Рішення № 32048998, 25.02.2013, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №0414/3179/2012

провадження №2/176/145/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2013 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Завізіон Т.В.

при секретарі Пасічник Н.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

та представника відповідача Акусок О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м Жовті Води цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Руда» про відшкодування моральної шкоди, завданою трудовим каліцтвом, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом та просив постановити судове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Руда» на свою користь в рахунок відшкодування моральної шкоди у зв"язку з втратою працездатності від професіонального захворювання 25 000 грн. 00 коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що з 1995 року він перебував у трудових відносинах із спільним підприємством «ВостГОК-Ашурст», правонаступником якого в подальшому стало ТОВ «Восток-Руда», в тому числі, 12 років працював підземним електрогазозварювальником та кріпильником.

В наслідок роботи в шкідливих умовах праці та внаслідок того, що роботодавець у відповідності до ст. 153 КЗпП України не створив на його робочому місці безпечних умов праці, а також таких умов які б відповідали нормативним актам з охорони праці, він отримав ряд професійних захворювань, які стали підставою для його звільнення з роботи у зв»язку із невідповідністю виконуваній роботі, внаслідок стану здоров»я, який перешкоджає продовженню даної роботи.

20.12.2011 року Український науково-дослідний інститут промислової медицини встановив причинний зв»язок його захворювань із роботою у відповідача, а 16.01.2012 року МСЕК встановив, що він втратив 40 % професійної працездатності.

Посилаючись на те, що хвороби, на які він захворів, призвели до втрати стійкої професійної працездатності, що потягло його звільнення з роботи, на те, що він постійно відчуває фізичний біль та вимушений лікуватися, що він мусить змінювати звичайний перебіг свого життя та прикладати додаткових зусиль задля його організації, позивач просив його позов задовольнити.

В судове засідання позивач, належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, не з»явився та направив до суду свого представника.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі та посилаючись на п.1 ч. 2 ст. 23, ч. 1 ст. 1167, ч. 1 ст. 1168 ЦК України та ст. 153 та 237-1 КЗпП України також просила позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засідання позов не визнавла та, не спростовуючи того, факту, що позивач перебував у трудових стосунках з їх підприємством, працював у шкідливих умовах праці та того, що професійне захворювання було виявлене у позивача під час роботи у ТОВ «Восток-Руда», просила у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що позивач також працював у шкідливих умовах і на інших підприємствах, зокрема на ДП СхідГЗК, а також на те, що перший не надав суду доказів на підтвердження спричинення йому моральної шкоди та її розміру.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 ст. 3 Конституції України закріпила, що людина, її життя і здоров"я визначаються в Україні найвищими соціальними цінностями.

Частина 4 ст. 43 Конституції України також гарантувала право кожного громадянина на належні, безпечні та здорові умови праці.

У відповідності до ст. 153, 158 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці..

Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Власник або уповноважений ним орган забов»язані вживати заходів щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників шляхом впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки, засобів механізації та автоматизації виробництва, вимог ергономіки, позитивного досвіду з охорони праці, зниження та усунення запиленості та загазованості повітря у виробничих приміщеннях, зниження інтенсивності шуму, вібрації, випромінювань тощо.

Як встановили ст. 173 та ст. 237-1 КЗпП України у разі заподіяння працівникам під час виконання ними трудових обов»язків шкоди, пов»язаної з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я, така шкода відшкодовується у встановленому законодавству порядку.

Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Стаття 23 ЦК України, у свою чергу, визначаючи критерії моральної шкоди, зокрема визначила, що моральна шкода полягає, в тому числі, і в у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я та визначила, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого, позбавлення його можливості їх реалізації.

При визначенні розміру відшкодування шкоди враховуються вимоги розумності та справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодовуванню та не пов»язана із розміром цього відшкодовування.

Статті 1167 та 1168 ЦК України також встановили, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Із дослідженої судом копії трудової книжки позивача судом безспірно встановлено, що ОСОБА_3 з 20.03.1995 року по 28.12.2011 року ( із перервою на два місяці ) перебував у трудових стосунках із Товариством з обмеженою відповідальністю «Восток-Руда» , яке стало правонаступником Спільного підприємства «ВостГОК-Ашурст».

Перебуваючи у трудових стосунках із відповідачем позивач працював електрогазозварювальником та кріпильником підземним. / а.с. 3-7/

20.12.2011 року Український науково-дослідний інститут промислової медицини повідомив ТОВ «Восток-Руда» про встановлення у ОСОБА_3 професійного захворювання, а саме радикулопатії С6, С7, С8 і L5, S1 з вираженим (3 ст.) статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і периферичним нейросудинним синдромами з вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, нейродистрофією у вигляді плечолопаткового періатрозу ПФС другого ст., остеоартрозу, в поєднанні з періартрозами ліктьових і колінних суглобів ПФ другого ст., хронічне обструктивне захворювання легень першого ст.( пиловий бронхіт першого ступеню, емфізема легень першого ст.), нейросенсорна приглухуватість першого ст. ( з легким зниженням слуху). / а.с. 14/

26 грудня 2011 року комісією, на чолі із головним державним санітарним лікарем м. Жовті Води було складено акт №5 розслідування хронічного професійного захворювання, яке було виявлене у ОСОБА_3, в якому зазначено, що позивач страждає на зазначені вище хвороби та причиною цих хвороб є праця на протязі 16 років 01 місяця в умовах фізичного перенавантаження 3 класу 2 ступеню./ а.с. 10,11/

Окрім того, у зазначеному акті визначені винні особи, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти та нормативи.

