Постанова № 32050442, 20.06.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2013 року м. Львів № 2а-7144/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участю секретаря судового засідання Думич Х.М., представника позивача Рісної Ю.Б., представника відповідача Пікулика О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» до державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області про визнання неправомірним дій та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» (далі - ПП «СЦ-Сервіс-Центр Стрий») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області (далі - ДПІ у Стрийському районі) з наступними вимогами:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення позапланової виїзної перевірки ПП «СЦ Сервіс-Центр Стрий» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року по взаємовідносинах з ТОВ «Втордеревпром», за результатами якої оформлено акт № 4054/23-3/25560778 від 23.12.2010 року;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000022303/0 та № 0000012303/0 від 10.01.2011 року.

Позовні вимоги, з урахуванням додаткових пояснень від 20.06.2013 року, обґрунтовано тим, що висновки податкового органу про безтоварність та фіктивність господарських відносин ПП «СЦ Сервіс-Центр Стрий» та ТОВ «Втордеревпром» є необґрунтованими, оскільки в основі таких тверджень лише результати податкової перевірки контрагента позивача - ТОВ «Втордеревпром». На думку позивача, висновки, яких податковий орган дійшов щодо його постачальника, можуть нести негативні наслідки тільки для нього, проте не дають підстав стверджувати, що ПП «СЦ Сервіс-Центр Стрий», також допустило порушення податкового законодавства. Підприємство сформувало податковий кредит по податку на додану вартість та валові витрати по податку на прибуток на підставі належно оформлених первинних документів, копії яких долучено до позовної заяви. Факт використання придбаних товарів у господарській діяльності підтверджується долученими до справи письмовими доказами. Крім того, позивач зазначив про те, що позапланову перевірку орган ДПС провів з порушенням вимог законодавства щодо підстав та порядку її проведення. З огляду на це, податкові повідомлення - рішення, прийняті внаслідок неправомірних дій податкового органу та на основі помилкових висновків щодо заниження податку на прибуток за перший квартал 2010 року на 20834 грн. та заниження податкового зобов'язання з ПДВ за лютий 2010 року на 16667 грн., є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що під час перевірки ПП «СЦ Сервіс-Центр Стрий» було використано як надані підприємством первинні документи, так і акт документальної перевірки його контрагента ТОВ «Втордеревпром». Відповідно до акта ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 24.09.2010 року №2268/23-2/25560778, складеного за наслідками документальної перевірки ТОВ «Втордеревпром», встановлено, що названий контрагент позивача фактично не міг поставити йому товарно-матеріальних цінностей в силу низки об'єктивних причин (відсутність матеріальних, виробничих та трудових ресурсів, транспортних засобів, відсутність за місцем знаходження, реєстрації на підставних осіб, підписання документів невстановленими особами тощо), що свідчить про відсутність реальної господарської діяльності. Крім того, представник відповідача зазначив, що у позивача немає товарно-транспортних накладних чи інших документів, які б підтверджували факт транспортування товару по маршруту Стрий-Львів та Львів-Стрий, що з урахуванням наведеного вище також підтверджує обґрунтованість висновків податкового органу про те, що господарської операції поставки товару в дійсності не було, а валові витрати підприємства та податковий кредит звітного періоду сформовано на основі недостовірних первинних документів. З огляду на таку позицію представник відповідача наполягає, що спірні податкові повідомлення-рішення податкового органу є правомірними, а тому підстав для задоволення позову немає.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив письмові докази, якими вони підтверджуються та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

ПП «СЦ Сервіс-Центр Стрий» зареєстроване як юридична особа 01.07.2002 року виконавчим комітетом Стрийської міської ради з присвоєнням ідентифікаційного номера 32053949.

З 16 по 20 грудня 2010 року ДПІ у Стрийському районі м. Львова проводила позапланову виїзну перевірку ПП «СЦ Сервіс-Центр Стрий» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року по взаємовідносинах з ТОВ «Втордеревпром», за наслідками якої складено акт № 4054/23-3/25560778 від 23.12.2010 року (далі - акт перевірки від 23.12.2010 року).

