Постанова № 32051604, 20.06.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2013 р. Справа № 914/125/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Краєвської М.В.

при секретарі судового засідання Петрик К.О.

розглянув апеляційні скарги малого приватного підприємства "ГРО" за № 42 від 03.04.2013 р. та Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" за №14/1-7521 від 04.04.2013 р.

на рішення господарського суду Львівської області

від 18.03.2013р. у справі № 914/125/13

за позовом малого приватного підприємства "ГРО", м.Львів

до відповідача Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал", м.Львів

про внесення змін до договору,

за участю представників:

від позивача Гарбузюк Р.О.

від відповідача Бегей Н.В.; Пиж Г.Я.

Права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України, роз'яснено.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.03.2013р., з врахуванням ухвал від 28.03.2013р. та від 02.04.2013р., у справі №914/125/13 (суддя Щигельська О.І.) позов малого приватного підприємства (далі-МПП) "ГРО" до Львівського міського комунального підприємства "(далі-ЛМКП) «Львівводоканал» щодо внесення змін до договору на подачу води з комунального водопроводу та на приймання стічних вод до каналізаційної мережі №303532 від 29.08.2001р., шляхом укладення додаткової угоди між сторонами, частково задоволено; затверджено додаткову угоду про внесення змін до договору №303532 від 29.08.2001р. шляхом викладення його в новій редакції; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено; судові витрати покладено на відповідача.

Рішення суду в частині задоволення позову мотивовано тим, що запропоновані сторонами умови договору на подачу води з комунального водопроводу та на приймання стічних вод до каналізаційної мережі, не суперечать чинному законодавству, зокрема, Водному кодексу України, Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004р. за №1875-ІV, Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002р. за №2918-ІІІ, Правилам користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (затверджені Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008р.), Правилам приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації міст і селищ України , Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, Правилам приймання стічних вод підприємств у комунальну систему каналізації Львова, відтак, з посиланням на ст.ст.2-4, 188 ГК України та ст. 651 ЦК України, вніс зміни у договір шляхом викладення його в новій редакції.

Дане рішення оскаржено сторонами у справі.

Зокрема, позивач просить скасувати рішення частково щодо пунктів 2.2.2, 4.4.2.1., 6.2., 6.4. та 6.7. додаткової угоди, зокрема:

- п.2.2.2. додаткової угоди, якою встановлено обов'язок позивача отримати у відповідача технічні умови на приєднання до мереж водопроводу та каналізації (в разі їх відсутності), погодити проект водомірного вузла (в разі його відсутності) та отримати дозвіл на скид стічних вод, погодивши проект ліміту на скид забруднювальних речовин, - виключити, оскільки судом не взято до уваги, що рішенням господарського суду Львівської області від 13.08.2012р. у справі №5015/2462/12 (яке набрало законної сили та містить преюдиційні факти для даної справи) встановлено факт придбання позивачем у 1998 році будівлі, яка у встановленому законом порядку вже була приєднана до мереж Львівводоканалу, а також встановлено факт виготовлення та погодження позивачем проекту водомірного вузла, тому у позивача відсутній обов'язок отримувати технічні умови на приєднання;

- п.4.4.2.1. додаткової угоди, якою встановлено обов'язок позивача проводити розрахунки з відповідачем у порядку, який встановлено для безоблікового водокористування, у випадку затримок з незалежних від позивача причин (за змістом п.4.4.3. з вини відповідача), на думку скаржника, суперечить принципу рівності сторін в договорі та п.2 ст.613 ЦК України, оскільки порушення відповідачем умов п.4.4.3. договору не може бути підставою для відповідальності позивача. Відтак, скаржник просить врахувати позицію позивача, яка викладена у п.4.5.4. проекту, що розглядався судом, в частині продовження місячного строку на строк затримки відповідача;

- п.6.2. додаткової угоди встановлено, що розрахунок вартості послуг у разі проведення позивачем забору води з водопроводу чи скид стічних вод понад встановлений цим договором об'єм (ліміт) проводиться на основі тарифів у п'ятикратному розмірі, однак, судом не взято до уваги, що Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальну систему каналізації Львова встановлено такий порядок розрахунків лише на скид стічних вод, а порядок розрахунків за водопостачання ці Правила не регулюють. Обов'язок проведення розрахунків за водопостачання у п'ятикратному розмірі діючого тарифу не встановлено жодним нормативно-правовим документом, відтак, скаржник просить виключити з цього пункту положення щодо водоспоживання;

- п.6.4. додаткової угоди встановлено, що при невиконанні позивачем умов цього договору надання послуг подачі води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі припиняється, з підстав та в порядку встановленому чинним законодавством. Наступне приєднання абонента проводиться у на умовх та в порядку встановленому чинним законодавством. Рішення місцевого суду не містить обґрунтування цього положення, однак, згідно розділу 4 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, приєднання об'єкта абонента до мереж проводиться одноразово при введенні об'єкта в експлуатацію та передбачає цілий комплекс організаційно-технічних заходів, відтак, тимчасове припинення надання послуг не може мати наслідком виникнення обов'язку абонента здійснити повторне приєднання об'єкта до мереж. З огляду на викладене, скаржник просить п.6.4. додаткової угоди викласти в наступній редакції: «Відновлення надання послуг проводиться на умовах та в порядку, встановленому чинним законодавством»;

- п.6.7. додаткової угоди визначено, що за невиконання або неналежне виконання умов договору, сторони, окрім передбаченої договором, несуть відповідальність за чинним законодавством України, однак, скаржник просить викласти п.6.7. угоди в редакції проекту позивача: «Крім відповідальності, яка встановлена цим договором, сторони зобов'язані відшкодувати одна одній збитки».