Такими особами визначено керівництво СП «ВостГОК-Ашурст» ( ТОВ «Восток-Руда»), яке в період роботи позивача не виконало вимоги ст. 153 КЗпП України в частині створення на робочих місцях умов праці відповідно до вимог нормативних актів з охорони праці.

Наказом №525 ЛС від 28.12.2011 року позивач був звільнений з роботи п.2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв»язку із невідповідністю виконуваній роботі, внаслідок стану здоров»я, який перешкоджає продовженню даної роботи.

16.01.2012 року висновком МСЄК позивачеві була встановлена втрата професійної працездатності у розмірі 40 % безстроково. /а.с. 15/

Як вбачається із листа відділення виконавчої дирекції в м. Жовті Води Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України позивач перебуває на обліку у зазначеному відділенні з 16.01.2012 року та отримує щомісячні страхові виплати у зв»язку із втратою працездатності.

Окрім того 24.01.2012 року відділення провело виплату позивачу одноразової допомоги у зв»язку із втратою працездатності. / а.с. 41/

Таким чином, аналіз перерахованих вище в рішенні письмових доказів дає суду змогу прийти до висновку, що відповідач своєю винною бездіяльністю, щодо незабезпечення належних умов праці позивача, що, у свою чергу призвело до професійного захворювання останнього, безумовно спричинив йому моральну шкоду та має її відшкодувати.

Із досліджених судом медичних епікризів встановлено, що професійне захворювання призвело до стійкого погіршення стану здоров"я позивача, у зв"язку із чим він змушений докладати додаткові зусилля для організації свого життя, відмовитися від його звичайного устрою, постійно лікуватися.

Окрім того, медичні висновки, які досліджені судом також безспірно свідчать про те, що в наслідок захворювань, які отримав позивач він відчуває постійний фізичний біль.

Встановлюючи розмір спричиненої позивачеві моральної шкоди суд виходить із слідуючого.

Санітарно-гігієнічна характеристика робочого місця позивача та акт розслідування його професійного захворювання свідчить про те, що роботодавець не забезпечив йому належних та безпечних умов на його робочих місцях, у зв"язку із чим він вимушений був працювати в умовах впливу на організм фізичних навантажень і поганого мікроклімату.

Саме невиконання роботодавцем мір по забезпеченню позивачеві безпечних умов праці і призвело до виникнення у нього професійного захворювання, встановлення йому стійкої втрати працездатності, що загалом посягнуло на вище приведені Конституційні гарантії.

При встановленні розміру моральної шкоди суд також виходить із існуючого в цивільному праві принципу повного відшкодування шкоди.

У зв"язку з викладеним, з урахуванням невідновлювальності втрат в стані здоров"я позивача, характеру і об"єму, часу та тривалості фізичних страждань, спричинених позивачеві, враховуючи, що ці страждання носять триваючий та невиліковний характер, суд вважає достатнім і справедливим стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 15 000 грн. 00 коп.

Доводи представника відповідача про неможливість встановити хто саме із роботодавців спричинив шкоду здоров»ю позивача та його посилання на те, що позивач не надав суду відповідних доказів про спричинення такої шкоди, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки вона повністю спростовані наведеними вище в судовому рішенні доказами.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд з урахуванням вимог ст. 88 ЦПК України та з огляду на те, що вимоги позивача судом частково задоовлдені, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір за розгляд справи в суді у розмірі 114 грн. 70 коп.

З урахуванням наведеного, керуючись ч. 1 ст. 3, ч. 4 ст. 43 Конституції України, ст.ст. 153, 158, 173, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 23, 1167, 1168 ЦК України та у відповідності до ст.ст. 10,11, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Руда» про відшкодування моральної шкоди, завданою трудовим каліцтвом - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю, код ЄДРПОУ 19354901, юридична адреса якого провулок Капітальний, 2 в м. Жовті Води Дніпропетровської області на користь ОСОБА_3 15 000 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю, код ЄДРПОУ 19354901, юридична адреса якого провулок Капітальний, 2 в м. Жовті Води Дніпропетровської області на користь держави 114 грн. 70 коп. в рахунок відшкодування судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 . - відмовити у зв"язку із їх безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі Апеляційному суду Дніпропетровської області через Жовтоводський міський суд на протязі десяти днів - апеляційної скарги.

СУДДЯ: