Постанова № 32051214, 30.05.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2013 року № 2а-3619/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Лапія С.М.,

при секретарі - Пилипчук В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сіпан» до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київській області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Сіпан» звернулось до суду з позовом до Фастівської ОДПІ Київської області, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 26.07.2011 №0000232301, форми "Р" від 26.07.2011 №0000242301, та форми "В4" від 26.07.2011 №0000222301.

Ухвалою суду від 12.01.2012 у справі призначено експертизу та 10.02.2012 за вих. №400 справу направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Висновок судово-економічної експертизи та матеріали даної адміністративної справи Київським науково-дослідним інститутом передано суду 07.02.2013.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновки податкового органу про порушення позивачем Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо формування валових витрат і доходів, а також Закону України «Про податок на додану вартість» щодо формування податкового кредиту і бюджетного відшкодування податку на додану вартість є безпідставними, оскільки підприємством правомірно сформовано податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість, що підтверджується первинними документами.

Представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням, яким підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити та розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача звернувся до суду з письмовим клопотанням, яким проти позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні, розгляд справи здійснювати за його відсутності.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

У травні 2011 року посадовими особами Фастівської ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Сіпан» з питань дотримання вимог податкового і іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 31.03.2011, за результатами якої складено Акт від 12.07.2011 № 247/36/2301-32981239.

Згідно висновків Акту перевіркою встановлено заниження підприємством розміру доходів за ІІІ квартал 2009 року на суму 357 316,00 грн.

Вказані висновки обґрунтовуються тим, що у декларації з прибутку за перший квартал 2010 року ТОВ «Сіпан» відкориговано суму інших доходів (рядок 01.6 декларації) за І півріччя 2009 року в розмірі 2 761 210,00 грн., яка була підтверджена Актом попередньої перевірки.

У акті перевірки зазначено, що ТОВ «Сіпан» включено до складу інших доходів за І півріччя 2009 року попередню оплату за товар (Кт 68115) в сумі 2 761 210,00 грн., що відображено в Акті документальної перевірки №489/18/2301-32981239 від 22.10.2009.

Висновки та зміст попереднього Акту перевірки посадовими особами ТОВ «Сіпан» не оскаржувались, Акт підписаний посадовими особами товариства, зауваження до Акту не надавались.

Згідно висновків Акту від 12.07.2011 №247/36/2301-32981239 перевіркою встановлено відображення показника за період з 01.07.2009 по 31.03.2011 в сумі 18 566 373 грн., встановлено заниження задекларованих ТОВ «Сіпан» показників у рядку 01.6 декларації «інші доходи», крім визначених у 01.1 - 01.5» за ІІІ квартал 2009 року в сумі 357 516,00 грн. і завищення задекларованих доходів на загальну суму 14 073 900,00 грн., в тому числі: завищено доходів за 4 квартал 2009 року в сумі 1 837 598, 00 грн.; за І квартал 2010 року в сумі 6 080 502,00 грн.; за II квартал 2010 року в сумі 181 112,00 грн. за III квартал 2010 року в сумі 1 533 346,00 грн.; за IV квартал 2010 року в сумі 4 441 342,00 грн.

Тобто, ТОВ «Сіпан» в декларації з прибутку підприємств за 1 квартал 2010 року у рядку 02.2 декларації відобразило коригування валових доходів за 2009 рік, зменшивши розмір податкового зобов'язання (доходи) на суму 4 245 950,00 грн.

У ході судового розгляду представник позивача пояснив, що причиною коригування стало те, що сума доходів у розмірі 4 245 950,00 грн. була помилково зазначена у декларації з податку на прибуток за 2009 рік у рядку 01.6.

За результатами перевірки із загальної суми коригування в розмірі 4 245 950,00 грн. перевіряючими враховано коригування на суму 1 484 740,00 грн. (1 837 598,00 грн. - 357 516,00 грн.), але не враховано до складу рядка 01.6 декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2010 року коригування податкового зобов'язання на суму 2 761 210,00 грн. (4 245 950,00 - 1 484 740,00), яка помилково зазначена в попередньому періоді, оскільки дана сума підтверджена як «попередня оплата за товар (Кт 68115)» актом перевірки «Про результати виїзної планової документальної перевірки ТОВ «Сіпан» від 22.10.2009 № 489/18/2301-32981239.

У зв'язку з цим податковим органом зроблено висновок про те, що сума інших доходів підприємства (рядок 01.6 декларації) за 2009 рік повинна становити 3 486 822,00 грн., замість задекларованих позивачем 4 245 950 грн., а саме ТОВ «Сіпан» завищено інші доходи на суму 1 480 082 грн., в тому числі занижено за 3 квартал 2009 року в сумі 357 516 грн. та завищено за 4 квартал 2009 року на суму 1 837 598 грн.

Крім того, згідно Акту перевіркою встановлено порушення підприємством пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України № 334, оскільки ним не включено до складу інших доходів суму безповоротної фінансової допомоги, чим занижено валовий дохід на суму 1 360 656 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2009 року в сумі 4 658,00 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 1 355 998,00 грн.