Окрім того, позивач зазначає, що судом безпідставно відхилено клопотання позивача про проведення розподілу між сторонами судових витрат на отримання витягу з ЄДР з тих підстав, що до матеріалів справи долучено належно завірену копію витягу, а оригінал знаходиться у позивача та може бути використаний ним, зокрема, у поданні іншого позову, однак, не взяв до уваги, що суд витребовує у сторін витяг станом на день порушення провадження у справі, а належним чином засвідчена копія такого витягу була подана позивачем відповідно до вимог ст.36 ГПК України. З огляду на викладене, позивач долучив до матеріалів справи оригінал витягу з ЄДР станом на 17.01.2013р. та просить провести розподіл витрат на його отримання за результатом розгляду справи.

Представник позивача, який брав участь в судових засіданнях, підтримав доводи апеляційної скарги.

Відповідач заперечив доводи позивача з підстав, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу МПП «Гро» та усними поясненнями представників в судових засіданнях (а.с.171-172), зокрема, зазначив, що :

- обов'язок позивача отримати технічні умови на приєднання до мереж водопроводу та каналізації тільки у разі їх відсутності, або якщо у МПП «ГРО» виникне необхідність підключення в іншому місці до мережі ЛМКП «Львівводоканал», відтак, виключення п.2.2.2. із договору буде суперечити чинному законодавству;

- п.4.4.2.1. угоди передбачено, що якщо строк виконання робіт, передбачених п.4.4.2. угоди перевищує встановлений з незалежних від абонента причин, визначення кількості використаної води застосовується порядок, передбачений п.4.5. договору, а саме, у відповідності до чинного законодавства, зокрема, п.5.24 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України;

- з п.6.2. угоди в редакції МПП «ГРО» відповідач погодився, оскільки п.4.2.2.6 Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова передбачено, що тільки об'єм скинутих стічних вод понад встановлений ліміт оплачується в п'ятикратному розмірі;

- з п.6.4. угоди в редакції МПП «ГРО» відповідач також погодився;

- п.6.7. угоди викладено правомірно, а посилання скаржника на те, що застосування штрафних санкцій підлягає встановленню в договорі згідно п.2 ст.232 ГК України є хибним, оскільки в даній статті зазначено, що законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли збитки можуть бути стягнуті у повній мірі понад штрафні санкції.

Відповідач у своїй апеляційній скарзі та доповненні до неї просить оскаржуване рішення скасувати частково, зокрема, просить викласти наступні пункти договору в своїй редакції, а саме:

- п.2.1.1. угоди: «Згідно з технічними умовами на приєднання абонента до міської мережі водопроводу та каналізації, виданими Львівводоканалом, забезпечити в розмірі лімітів:

- постачання питної води, яка відповідає чинному стандарту (ГОСТ 2874-82) або дозволу Держстандарту України та Міністерства охорони здоров'я України на відхилення від стандарту в об'ємі 15 куб.м./міс.,

- приймання стічних вод, у яких не перевищено допустимі концентрації забруднювальних речовин в об'ємі 15 куб.м./міс.,

- дощових (талих) стічних вод, об'єм яких з площ водозбору не лімітується»;

- п.3.2.1. угоди: «Отримувати послуги з водопостачання та водовідведення на умовах цього договору (п.2.1.1.) чинного законодавства та нормативних актів органів місцевого самоврядування».

Як на правове обґрунтування своїх доводів посилається на те, що відповідно до акту продажу з прилюдних торгів від 31.08.1998р. позивач купив будівлю по вул. На Викопах в м.Львові (корпус 27), яка обладнана місцевими комунікаціями, в тому числі водопроводом і каналізацією. В додатку до акту від 31.08.1998р. зазначено склад майна, придбаного в ході прилюдних торгів від 31.08.1998р., яке передається МПП «ГРО», в п. 1 якого зазначено, що передається будівля з внутрішніми та зовнішніми комунікаціями. Відповідно до п.п. 14.1, 14.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, вуличні, квартальні, дворові, будинкові мережі, споруди і обладнання систем водопостачання та водовідведення обслуговуються та реконструюються тим підприємством, у якого ці об'єкти перебувають на балансі (МПП «ГРО», ВАТ «Мікроприлад»). Крім того, споживачі (МПП «ГРО») повинні захистити вузол обліку та підведені до нього трубопроводи від замерзання, при цьому необхідно забезпечити безперешкодне зняття показів засобів обліку;