Зазначену перевірку проведено на підставі направлення №000781/23-3 від 16.12.2010 року та відповідно до наказу керівника ДПІ у Стрийському районі № 823 від 15.12.2010 року «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПП «СЦ Сервіс-Центр Стрий», прийнятого на підставі п. 1 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Зазначений наказ прийнято у зв'язку із надходженням службового листа від 15.12.2010 року в.о. начальника відділу проведення податкового аудиту платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Стрийському районі, у якому зазначено про ненадання ПП «СЦ Сервіс-Центр Стрий» на запит податкового органу письмових пояснень та документального підтвердження господарських операцій, зокрема обставин транспортування товару, стосовно його взаємовідносин з ТОВ «Втордеревпром». Необхідність з'ясування обставин щодо поставок товарів від ТОВ «Втордеревпром» зумовлена тим, що на адресу ДПІ у Стрийському районі надійшов акт перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 24.09.2010 року №2268/23-2/25560 про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Втордеревпром» з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат по податку на прибуток за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року, у якому зазначено про нікчемність правочинів названого контрагента позивача та безтоварність його господарських операцій.

У висновках акта перевірки від 23.12.2010 року ДПІ у Стрийському районі зазначила про наступні порушення ПП «СЦ Сервіс-Центр Стрий»:

- ст. 3, ст. 207, ст. 208 Господарського кодексу України, ст. 203, п. 1, ст. 215, ст. ст. 216, 228, 626, 629, 664 Цивільного кодексу України, п. 1. 32 ст. 32, п. 5.1, п. 5.2.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, всього на загальну суму 20834 грн., в т.ч. за перший квартал 2010 року на суму 20834 грн.

- ст. 3, ст. ст. 207, 208 Господарського кодексу України, ст. 203, п. 1 ст. 215, ст. ст. 21, 228, 626, 664 Цивільного кодексу України, пп. 7.4.1, пп. 7.7.1 п. 7.1, п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 16667 грн., в т.ч. за лютий 2010 року на суму 16667 грн.

На підставі акта перевірки від 23.12.2010 року ДПІ у Стрийському районі прийняла два податкові повідомлення-рішення від 10.01.2011 року:

1) №0000022303/0, яким ПП «СЦ Сервіс-Центр Стрий» визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 25001,00 грн., у т.ч. 16667 грн. - за основним платежем, 8334 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

2) № 0000012303/0, відповідно до якого ПП «СЦ Сервіс-Центр Стрий» визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 29168 грн., у т.ч. 20834 грн. - за основним платежем, 8334 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Висновки акта перевірки від 23.12.2010 року, судячи з його змісту, ґрунтуються на тому, що платник податку не надав податковому органу достатніх доказів на підтвердження реальності господарських операції з ТОВ «Втордеревпром», в той час як наявна в розпорядженні податкового органу інформація свідчить про те, що згаданий постачальник в силу об'єктивних причин не міг здійснити поставку товару позивачу.

При вирішенні спору суд керувався наступними положеннями чинного законодавства:

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Також у Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

У статті 67 Конституції встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Під час перевірки ПП «СЦ Сервіс-Центр Стрий» податковий орган дав оцінку його взаємовідносинам з ТОВ «Втордеревпром», які відбулись у 2010 році. Протягом цього періоду діяли норми спеціальних законів у сфері справляння податку на додану вартість та податку на прибуток, які станом на дату розгляду даної справи вже втратили чинність у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України. Проте, правомірність відображення сум податкових зобов'язань за наслідками господарської діяльності позивача повинна оцінюватись на відповідність вимогам Законів України «Про податок на додану вартість» та «Про оподаткування прибутку підприємств».

