Рішення № 32048418, 17.06.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/28535/2012

Провадження №2/761/324/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 червня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Гайдук С.В.

при секретарі Назаренко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний банк (ПАТ «ВіЕйБі Банк») до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року позивач Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський Акціонерний банк (ПАТ «ВіЕйБі Банк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що 22.01.2008 року ВАТ «ВіЕйБі Банк», правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ «ВіЕйБі Банк» уклав із ОСОБА_1 кредитний договір № 256/21. Відповідно до умов Договору банк надав ОСОБА_1 грошові кошти для придбання автотранспортного засобу в розмірі 11023,77 доларів США, строком до 22.01.2015 року, зі сплатою 12,95% річних за користування кредитними коштами. 18.01.2008 року між банком та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір №1 до кредитного договору, відповідно до якого було встановлено плату за користування кредитом в розмірі 17.5% річних. Відповідач ОСОБА_1 відповідно до умов вказаного договору із змінами зобов'язувався повернути позивачу кредитні кошти у строки зазначені в договорі, а також сплатити відповідну платню за користування кредитом в порядку та на умовах визначених договором. Для забезпечення своєчасного повернення кредиту, виплати відсотків за користування кредитом, 22.08.2008 року ВАТ «ВіЕйБі Банк» уклав із ОСОБА_2 договір поруки. Відповідно до умов якого ОСОБА_2 зобов'язувалася в разі невиконання або прострочення виконання ОСОБА_1 зобов'язань по кредитному договору № 256/21 від 22.01.2008 року погасити заборгованість. ВАТ «ВіЕйБі Банк» виконав свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі, а ОСОБА_1 в свою чергу свої зобов'язання в частині повної та своєчасної сплати кредитних платежів систематично порушує та не виконує. Поручитель ОСОБА_2 також не виконала взяті на себе зобов'язання передбачені договором поруки від 22.01.2008 року. Внаслідок чого, станом на 27.11.2012 року утворилась заборгованість відповідачів по кредитному договору перед позивачем в розмірі 102843.41 грн., в тому числі: заборгованість по кредиту в сумі 8514,03 доларів США, відсотки за користування кредитом в сумі 3729,25 доларів США, неустойка в розмірі 4982.87 грн., яку просив позивач стягнути з відповідачів солідарно. Також, просив стягнути з відповідачів сплачений позивачем судовий збір.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту визнав повністю, не визнав нараховані проценти та неустойку. Зазначив, що він звертався до банку та просив надати канікули у виконанні зобов'язань за договором кредиту. Однак банк відмовив у наданні канікул, реалізувати машину на погашення заборгованості також відмовився, чим затягнув виконання договору та довів заборгованість до 13 тис. доларів, які на даний час просить стягнути в судовому порядку. Просив позов задовольнити частково.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 він же представник відповідачки ОСОБА_2 за Договором про надання правової допомоги проти вимог заперечив та просив у позові відмовити.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, надала через свого представника письмові заперечення в яких зазначила, що в матеріалах з позовною заявою, не міститься доказів того, що вона як поручитель отримувала листи з вимогою про виконання зобов'язань за ОСОБА_1 Крім цього, зазначила, що позивачем невірно нарахована заборгованість по процентах. Відсоткова ставка 17,5% була збільшена лише з 18.12.2008 року, а згідно наданого позивачем розрахунку така нарахована з 22.01.2008 року та неправильно нарахована пеня понад 6-ти місячний строку. Вважає це порушенням з боку банку, а тому просила у задоволенні позову відмовити..

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, пояснення відповідача ОСОБА_1 та його представника, представника відповідачки ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

За правилами ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Перевіряючи обставини у справі, судом встановлено, що 22.01.2008 року ВАТ «ВіЕйБі Банк», правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ «ВіЕйБі Банк» уклав із ОСОБА_1 кредитний договір № 256/21. Відповідно до умов Договору банк надав ОСОБА_1. грошові кошти для придбання автотранспортного засобу в розмірі 11023,77 доларів США, строком до 22.01.2015 року, зі сплатою 12,95% річних за користування кредитними коштами (а.с.7-15).

18.01.2008 року між ВАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір №1 до кредитного договору, відповідно до якого було встановлено плату за користування кредитом в розмірі 17. 5% річних (а.с.23).

18.05.2010 року ВАТ «ВіЕйБі Банк» змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський Акціонерний банк (ПАТ «ВіЕйБі Банк»).

Згідно п.2.5.1. Договору кредиту відповідач ОСОБА_1 зобов'язувався щомісячно до дати, встановленої у Графіку, поповнювати свій поточний рахунок шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням, у сумі не меншій суми чергового погашення відповідної частини Кредиту, процентів, інших виплат відповідно до умов Договору.