- включити до угоди п.3.1.6. наступного змісту: «Користуватись всіма правами, які встановлені цим договором, чинним законодавством та нормативними атами органів місцевого самоврядування»;

- п.4.1. угоди : «Точка розподілу, в якій відбувається передача послуг постачання питної води визначається у відповідності до технічних умов на приєднання абонента до мереж водопроводу (в разі їх відсутності), отриманих у Львівводоканалі, на умовах та в порядку, передбаченому чинним законодавством. Точки розподілу оформляються актом між сторонами, який є невід'ємною частиною договору»;

- п.4.2. угоди : «Точка розподілу, в якій відбувається передача послуг з приймання стічних вод визначається у відповідності до технічних умов на приєднання абонента до мереж водопроводу (в разі їх відсутності), отриманих у Львівводоканалі, на умовах та в порядку, передбаченому чинним законодавством. Точки розподілу оформляються актом між сторонами, який є невід'ємною частиною договору»;

- виключити п.6.5. угоди.

Як на правове обґрунтування своїх доводів посилається на те, що судом було помилково викладено пункт 4.1. в редакції МПП «ГРО» з посиланням на акт № 2 від 03.07.2001р., оскільки даний акт в ході судового розгляду не досліджувався, не витребовувався судом і не було встановлено судом змісту даного акту, який не долучався позивачем ні до позовної заяви, ні в ході судового розгляду справи. З представленої позивачем копії даного акту в апеляційній інстанції (правовстановлюючого документу на земельну ділянку: акту приватної власності, акту на право постійного користування, договору оренди земельної ділянки позивачем не представлено), вбачається, що водопровідна мережа, до якої підключено МПП «ГРО» не проходить по межі земельної ділянки, зазначеної в акті № 2. Згідно Правил - межа балансової належності - це лінія розподілу елементів систем водопостачання та водовідведення і споруд на них між власникаами і користувачами. Пунктом 1.3. Правил зазначено, що виробник (ЛМКП "Львівводоканал") обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення , споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі. Точками розподілу є межі балансової належності між ЛМКП "Львівводоканал" та ВАТ «Мікроприлад», оскільки за заявою позивача від 09.09.1999р. ЛМКП "Львівводоканал" видало технічні умови на право користування існуючими мережами водопроводу та каналізації для МПП «ГРО», яке розміщене в будівлі, яка раніше належала ВАТ «Мікроприлад». Водопостачання будівлі та водовідведення здійснюється через заводські мережі ВАТ «Мікроприлад» згідно виданих заводу технічних умов. Мережі ВАТ «Мікроприлад» не перебувають на балансі ЛМКП "Львівводоканал". Будь-яке інше під'єднання (зокрема до РЕД-5) без нових технічних умов є самовільне і заборонено. Відповідно до п.4.1. Правил - «Для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення замовнику необхідно отримати технічні умови відповідно до Порядку надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.99р. № 2328-99-п). Відповідно до п.4.2. Правил, забороняється будь-яке самовільне приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньо-будинкових мереж або до мереж споживачів). Загалом точки розподілу визначаються у відповідності до технічних умов, оскільки згідно п.4.3. Правил, виробник після отримання від замовника усіх необхідних документів відповідно до Порядку надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення плати за їх видачу, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20.12.1999р. № 2328 (2328-99-п), протягом 15-ти днів видає технічні умови на підставі опитувального листа на приєднання об'єкта замовника до систем централізованого водопостачання та водовідведення з урахуванням потужностей споруд, пропускної спроможності мереж, із зазначенням умов для проектування вводу: місця підключення, місця розташування водомірного вузла, умов для влаштування проміжного резервуара і насосів - підвищувачів тиску тощо.

Згідно п. 9.5.22. Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України від 01.11.1995р. (діючі) (надалі

Правила експлуатації) технічні умови на приєднання видаються Водоканалами за умови наявності вільних потужностей згідно з Інструкцією Про порядок видачі технічних умов на підключення споживачів до систем господарсько-питного водопостачання і каналізації. Лише розрахунок-обгрунтування, який виробляється при видачі технічних умов, може визначити чи пропускна спроможність вводу РЕД-5 зможе забезпечити належне водопостачання МПП «ГРО» в об'ємах, необхідних для кількості води, визначених в технічних умовах. Точки розподілу по договору 2001р. з МПП «ГРО», як з субспоживачем, не можуть бути встановлені, оскільки згідно технічних умов існуючі мережі перебувають на балансі ВАТ «Мікроприлад». Отже точки розподілу можуть бути визначені лише між ЛМКП "Львівводоканал" та ВАТ «Мікроприлад» - по вул. Ніщинського, а точки розподілу у МПП «ГРО» можливі лише з ВАТ «Мікроприлад». При технічних умовах, які є в позивача, точки розподілу будуть ті самі, а саме між МПП «ГРО» та ВАТ «Мікроприлад». Якщо для МПП «ГРО» необхідне інше під'єднання, ніж до існуючих мереж ВАТ «Мікроприлад», то відповідно до п. 4.1, 4.2., 4.3. Правил необхідно отримати нові технічні умови, у відповідності до яких будуть встановлені нові точки розподілу.