Порядок нарахування, декларування та сплати податку на прибуток, до набрання чинності Податковим кодексом України, регулював Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон України № 334/94-ВР). Об'єктом оподаткування, відповідно до п. 3.1 статті 3 цього Закону, є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5.1. цього Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.2.10 п. 5.2. ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи із наведених норм закону, до складу валових витрат платника податку належать витрати, які: 1) підтверджені первинними документами; 2) пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

До набрання чинності Податковим кодексом України порядок нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість був регламентований також спеціальним законом - Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР), який передбачав таке. Об'єктом оподаткування з податку на додану вартість, відповідно до підп. 3.1.1 ст. 3 Закону № 168/97, зокрема є: операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України. Поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу (п. 1.4 Закону № 168/97-ВР). Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: 1) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; 2) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п.7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. У відповідності до п.п.7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Беручи до уваги наведені вище норми закону, слід зазначити, що необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 11 Глави перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р., основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Перший-екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику. Також чинним законодавством не передбачена заміна згаданих транспортних документів будь-якими іншими документами, тому здійснення поставки товарів на будь-яких умовах не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції. У протилежному випадку є обґрунтовані підстави для висновку про відсутність самої господарської операції.

Разом з тим, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди (бюджетного відшкодування з бюджету) є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди (тобто безпідставне зменшення сум податкових зобов'язань до сплати в бюджет, отримання бюджетного відшкодування тощо) можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

З урахуванням доводів податкового органу про підстави прийняття оскаржуваних рішень, вирішення спору потребує встановлення реальності господарської операції між ПП «СЦ Сервіс-Центр Стрий» та його постачальником ТОВ «Втордеревпром». З'ясування цих обставин має істотне значення для правильної юридичної оцінки дій позивача з питання щодо віднесення ним до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених за товар, отриманий від цього постачальника, а також віднесення на валові витрати вартості придбаних товарів.

На підтвердження реальності операцій з придбання товарів у ТОВ «Втордеревпром», позивач надав податковому органу та суду копії видаткової накладної №РН-2-26010 від 26.02.2010 року та податкової накладної № 2260000010 від 26.02.2010 року на суму 100000,15 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 16666,69 грн., розрахункові документи (платіжні доручення, банківські виписки), документи щодо оприбуткування товарів (миючих засобів) на підприємстві, акти списання товарів у зв'язку з використанням у процесі господарської діяльності.

В той же час податковий орган встановив наступні обставини, які свідчать про неможливість реального виконання контрагентом позивача господарських зобов'язань щодо поставки товарів:

Від ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС надійшов акт від 24.09.2010 року №2268/23-2/25560 «Про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Втордеревпром» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року». У цьому акті проаналізовано взаємовідносини ТОВ «Втордеревпром» з його постачальниками протягом зазначено вище періоду, у підсумку чого податковий орган зазначив, що господарські операції ТОВ «Втордеревпром» щодо купівлі товарів (послуг) не підтверджено належними первинними документами і насправді таких операцій не було тому, що контрагенти названого платника не мають необхідних трудових ресурсів для здійснення поставок. Крім того, ДПІ у Сихівському районі м. Львова зазначила, що ТОВ «Втордеревпром» також не має виробничих потужностей, основних фондів, трудових ресурсів, транспортних засобів, що необхідно для ведення господарської діяльності, що свідчить про те, що господарських операцій щодо купівлі товару та його наступного продажу фактично не було. Тому правочини, які укладало ТОВ «Втордеревпром», суперечать інтересам держави і суспільства і не мали на меті настання правових наслідків, отже є нікчемними.

Висновки, які ДПІ у Сихівському районі м. Львова виклала в акті перевірки від 24.09.2010 року №2268/23-2/25560 щодо безтоварності та фіктивності господарських операцій ТОВ «Втордеревпром» оскаржило у порядку адміністративного судочинства. Постановою від 27.01.2011 року Львівський окружний адміністративний суд задовольнив позовні вимоги ТОВ «Втордеревпром», зокрема визнав неправомірними дії органу ДПС щодо викладення протиправних висновків відносно ТОВ «Втордеревпром», про які зазначено вище. Зазначену постанову було оскаржено в апеляційному порядку, у зв'язку з чим провадження у даній справі було зупинено до прийняття рішення судом апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду від 27.01.2011 року.

