Постанова № 32050554, 11.06.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4021/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.

за участю секретаря - Запорощукової Г.Г.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області Бежан О.Д. про визнання дій незаконними, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом (а.с. 2-6) до Відділу Державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області (далі - ВДВС Ізмаїльського МУЮ Одеської області, або Відповідач-1), державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області Бежан О.Д. (далі - державний виконавець ВДВС Ізмаїльського МУЮ Одеської області, або Відповідач-2) про визнання дій державного виконавця ВДВС Ізмаїльського МУЮ Одеської області Бежан О.Д. щодо винесення постанови від 23.04.2013 року про відкриття виконавчого провадження незаконними; скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.04.2013 року, винесеної державним виконавцем ВДВС Ізмаїльського МУЮ Одеської області Бежан О.Д.; зобов'язання ВДВС Ізмаїльського МУЮ Одеської області припинити виконавчі дії, пов'язані з винесенням оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.04.2013 року.

В обґрунтування позову Позивач зазначив, що 14.05.2013 року на її адресу надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження № 37731372 від 23.04.2013 року, винесена державним виконавцем ВДВС Ізмаїльського МУЮ Одеської області Бежан О.Д. Виконавче провадження відкрито на підставі вимоги Управління Пенсійного фонду України в місті Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області (далі - УПФУ) №Ф1078У про стягнення боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 1978,65 грн. з ОСОБА_1 на користь держави в особі УПФУ. Позивач вважає, що вказана постанова прийнята з порушенням вимог чинного законодавства. На думку позивача, вимога УПФУ про сплату боргу не є виконавчим документом та не відповідає вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» в частині зазначення назви стягувача, боржника, строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, дати набрання чинності виконавчого документу. Крім того, державний виконавець порушив порядок направлення сторонам постанови про відкриття виконавчого провадження.

У судовому засіданні представник Позивача заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити з підстав визначених у позовній заяві.

Представники Відповідача-1 та Відповідач-2 у судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про день, час та місце судового засідання. ВДВС Ізмаїльського МУЮ Одеської області направив до суду заяву з проханням провести судове засідання за відсутності представника ВДВС Ізмаїльського МУЮ (а.с.36). Відповідачі надіслали до суду письмові заперечення, в яких зазначено, що Відповідачі позов не визнають, вважають його безпідставним та необґрунтованим (а.с. 20-22). Так, Відповідачами зазначено, що державний виконавець при відкритті виконавчого провадження № 37731372 про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь держави в особі УПФУ в розмірі 1978,65 грн. діяв у межах Закону України «Про виконавче провадження». Вимога УПФУ, на підставі якої відкрито виконавче провадження, є виконавчим документом відповідно до ч.5 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та повністю відповідає вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження, визначених ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», виявлено не було.

Вислухавши пояснення представника Позивача, дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

10.04.2012 року УПФУ в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області було винесено вимогу про сплату боргу № Ф1078у, якою ОСОБА_1 було зобов'язано сплатити недоїмку з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 1978,95 грн. Як зазначено в п.4 даної вимоги вона набрала чинності 24.04.2012 року (а.с. 24). Вказана вимога неодноразово направлялась УПФУ в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі до ВДВС Ізмаїльського МУЮ Одеської області для стягнення заборгованості в примусовому порядку. 25.03.2013 року державний виконавець Бежан О.Д. повернув вищевказану вимогу до стягувача - УПФУ в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі у зв'язку з відсутністю майна боржника (а.с.25).

22.04.2013 року УПФУ в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі повторно звернулось до ВДВС Ізмаїльського МУЮ Одеської області із заявою про відкриття виконавчого провадження та повторне примусове виконання вимоги про сплату боргу № Ф1078У від 10.04.2012 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь управління в розмірі 1978,95 грн. (а.с. 23).

Розглянувши вказану заяву УПФУ в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області, 23.04.2013 року державний виконавець ВДВС Ізмаїльського МУЮ Одеської області Бежан О.Д., керуючись ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону «Про виконавче провадження», виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 37731372 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в особі УПФУ заборгованості в розмірі 1978,95 грн. (а.с. 26).

Проаналізувавши надані сторонами докази, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, зазначаючи при цьому наступне.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються законом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року (далі Закон № 606); Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року (далі - Закон № 2464).

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст.25 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Вимоги до форми та змісту постанови про відкриття виконавчого провадження як документу передбачені п. 1.5.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року, а саме: постанова як окремий документ містить такі обов'язкові реквізити - вступну частину із зазначенням, назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу ДВС, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа; мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких державний виконавець прийняв відповідне рішення, і посилання на закон чи інший нормативно-правовий акт,; резолютивну частину із зазначенням: прийнятого рішення державного виконавця; прізвища, імені, по батькові фізичних осіб, повного найменування юридичних осіб, яким надсилається копія постанови; строку і порядку оскарження постанови; до постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами; постанова складається і підписується державним виконавцем у необхідній кількості примірників (копій), один з яких (оригінал) залишається у виконавчому провадженні, а інші (копії) направляються за належністю і у випадках, встановлених Законом або цією Інструкцією, затверджуються начальником відділу або його заступником та скріплюються печаткою.