Згідно п. 1.9. Правил межею вуличної мережі водовідведення, яку обслуговує виробник, є контрольний колодязь на ній, включно, а межею дворової мережі водовідведення- перший ввід будинку, колодязь включно. В даному випадку по вул.Ніщинського. Отже, точка розподілу, в якій відбувається передача послуг приймання стічних вод не може бути точкою на каналізаційному водопроводі, а точкою розподілу може бути лише колодязь. Пунктом 12.5.10. Правил експлуатації передбачено, що для вирішення питання про приєднання до системи каналізаційної мережі замовник зобов'язаний до складання завдання на проектування одержати від Водоканалу дозвіл та технічні умови на приєднання.

-п.4.4.3 угоди виключити, а п.4.2.2. угоди: «Абонент зобов'язаний протягом одного місяця від дати складення акта розпломбування засобу обліку води вжити заходів до його повірки, ремонту чи заміни, нової реєстрації спеціалізованою організацією та відновлення обліку спожитої води знову встановленим водолічильником».

Як на правове обґрунтування своїх доводів посилається на те, що розпломбування, повірку та реєстрацію знов встановленого водолічильника Львівводоканал не проводить. Видача актів на повірку, розпломбування, повірка та реєстрація знов встановленого водолічильника проводяться спеціалізованими підприємствами, які мають спеціальне обладнання для проведення даного роду робіт. Крім того, згідно п. 5.15.Правил, повірка, ремонт та обслуговування засобів обліку, що належать споживачам, виконуються за їх рахунок.

- п.4.7.2 угоди: «Львівводоканал зобов'язаний надати Абоненту рахунок на сплату наданих послуг та податкову накладну, в порядку визначеному чинним законодавством»;

- п.4.9. угоди: «Оплата за послуги водопостачання та водовідведення в межах об'ємів (лімітів), які встановлені цим договором, проводиться Абонентом на підставі наданого Львівводоканалом рахунку на оплату, шляхом перерахування коштів на вказаний розрахунковий рахунок Львівводоканалу до 10 числа місяця, наступного за звітним»;

- п.4.11. угоди: «Львівводоканал надає рахунки на оплату послуг незалежно від наявності суми попередньої оплати».

Як на правове обґрунтування своїх доводів посилається на те, що немає необхідності додатково вносити у договір № 303532 положення щодо оформлення акту приймання-передачі послуг на водопостачання та водовідведення, оскільки оформлення правовідносин по даному договору відбувається шляхом передачі позивачу рахунку на оплату послуг, який і являється актом приймання-передачі послуг. Об'єм наданих послуг відображений в рахунку і відповідає показникам водолічильника.

- п.4.13. угоди : «Розмір плати за надані послуги підлягає перерахунку Львівводоканалом за вмотивованим та законним письмовим зверненням абонента»;

- п.4.13.1. угоди: «Підставою для перерахунку є встановлений відповідно до вимог чинного законодавства факт подачі води, яка не відповідає вимогам якості, які встановлені цим договором», оскільки письмове звернення абонента про перерахунок розміру плати за надані послуги має бути вмотивованим та відповідати чинному законодавству;

- п.4.13.2. угоди: «За відсутності між сторонами спору Львівводоканал проводить перерахунок розміру плати за надані послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством», оскільки терміни і розмір перерахунку плати за надані послуги водопостачання та водовідведення проводяться в порядку встановленому чинним законодавством;

- п.6.6. угоди: «За невідповідність питної води, з вини Львівводоканалу, вимогам, які встановлено п. 5.1. цього договору, Львівводоканал несе відповідальність згідно чинного законодавства», оскільки відповідальність та розмір перерахунку проводиться у відповідності до діючого законодавства, зокрема, Закону України «Про питну воду та питне водопостачання».

Представники ЛМКП «Львівводоканал», які брали участь в судових засіданнях, підтримали доводи апеляційної скарги.

