Постанова № 32051175, 04.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 р. Справа № 804/6871/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВрони О. В. при секретаріМакисменко Е.М. за участю: представників позивача Крутовських С.В., Бахова С.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційний центр "Укрспецтехніка" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційний центр «Укрспецтехніка» звернулося до суду з позовними вимогами визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 26.04.2013р. №0000312304.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ виробничо-комерційний центр «Укрспецтехніка» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ ТПК «Слайден» за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р., відповідачем був складений акт перевірки № 1197/222/34230712 від 11 квітня 2013 року, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0000312304 від 26.04.2013р., про визначення сум податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 33 845, 00 грн.

На думку позивача, оскаржуване повідомлення - рішення винесено протиправно та ґрунтується на неправомірних висновках відповідача щодо нікчемності правочинів, укладених з ТОВ ТПК «Слайден». Позивач має належним чином оформлені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують взаємовідносини з вищевказаним підприємством та надають право платнику податків відображати господарські операції із вказаними суб'єктами господарювання у податковому обліку з податку на додану вартість.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача, надав суду письмові заперечення та пояснив, що правочини укладені між ТОВ виробничо-комерційний центр «Укрспецтехніка» та ТОВ ТПК «Слайден» не спричиняють реального настання правових наслідків, оскільки ТОВ ТПК «Слайден» не здійснювало господарську діяльність у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства. Операції по формуванню податкового кредиту ТОВ виробничо-комерційний центр «Укрспецтехніка» за рахунок взаємовідносин з ТОВ ТПК «Слайден» не були фактично здійснені, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Отже, винесення податкового повідомлення-рішення про збільшення сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість є правомірним.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши подані документи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області було проведено позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю ВКЦ «Укрспецтехніка» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансового-господарських операцій з ТОВ ТПК «Слайден» за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р., за результатами якої складено акт від 11.04.2013р. №1197/222/34230712.

Не погоджуючись із зробленими висновками, позивачем 16.04.2013р. надано заперечення до акту перевірки.

За результатами розгляду заперечень, акт перевірки від 11.04.2013р. №1197/222/34230712 залишено без змін, та 26 квітня 2013 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000312304 про визначення сум податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 33 845, 00 грн.

Податкове повідомлення-рішення було винесено на підставі висновків акту перевірки якою встановлено, що вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 30.09.2011р. при розгляді справи №1-339 11 встановлено та доведено, що ТОВ "ТПК «Слайден» був створений без наміру займатися підприємницькою діяльністю, та лише оформлювались документи фінансово-господарської діяльності, які містять недостовірні дані, тому ТОВ "ТПК «Слайден» не міг здійснити поставку товарів та виконувати роботи.

Тому, взаємовідносини ТОВ ВКЦ «Укрспецтехніка» з ТОВ "ТПК «Слайден» не спричиняють реального настання юридичних наслідків так як відсутня ланка обліку за ланцюгом між попередниками через ланцюг, який декларувався (ініціювався) рух товарів.

Також відповідачем встановлено порушення п. 2 ст. 215 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003р. недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З урахуванням п.п.14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України будь-які витрати мають бути здійснюваними саме для і в межах провадження господарської діяльності, а не з іншими цілями.

Тобто, придбання активів (тобто товарів, послуг) передбачає наявність мети їх використання в господарській діяльності платника податків. Така мета є необхідною умовою для формування витрат та/або податкового кредиту платником податків. Крім того, всі витрати мають бути здійсненими в межах господарської діяльності платника податків. У діях посадових осіб ТОВ ТПК «Слайден» вбачається ведення діяльності, спрямованої на штучне створення податкового кредиту з ПДВ за рахунок операцій, що не мають реального товарного характеру тому ТОВ ВКЦ «Укрспецтехніка» не має права на відображення наслідків таких операцій в бухгалтерському та в податковому обліку.