Ухвалою від 31.10.2011 року Львівський апеляційний адміністративний суд скасував постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2011 року і закрив провадження у справі. Мотиви, якими керувався суд апеляційної інстанції, судячи зі змісту ухвали, полягають у тому, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України.

Під час судового розгляду даної справи суд встановив, що висновки акта перевірки ДПІ у Сихівському районі від 24.09.2010 року №2268/23-2/25560 та викладені у ньому факти щодо нікчемності правочинів та безтоварності господарських операцій ТОВ «Втордеревпром» було використано в якості доказової інформації під час розгляду Яворівським районним судом Львівської області кримінальної справи №1329/1610/12 по обвинуваченню ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 за вчинення злочинів, передбачених ст. 205 («Фіктивне підприємництво»), ст. 212 («Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів»), ст. 358 («Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів») Кримінального кодексу України (у різних видах співучасті), а ОСОБА_8, крім того, за обвинуваченням за ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України («Службове підроблення»).

У вироку від 16.10.2012 року у кримінальній справі №1329/1610/12 Яворівський районний суд, зокрема, зазначив наступне.

Підсудний ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою в групі осіб, умисно з корисливих мотивів вчинив умисне ухилення від сплати податків, пособництво в ухиленні від сплати податків, підроблення та використання підроблених документів, тобто злочини, передбачені ч.3 ст. 212, ч.5 ст.27 ч.2 ст. 212, ч.4 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України. ТОВ «Промкотлосервіс» під керівництвом підсудного ОСОБА_8, маючи відповідну кількість кваліфікованих працівників, необхідні виробничі засоби, впродовж 2007 -2010 років здійснювало діяльність щодо надання послуг, виконання робіт та реалізації товарно-матеріальних цінностей. Однак, директор ТзОВ «Дослідний завод «Промкотлосервіс» підсудний ОСОБА_8 з метою ухилення від сплати податку на додану вартість в період 2007-2010 років склав ряд вигаданих угод без мети реального настання правових наслідків з ТзОВ «Світ Б Компані», фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, ТзОВ «Втордеревпром», ПП «Фірма «Юкос», ПП «Компанія «Галторгсервіс», ПП «Екоенергобуд» та ПП «Аеромакс-Сервіс»про нібито придбання у них товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг.

Відповідно до умов даних нікчемних договорів, ТОВ «Світ Б Компані», фізична особа - підприємець ОСОБА_4, ТОВ «Втордеревпром», ПП «Фірма «Юкос», ПП «Компанія «Галторгсервіс», ПП «Екоенергобуд»та ПП «Аеромакс-Сервіс» в період з 2007 по 2010 роки нібито виконувало роботи, надавало послуги та реалізовувало товарно-матеріальні цінності ТОВ «Дослідний завод «Промкотлосервіс», про що складались відповідні договірні, первинні бухгалтерські та інші документі, на підставі яких підсудний ОСОБА_8 перераховував кошти на рахунки ТОВ «Світ Б Компані» та фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (Кошти на рахунки ТОВ «Втордеревпром», ПП «Фірма «Юкос», ПП «Компанія «Галторгсервіс»в період 2009-2010 років взагалі не перераховувались).