У ході перевірки встановлено, що 02.07.2009 загальними зборами учасників (протокол №10) прийнято нову редакцію Статуту зі зміною розміру статутного фонду. Зміни зареєстровано 16.07.2009 за №13501050017000465.

Відповідно до нової редакції Статуту розмір статутного фонду затверджено у сумі 30 000,00 тис. грн. Статутний капітал Товариства розподілений між учасниками на частки наступним чином: - частка у розмірі 99,9 % Статутного капіталу належить ТОВ «Клесівський кар'єр нерудних копалин «Технобуд» і формується за рахунок його вкладу у розмірі 29 970 000,00 грн.; - частка у розмірі 0,1% Статутного капіталу належить ТОВ «Лафарж наповнювачі та бетон» і формується за рахунок його вкладу у розмірі 30 000,00 грн.

За період з 01.07.2009 по 24.02.2010 учасниками Товариства до Статутного фонду внесено вклади на загальну суму 27 550 000,00 грн., які не включаються до складу валового доходу згідно пп. 4.2.5 п.4.2 ст.4 Закону України №334.

ТОВ «Сіпан» 26.03.2010 зареєстровано нову редакцію Статуту, відповідно до якої розмір статутного фонду затверджено в сумі 45 000,00 тис.грн. Учасниками товариства є ТОВ «Клесівський кар'єр нерудних копалин «Технобуд», частка статутного капіталу якого 99,9 %, що становить 44 955,0 тис.грн., і ТОВ «Лафарж Наповнювачі та бетон», частка статутного капіталу якого 0,1 %, що становить 45,0 тис. грн.

Перевіркою встановлено, що за період з 16.07.2009 по 25.03.2010 всього внесено до статутного фонду 28 910 655,92грн, в т.ч. ТОВ «Клесівський кар'єр нерудних копалин «Технобуд» - 28 784 798,20 грн., ТОВ «Лафарж Наповнювачі та бетон» - 32 157,72 грн. (згідно наданого в ході перевірки журналу проводок за 01.07.2009 - 31.03.2011 по рах. 46).

Таким чином, станом на 25.03.2010 до статутного фонду внесено на 1 360 655,92 грн. більше ніж затверджено в редакції статуту від 16.07.2009, чим порушено ст.ст. 83, 87 Господарського Кодексу України та ст. 16 Закону України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 року № 1577-ХІІ.

Оскільки перевіркою виявлено, що рішення товариства про зміни розміру статутного капіталу внесено до державного реєстру 26.03.2010 № 135010500120000465, податковий орган дійшов висновку, що кошти які надійшли на розрахунковий рахунок ТОВ «Сіпан» від ТОВ «Лафарж Наповнювачі та бетон» 28.08.2009 в сумі 4 658,00 грн. і ТОВ «Клесівський кар'єр нерудних копалин «Технобуд» в загальній сумі 1 355 998,00 грн. - це безповоротна фінансова допомога.

Тому підприємством протиправно, на думку податкового органу, не включено до складу валового доходу суму безповоротної фінансової допомоги в розмірі 1 360 656,00 грн., в т.ч. за ІІ квартал 2009 року в сумі 4 658,00 грн., і за І квартал 2010 року в сумі 1 355 998,00 грн.

Також під час перевірки встановлено, що ТОВ «Сіпан» включило до валових витрат витрати по сплаті платежів за користування надрами в сумі 966 486,00 грн.

На думку податкового органу дана обставина є порушенням Постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.98 №118 «Про затвердження переліку витрат на розвідку (до розвідку) та облаштування будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин з відповідними витратами на їх розробку, що включаються до окремої групи витрат платника податку, які підлягають амортизації», оскільки такі витрати повинні включатись до окремої групи витрат платника податку, які підлягають амортизації.

Крім того, у ході перевірки відображеного показника за період з 01.07.2009 по 31.03.2011 виявлено включення позивачем до складу валових витрат витрати на розкривні роботи у сумі 8 613 279,00 грн.

Згідно із поясненнями головного бухгалтера ТОВ «Сіпан» Ніколаєнка С.А. від 05.07.2011 витрати в сумі 8 556 001,00 грн. - це залишкова вартість об'єкту «Розкривних робіт», яка була помилково віднесена до складу валових витрат, які згідно пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України № 334 не включаються до складу валових витрат та відповідно до ст.9 Закону №334 підлягають амортизації.

На думку податкового органу суму завищення валових витрат ТОВ «Сіпан» повинно було відобразити в декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року в рядку 05.2 в сумі 8 556 001,00 грн., як самостійно виявлену помилку. Однак в декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року ТОВ «Сіпан» в рядку 05.2 не було відображено зазначену суму. Дана помилка виявлена платником самостійно та виправлена уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань, який був поданий до Фастівської ОДПІ 18.05.2011, тобто до початку проведення планової перевірки.

За наслідками перевірки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5, підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8, пункту 9.2 статті 9 Закону України «про оподаткування прибутку підприємств».

Щодо податкових зобов'язань з податку на додану вартість податковим органом виявлено наступне.

Згідно висновків Акту перевірки, встановлено порушення підприємством підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки товариством включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість по накладних, виписаних в обревізованих податкових періодах, зокрема, по накладних, виписаних до липня 2009 року без наявності документального підтвердження такого запізнення, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 894 213,00 грн.

