Рішення № 32051094, 18.06.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий в 1 інстанції Жолтий Д.В.

Доповідач: Смєлік С.Г.

Категорія 34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Зінов»євої А.Г.

суддів Смєлік С.Г., Ткачук С.С.

при секретарі Трибраті О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 06 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа : Товариство з обмеженою відповідальністю « Текстильщик-2005» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданих залиттям квартири,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 06 березня 2013 року у задоволені позову Кіровського районного суду м. Донецька від 06 березня 2013 року у задоволені позову ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданих залиттям квартири відмовлено.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволені позову, дійшов висновку що позивач не надав переконливих доказів, що шкода, яка була завдана позивачеві, була завдана діями саме відповідачів, окрім того, позивач не надав обґрунтованих доказів розміру завданої матеріальної шкоди.

З рішенням суду не погодився позивач - ОСОБА_1, на рішення суду подав апеляційну скаргу в якій зазначив наступне, що суд першої інстанції не з»ясував всіх обставин справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Відповідачі заливають його квартиру систематично з 1988 року. Так, 25квітня 2012 року відповідачі в останній раз залили його квартиру, але акт про залиття був складений тільки через дві неділі, коли сліди залиття вже були сухими. Але з огляду на задовільний стан сантехніки відповідачів і та стан даху будинку, то залиття його квартири є результатом злочинних дій відповідачів, які 12 травня 2009 року були попереджені про адміністративну відповідальність. Відмовляючи у задоволені позову через недоведеність розміру матеріальної шкоди, суд при цьому не призначив будівельну експертизу, чим допустив неповноту судового слідства. Доводи відповідачів про те, що його квартира могла бути залита через незадовільний стан даху є безпідставними, оскільки капітальний ремонт даху будинку був зроблений у 2009 році. Суд безпідставно відмовив у допиті свідка ОСОБА_5 чим допустив неповному судового слідства. Постійне пошкодження його квартири через залиття спричиняють йому моральні страждання, але Суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволені позову про стягнення компенсації моральної шкоди. Просив рішення суду скасувати, ухвати нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали доводи апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 заперечували проти доводів апеляційної карги. просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач ОСОБА_4 повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з»явився, що відповідно до частини 2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Представник третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Текстильщик-2005» направив до суду листа про розгляд справи у відсутність його представника.

Вислухавши суддю - доповідача, учасників судового засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги і дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що з причин постійного залиття квартири НОМЕР_1, власником якої є позивач ОСОБА_1, ( а.с.15 ) в останні рази у ліпні 2010 року, 28 квітня та 24 травня 2012 року - останній звернувся до суду з позовом про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 2900 грн, компенсації моральної шкоди 3000 грн, витрат у зв»язку зі зверненням до суду у розмірі 819,20 грн, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачі, які проживають у квартирі НОМЕР_2,яка розташована над його квартирою, постійно заливають його квартиру, чим завдали йому матеріальної та моральної шкоди. Просив стягнути з відповідачів матеріальну та моральну шкоду, понесені витрати та зобов»язати покласти на відповідачів обов»язок відремонтувати бетонну підлогу на лоджії їх квартири.

Відповідачі, які є власниками квартири НОМЕР_2, заперечували проти позову ОСОБА_1, поясняючи наявність слідів залиття у його квартирі тим, що тільки у 2009 році був відремонтований дах будинку, а до цього заливало їх квартиру так, що вода проходила і у квартиру ОСОБА_1 У квітні 2012 року невідомими особами з будинку була вкрадена труба для стікання води, тому у період дощів заливало їх квартиру і, відповідно, квартиру відповідача. Оскільки той тривалий час не робив ремонту у квартирі, то на його стелі наявні сліди залиття ще з 2009 року, які утворилися до ремонту даху.

Аналізуючи акти обстеження квартири, які були надані позивачем і складені за участю представників третьої особи - від 26 травня 2009 року,19 жовтня 2009 року, 07 вересня 2010 року, 31 березня 2011 року, 1 листопада 2011 року, 25 травня 2012 року, суд дійшов висновку, що із складанням кожного наступного акту, з»являлися нові відомості про залиття наступної кімнати позивача. Так, якщо станом на 26 травня 2009 року залиття було зафіксовано у кухні та спальній кімнаті, то виходячи з акту за вересень 2010 року на кухні зафіксовано вже три плями від залиття, у спальні пляма в іншому місці, наявність плями від залиття у тамбурі.

Згідно акту обстеження, яке було проведено представниками комунального підприємства від 14 вересня 2010 року ( а.с. 60 ), течі зливної каналізації та даху будинку не виявлено.