Відповідно, (…) ТОВ «Втордеревпром» (…) вищевказаних робіт не виконувало, послуг не надавало та ТМЦ не реалізовувало, а від так ТОВ «Дослідний завод «Промкотлосервіс» безпідставно включило суми ПДВ з цих операцій до податкового кредиту. Окрім цього, встановлено, що у ТОВ «Втордеревпром», ПП «Фірма «Юкос», ПП «Компанія «Галторгсервіс» за період здійснення підприємницької діяльності з ТОВ «Дослідний завод «Промкотлосервіс» були відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби. Будь-які кошти на рахунки зазначених підприємств ТОВ «Дослідний завод «Промкотлосервіс» взагалі не перераховувало. Проведеними перевірками ТОВ «Втордеревпром» ДПІ у Сихівському районі м. Львова, акт № 2268/23-2/25560778 від 24 вересня 2010 року (…) прописано нікчемність здійснених господарських операцій з контрагентами, що вказує про неможливість фактичного здійснення ним господарської діяльності. Наведене свідчить про неможливість ТОВ «Світ Б Компані», фізичною особою -підприємцем ОСОБА_4, ТОВ «Втордеревпром», ПП «Фірма «Юкос», ПП «Компанія «Галторгсервіс», ПП «Екоенергобуд» та ПП «Аеромакс-Сервіс» реалізовувати товарно-матеріальні цінності, виконувати роботи та надавати послуги ТзОВ «Промкотлосервіс» та безпідставність відображення цих операцій підсудним ОСОБА_8 в бухгалтерському та податковому обліку товариства.

Також у вироку суду зазначено про те, що ОСОБА_8, працюючи директором ТОВ «Дослідний завод «Промкотлосервіс», діючи з корисливих мотивів та переслідуючи мету на ухилення від сплати податків, у невстановлений період часу та при невстановлених обставинах вступив у попередню змову з директором ЗАТ «Агентство економічної безпеки» ОСОБА_9 і своїми діями, шляхом надання підроблених документів, сприяв останньому в умисному ухиленні від сплати податків, тобто вчинив злочин, передбачений ч.5 ст.27 ч.2 ст. 212 КК України.

З метою маскування пособництва в умисному ухиленні від сплати податків ЗАТ «Агентство економічної безпеки» підсудний ОСОБА_8 за попередньою змовою в групі осіб, уклав господарські договори без мети реального настання правових наслідків з ТОВ «Світ Б Компані» та ТзОВ «Втордеревпром»про нібито надання останнім послуг для ТОВ «Дослідний завод «Промкотлосервіс», які вказане товариство нібито надало для ЗАТ «Агентство економічної безпеки», при цьому кошти за нібито надання вказаних послуг на рахунки ТОВ «Втордеревпром» взагалі не перераховувались. Проведеною ДПІ у Сихівському районі м.Львова перевіркою ТОВ «Втордеревпром», акт № 2268/23-2/25560778 від 24 вересня 2010 року, прописано нікчемність здійснених господарських операцій з контрагентами, в результаті чого платнику не підтверджено валові доходи та валові витрати за охоплений перевіркою період. В акті зазначено, що у ПП «Втордеревпром»відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності.

Також у вироку Яворівського районного суду зазначено про те, що підсудній ОСОБА_8, працюючи на посаді директора ТОВ «Дослідний завод «Промкотлосервіс», діючи за попередньою змовою в групі з засновником та службовими особами ТОВ «Світ Б Компані»(…), невстановленими особами, які діяли від імені ТОВ «Втордеревпром», (…) в період 2007 -2010 років підписав складені з вказаними суб'єктами підприємницької діяльності завідомо неправдиві документи, а саме: договори, накладні та акти виконаних робіт про нібито отримання ТОВ «Промкотлосервіс» товарів, робіт та послуг, які з метою умисного ухилення від сплати податків відобразив в бухгалтерському та податковому обліку підприємства. Крім цього, підсудній ОСОБА_8 в період 2007 -2010 року, будучи директором ТОВ «Дослідний завод «Промкотлосервіс», діючи за попередньою змовою з засновником та службовими особами ТОВ «Світ Б Компані», (…) невстановленими особами, які діяли від імені ТОВ «Втордеревпром», (…) та іншими невстановленими слідством особами, вчинив використання завідомо підроблених документів, тобто злочин, передбачений ч.4 ст.358 КК України.