Під час перевірки додатку 5 до декларацій з ПДВ, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, складених на підставі оригіналів податкових накладних за період з 01.07.2009 по 31.03.2011, встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту перевіряємого періоду податкові накладні, виписані у періодах, охоплених попередніми плановими перевірками (акт від 22.10.2009 №489/48/2301-32981239, тобто до липня 2009 року).

В акті перевірки від 22.10.2009 №489/48/2301-32981239 відсутні відомості про заниження сум податкового кредиту за відповідні перевірені періоди.

Крім того, в даному акті посадовими особами підприємства підтверджено, що первинні бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність ТОВ «Сіпан» за період що перевірявся, відсутні.

У юридичній справі ТОВ «Сіпан» відсутні заяви зі скаргами на контрагентів-постачальників щодо відмови з їх боку надати податкові накладні та копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

За наслідками перевірки правомірності формування позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість відповідач дійшов висновку про порушення підприємством вимог підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - занижено податок на додану вартість в сумі 24 905грн, в т.ч. за липень 2009 року в сумі 24 905,00 грн. і підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого завищено залишок від'ємного значення (р.26 податкової Декларації з податку на додану вартість) на загальну суму ПДВ 946 110,00 грн., в тому числі за липень 2009 р. в сумі 2,00 грн., за серпень 2009р. в сумі 530 037,00 грн., за вересень 2009р. в сумі 1 492,00 грн., за жовтень 2009р. в сумі 150 732,00 грн., за листопад 2009р. в сумі 101 620,00 грн., за грудень 2009р. в сумі 16 446,00 грн., за січень 2010р. в сумі 427,00 грн., за лютий 2010р. в сумі 1 334,00 грн., за березень 2010р. в сумі 149,00 грн., за квітень 2010р. в сумі 87,00 грн., за жовтень 2010р. в сумі 115,00 грн., за листопад 2010р. в сумі 71 687,00 грн., за січень 2011 року в сумі 71 982,00 грн.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, позивач подав до податкового органу письмові заперечення, за результатами розгляду яких твердження позивача були враховані відповідачем при прийняття податкових повідомлень-рішень частково в частині зменшення валових витрат у сумі 5 375,00 грн. і 17,00 грн. і від'ємного значення на суму 115,00 грн.

На підставі Акту перевірки Фастівською ОДПІ Київської області ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.07.2011 № 0000232301, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 2 163 466,25 грн., з них 1 730 773,00 грн. за основним платежем і 432 693,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, податкове повідомлення-рішення від 26.07.2011 №0000242301, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 31 131,25 грн., з них 24 905,00 грн. - за основним платежем і 6 226,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, податкове повідомлення-рішення від 26.07.2011 №0000222301, яким позивачу зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість за 1 місяць 2011 року у сумі 71 982,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 17 995,50 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення неправомірними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Щодо визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, суд зазначає наступне.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (чинного на час виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бутті оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок. якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Наказом Державної податкової адміністрації України 29.03.2003 №143 затверджено форму декларації з податку на прибуток підприємства і Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства.

Згідно розділу 2 зазначеного Порядку якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 (з урахуванням строків давності) такий платник має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до пункту 2.2 Порядку якщо після подання декларації за звітний період платник податку подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний (податковий) період, то така звітна декларація не вважається уточнюючою, а штрафи, визначені в пункті 17.2 статті 17 Закону № 2181, не застосовуються.

Згідно з пунктом 2.3 Порядку платник податку, який до початку його перевірки податковим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф, нарахований відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону №2181. Уточнюючий розрахунок, який відображає виправлені показники, складається за формою, що додається до цього Порядку;

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу, нарахованого відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону №2181, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з податку. При цьому виправлення помилок здійснюється шляхом відображення сум раніше занижених (завищених) показників декларацій (валових доходів, витрат та амортизаційнім відрахувань).

Отже, у разі виявлення помилок у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств платник податку може їх виправити шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Згідно наданих позивачем копій податкових декларацій, в декларації з прибутку підприємств ТОВ «Сіпан» за І півріччя 2009 року у рядку 01 «Валовий дохід від усіх видів діяльності» відображено валовий дохід в розмірі 9363686,0 грн. у тому числі:

- дохід від продажу товарів (робіт, послуг) (ряд.01.1) - 5 641 933,00 грн.;

- приріст балансової вартості запасів (ряд.01.2 К1) - 1 419 783,00 грн.;

- інші доходи, крім визначених у (ряд.01.1-01.5) (ряд.01.6) - 2 301 970,00 грн.;

- коригування валових доходів, у тому числі: (ряд.02) - 481 305,00 грн.;

- самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів -481 305,00 грн.);

- скоригований валовий дохід (ряд. 03) (01+/-02) 8 882 381,00 грн. (т.1, а.с.206).

У декларації з прибутку підприємств ТОВ «Сіпан» за І квартал 2010 року у рядку 01 «Валовий дохід від усіх видів діяльності» відображено валовий дохід в розмірі 9 092 616,00 грн. у тому числі:

- дохід від продажу товарів (робіт, послуг) (ряд.01.1) - 6 54 208, грн.;

- приріст балансової вартості запасів (ряд.01.2 К1) - 1 001 908,00 грн.;

- інші доходи, крім визначених у (ряд.01.1 - 01.5) (ряд.01.6) - 7 436 500,00 грн.;

- коригування валових доходів, у тому числі: (ряд.02) - 4 245 950,00 грн.;

- самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів - 4 245 950,00 грн.).