Отже, супроводжуючими документами оформлених операцій по взаємовідносинам ТОВ ВКЦ «Укрспецтехніка» з фіктивними підприємствами є первинні документи, які обумовлюють придбання товарів (матеріалів) та послуг від суб'єктів підприємницької діяльності, діяльність яких, згідно з вироком Самарського районного суду м.Дніпропетровська віл 30.09.2011р. визнано незаконною та згідно з висновками проведених криміналістичних досліджень, зазначених у вказаному вироку суду. Такі супроводжуючі документи не можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку зазначених вище операцій.

Договори укладені між ТОВ ВКЦ «Укрспецтехніка» та ТОВ ТПК «Слайден» укладені без мети настання реальних наслідків, спрямовані на заниження об'єктів оподаткування, несплату податків, отже є нікчемними. Документи, які використані при оформлені зазначених операцій не мають юридичної сили.

Відповідачем на підставі наведеного в акті перевірки зроблено висновок, що позивачем порушено п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» п. 198.6 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 29 469,00 грн. в т.ч. грудень 2010р. - 17 500,00 грн.

Суд вважає, що висновки відповідача викладені в акті перевірки є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (який діяв на час здійснення господарських операцій) передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом; податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) та є підставою для нарахування податкового кредиту; платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором.

Згідно пп.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст.6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пункт 7.5 зазначеного Закону визнає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату здійснення першої з таких подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У пп. 7.4.5 Закону зазначається, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.

Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З матеріалів справи та наданих письмових доказів вбачається, що позивачем 27.12.2010р. було здійснено купівлю крану маніпулятору б/у nаnsеі - рс -353Н-3537514 у ТОВ ТПК «Слайден», згідно видаткової накладної №РН-0000778 та сплативши рахунок-фактуру №СФ-842 від 27.12.2010 р. та отримано від ТОВ ТПК «Слайден» податкову накладну від 27.12.2010 р. (де в графі форма цивільно-правового договору було визначено - рахунок-фактура №СФ-842 від 27.12.2010 р.).

Після чого даний кран маніпулятор б/у nаnsеі - рс -353Н-3537514 був реалізований фізичній особі ОСОБА_5 29.12.2010 року згідно видаткової накладної №РН-000029. рахунку-фактури №СФ-0000030 від 28.12.2010 року і передана податкова накладна від 29.12.2010 року.

Позивач 02.12.2010 р. здійснив купівлю вилочного погрузчику ТSM-FHG25СЗ-2E-400113 у ТОВ ТПК «Слайден», згідно видаткової накладної №РН-0000777 та сплативши рахунок-фактуру №СФ-841 від 02.12.2010 р. й отримавши від ТОВ ТПК «Слайден» податкову накладну від 02.12.2010 р. (де в графі форма цивільно-правового договору було визначено - рахунок-фактура №СФ-841 від 02.12.2010 p.).

Після чого даний товар був реалізований ТОВ «Ековектор» 07.12.2010 року згідно видаткової накладної №РН-000027 та рахунку-фактури №СФ-0000027 від 23.11.2010 року та передана податкова накладна від 03.12.2010 року.

Зі змісту видаткових та податкових накладних вбачається, що умовами здійснення поставки/купівлі-продажу був рахунок на оплату.

Зазначені відносини були здійснені сторонами без укладення договору поставки/ купівлі-продажу у письмовій формі, а були укладені шляхом обміну рахунками на оплату, випискою податкових та видаткових накладних, а також сплатою рахунків ТОВ ТПК «Слайден» позивачем. Договір укладався в усній формі, у спрощений спосіб у відповідності з вимогами ст. 181 Господарського кодексу України.

За період з грудня 2010 року по березень 2011 року позивач здійснював господарську діяльність з купівлі у ТОВ ТПК «Слайден» товару, а саме вилочний погрузчик, кран-маніпулятор, кран-маніпулятор гідравлічний та інші, що підтверджується первинними документами. Після чого придбані товари були реалізовані та передані/встановлені на автотранспорт ТОВ «Ековектор», ТОВ Сільськогосподарське «ЛНЗ-АГРО», фізичній особі ОСОБА_5, ТОВ «Управління механізації «Аерошляхбуд».

Факт оплати товари під час господарських операцій між позивачем та ТОВ ТПК «Слайден» підтверджується банківськими виписками щодо оплати за зазначену продукцію.

Окрім того, з наданих позивачем доказів вбачається, що ТОВ ТПК «Слайден» було придбано дані товари у ТОВ «Торговий дім «Дніпроенергоресурс», який в свою чергу (вилочний погрузчик, кран-маніпулятор, кран-маніпулятор гідравлічний та інші) був ввезений на територію України у період 2008- 2009 року, що підтверджується первинними документами та вантажно-митними деклараціями від 21.07.2008р., 01.10.2008р.,13.01.2009 р.

Зобов'язання за договорами були виконані у повному обсязі, тобто було надано і отримано товар за асортиментом, в кількості, за ціною, в строки і на умовах згідно з вказаними правочинами.

Протягом дії угоди сторонами були підписано ряд видаткових та податкових накладних (додаються), в яких визначалась номенклатура, ціна і сума поставки товару, наданих послуг (робіт). Розрахунки були здійснені шляхом перерахування грошових коштів.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодекс України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Фактичність виконання договорів та руху активів підтверджується наступними первинними документами: договорами, податковими накладними, видатковими накладними, банківськими виписками, рахунками-фактурами, які підтверджують факт поставки товару ТОВ «Торговий дім «Дніпроенергоресурс» на користь ТОВ ТПК «Слайден», який в свою чергу здійснив продаж товару (вилочний погрузчик, кран-маніпулятор, кран-маніпулятор гідравлічний) позивачу, а позивач здійснив продаж та встановлення даного обладнання на автотранспортні засоби ТОВ «Ековектор», ТОВ Сільськогосподарське «ЛНЗ-АЕРО», фізичній особі ОСОБА_5, ТОВ «Управління механізації «Аерошляхбуд».

З вищевикладеного вбачається, що позивач виконав всі вимоги зазначених законів і правомірно на підставі даних бухгалтерського обліку та отриманих податкових накладних в деклараціях з ПДВ відобразив податковий кредит на суму ПДВ, перерахованого на рахунок постачальника.

Посилання відповідача на те, що вироком Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 30.09.2011р. при розгляді справи №1-339 11 встановлено, що ТОВ "ТПК «Слайден» був створений без наміру займатися підприємницькою діяльністю, не мають правових наслідків для позивача, оскільки зазначені обставини виникли після здійснення господарських операцій та розрахунків за них.

Окрім того, слід зазначити, що відповідачем не спростовано факту придбання ТПЦ та їх використання в господарській діяльності позивачем.

В судовому засіданні було доведено обґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту суму податку на додану вартість, яку не визнала податкова інспекція, оскільки на момент здійснення господарських операцій ТОВ "ТПК «Слайден» знаходилося в Єдиному державному реєстрі та було платником ПДВ. За таких обставин покупець не несе відповідальність як за несплату податків постачальником, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Відповідно до ст.ст. 46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Якщо контрагент позивача в подальшому не дотримувався у своїй діяльності вимог закону, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до валових витрат та податкового кредиту і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

Законом України «Про податок на додану вартість» та Податковим кодексом України визначено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної. Отже, єдиними факторами, які можуть впливати на формування податкового кредиту є наявність податкової накладної та наявність господарської операції.

Стосовно посилань відповідача на те, що перевіркою встановлено нікчемність угод між позивачем та його контрагентом, то відповідно до покладених на податкову інспекцію функцій та повноважень, передбачених ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст. 20 Податкового кодексу України, інспекціям не надано права встановлення в актах перевірки висновків про нікчемність правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності або визнання їх такими, що не відповідають закону.

Таким чином, відповідачем необгрунтовано було зроблено висновок, про порушення позивачем п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» п. 198.6 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 29 469,00 грн. в т.ч. грудень 2010р. - 17 500,00 грн., у зв'язку з чим протиправно нараховано зобов'язання з податку на додану вартість.

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного центру «Укрспецтехніка» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 26.04.2013р. №0000312304.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційний центр "Укрспецтехніка" 340,00 грн. судових витрат.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст постанови у повному обсязі складено 10 червня 2013 року.

Суддя О.В. Врона