Рішення № 32051589, 17.06.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" червня 2013 р.Справа № 916/743/13

За позовом: заступника Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області

до відповідача: приватного підприємства "Владар-Альфа"

про стягнення 34939,31 грн.

Головуючий суддя Цісельський О.В.

Судді Демешин О.А.

Погребна К.Ф.

Представники сторін:

Від прокуратури: Вигнанюк Т.Л. за посвідчення № 013414 від 03.12.2012 року

Від позивача: Рашкован О.О. за довіреністю № 01-11/13 від 10.01.2013 року

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: заступник Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства "Владар-Альфа" 34939,31 грн., де 28943,08 грн. - основний борг з орендної плати за майно, 5996,23 грн. - заборгованість з компенсації плати за землю, 1222,96 грн. - пеня.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.03.2013р. позовну заяву (вх.№1175/2013) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник прокурора заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Позивач заявлені позовні вимоги прокурора підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позов від 08.04.2013р. (вх.№11263/2013), у додаткових поясненнях по справі від 31.05.2013р. (вх.№16843/13).

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокурора та позивача, суд встановив:

28 вересня 2012р. між Управлінням майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області (Орендодавець) та приватним підприємством "Владар-Альфа" (Орендар) було укладено договір оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар, згідно умов п. 1.1. якого, вбачається, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування об'єкт оренди, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар (далі - майно) із складу "Гаражу з базою механіазції": 1) шиномонтажний навіс площею 196,4 м2 з бетонним майданчиком площею 447 м2 та огорожею 94 м2; 2) частина виробничого корпусу площею 1656,3 м2 з бетонною площадкою 5378 м2; 3) приміщення на 2-му поверсі службово-побутового корпусу площею 120 м2. Ринкова проіндексована вартість об'єкту оренди станом на 28.09.2012 року складає 1512379,65 грн., який розташований на території 10632,70 м2 за адресою: 65490, м. Теплодар, вул. Комунальна, 1. Ціль використання: розміщення бази підприємства.

Відповідно до п. 2.1. Договору, Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі і акті приймання-передавання майна. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання "Про надання майна в оренду" покладається на Орендодавця.

Із змісту п.3.1. Договору, Орендна плата за користування об'єктом оренди (далі - орендна плата) складається з орендної плати за майно (Розрахунок №1 додається у Додатку 1) та компенсації плати за землю, на якій розміщено майно, у розмірі земельного податку (Розрахунок 2 додається у Додатку 2). Ці платежі перераховуються Орендарем на вказані Орендодавцем в розділі 10 бюджетні рахунки не пізніше 10 числа кожного місяця, на ступного за звітним, а) зі щомісячним урахуванням орендної плати за майно щомісячного індексу інфляції відносно суми орендної плати за майно, яка визначена за перший місяць при укладанні Договору оренди у розрахунку № 1 та складає 12603,16 х і вересня грн. б) зі щорічним урахуванням індексації (Кі) компенсації плати за землю у розмірі земельного податку у розрахунку №2, яка визначена за перший місяць поточного року при укладанні Договору та складає 1913,89 грн.

Пунктом 3.6. Договору передбачено, що вказана в п.3.1. Договору орендна плата не враховує ПДВ, комунальні послуги експлуатаційні послуги (теплоенергія, водопостачання, каналізація, електроенергія, зв'язок та інше), плату за які Орендар обов'язково здійснює по окремим договорам у розмірах і у терміни, яки визначені відповідними окремими договорами, укладеними з постачальниками послуг.

Відповідно до п.8.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та цим Договором.

У відповідності до п.9.1. Договору цей договір укладено строком на 1 місяць, що діє з 01.10.2012р. до 01.11.2012р.

У відповідності до п.3.1. Додаткової угоди №1 від 16.11.2012р. орендна плата за користування об'єктом оренди (далі - орендна плата) складається з орендної плати за майно (Розрахунок №1 знаходиться у Додатку №1) та компенсації плати за землю, на якій розміщено майно, у розмірі земельного податку (Розрахунок №2 додається у Додатку 2). Ці платежі перераховуються Орендарем на вказані Орендодавцем в розділі 10 Договору бюджетні рахунки не пізніше 10 числа кожного місяця, наступного за звітним:

а) зі щомісячним урахуванням у орендної плати за майно щомісячного індексу інфляції (і) відносно суми орендної плати за майно, яка визначено за перший місяць при укладанні Договору оренди у розрахунку №1 та складає 9289,02 грн.

б) зі щорічним урахуванням індексації (Кі) компенсації плати за землю у розмірі земельного податку у розрахунку №2, яка визначена за перший місяць поточного року при укладанні цієєї угоди до Договору та складає 1913,89 грн.

Рішенням Теплодарської міської ради Одеської області "Про включення до складу орендної плати за об'єкт оренди компенсації плати за землю у розмірі земельного податку та затвердження типового договору оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Теплодар" від 28.12.2010р. №36-VI з 01.01.2011р. включати в договір оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Теплодар до складу орендної плати за землю у розмірі земельного податку для сплати його орендарями на рахунок оренди комунального майна.