У ході розгляду даної адміністративної справи, ухвалою суду від 17.11.2011 зобов'язано сторін скласти акт звірки валових доходів ТОВ «Сіпан» за І півріччя 2009 року.

На виконання даної ухвали позивачем надано акт звірки, згідно якого скоригований валовий дохід підприємства за І півріччя 2009 року складає 6 598 874,00 грн.

У декларації з прибутку підприємств ТОВ «Сіпан» за 2009 рік у рядку 01«Валовий дохід від усіх видів діяльності» відображено валовий дохід у розмірі 24 951 816 грн. у тому числі:

- дохід від продажу товарів (робіт, послуг) (рядок 01.1) -15 795 261,00 грн.;

- приріст балансової вартості запасів (рядок 01.2 К1) - 4 189 651,00 грн.;

- інші доходи, крім визначених у (рядок 01.1 - 01.5) (рядок 01.6) - 4 966 904,00 грн.;

- коригування валових доходів, у тому числі: (рядок 02) - 481 305,00 грн.;

- самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів - 481 305,00 грн.);

- скоригований валовий дохід (рядок 03) (01+/-02) 24 470 511,00 грн.

Тобто, в податковій декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ «Сіпан» за І квартал 2010р. в рядку 01.6 «Коригування валових доходів» - «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» до складу загальної суми в розмірі 4 245 950,00 грн. врахована сума податкового зобов'язання, яка самостійно визначена платником податків у податковій декларації як помилково включена до складу валового доходу за 2009 року.

Вказане податкове зобов'язання вважається узгодженим з дати подання такої податкової декларації , а саме з 09.02.2010.

Отже, в податковому періоді за 1 квартал 2010 року ТОВ «Сіпан» самостійно виявлено помилки у зазначених показниках поданої раніше податкової декларації за 2009 рік.

З матеріалів справи слідує, що Фастівською ОДПІ Київської області складено акт перевірки від 22.10.2009 № 489/48/2301-32981239, в якому період перевірки визначений з 01.07.2006 по 30.06.2009. Тобто, перевіряючими перевірена фінансова податкова звітність в тому числі за І півріччя 2009 року.

Дані основних показників за І півріччя 2009 року для визначення скоригованого валового доходу за 2009 рік враховані товариством «Сіпан» у загальній податковій декларації за 2009 рік.

У акті перевірки від 22.10.2009 №489/48/2301-32981239 (пп.3.1.1 п.3.1 акту перевірки) зазначено, що за даними перевірки згідно зведених даних щодо задекларованих і встановлених сум скоригованого валового доходу за період І півріччя 2009 року скоригований валовий дохід складає 9 363 686,00 грн. (перевіркою встановлено завищення товариством «Сіпан» розміру валового доходу на 481 305,00 грн., враховуючи те, що за І квартал 2009 року встановлено заниження розміру валового доходу на 481 305,00 грн., на підставі коригування валових доходів за попередні періоди.).

З метою з'ясування обставин справи суд ухвалою від 12.01.2012 призначив у даній справі експертизу, яку було доручено виконати Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На розгляд експерта суд поставив питання:

- Чи відповідає даним бухгалтерського обліку ТОВ «Сіпан» розрахункове значення рядку 01.1 та рядку 01.6 декларації з податку на прибуток, вказане в Акті звірки валових доходів ТОВ «Сіпан» за І-ше півріччя 2009 року?

- Чи правомірно відображено ТОВ «Сіпан» коригування валового доходу у податковій декларації з податку на прибуток за І-й квартал 2010 року?.

Також суд зобов'язав експерта висвітлити інші питання, що виникнуть у ході проведення експертизи.

За результатами проведення експертизи суду надіслано висновок судово-економічної експертизи від 11.12.2012 № 4436/12-45, згідно якого до складу валового доходу ТОВ «Сіпан» за І півріччя 2009 року увійшли суми попередньої оплати від пов'язаних осіб, що обліковуються по рахунку 68115 (681 «Розрахунки за іншими операціями»), а саме: на підставі договору від 27.05.2009 № 9/05-К/09 з ТОВ «Техбуд» до складу валового доходу включено 725 000,00 грн.

Документально не підтверджується розрахункова сума в розмірі 2 301 970,00грн., яка визначена в акті перевірки від 22.10.2009 №489/48/230 32981239 у складі валового доходу ТОВ «Сіпан» за І півріччя 2009 року врахуванням суми, яка зазначена як «попередня оплата за товар (Кт 68115)» розмірі 2 761 210,00 грн.

Сума задекларованого валового доходу в розмірі 2 301 970,00 грн. у подальшому ввійшла до складу валового доходу у декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ «Сіпан» за 2009 рік у рядку (рядок 01.6) «інші доходи, крім визначених у (рядку 01.1 - 01.5)» у розмірі 4 966 904,00 грн.

У декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року зазначено про те, що ТОВ «Сіпан» самостійно виявлено помилки в показниках раніше поданої податкової декларації (тобто, у декларації за 2009 рік).

Тому розрахункове значення рядка 01.1 та рядка 01 декларації з податку на прибуток ТОВ «Сіпан» за І-ше півріччя 2009 року відповідає даним бухгалтерського обліку ТОВ «Сіпан».

Зазначені суми підтверджуються первинними документами - виписками по банківських рахунках, оборотно-сальдовим відомостями по зазначених рахунках, касовими виписками, видатковими накладними.

На підставі викладеного документально не підтверджується отримання за І півріччя 2009 рік ТОВ «Сіпан» попередньої оплати за товар (Кт 68115) на суму 2 761 210,00 грн.

Отже, розрахункове значення рядка 01.1 та рядка 01.6 декларації з податку на прибуток ТОВ «Сіпан» за І-ше півріччя 2009 року, яке вказане в Акті звірки валових доходів ТОВ «Сіпан», відповідає даним бухгалтерського обліку ТОВ «Сіпан».

У декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року зазначено про те, що товариством «Сіпан» самостійно виявлено помилки у показниках раніше поданої податкової декларації (тобто, у декларації за 2009 рік).

Тому ТОВ «Сіпан» обґрунтовано уточнено показники, зазначені у складі податкової декларації за наступний податковий період, а саме - І квартал 2010 року, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

За результатами експертного дослідження експерт дійшов висновку, що розрахункове значення коригування валового доходу у податковій декларації з податку на прибуток за І квартал 2010 року відповідає даним бухгалтерського обліку ТОВ «Сіпан» і підприємством обґрунтовано уточнені показники і зазначені у складі податкової декларації за наступний податковий період, а саме І квартал 2010 року відповідає даним бухгалтерського обліку ТОВ «Сіпан».

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі, зокрема, висновків експертів.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Позивачем надано суду первинні бухгалтерські документи, що підтверджують здійснення підприємством витрат.

Оскільки діюче на час виникнення спірних правовідносин законодавство надавало платнику податків право на виправлення самостійно виявлених помилок, з урахуванням висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 11.12.2012 № 4436/12-45 суд дійшов висновку про необґрунтованість тверджень податкового органу про віднесення до складу валових доходів за І квартал 2010 року показників податкової декларації з податку на прибуток підприємств за І півріччя 2009 року.

Щодо твердження податкового органу про безповоротну фінансову допомогу, яка була надана у перевіряємому періоді ТОВ «Сіпан», суд зазначає наступне.

Загальними зборами учасників товариства (протокол № 10) 02.07.2009 прийнято нову редакцію Статуту зі зміною розміру статутного фонду. Зміни зареєстровано 16.07.2009 за №13501050017000465.

Відповідно до нової редакції Статуту розмір статутного фонду затверджено в сумі 30 000,00 тис.грн. Статутний капітал Товариства розподілений між учасниками на частки наступним чином:

- частка у розмірі 99,9 % Статутного капіталу належить ТОВ "Клесівський кар'єр нерудних копалин «Технобуд» і формується за рахунок його вкладу у розмірі 29 970 000,00грн.;

- частка у розмірі 0,1% Статутного капіталу належить ТОВ «Лафарж наповнювачі та бетон» і формується за рахунок його вкладу у розмірі 30 000,00 грн.

Відповідач у Акті перевірки (Додаток 4, сторінка 12) зазначає, що сума коштів у розмірі 4658 грн., отриманих від компанії «Лафарж наповнювачі та бетон» Польща є сумою, що перевищує офіційно зареєстрований розмір внеску цієї компанії до статутного капіталу Позивач, а відтак, це сума безповоротної фінансової допомоги, яка повинна включатися до складу валових доходів Позивача.

Проте, під час судового розгляду представник позивача надав суду копію банківської виписки по рахунку ТОВ «Сіпан» в АКБ «Сітібанк», згідно якої 27.08.2009 компанією «Лафарж наповнювачі і бетон» Польща було здійснено оплату до статутного капіталу Позивача у розмірі 4 025,25 доларів СІ1ІА, що по курсу Національного банку України на дату отримання даних коштів (7,989 грн. за 1 дол. США) склало 32 157,72 грн.

Тобто, згідно з даними протоколу загальних зборів від 02.07.2009 сума у розмірі 4 025,25 доларів США була зобов'язанням компанії «Лафарж наповнювачі та бетон» Польща щодо внесення коштів в іноземній валюті до статутного капіталу ТОВ «Сіпан».

На підтвердження даних операцій під час перевірки відповідачу були надані оборотно-сальдова відомість по рах.40 за 2009 рік, картка рахунку 40 по учаснику Лафарж Крушива («Лафарж наповнювачі та бетон» Польща) за 2009 рік (копія - Додаток № 21), оборотно-сальдова відомість по рах.46 за 2009 рік (копія - Додаток № 22), картка рахунку 46 по учаснику Лафарж Крушива («Лафарж Крушива і бетон» Польща) за 2009 рік (копія - Додаток № 23).

Відповідно до пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення).

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення).

Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).