Таким чином, під час розгляду кримінальної справи Яворівський районний суд встановив, що у ТОВ «Втордеревпром» у період 2007-2010 років не було виробничих потужностей, основних фондів, трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, жодних послуг чи робіт воно в дійсності не надавало і не виконувало, а було задіяне у злочинній змові групи осіб, які використовували цю юридичну особу для прикриття незаконної діяльності з метою ухилення від сплати податків.

Слід також зазначити, що ПП «СЦ Сервіс-Центр Стрий» на підтвердження факту поставки надало до перевірки видаткову накладну та видану потім податкову накладну від продавця, проте не надало документів (товарно-транспортних накладних), згідно з якими цей товар перевозився від постачальника, хоча їх оформлення також є необхідним і теж мало б відображати зміст господарської операції. Також у позивача немає актів приймання-передачі товару, сертифікатів якості, відповідності товару. За таких обставин, суд погоджується, що перевіркою не підтверджено факту реального отримання ПП «СЦ Сервіс-Центр Стрий» товарів від ТОВ «Втордеревпром», а оформлені первинні документи не є належними, оскільки їх зміст не відображає дійсних господарських операцій.

Окрім того, судом взято до уваги і ту обставину, що позивач придбав товар в юридичної особи, яка систематично не сплачувала податків, діяльність якої мала ознаки фіктивного підприємництва, при тому, що позивач та ТОВ «Втордеревпром» працюють в одному сегменті ринку, в якому існують налагоджені стабільні зв'язки й учасники якого обізнані стосовно один одного. Суд вважає, що позивач як платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент.

Щодо належності наданих до перевірки первинних документів, суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 05.03.2012 року за позовом ТОВ «Нафта» до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про визнання висновків перевірки неправомірними, визнання чинним договору, скасування податкових повідомлень-рішень. Так, Верховний Суд України вказав, що не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами первинні документи, які посвідчують факт придбання товарів, якщо такі видані юридичними особами, які зареєстровані за зверненням невстановлених осіб від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності таких підприємств. Формування показників податкової звітності на підставі таких первинних документів є безпідставним. Згідно з положеннями частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх судів України.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності суд вважає, що ТОВ «Втордеревпром» не мав необхідних матеріальних, трудових ресурсів та об'єктивно не міг продати та доставити ДП ПП «СЦ Сервіс - Центр Стрий» товарно-матеріальні цінності. Тому наявність у позивача необхідних документів, які відповідно до податкового законодавства є підставою для віднесення певних сум до податкового кредиту та валових витрат, сама по собі не є підставою для їх відображення в податковому обліку, оскільки господарські операції в дійсності не відбулися. Відсутність судового рішення про визнання недійсними договорів між позивачем та його постачальниками сама по собі не свідчить про реальність виконання умов договорів зазначеними суб'єктами, а факт укладення договору не є доказом його виконання. Відтак, установлення факту недійсності цивільно-правового договору, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення податковим органом зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції.

З огляду на це суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є правомірними, а задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Оцінюючи вимоги позивача про визнання протиправними дій податкового органу щодо проведення перевірки суд виходить з наступного.

Відповідно до норми ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (чинної станом на дату виникнення спірних правовідносин) посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість. Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Позапланова перевірка ПП «СЦ Сервіс-Центр Стрий» проведена на підставі наказу керівника податкового органу, правомірність якого позивачем не оскаржується. Вказаний наказ прийнято у зв'язку із тим, що платник податків на запит податкового органу не надав всіх витребуваних документів та пояснень. До початку перевірки копія наказу про проведення позапланової перевірки та направлення на проведення перевірки вручено під розписку керівнику підприємства, що підтверджується відповідними підписами на згаданих документах та не заперечується представником позивача. Позивач, який наполягає на безпідставності проведення перевірки, не скористався правом не допустити посадових осіб податкового органу до позапланової перевірки. За таких обставин суд вважає позовні вимоги в цій частині безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові, не передбачено.

Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 158, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Повний текст постанови виготовлено 25 червня 2013 року.

Суддя Москаль Р.М.