публічне акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Вузол виробничо-технологічного зв'язку». Згідно діючого законодавства України підприємство повинно відшкодовувати витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Однак, вказані вимоги діючого законодавства України відповідач не виконує та його заборгованість до УПФУ в м. Лисичанську Луганської області складає 49 359,67 грн. - за Списком № 2. Ця заборгованість виникла за період з 01 квітня 2011 року по 30 січня 2013 року. Всі списки з розрахунками про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до пунктів «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідачем отримані, про що свідчать розписи на корінцях повідомлень та розписки на корінцях поштових повідомлень про вручення. Заборгованість відповідача до УПФУ в м. Лисичанську Луганської області по відшкодуванню витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 49 359,67 грн. на теперішній час не відшкодована. За таких обставин позивач просить стягнути зазначену суму в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

У судове засідання представник відповідача не з'явився про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю та визнання позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що відокремлений підрозділ "Вузол виробничо-технологічного зв'язку" ПАТ "Лисичанськвугілля" перебуває на обліку в якості платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області (а.с.6)

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відокремлений підрозділ "Вузол виробничо-технологічного зв'язку" створено без права юридичної особи, головним підприємством якого є ПАТ "Лисичанськвугілля" (а.с.7)

Відповідно до ст.96 Цивільного Кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Отже, юридична особа (головне підприємство) є відповідачем в суді і за свої відокремлені підрозділи, самостійно приймає рішення про виконання зобов'язань як на головному підприємстві, так і на своїх відокремлених підрозділах.

Судом встановлено, що за період з 01 квітня 2011 року по 30 січня 2013 року управлінням Пенсійного фонду України в м.Лисичанськ Луганської області відповідачу - публічному акціонерному товариству "Лисичанськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Вузол виробничо-технологічного зв'язку" було пред'явлено до відшкодування фактичні витрати на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за Списком №2 - в розмірі 49 359,67 грн., що підтверджується відповідними розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення". Зазначені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених на пільгових умовах за Списком №2 були отримані особисто представником підприємства, про що свідчить підпис уповноваженої особи на розрахунках. (а.с.9-22). Відповідач отримавши зазначені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах, не оскаржив їх в установленому порядку, за таких обставин суд приходить до висновку що відповідач фактично узгодив зазначені розрахунки.

Наявність у відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за Списком №2, підтверджується карткою особового рахунку платника та розрахунком (а.с.4-5,8).

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464 - VI, яким внесено зміни до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», «;Про пенсійне забезпечення».

Разом з цим положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», які врегульовують питання обов'язку підприємств відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не змінено.

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій передбачений ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме платники збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відшкодовують фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку.

Встановлено єдиний порядок для відшкодування пенсій, призначених відповідно з пунктами «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Порядок відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату та доставку пенсій регулюється пунктом 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (далі - Інструкція).

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається на підставі відомостей відділів з призначення пенсій відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Підставою для нарахування пільгових пенсій є не тільки запис у трудовій книжці щодо праці на даному підприємстві, а й довідка підприємства, яка уточнює характер роботи з зазначенням періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу; професії або посади; характеру виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, яка оцінюється управлінням Пенсійного фонду з урахуванням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2002 року за № 536/6824. Відповідальність за представлення таких документів покладається на адміністрацію підприємств, установ, організацій, згідно ст. 101 Закону «Про пенсійне забезпечення» № 1788- ХІІ.

Тобто, витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Із системного аналізу зазначених Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд приходить до висновку, що відповідач, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки у судовому порядку, фактично узгодив такі розрахунки. Відтак, визначена в розрахунках сума до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає сплаті відповідачем.

Однак, заборгованість відповідачем до цього часу залишається несплаченою.

Відповідно до статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

З урахуванням приписів статті 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Оскільки відповідач за час судового розгляду визнав позовні вимоги, у добровільному порядку прострочену заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.04.2011 по 30.01.2013 за Списком №2 - в розмірі 49 359,67 грн. наявність якої підтверджена матеріалами справи, не сплатив, позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області щодо стягнення з публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Вузол виробничо-технологічного зв'язку» заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах за Списком №2 в розмірі 49 359,67 грн. визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Вузол виробничо-технологічного зв'язку» про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Вузол виробничо-технологічного зв'язку» (93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського,1, код 32359108) заборгованість по відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 2, за період з 01.04.2011 по 30.01.2013 в розмірі 49 359,67 грн. (сорок дев'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять гривень 67 копійок) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова,347, код 21792407).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 25 червня 2013 року.

Суддя С.С. Тріфанова