У такому ж порядку підлягає перерахунку балансова вартість іноземної валюти, отриманої як аванс або виручка чи внаслідок проведення будь-яких інших операцій (включаючи прямі чи портфельні інвестиції), яка обліковується на банківських рахунках платника податку або у його касі на дату закінчення звітного періоду.

Для цілей цього підпункту під терміном "заборгованість" розуміються: основна сума (непогашена частина основної суми) фінансового кредиту, депозиту (вкладу); сума процентів, нарахованих на таку основну суму фінансового кредиту, депозиту (вкладу), строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду; вартість (непогашена частина вартості) об'єкта фінансового лізингу; платежі за такий об'єкт фінансового лізингу, строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду; балансова вартість цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, а також товарних чи фондових деривативів, якщо інше не встановлено нормами цього Закону.

Таким чином, зобов'язання інвестора щодо внесення коштів в іноземній валюті в якості прямих інвестицій не відноситься до поняття заборгованості, наведеному у підпункті 7.3.3 пункту 7.3 статті 7 закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», а різниця від перерахунку зобов'язань в іноземній валюті в національну валюту на дату оприбуткування і дату погашення таких зобов'язань не відносяться до складу валових витрат або валових доходів такого платника податку.

Щодо невключення позивачем до складу валових доходів за І квартал 2010 року сум безповоротної фінансової допомоги у сумі 1 355 998,00 грн., суд зазначає наступне.

В Акті перевірки (сторінки 12-14) зазначено, що сума у розмірі 1 355 998,00 грн., яка була внесена в період з 24.02.2010 по 25.03.2010 до статутного капіталу у відповідності до рішення загальних зборів ТОВ «Сіпан» про збільшення статутного капіталу (протокол № 12 від 24.02.2010) до моменту державної реєстрації нової редакції Статуту позивача - 26.03.2010, є сумою, що перевищує офіційно зареєстрований розмір внеску цієї компанії до статутного капіталу ТОВ «Сіпан», а відтак, це сума безповоротної фінансової допомоги, яка повинна включатися до складу валових доходів Позивача.

З матеріалів справи слідує, що згідно протоколу загальних зборів ТОВ «Сіпан» від 24.02.2010 № 12 учасниками підприємства прийнято рішення про збільшення статутного капіталу підприємства на 15 000 000,00 грн.

У відповідності до зазначеного протоколу ТОВ «ККНК «Технобуд» як один із учасників, здійснювало внески до статутного капіталу до дати державної реєстрації нової редакції Статуту ТОВ «Сіпан» - 25.03.2010.

Проте, конкретні строки проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичних осіб законодавством не визначено.

Згідно до пп. 4.2.5 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про прибуток» не відносяться до складу валових витрат суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку.

Згідно з пп. 1.28.2 п. 1.28 ст. 1 Закону «Про прибуток» під прямою інвестицією розуміється господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

Отже, платежі, які отримував позивач у відповідності до протоколу загальних зборів ТОВ «Сіпан» від 24.02.2010 № 12, який передбачає внесення додаткових коштів в обмін на емітовані корпоративні права, є прямою інвестицією.

Законом України «Про прибуток» встановлено, що платежі повинні передбачати обмін на корпоративні права. При цьому, не визначено вимог ні до термінів емісії корпоративних прав, ні до терміну реєстрації статутних документів.

Статус платежів як коштів, що надходять в обмін на корпоративні права, встановлюється тільки протоколом загальних зборів підприємства.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про прибуток» включення до складу валових витрат тих чи інших сум та визначення суми податку прибуток здійснюється поквартально у відповідності до податкових періодів.

У свою чергу судом встановлено, що надходження коштів у розмірі 1 355 998,00 грн. у якості внеску до статного капіталу до моменту державної реєстрації нової редакції статуту ТОВ «Сіпан», відображено в податковому обліку вказаної суми саме як внесок до статного капіталу (а не як фінансової допомоги) і державна реєстрація нової редакції статуту ТОВ «Сіпан» (як юридична підстава для такого відображення) відбулися у лютому - березні 2010 року, тобто в межах одного податкового періоду (кварталу), що ніяк не вплинуло на розмір зобов'язань підприємства по оплаті податку на прибуток за результатами І кварталу 2010 року.

Щодо доводів відповідача про завищення позивачем валових витрат на суму 966 486,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно Акту перевірки (стор. 26) позивач завищив валові витрати на суму 966 486,00 грн. в зв'язку з віднесенням до валових витрат платежів за користування надрами, в т.ч.:

- у 3 кв. 2009р. - 284 335,00 грн.;

- у 4 кв. 2009р. - 102 829,00 грн.;

- у 1 кв. 2010р. - 34 817,00 грн.;

- у 2 кв. 2010р. - 178 507,00 грн.;

- у 3 кв. 2010р. - 152 989,00 грн.;

- у 4 кв. 2010р. - 175 327,00 грн.;

- у 1 кв.2011р. - 37 682,00 грн.

Як підставу для нарахування відповідач посилається на «Перелік витрат на розвідку (дорозвідку) та облаштування будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин з відповідними витратами на їх розробку, що включаються до окремої групи витрат платника податку, які підлягають амортизації», який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.1998 № 118, на той факт, що за результатами попереднього акту перевірки позивач не оскаржував аналогічну позицію відповідача.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 06.10.1999 № 1127-XIV «Про гірничий закон України» гірничі підприємства займаються «розвідкою, розробкою, видобутком і переробкою корисних копалин і веденням гірничих робіт», що вказує на різні види діяльності: окремо розвідка і розробка та видобування.