Позивач заперечив доводи апеляційної скарги ЛМКП «Львівводоканал» з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.169-170) та усними поясненнями представника в судових засіданнях. Зокрема, зазначив про те, що спір між сторонами у справі виник з правовідносин договірного врегулювання подачі води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі, відтак, спірний договір є договором про надання відповідачем житлово-комунальних послуг і його умови повинні відповідати, також і вимогам ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в той час як нормами Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» сторони зобов'язані керуватись в частині його положень, які мають значення для правовідносин сторін. Також зазначає про безпідставність доводів відповідача, що точками розподілу, в яких відбувається передача послуг від ЛМКП «Львівводканал» позивачу є межі балансової належності мереж між ЛМКП «Львівводоканал» та ВАТ «Мікроприлад», оскільки згідно п.2.1.2. договору в редакції, затвердженій судом, на відповідача покладено обов'язок забезпечити належний технічний стан і обслуговування лише тих мереж, які перебувають у нього на балансі. Оскаржуваним рішенням суд не поклав на відповідача обов'язок обслуговування мереж, які перебувають на балансі інших осіб. Окрім того, вказує, що доводи відповідача про те, що надання позивачу послуг здійснюється через заводські мережі ВАТ «Мікроприлад», спростовується рішенням господарського суду Львівської області від 13.08.2012р. у справі №5015/2462/12 (яке набрало законної сили та має преюдиційне значення для даної справи), яким встановлено, що позивач є особою, що безпосередньо підключена до мережі відповідача та зобов'язано відповідача усунути перешкоди позивачу у підведенні його мереж до мереж Личаківської РЕД відповідача у відповідності до проектних рішень (додаток №1,2), відтак, отримання позивачем послуг від відповідача через мережі третьої особи є наслідком невиконання відповідачем рішення суду. Разом з цим, позивач зазначає, що доводи відповідача про відсутність необхідності оформлення акту приймання-передачі послуг, оскільки таким актом є його рахунок, є необґрунтованими, оскільки акт приймання-передачі послуг є документом, який фіксує фактичне отримання послуг замовником у відповідному обсязі, підлягає оформленню обома сторонами за підписом повноважних осіб та відтисками печаток підприємств, а рахунок цим вимогам не відповідає; тощо.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

Договір на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі №303532 був укладений між МПП "ГРО" (позивач у справі, абонент за договором) та ЛМКП "Львівводоканал" (відповідач у справі, Львівводоканал за договором) 29.08.2001р. Відповідно до умов цього договору, Львівводоканал зобов'язався надавати послуги у забезпеченні питною водою та прийманні стічних вод, а абонент - користуватися послугами : здійснювати забір води з водопроводу, скид стічних вод у каналізацію і сплачувати вартість наданих послуг на умовах, які визначені цим договором та чинним законодавством України. (а.с.6-7).

Згідно п.п.5.1., 5.2. договору, такий укладається терміном на один рік і вважається переукладеним на новий термін на тих самих умовах, якщо за один місяць до його припинення жодна із сторін не заявить про закінчення його дії; вказаний договір є чинним на момент вирішення даного спору.

За відсутності в матеріалах справи документів, якими б сторони виявляли бажання закінчити дію даного договору, такий вважається неодноразово переукладеним на новий термін.

У зв'язку з необхідністю приведення договору у відповідність до вимог чинного законодавства, позивач листом №150 від 06.12.2012р. направив відповідачу для розгляду та узгодження проект додаткової угоди до вказаного договору, яким передбачалось внесення до нього змін (а.с.8-13).

ЛМКП "Львівводоканал", в свою чергу, листом №14/1-12 від 02.01.2013р., зазначило про відсутність необхідності укладення додаткової угоди з метою приведення договору у відповідність до чинного законодавства, оскільки МПП "ГРО" необхідно звернутись у відділ збуту послуг підприємства для переукладення договору (а.с.14).

Оскільки договором №303532 від 29.08.2001р. не визначено порядок внесення до нього змін, а згідно п.6.1. договору, всі питання, не передбачені договором, регулюються чинним законодавством України, МПП «ГРО» звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до ЛМКП "Львівводоканал" про внесення змін до договору №303532 від 29.08.2001р. з врахуванням проекту додаткової угоди від 06.12.2012р.

Відповідач заперечуючи доводи позивача, просив прийняти рішення з врахуванням проекту змін до договору №303532 від 29.08.2001р. та обгрунтування до нього, поданих ним при клопотанні про долучення документів до матеріалів справи (а.с.42-47).

Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що оскаржуване рішення слід частково скасувати, з огляду на наступне:

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, яка у двадцятиденний строк після її одержання, повідомляє сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч.ч.1-4 ст.188 ГК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За визначенням ч.1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Таким чином, кваліфікуючою ознакою публічного договору у сфері господарської діяльності є те, що зобов'язаний укласти договір суб'єкт господарювання здійснює діяльність, пов'язану, зокрема, з наданням послуг з постачання води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі.

Правові, економічні та організаційні засади діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, а також відносини, пов'язані з передачею, постачанням і використанням питної води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі визначає Водний кодекс України, Закон України "Про житлово-комунальні послуги", Закон України "Про питну воду та питне водопостачання", Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (затверджені Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008р.), Правила технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення, Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації міст і селищ України (затверджені Наказом Держжитлокомунгоспу №65 від 01.07.1994р.), Інструкція про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, Правила приймання стічних вод підприємств у комунальну систему каналізації Львова.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони в досудовому порядку не досягли згоди щодо внесення змін до договору укладення договору №303532 від 29.08.2001р., відтак, позовна вимога позивача про внесення змін в даний договір визнається судовою колегією правомірною.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Однак, зважаючи, що сторонами оскаржено лише пункти 2.1.1., 2.2.2., 3.2.1, 4.1., 4.2., 4.4.2., 4.4.2.1., 4.4.3., 4.7.2., 4.9., 4.11., 4.13., 4.13.1., 4.13.2, 6.2., 6.4., 6.5., 6.6., 6.7.договору, судова колегія вважає за доцільне розглянути та дати оцінку саме цим умовам договору, по яких у сторін виникли розбіжності.