Так, доказом фактичної передачі об'єкта в оренду є поданий прокурором до матеріалів справи акт приймання-передавання від 01.10.2012р., однак в порушення взятих на себе зобов'язань відповідачем не сплачувалась орендна плата та компенсація плати за землю у встановленому договором порядку та розмірі, що і стало для заступника Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області звернутись до суду із даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Згідно зі статтею 121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є

представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право, зокрема, звертатись до суду, з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненій прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 ст.760 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Згідно п.п.1, 5 ст.762 Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03р. за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Положеннями п.1 ст.761 Цивільного кодексу України встановлено, що право передання у найм має власник речі або особа, якій належить майнові права.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості приведеного прокурором та позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобов'язання щодо оплати орендних платежів та компенсації плати за землю виконані лише частково, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, яка прокурором зазначена з орендної плати в розмірі - 27921,79 грн., з компенсації плати за землю - 5794,56 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає суми заборгованості з орендної плати встановлена судом в сумі 27921,79 грн. та з компенсації плати за землю, встановлена судом в сумі 5794,56 грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з приватного підприємства "Владар-Альфі" пені за неналежне виконання зобов'язання щодо орендної плати в розмірі 1021,29 грн. та 201,67 грн. пені за неналежне виконання зобов'язання щодо оплати компенсації плати за землю.

Оцінюючи вимоги про стягнення пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Із змісту пп.1 п.2 ст.258 Цивільного кодексу України вбачається, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема до стягнення неустойки (штрафу, пені).

У разі порушення строків оплати за поставлений товар, Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактичної заборгованості за кожен день прострочення.

Наразі, наданий позивачем розрахунок пені за неналежне виконання зобов'язання щодо оплати орендної плати, на думку суду, здійснений неналежним чином, оскільки містить арифметичні помилки. Тому, за самостійним розрахунком суду розмір пені за неналежне виконання зобов'язання щодо оплати орендної плати визначено в сумі 1022,78 грн., але у зв'язку з тим, що позивачем до стягнення з відповідача розмір пені за неналежне виконання зобов'язання щодо орендної плати заявлено в меншому розмірі, в сумі 1021,29 грн., суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені за неналежне виконання зобов'язання щодо орендної плати в розмірі заявленому позивачем, тобто в сумі 1021,29 грн.

Також, перевіривши розрахунок суми пені за неналежне виконання зобов'язання щодо оплати компенсації плати за землю, наданий позивачем, суд встановив, що він також містить арифметичні помилки. Отже, за самостійним розрахунком суду розмір пені за неналежне виконання зобов'язання щодо оплати компенсації плати за землю визначено в сумі 201,95 грн., але у зв'язку з тим, що позивачем до стягнення з відповідача розмір пені за неналежне виконання зобов'язання щодо оплати компенсації плати за землю заявлено в меншому розмірі, в сумі 201,67 грн., суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені за неналежне виконання зобов'язання щодо оплати компенсації плати за землю в розмірі заявленому позивачем, тобто в сумі 201,67 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Неявка відповідача в судові засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено Вищим господарським судом України у постанові від 04.11.2010р. у справі № 10-22-3-30/336-07-9260, суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередньо доставку судових ухвал відповідачу, якщо виконано наступні умови: ухвала була передана одним із способів, передбачених процесуальним законодавством, не було отримано будь-якого підтвердження, не зважаючи на всі розумні зусилля для отримання, процесуальні документи надсилались за адресою, яка зазначена стороною.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги заступника Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області, у зв'язку з чим стягненню з приватного підприємства "Владар-Альфа" на користь позивача підлягає заборгованість за договором оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар в сумі 27921,79 грн. з орендної плати, 5794,56 грн. з компенсації плати за землю, пеня за неналежне виконання зобов'язання щодо орендної плати в сумі 1021,29 грн., пеня за неналежне виконання зобов'язання щодо оплати компенсації плати за землю в сумі 201,67 грн.

Відповідно до приписів статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 1720,50 грн. слід стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства "Владар-Альфа" (65490, Одеська обл., с. Маяки, вул. Садова, буд.105, код ЄДРЮОФОП 34637704) на користь Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області (65490, Одеська обл., м. Теплодар, вул. Піонерна, буд.7, код ЄДРЮОФОП 26275444) 27921 (двадцять сім тисяч дев'ятсот двадцять одна) грн. 79 коп. заборгованості з орендної плати, 5794 (п'ять тисяч сімсот дев'яносто чотири) грн. 56 коп. заборгованості по компенсації плати за землю, 1021 (одна тисяча двадцять одна) грн. 29 коп. пені за неналежне виконання зобов'язання щодо орендної плати, 201 (двісті одна) грн. 67 коп. пені за неналежне виконання зобов'язання щодо оплати компенсації плати за землю.

3. Стягнути з приватного підприємства "Владар-Альфа" (65490, Одеська обл., с. Маяки, вул. Садова, буд.105, код ЄДРЮОФОП 34637704) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008 отримувач ГУ ДКСУ в Одеській області код ЄДРПОУ 37607526 банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області МФО 828011 код класифікації: 22030001) 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Повний текст рішення складено 21.06.2013р.

Головуючий суддя Цісельський О.В.

Суддя Демешин О.А.

Суддя Погребна К.Ф.