Кодексом України про надра визначаються різні види платежів за користування надрами. Серед них крім платежів за видобування корисних копалин визначаються також наступні платежі за користування надрами:

- платежі за проведення пошукових і розвідувальних робіт (ч.2 ст. 30 та п.3 ст.31 Кодексу України про надра);

- для геологічного вивчення, в тому числі для дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин (ст.20 Кодексу України про надра) платежі за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин (ч.5 ст. 30 Кодексу України про надра).

Згідно ст.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» будь-які витрати на розвідку (дорозвідку), облаштування та розробку будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин (за винятком витрат, передбачених у підпункті 5.2.16 пункту 5.2 статті 5 цього Закону), включаються до окремої групи витрат платника податку, на балансі якого перебувають такі запаси (родовища), та підлягають амортизації.

Відповідно до Переліку витрат на розвідку (дорозвідку) та облаштування будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин з відповідними витратами на їх розробку, що включаються до окремої групи витрат платника податку, які підлягають амортизації, затвердженого постановою КМУ від 04.02.1998 № 118 до витрат, які амортизуються, відносяться «платежі за користування надрами відповідно до Кодексу України про надра, але тільки ті, які, у відповідності до вимог статті 9 Закону «Про прибуток» і преамбули постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.1998 № 118 справляються в ході розвідки (дорозвідки), облаштування та розробки будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин. Такими платежами є платежі за користування надрами при проведенні пошукових і розвідувальних робіт (ч.2 ст.30 та п.3 ст.31 Кодексу України про надра), геологічному вивченні, в тому числі для дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин (ст.20 Кодексу України про надра).

Щодо платежів за видобування корисних копалин, то зобов'язання нараховувати та сплачувати такі платежі не виникає під час проведення розвідки (дорозвідки), облаштування та розробки будь-яких запасів (родовищ).

Як вбачається з наданої позивачем копії Спеціального дозволу на користування надрами від 31.12.2004 № 3635 у графі «Вид користування надрами» зазначено видобування (том ІІ, а.с. 21).

Оскільки позивачем здійснюються роботи по видобуванню корисних копалин, витрати, пов'язані зі сплатою коштів за користування надрами, віднесені позивачем до валових правомірно.

Відносно твердження податкового органу про завищення валових витрат на розкривні роботи на суму 8 556 001,00 грн. у декларації з податку на прибуток ТОВ «Сіпан» за І кв. 2011 року, суд зазначає наступне.

В Акті перевірки на сторінці 30 податковим органом зазначено, що позивачем на порушення п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону «Про прибуток» включено до складу валових витрат витрати на розкривні роботи на суму 8 556 001,00 грн. з посиланням на пояснення головного бухгалтера Позивача Ніколаєнко С.А. (лист від 05.07.2011р. № 176), в якому визнається зазначена помилка.

У зв'язку з цим відповідач на сторінці 42 Акту перевірки при визначенні об'єкту оподаткування і прибутку, що підлягає оподаткуванню з показників уточнюючого розрахунку, поданого позивачем, не враховує суму 8 556 001,00 грн. при визначені об'єкту оподаткування, в колонці «За даними перевірки» у рядках 7 та 8 відповідач визначає суму об'єкту оподаткування і прибутку, що підлягає оподаткуванню за І квартал 2011 року. При цьому, за основною декларацією (рядок 7) відповідач визначає як об'єкт оподаткування за 1 квартал 2011 року суму у розмірі +13 632 228,00 грн., за уточненою декларацією (рядок 8) відповідач визначає зменшення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року суму в розмірі - 7 253 698,00 грн.

Загалом відповідач визначає об'єкт оподаткування за І квартал 2011 року у розмірі 6 378 530,00 грн., податок на прибуток з якого мав би скласти за І квартал 2011 року 1 594 633,00 грн. (сторінка 41 Акта перевірки).

Під час судового розгляду представник позивача пояснив, що сума коригувань у розмірі 8 556 001,00 грн. пов'язана з різним підходом до визначення валових витрат за Законом України «Про прибуток» і за вимогами розділу 3 Податкового кодексу України. Сума 8 556 001,00 грн. - це залишкова вартість об'єкту «Розкривних робіт», яка з метою фінансового обліку була визнана позивачем як нематеріальний необоротний актив, який підлягає амортизації у відповідності до обсягу видобутих корисних копалин (виробничий метод).

Позивач прийняв рішення щодо визначення об'єкту «Розкривні роботи» як нематеріального активу, який підлягає амортизації з метою податкового обліку починаючи з 01.04.2011 і, з метою уникнення подвійного включення вартості розкривних робіт до складу податкових витрат підприємства провів у податковому обліку коригування суми валових витрат підприємства шляхом зменшення валових витрат на залишкову вартість об'єкту «Розкривні роботи», а саме на суму 8 556 001,00 грн.