Зокрема, пункти 3.1.6, 4.1, 4.2, 4.4.2, 4.4.3. редакції договору, затвердженої судом, не заперечувались відповідачем згідно поданого обґрунтування змін до договору від 01.03.2013р. (а.с.46-47), тобто такі вимоги відповідачем не заявлялись, не були предметом розгляду та дослідження в суді першої інстанції, відтак, згідно ст.101 ГПК України суд апеляційної інстанції не приймає та не розглядає таких вимог.

Пункт 2.1.1.договору, в редакції, затвердженій судом: «2.1.1. У відповідності вимог цього Договору та чинного законодавства забезпечити безперебійне, крім встановлених випадків:

- постачання питної води, яка по якості відповідає встановленим вимогам, в об'ємі (ліміті) 15,0 куб.м. на місяць;

- приймання стічних вод, у яких не перевищено допустимі концентрації забруднювальних речовин, в об'ємі (ліміті) 15,0 куб.м. на місяць;

- приймання дощових (талих) стічних вод, об'єм яких з площ водозбору не лімітується».

Судова колегія вважає недоцільним розширення змісту даного пункту договору в редакції відповідача, оскільки, спірний договір є договором про надання послуг вже приєднаного об'єкта, а тому робити прив'язку до технічних умов на приєднання абонента немає потреби. Посилання відповідача на п.4.1. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України, який передбачає отримання технічних умов для приєднання до мереж, є необгрутованим, оскільки на момент вирішення спору по суті технічні умови та проект водомірного вузла наявні у позивача та погоджені відповідачем, що підтверджується рішенням господарського суду Львівської області від 13.08.2012р. у справі №5015/2462/12 між тими ж сторонами, а тому, відповідно до ст.35 ГПК України, даний факт не потребує доведенню.

Що стосується «безперебійного надання послуг», то дана норма дублюється у ч.3 ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відтак, доводи відповідача, які стосуються виключення вказаної норми є безпідставними.

Що стосується зазначення у вказаному пункті угоди лімітів, то судова колегія зазначає, що оскільки позивач не занесений у «Перелік підприємств, для яких встановлюється ліміт на скид забруднювальних речовин у міську каналізацію», відтак, відповідно до п.4.6.2.2. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальну систему каналізації Львова, одержання форм ліміту на скид та дозволу на скид не є обов'язковим для позивача.

Щодо визначення у вказаному пункті договору стандарту питної води, яка постачається позивачу, то як правильно встановлено оскаржуваним рішенням, недоцільно дублювати вказане положення в окремих пунктах угоди, оскільки в новій редакції договору якості послуг, які надаються відповідачем, присвячено окремий розділ.

З огляду на викладене, даний пункт угоди слід залишити в редакції, затвердженій судом.

Пункт 2.2.2. редакції договору, затвердженої судом: «Отримати у Львівводоканалі, на умовах та в порядку, передбаченому чиним законодавством, технічні умови на приєднання Абонента до мереж водопроводу та каналізації (в разі їх відсутності), погодити Проект водомірного вузла (в разі його відсутності) та отримати Дозвіл на скид стічних вод, погодивши проект Ліміту на скид забруднювальних речовин».

Як зазначалось вище, рішенням господарського суду Львівської області від 13.08.2012р. у справі №5015/2462/12, яке набрало законної сили та містить преюдиційні факти для даної справи встановлено факт придбання позивачем у 1998 році будівлі, яка у встановленому законом порядку вже була приєднана до мереж Львівводоканалу, а також встановлено факт виготовлення та погодження позивачем проекту водомірного вузла, відтак, у позивача відсутній обов'язок отримувати технічні умови на приєднання, а тому даний пункт договору слід виключити з тексту затвердженої судом угоди.

Пункт 3.2.1. редакції договору, затвердженої судом: «3.2.1. Безперебійно, крім встановлених випадків, отримувати на умовах цього Договору та чинного законодавства послуги з водопостачання та водовідведення».

Відповідач просить виключити з даного пункту угоди «безперебійно, кірм встановлених випадків», однак, судова колегія вважає, що даний пункт договору слід залишити без змін, оскільки, як вже зазначалось вище, відповідно до ч.3 ст.16 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, за винятком встановлених випадків, якими передбачено, зокрема, можливість ЛМКП "Льввіводоканал" відійти від належного виконання такого обов'язку.

Пункт 4.4.2.1. редакції договору, затвердженої судом, який оскаржено позивачем, ухвалою господарського суду від 02.04.2013р. у даній справі про виправлення описки викладено в новій редакції, відтак, позивач в судовому засіданні 16.05.2013р. відмовився від апеляційного оскарження даного пункту додаткової угоди.