Статтею 17 Закону № 606 визначено перелік виконавчих документів за рішеннями, що підлягають виконанню державною виконавчою службою. Відповідно до п.8 ч.2 ст.17 вказаного закону до числа виконавчих документів відносяться рішення органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на ДВС. В свою чергу, відповідно до ст.25 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом, що спростовує твердження Позивача про безпідставність відкриття виконавчого провадження з тих причин, що вимога про сплату недоїмки не є виконавчим документом.

Судом встановлено, що вимога УПФУ про сплату боргу № Ф1078у, на підставі якої 23.04.2013 року було відкрито виконавче провадження № 37731372, відповідає вимогам, встановленими ст.18 Закону «Про виконавче провадження».

Суд не приймає до уваги твердження Позивача про неправильну назву вищевказаної вимоги УПФУ і зазначає, що відповідно до п.6.4 Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої Постановою Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010 року, вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, актів звірок з органами податкової служби, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатками. Згідно додатку 5 цієї Інструкції назвою виконавчого документа є саме «вимога про сплату боргу», а не «вимога про сплату недоїмки із єдиного внеску», як вказує позивач.

Щодо твердження Позивача про сплив строку пред'явлення виконавчого документу до виконання 11.04.2013 року суд зазначає наступне. Згідно зворотного боку вимоги № Ф1078У, як виконавчого документа, вона на протязі 2012-2013 років неодноразово пред'являлась УПФУ в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі до виконання (а.с. 25). Як вже вказувалось судом 25.03.2013 року державний виконавець Бежан О.Д. повернув вищевказану вимогу до стягувача - УПФУ в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі у зв'язку з відсутністю майна боржника. Згідно з п.2 ч.1 ст.22 Закону № 606 вимога УПФУ може бути пред'явлена до виконання протягом 1 року. Відповідно до п.1 ч.1 ст.23 Закону № 606 строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання. Враховуючи викладене, стягувачем не було пропущено строки пред'явленням виконавчого документу до виконання.

Також суд вважає необґрунтованими твердження Позивача про відсутність будь-якого виконавчого документу, в якому ОСОБА_1 визначена боржником, саме як фізична особа, а не фізична особа-підприємець.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону № 606 боржником є фізична особа, визначена виконавчим документом. Окрім цього, виходячи з положень Цивільного кодексу України, підприємницька діяльність - це діяльність на власний ризик та особисту майнову відповідальність підприємця. У першу чергу, підприємницький ризик виявляється у вірогідності втрати усього майна, належного фізичній особі, до складу якого згідно зі ст.190 Цивільного кодексу України входять як окремі речі або їх сукупність, так і майнові права та обов'язки. Чинне законодавство України не передбачає відокремлення майна, яке використовується підприємцем для здійснення підприємницької діяльності, із загальної маси майна, належного фізичній особі. Тому стягнення може бути звернено на усе майно боржника, незалежно від того використовувалося воно у підприємницькій діяльності чи ні. А отже, боржником по справі виступає саме фізична особа ОСОБА_1.

Доводи Позивача, щодо неможливості вступу вимоги про сплату боргу в законну силу 24.04.2012 року до уваги суду не беруться, оскільки Закон № 606 не наділяє державного виконавця при відкритті виконавчого провадження обов'язком перевіряти правильність інформації, що міститься у виконавчому документі. Відповідно до п.5 ч.1 ст.18 Закону № 606 при відкритті виконавчого документу державний виконавець перевіряє, чи зазначена дата набрання законної сили виконавчого документу. Таким чином законні підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження у державного виконавця також були відсутні.

Окрім цього, суд зазначає, що порядок та строки набрання виконавчим документом законної сили, його назва, найменування стягувача та відповідача по справі не становлять предмет оскарження адміністративної справи з приводу оскарження дій державного виконавця чи скасування постанови про відкриття виконавчого провадження. Позивач, в разі наявності законодавчо визначених підстав, має право звернутись до відповідного суду з позовом щодо оскарження самого виконавчого документу на підставі якого було відкрито виконавче провадження.

Стосовно тверджень позивача про порушення державним виконавцем строку та порядку повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження, суд зазначає, що вказане порушення, допущене державним виконавцем, не може бути підставою для визнання протиправною і скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, суд не вбачає підстав для відмови у відкритті провадження, визначених ст.26 Закону № 606. В зв'язку з чим суд вважає, що державним виконавцем Бежан О.Д. було правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 37731372 і вона не підлягає скасуванню. Законність і обґрунтованість постанови про відкриття виконавчого провадження, в свою чергу обумовлюють, правомірність виконавчих дій, здійснюваних державним виконавцем у такому виконавчому провадженні .

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що Позивач не довів суду ті обставини, на які посилався в їх обґрунтування позовних вимог і вони задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області Бежан О.Д. про визнання дій державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області Бежан О.Д. щодо винесення постанови від 23.04.2013 року та відкриття виконавчого провадження незаконними; скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.04.2013 року, винесену державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області Бежан О.Д.; зобов'язання Відділ Державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області припинити виконавчі дії, пов'язані з винесенням оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.04.2013 року - відмовити.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.

11 червня 2013 року.

.