Таким чином, об'єкт оподаткування за І квартал 2011 року мав би скласти за даними основної та уточненої декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року суму у розмірі (- 2 177 471,00 грн.), і як наслідок, відсутність зобов'язань по сплаті податку на прибуток за І квартал 2011 року.

Згідно ст.6 підрозділу 4 розділу XX ПК України для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 цього Кодексу з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу застосовуються дані інвентаризації, проведеної станом на 1 квітня 2011 року.

Щодо визначення позивачу податкового зобов'язання податку на додану вартість і зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування, суд зазначає наступне.

Відповідно до Акту перевірки (сторінки 53, 60, 61-64) відповідачем зазначено, що перевіркою виявлено завищення сум податкового кредиту на суму 899 499,00 грн., в т.ч.: за липень 2009р. - 554 944,00 грн., за серпень 2009р. - 1 492,00 грн., за жовтень 2009р. - 252 352,00 грн., за листопад 2009р. - 16 446,00 грн., за грудень 2009р. - 427,00 грн., за січень 2010р. - 1 334,00 грн., за лютий 2010р. - 149,00 грн., за квітень 2010р. - 87,00 грн., за вересень 2010р. - 286,00 грн., за грудень 2010 - 71 982,00 грн. в зв'язку з тим, що ТОВ «Сіпан» включено до складу податкового кредиту суми ПДВ у більш пізні періоди, ніж виписані податкові накладні постачальників, без надання додаткових підтверджень, які передбачені Законом України «Про податок на додану вартість». Таким підтвердженням, на думку відповідача, повинні бути листи з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначеним на ньому відбитку календарного поштового штемпеля.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому, законодавець не встановлює, що період виникнення права платника податку на податковий кредит і дата складання податкової накладної обов'язково збігаються у часі.

Обмеження існують лише щодо строків подання заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, а саме, такі заяви можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування (підпункт 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України від 21.12.2000 №2181-III).

Згідно пп. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який підлягав застосуванню до 01.01.2011) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) і складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до п. 7.1 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» поставка товарів (робіт, послуг) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР).

Таким чином, із п. 1.7 ст. 1, пп. 7.2.3, 7.2.8, 7.4.1 та пп. 7.4.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» вбачається, що податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послу), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Зі змісту Акту перевірки вбачається, що відповідач не оспорює розміру суми податку на додану вартість у складі ціни товарів, сплаченої позивачем своїм контрагентам у попередніх звітних періодах.

Податковим органом також не заперечується факт придбання позивачем товарів з метою їх використання позивачем у своїй господарській діяльності і в оподаткованих операціях.

Позивач формував податковий кредит, включаючи до нього відповідні суми податку на додану вартість по мірі отримання податкових накладних від контрагентів, що узгоджується з нормами Закону.

Таким чином, вказане підтверджує обґрунтованість та правомірність дій позивача при формуванні податкового кредиту та суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, у податковому періоді, в якому отримані податкові накладні

Інших обставин, що є підставою для зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 272 408,36 грн., суду не наведено.

Суд не приймає до уваги посилання податкового органу на необхідність подання позивачем скарг на постачальників щодо відмови від надання податкових накладних, оскільки за змістом пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» звернення з такими скаргами є правом платника, а не його обов'язком. Крім того, подання таких скарг передбачено у випадках відмови контрагента від надання податкової накладної. В даному випадку податкові накладні були складені контрагентами позивача, але отримані ним у інших звітних періодах від дати складання, що не зумовлює необхідність звернення платника податку до податкового органу з відповідними скаргами.

Закон України «Про податок на додану вартість» містить пряму заборону на включення до податкового кредиту витрат, пов'язаних зі сплатою податку на додану вартість, які не підтверджені податковими накладними чи іншими документами, передбаченими пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7цього Закону.

Якщо платник не скористався правом подачі заяви, передбаченим пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», і не звернувся до податкової інспекції зі скаргою, то він не має права включати до податкового кредиту суму податку на додану вартість, не підтверджену податковою накладною.

У випадку коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата і поставка товарів, суми податку на додану вартість, вказані у таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Крім того, Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає, що право платника податків на податковий кредит припиняється з підстав несвоєчасного отримання податкових накладних від продавців (постачальників) товарів, а лише забороняє його формування у звітному періоді, в якому такі податкові накладні відсутні.

Оскільки судом встановлено у позивача наявність належно оформлених податкових накладних, а також враховуючи пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» суд вважає правомірним формування позивачем податкового кредиту за податковими накладними, отриманими від контрагентів, і від'ємного значення об'єкту оподаткування податку на додану вартість.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності податкових повідомлень-рішень.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а висновки податкового органу про порушення позивачем вимог законодавства є безпідставними та непідтвердженими жодними доказами.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 10,20 грн. (квитанції від 03.08.2011 №№ 930330001, 930330003 та 930330007), які підлягають стягненню з Державного бюджету України на його користь.

Будь-яких доказів щодо здійснення позивачем інших судових витрат суду не надано.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби форми "Р" від 26.07.2011 №0000232301, форми "Р" від 26.07.2011 №0000242301, та форми "В4"від 26.07.2011 №0000222301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сіпан» (ідентифікаційний код 32981239) судовий збір у сумі 10 (десять) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.