Пункт 4.7.2. редакції договору, затвердженої судом: «Надані Абоненту Львівводоканалом послуги у кожному звітному розрахунковому періоді оформляються актом приймання-передачі послуг. Крім цього Львівводоканал зобов'язаний надати Абоненту рахунок на сплату наданих послуг та податкову накладну, в порядку визначеному чинним законодавством».

Пункт 4.9. редакції договору, затвердженої судом: «Оплата за послуги водопостачання та водовідведення в межах об'ємів (лімітів), які встановлені цим Договором, проводиться Абонентом на підставі наданого Львівводоканалом рахунку на оплату за наявності акта приймання-передачі послуг, шляхом перерахування коштів на вказаний розрахунковий рахунок Львівводоканалу до 10 числа місяця, наступного за звітним».

Пункт 4.11. редакції договору, затвердженої судом: «Львівводоканал надає рахунки на оплату послуг та акт приймання-передачі послуг для його належного оформлення незалежно від наявності суми попередньої оплати».

Дані пункти 4.7.2., 4.9., 4.11. редакції угоди, затвердженої судом заперечуються відповідачем в частині необхідності оформлення кожного звітного періоду акту приймання-передачі послуг, який є підставою для нарахування вартості наданих відповідачем послуг, оскільки вважає, що оформлення правовідносин по даному договору відбувається шляхом передачі позивачу рахунку на оплату послуг, який і являється актом приймання-передачі послуг, а об'єм наданих послуг відображений в рахунку і відповідає показникам водолічильника.

Судова колегія вважає, місцевий господарський суд правомірно, посилаючись на ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та на п.п.137.1, 138.2. Податкового кодексу України, зазначив, що саме акт приймання-передачі послуг є первинним бухгалтерським документом, який підтверджує факт проведення господарської операції, зокрема, по наданню послуг у відповідному об'ємі, підлягає оформленню обома сторонами за підписом повноважних осіб та відтисками печаток підприємств, відтак, виклав даний пункт договору в редакції позивача.

Доводи відповідача про те, що таким документом є рахунок на оплату вважаються судовою колегією безпідставними, оскільки рахунок на оплату є документом, на підставі якого позивач зобов'язаний провести оплату отриманих послуг, однак, такий рахунок складається в односторонньому порядку, відтак, суб'єктивно фіксує факт отримання послуг замовником у відповідному обсязі, відтак, не вважається первинним бухгалтерським документом в розумінні вищезазначених норм закону.

Пункт 4.13. редакції договору, затвердженої судом: «Розмір плати за надані послуги підлягає перерахунку Львівводоканалом за вмотивованим письмовим зверненням Абонента».

Пункт 4.13.1. редакції договору, затвердженої судом: «Підставою для перерахунку є встановлений відповідно до вимог чинного законодавства факт подачі води, яка не відповідає вимогам по якості, які встановлені цим Договором».

Пункт 4.13.2. редакції договору, затвердженої судом: «За відсутності між сторонами спору Львівводоканал у місяці звернення проводить перерахунок розміру плати за надані послуги водопостачання і водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством. При цьому перерахунок має бути проведено на суму не менше розміру тарифу на водопостачання та водовідведення 1 куб. м. води».

Посилання відповідача на те, що у п.4.13. угоди словосполучення «вмотивованим письмовим зверненням» слід доповнити словосполученням «та законним», то судова колегія зазначає, що законність чи незаконність такого звернення може бути оцінена Львівводоканалом власне при проведенні (відмові у проведенні) перерахунку розміру плати за надані послуги.

Разом з цим, доводи відповідача щодо виключення з п.4.13.2. другого речення: «При цьому перерахунок має бути проведено на суму не менше розміру тарифу на водопостачання та водовідведення 1 куб. м. води», заслуговують на увагу, оскільки термін і розмір перерахунку плати за надані послуги водопостачання та водовідведення встановлюються чинним законодавством, відтак, включати в текст договору вказане застереження не вбачається необхідним.

Пункт 6.2. редакції договору, затвердженої судом: «Розрахунок вартості послуг у разі проведення абонентом забору води з водопроводу чи скид стічних вод понад встановлений цим договором об'єм (ліміт) проводиться на основі тарифів у п'ятикратному розмірі».

Судова колегія погоджується з доводами позивача, що судом не взято до уваги, що згідно п.4.2.2.6. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальну систему каналізації Львова, встановлено, що тільки об'єм скинутих стічних вод понад встановлений ліміт оплачується в п'ятикратному розмірі, відтак, вимога скаржника про виключення з цього пункту положення щодо водоспоживання вважається правомірною та такою, що підлягає до задоволення, відтак, словосполучення «забору води з водопроводу чи» слід виключити з тексту даного пункту договору.

Пункт 6.4. редакції договору, затвердженої судом: «При невиконанні абонентом умов цього договору припинити надання послуг подачі води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі, з підстав та в порядку встановленому чинним законодавством. Наступне приєднання абонента проводиться на умовах та в порядку встановленому чинним законодавством».

