Ухвала суду № 32051725, 20.06.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/1619/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук А.М.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

при секретарі судового засідання: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача - Балтак Д.О., представник на підставі довіреності

відповідача - Федючок В.М., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Подільська зернова компанія" до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Подільська зернова компанія» звернулось до суду з позовом до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання дій податкового органу щодо відмови у підтвердженні статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку та зобов`язання видати довідку про підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2013 рік.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.04.2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішення відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що позивач не може бути платником спеціального податкового режиму, оскільки станом 01.01.2013 року за ним обліковувався податковий борг по узгодженим податковим зобов'язанням на загальну суму 9808,93 грн.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив їх задовольнити.

Представник позивача підтримав доводи викладені в запереченні на апеляційну скаргу та просив задовольнити її частково, а постанову суду змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

«Визнати протиправними дії Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції щодо відмови товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Подільська зернова компанія» у підтвердженні статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку.

Зобов'язати Хмельницьку міжрайонну державну податкову інспекцію розглянути питання щодо підтвердження товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Подільська зернова компанія» статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку в порядку визначеному законодавством.»

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 19.02.2013 року Хмельницька МДПІ листом повідомила позивача про не можливість його перебуваня на спеціальному податковому режимі - фіксованому сільськогосподарському податку у 2013 році, а поданим деклараціям з фіксованого сільськогосподарського податку за № 9006034780, № 9006034783 додатками до податкових декларацій з фіксованого сільськогосподарського податку № 9006030445, № 9006030444, розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2012 рік № 9006039817 присвоєно статус "не визнано як податкова звітність".

Податковим органом у листі зазначено, що за позивачем станом на 01.01.2013 року рахувався борг по Гарнишівській сільській раді в сумі 9808,93 грн. за зобов`язаннями орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Позивач 13.02.2013 року подав засобами електронного зв`язку декларації з фіксованого сільськогосподарського податку на 2013 рік за № 9006034780, № 9006034783, додатки до податкових декларацій з фіксованого сільськогосподарського податку № 9006030445, № 9006030444, розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2012 рік № 9006039817.

28.12.2012 року платіжним дорученням № 1318 позивач здійснив оплату податкового зобов`язання в сумі 9867,40 грн. до державного бюджету України за призначенням платежу орендної плати за землю, проте помилково зазначив рахунок ГУ ДКСУ у Хмельницькій області який призначений для сплати до державного бюджету України податку з доходів найманих працівників.

03.01.2013 року позивач платіжним дорученням № 2 сплатив орендну плату в розмірі 9867,40 грн., на відповідний рахунок, який призначений для орендної плати за землю.

Попередньо позивач зареєстрований у якості платника фіксованого сільськогосподарського податку у 2012 році, що підтверджується довідкою від 01.03.2012 року № 1317/10/15-328.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що висновки податкового органу щодо відмови позивачу у підтвердженні статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку є протиправними, тому позов підлягає задоволенню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до положень абз. 1 п. 301.1 ст. 301 ПК України, платниками фіксованого сільськогосподарського податку з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Згідно до положень п. 308.1 ст. 308 ПК України, сільськогосподарські товаровиробники для набуття і підтвердження статусу платника податку подають до 1 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - органу державної податкової служби за місцем розташування такої земельної ділянки;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади з питань державної аграрної політики за погодженням з центральним органом державної податкової служби;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомості (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються відомості про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Пунктом 308.3 ст. 308 ПК України встановлено, що довідка про набуття або підтвердження статусу платника податку видається протягом 10 робочих днів з дати подання сільськогосподарським товаровиробником податкової декларації або заяви органом державної податкової служби за місцезнаходженням такого платника (місцем перебування на податковому обліку).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що для підтвердження статусу платника податку за спеціальним режимом позивачем подано податкові декларації з фіксованого сільськогосподарського податку на 2013 рік по Гарнишівській та Копачівській сільських радах та додатки до них, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2012 рік.

Відповідно до п.п. 301.6.3 п. 301.6 ст. 306 ПК України, не може бути зареєстрований як платник податку суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Проте, позивач звернувся до податкового органу лише для підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, а не для реєстрації, тому норми п.п. 301.6.3 п. 301.6 ст. 306 ПК України на нього не поширюються, оскільки дана норма застосовується лише до осіб, які мають бажання зареєструватись як платник даного податку.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що основною вимогою для підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку є те, що суб'єкт господарювання повинен мати частку сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік, яка дорівнює або перевищує 75 відсотків валового обороту.

Таким чином, оскільки позивач вже був зареєстрований як платник фіксованого податку, ним дотримано положення п.308.1 ст. 308 ПК України в частині наявності обставин для підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, тому підстав для відмови в підтвердженні такого статусу у податкового органу не було.

Щодо тверджень представника позивача щодо зміни постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність рішення прийнятого судом першої інстанції.

Таким чином, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 27 червня 2013 року .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.