За даними житлової організації, чого не заперечували сторони, дах їх будинку було відремонтовано у 2009 році.

Як убачається з попередження від 12 травня 2009 року, відповідачі були попереджені про адміністративну відповідальність у разі залиття квартири НОМЕР_1 ( а.с.14)

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода,завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи а також шкода,завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яку її завдала.

Таким чином, підставою для стягнення шкоди є наявність вини ( умислу або необережності ) особи в причинені шкоди.

Відповідачі, посилаючись на те, що квартира ОСОБА_1 могла бути залитою через те, що була залита їх квартира, не надали жодного переконливого доказу з цього приводу: відсутні відомості про залиття їх квартири у період з 2009 по 2012 рік, їх звернення у цей період зі скаргою до житлової організації, звернення до суду з позовом, тощо.

Таким чином, з огляду на те, що згідно наданим актам позивачем та наявності слідів залиття на стелі квартири, над якою знаходиться квартира НОМЕР_2, в якій проживають відповідачі, апеляційний суд дійшов висновку, що шкода майну, тобто квартирі її власника - ОСОБА_1 була завдана діями відповідачів.

Відповідно до положень ст.60 ЦПК України, відповідачі мали надати переконливі докази відсутності їх вини у спричиненні шкоди майну позивача.

Позивач просив стягнути з відповідачів завдану шкоду у розмірі 2900 грн, розмір якої визначив на свій розсуд.

З огляду на те, що відповідачі не визнали позов, а ОСОБА_1 в судовому засіданні не заявляв клопотання про призначення та проведення експертизи, обмежившись визначення розміру завданої шкоди на свій розсуд, ним не були надані переконливі докази вартості завданої шкоди, апеляційний суд вважає, що розмір завданої шкоди майну ОСОБА_1 не доведений. З цих підстав задоволенню позов про відшкодування шкоди не підлягає.

Не підлягає замовленню позов ОСОБА_1 в частині покладення зобов»язань на відповідачів відремонтувати бетонну плиту підлоги їх лоджії, оскільки позивачем не надано доказів незадовільного стану лоджії відповідачів, через який би його квартирі було б завдано шкоди.

Відповідно до положень ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до положень ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди,завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку із знищенням чи пошкодженням майна.

Позивачем було заявлено позов про стягнення компенсації моральної шкоди у розмірі 3000 грн.

Як зазначено у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 « Про судову практику у справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Приймаючи до уваги фактичні обставини справи, за яких позивач, звертаючись до комунальної установи, намагається захистити своє право, вимушений докладати додаткових зусиль, апеляційний суд вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідачів грошової компенсації моральної шкоди у розмірі 650 грн. відповідно до їх частки у квартирі НОМЕР_2, свіввласниками якої вони являються.

Позивачем були заявлені вимоги про стягнення з відповідачів понесених судових витрат, а саме витрат на правову допомогу у розмірі 500 грн. та витрат на оплату судового збору.

На а.с.8 справи міститься копія довідки, яка видана адвокатом ОСОБА_8 в якій вказано, що ОСОБА_1 у зв»язку зі звернення до суду понесені витрати у розмірі 500 грн.

Відповідно до ст.84 ЦПК України витрати, пов»язані з платою правової допомоги адвокат або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно зазаначеної норми склад та розмір витрат, пов»язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов»язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку ( квітанція до прибуткового кассового ордеру , платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки ). Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 « Про граничні розмірі компенсації витрат, пов»язаних з розглядом цивільних та адміністративних прав і порядок їх компенсації за рахунок держави», Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191-V1, а саме 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу.

Оскільки під час розгляду справи в суді першої інстанції адвокат участі не приймав, понесені витрати позивачем не оформлені належним чином та не свідчать про те, за яку саме роботу сплачені кошти, апеляційний суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідачів витрат у сумі 500 грн. задоволенню не підлягають.

Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 429,20 грн. ( а.с.2.3)

Відповідно до положень ч.3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Виходячи з задоволених позовних вимог про стягнення моральної шкоди, підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача судовий збір у розмірі 214.60 грн.

У відповідності до вимог ч.3,4 ст.309 ЦПК України апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307,309,314-316 ЦПК України апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 06 березня 2013 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в рахунок відшкодування моральної шкоди по 250 ( двісті п'ятдесят ) грн.

Стягнути ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в рахунок відшкодування моральної шкоди 150 (сто п'ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору по 71грн. 54 коп. з кожного.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді