Постанова № 32051746, 21.06.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2013 року № 813/2149/13-а

11 год. 54 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Качур Р.П.,

за участю секретаря судового засідання - Чернявської О.Д.

представника позивача Козія Ю.В., представника відповідача Пилипюка А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Техкомплект» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівській області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

25 березня 2013 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «Техкомплект» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівській області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення № 0002051552 від 27.09.2012 року.

З урахуванням заяви про зміну предмета позову від 06.06.2013 року позивач просить скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівській області Державної податкової служби № 0003501552 від 11.12.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки право позивача на податковий кредит підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно безтоварності господарських операцій позивача з контрагентом ТзОВ «Будівельна компанія АТР ГРУП» є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. Відтак позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Позиція відповідача викладена у запереченні, поданому представником відповідача у судовому засіданні 07.06.2013 року, де вказано, що під час проведення перевірки було використано акт № 943/22-3/37241554 від 19.04.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Будівельна компанія АТР ГРУП» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період серпень 2010 року - лютий 2012 року» та встановлено завищення відповідачем податкового кредиту по операціях із вказаним контрагентом на суму 4395 грн. Стверджує, що наявність у позивача лише отриманої податкової накладної без фактичного здійснення господарської операції не може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Відповідач вважає, що при формуванні даних податкового обліку не повинні враховуватись первинні документи, які вказують на проведення господарських операцій із контрагентом ТзОВ «Будівельна компанія АТР ГРУП».

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченні, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Приватне підприємство «Техкомплект» зареєстровано Пустомитівською районною державною адміністрацією Львівської області 12.08.1997 року, що підтверджено довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 21.03.2012 року; узято на облік в органах ДПС 18.08.1997 року за № 1437, що підтверджено довідкою № 28-325 від 17.08.1999 року.

11.09.2012 року Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі Львівській області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість приватного підприємства «Техкомплект», про що складено Акт № 477/150/25243560 від 11.09.2012 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 198.3., п. 198.6. ст. 198, п. 201.4., п. 201.5. п. 201.6. ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 4395 грн.

27.09.2012 року відповідачем на підставі акта перевірки № 477/150/25243560 від 11.09.2012 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0002051552, яким за порушення п. 198.3., п. 198.6. ст. 198, п. 201.4., п. 201.5. п. 201.6. ст. 201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на додану вартість в сумі 6592,50 грн., у тому числі основний платіж 4395 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 2197,50 грн.

Позивач із вказаним податковим повідомленням - рішенням не погодився, оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівській області Державної податкової служби № 0002051552 від 27.09.2012 року в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1098,75 грн., в іншій частині податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

11.12.2012 року відповідачем на підставі акта перевірки № 477/150/25243560 від 11.09.2012 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0003501552, яким за порушення п. 198.3., п. 198.6. ст. 198, п. 201.4., п. 201.5. п. 201.6. ст. 201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на додану вартість в сумі 5493,75 грн., у тому числі основний платіж 4395 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 1098,75 грн.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно з п. п. 14.1.179. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно з п. п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1. ст. 44 ПК України Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. п. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до ст. 76 ПК України Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.2. ст. 86 ПК України За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з п. 123.1. ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з п. 185.1. ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з п. 188.1. ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

Згідно з п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.4. ст. 198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 201.4. ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 201.6. ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.7. ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на додану вартість за липень 2011 року та використано під час її проведення Акт № 943/22-3/37241554 від 19.04.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Будівельна компанія АТР ГРУП» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період серпень 2010 року - лютий 2012 року». Зазначені обставини не заперечуються відповідачем.

Суд зазначає, що відповідно до вимог п. п. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України камеральна перевірка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. З огляду на наведене положення Податкового кодексу України у відповідача були відсутні правові підстави для використання в ході проведення перевірки акта № 943/22-3/37241554 від 19.04.2012 року та викладення на його основі висновків про безтоварність господарських операцій позивача з його контрагентами. Такі висновки позивачем може бути зроблено лише після дослідження первинних документів, які підтверджують здійснення господарської діяльності позивача, чого відповідачем вчинено не було.

Оскільки в Акті камеральної перевірки відповідачем встановлено безтоварність господарських операцій позивача із контрагентом ТзОВ «Будівельна компанія АТР ГРУП», суд вважає за необхідне для повного та всебічного з'ясування обставин справи дослідити подані позивачем копії первинних документів на підтвердження господарських операцій із контрагентом ТзОВ «Будівельна компанія АТР ГРУП».

На підтвердження дотримання вимог п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України позивачем надано копії:

- договору купівлі-продажу № 14 від 15.05.2011 року, укладеного ТзОВ «Будівельна компанія АТР ГРУП» (продавець) та ПП «Техкомплект» (покупець) про поставку будматеріалів;

- податкової накладної № 790 від 29.07.2011 року на суму 11094,01 грн.;

- видаткової накладної № 29/07-41 від 29.07.2011 року на суму 11094,01 грн.;

- платіжного доручення № 71 від 11.08.2011 року на суму 11094,01 грн.;

- угоди № 77-п/2011 від 01.07.2011 року, укладеної ПП «Техкомплект» (замовник) та ТзОВ «Будівельна компанія АТР ГРУП» (виконавець) про виконання підрядних робіт на об'єктах капітальних ремонтів замовника;

- податкової накладної № 791 від 29.07.2011 року на суму 15274,03 грн.;

- договірної ціни на будівництво, що здійснюється у 2011 році;

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за липень 2011 року;

- акта № 29/07-99 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011 року;

- платіжного доручення № 74 від 03.08.2011 року на суму 15274,03 грн.;

- договору № 67 про виконання капітального ремонту від 24.06.2011 року, укладеного Устянською ЗОШ І-ІІ ст. (замовник) та ПП «Техкомплект» (підрядник) про виконання капітального ремонту зовнішньої системи теплопостачання Устянської ЗОШ І-ІІ ст.;

- договірної ціни на будівництво, що здійснюється у 2011 році.

Надані сторонами докази вказують на відсутність порушень позивачем податкового законодавства, зазначених у Акті камеральної перевірки № 477/150/25243560 від 11.09.2012 року. Позивачем представлено Суду всі відповідні розрахункові, платіжні та інші документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які вказують на товарність господарських операцій, їх відповідність основній меті господарської діяльності контрагентів.

Суд дійшов висновку, що твердження відповідача про безтоварність господарських операцій позивача та його контрагента ТзОВ «Будівельна компанія АТР ГРУП», а також висновки про завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 4395 грн. не обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Наявні у матеріалах справи письмові докази свідчать про використання ПП «Техкомплект» в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності товарів та робіт, придбаних у контрагента ТзОВ «Будівельна компанія АТР ГРУП» та спростовують твердження відповідача про безтоварність господарських операцій із вказаним контрагентом.

Обставини, викладені у Акті камеральної перевірки № 477/150/25243560 від 11.09.2012 року стосовно порушення позивачем п. 198.3., п. 198.6. ст. 198, п. 201.4., п. 201.5. п. 201.6. ст. 201 Податкового кодексу України відповідачем належними та допустимими доказами підтверджені не були.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують у підставності позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівській області Державної податкової служби № 0003501552 від 11.12.2012 року є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем вимог п п. 198.3., п. 198.6. ст. 198, п. 201.4., п. 201.5. п. 201.6. ст. 201 Податкового кодексу України.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівській області Державної податкової служби № 0003501552 від 11.12.2012 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Техкомплект» (ЄДРПОУ 25243560) 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 26 червня 2013 року.

Суддя Качур Р.П.