Оскільки, згідно розділу 4 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, приєднання об'єкта абонента до мереж проводиться одноразово при введенні об'єкта в експлуатацію та передбачає цілий комплекс організаційно-технічних заходів, відтак, тимчасове припинення надання послуг не може мати наслідком виникнення обов'язку абонента здійснити повторне приєднання об'єкта до мереж, а тому «наступне приєднання» слід замінити на «відновлення надання послуг Абоненту».

З огляду на викладене, друге речення п.6.4. додаткової угоди слід викласти в редакції позивача: «Відновлення надання послуг проводиться на умовах та в порядку, встановленому чинним законодавством».

В процесі перегляду рішення в апеляційному проваджені, відповідачем погоджено редакцію позивача щодо пунктів 6.2. та 6.4. додаткової угоди.

Пункт 6.5. редакції договору, затвердженої судом: «За невиконання зобов'язань згідно з п.2.1.1. цього Договору Львівводоканал сплачує Абоненту неустойку в розмірі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року, за кожен день невиконання, крім випадків коли виконання зобов'язання є неможливим з підстав визначених цим Договором або законом».

Пункт 6.6. редакції договору, затвердженої судом: «За невідповідність питної води вимогам, які встановлено п.5.1. цього Договору, Львівводоканал сплачує Абоненту штраф у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, яка встановлення на час встановлення невідповідності. За кожен повторний випадок невідповідності, який встановлений протягом одного року з дня попереднього випадку, Львівводоканал сплачує Абоненту штраф у подвійному розмірі».

Вимоги відповідача про виключення п.6.5. з тексту додаткової угоди та викладення п.6.6. додаткової угоди в своїй редакції, оскільки за невиконання відповідачем умов договору в частині постачання питною водою, прийняття стічних та дощових стічних вод, а також за невідповідність питної води вимогам, передбачена відповідальність, зокрема, Законом України «Про питну воду та питне водопостачання», вважаються судовою колегією безпідставними, оскільки вказаним Законом не визначено розміру штрафних санкцій, який повинен сплатити водоканал у випадку порушення ним умов договору саме споживачу.

Відтак, зважаючи на принцип рівності сторін договору, в якому визначена відповідальність абонента (споживача) послуг за неналежне виконання умов договору, судова колегія вважає законним включення у текст договору пунктів, якими визначено санкції за невиконання встановлених у ньому обов'язків Львівводоканалу.

Пункт 6.7. редакції договору, затвердженої судом: «За невиконання або неналежне виконання умов Договору, сторони, окрім передбаченої Договором, несуть відповідальність за чинним законодавством України».

Посилання позивача на необхідність зміни даного пункту договору, зокрема, передбачити відшкодування збитків як міру відповідальності сторін за неналежне виконання умов договору, визнається судовою колегією безпідставним, оскільки у випадку завдання сторонами одна одній збитків, такі підлягатимуть стягненню згідно чинного законодавства.

Посилання позивача на ч.2 ст.232 ГК України як на безумовну підставу для зміни даного пункту договору вважається судовою колегією безпідставними, оскільки частина 2 даної статті не містить імперативної норми.

Що стосується доводів позивача про не включення у склад судових витрат за подання позову вартості витягу з ЄДРЮОФОП в розмірі 57,80грн., судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції, оскільки відомості, викладені в позовній заяві про юридичну чи фізичну особу-підприємця, повинні бути підтверджені офіційним документом.

З огляду на викладене, судова колегія зазначає, що оскаржуване рішення слід частково скасувати, виклавши скасовані пункти договору у своїй редакції.

Судові витрати за подання апеляційної скарги, у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на скаржників у зв'язку із відхиленням судом частини вимог обох сторін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги малого приватного підприємства "ГРО" та Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" задоволити частково.

Рішення господарського суду Львівської області від 18.03.2013р. у справі №914/125/13 скасувати частково.

Пункт 2.2.2. договору виключити з тексту, затвердженого судом.

Виключити з пункту 4.13.2. договору друге речення наступного змісту: «При цьому перерахунок має бути проведено на суму не менше розміру тарифу на водопостачання та водовідведення 1 куб. м. води».

Виключити з пункту 6.2.редакції договору, затвердженої судом, словосполучення «забору води з водопроводу чи», у зв'язку з чим викласти п.6.2. додаткової угоди, затвердженої судом, у наступній редакції: «Розрахунок вартості послуг у разі проведення абонентом скиду стічних вод понад встановлений цим договором об'єм (ліміт) проводиться на основі тарифів у п'ятикратному розмірі».

В другому реченні пункт 6.4.редакції договору, затвердженої судом, словосполучення «наступне приєднання» слід замінити на «відновлення надання послуг Абоненту», у зв'язку з чим, пункт 6.4. викласти в наступній редакції : «При невиконанні абонентом умов цього договору припинити надання послуг подачі води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі, з підстав та в порядку встановленому чинним законодавством. Відновлення надання послуг проводиться на умовах та в порядку, встановленому чинним законодавством».

В решті рішення суду залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 21.06.2013р.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.

суддя Краєвська М.В.