Також судом встановлено, що 22.01.2008 року ВАТ «ВіЕйБі Банк» уклав із ОСОБА_2 договір поруки. Відповідно до умов якого ОСОБА_2 зобов'язувалася в разі невиконання або прострочення виконання ОСОБА_1 зобов'язань по кредитному договору № 256/21 від 22.01.2008 року погасити заборгованість (а.с.26).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з частиною першою статті 553 цього ж кодексу за договором поруки поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частиною першою статті 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач повністю виконав перед ОСОБА_1 свої зобов'язання, передбачені умовами договору, а останній в свою чергу порушив умови кредитного договору № 256/21 від 22.01.2008 року, відповідно до яких зобов'язався погашати кредит та проценти за користування ним на умовах та в порядку, визначених договором кредиту та додатками до нього. Поручитель ОСОБА_2 також не виконала взяті на себе зобов'язання передбачені договором поруки від 22.01.2008 року.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та розмір процентів встановлений договором.

Відповідно до п. 3.3.3 Кредитного договору Відповідач зобов'язаний щомісячно повертати частини кредитних коштів, згідно з умовами, визначеними Договором. Не пізніше визначеного п. 1.2. Кредитного договору строку, повернути Банку всю суму наданих кредитних коштів, сплатити проценти за користування кредитними коштами,сплачувати кошти передбачені пп. 1.3.1, 2.3 цього Договору, а також на вимогу Банку сплатити можливу неустойку.

Відповідно до п. 4.3. Кредитного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, та за несвоєчасну повну чи часткову сплату плати за обслуговування Кредиту, Позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 20 відсотків від суми неналежно виконаного грошового зобов'язання, строк сплати яких настав.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 заборгованість по тілу кредиту визнав повністю.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачі не виконують свої зобов'язання по кредитному договору № 256/21 від 22.01.2008 року та договору поруки від 22.01.2008 року, протягом тривалого часу не розраховуються з позивачем, внаслідок чого, станом на 27 листопада 2012 року утворилась заборгованість відповідачів по кредитному договору перед позивачем розмірі 102843.41 грн., в тому числі: заборгованість по кредиту в сумі 8514,03 доларів США, відсотки за користування кредитом в сумі 3729,25 доларів США, неустойка в розмірі 4982.87 грн., які підлягають до стягнення солідарно з відповідачів.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Суд не приймає до уваги твердження відповідачів про відсутність доказів щодо отримання кредитних коштів, оскільки відповідно до п. 2.1.2.1 кредитного договору № 256/21 від 22.01.2008 року оплата вартості автомобіля за рахунок кредитних коштів здійснюється безготівковим шляхом за рахунок коштів спрямованих шляхом передбачених в порядку та на умовах визначених п. 2.5.6. Договору.

Відповідно до п. 2.5.6.2. Договору здійснюючи на підставі цього договору договірне списання коштів з рахунку Позичальника, Банк оформлює відповідний меморіальний ордер/платіжне доручення по якому отримувачем є Банк ти/чи Продавець.

Як вбачається з матеріалів справи отримання кредитні кошти відповідачу ОСОБА_1 оформлено через платіжне доручення №1 від 22.01.2008 р.

Щодо посилання відповідачів на підняття процентної ставки за користування кредитними коштами, то такі суд оцінює критично, оскільки відповідно до п. 1 додаткового договору № 1 від 18.12.2008 р. до кредитного договору №256/21 від 22.01.2008 року сторони домовились викласти пункт 1.1.3 кредитного договору в новій редакції та встановили за користування кредитними коштами плату в розмірі 17,5%, та підтверджується їхніми підписами на додатковій угоді (а.с.28).

Також суд не приймає до уваги твердження відповідачів про відсутність направленої вимоги про дострокове виконання боргових зобов'язань, оскільки як вбачається з матеріалів справи банк 30 жовтня 2012 року направив відповідачам вимоги про дострокове виконання боргових зобов'язань, що підтверджується реєстром відправлення з відміткою про відправлення та чеком, які були отримані 03 листопада 2012 р. та зворотнім повідомлення з відміткою про вручення.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати.

Враховуючи, те що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судові витрати в сумі 1028,43 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 208, 212, 213, 215, 218 ЦПК України та на підставі ст.ст.526, 610, 625, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний банк (ПАТ «ВіЕйБі Банк») до ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (і/н НОМЕР_1) ОСОБА_2 (і/н НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний банк (ПАТ «ВіЕйБі Банк») (код ЄДРПОУ 19017842) заборгованість по кредитному договору № 256/21 від 22.01.2008 року в сумі 102843 (сто дві тисячі вісімсот сорок три) грн. 41 коп. та судовий збір в сумі 1028 (одна тисяча двадцять вісім) грн. 43 коп., а всього 103871 (сто три тисячі вісімсот сімдесят одну) грн. 84 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: