Ухвала суду № 32046496, 04.06.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2013 р.Справа № 1570/5088/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.12.2012 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гестія Люкс» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

21.08.2012 року директор товариства з обмеженою відповідальністю «Гестія Люкс» звернувся до суду першої інстанції з позовом до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000842201 від 01.06.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 602 084 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 86 510 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.12.2012 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0000842201 від 01.06.2012 року.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, 14.01.2013 року Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу.

В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що постанова суду ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач посилається на те, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводилась у відповідності до норм чинного законодавства. Крім того, апелянт зазначає, що на запит податкової позивачем не в повному обсязі були надані документи. В ході проведеної перевірки податковими органами не виявлено підтвердження реального здійснення господарських операцій, а тому, на думку апелянта, висновки, викладені в акті перевірки є законними, а прийняте податкове повідомлення-рішення не підлягає скасуванню.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 12.12.2012 року та прийняття нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Гестія Люкс».

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:

Спірні правовідносини регулюються Кодексом адміністративного судочинства України, Податковим кодексом України.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 27.04.2012 року по 07.05.2012 року державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби була проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Гестія Люкс» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Маркет-Строй Ко» за період лютий 2011 року, ТОВ «Таверс» за період з травня по серпень 2011 року, ТОВ «Юкмас» за період вересень-грудень 2011 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт, на підставі якого державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення №0000842201 від 01.06.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 602 084 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 86 510 грн.

В акті перевірки державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби зазначено, що в ході проведеної перевірки встановлено, що товариством в порушення вимог Податкового кодексу України віднесено до складу податкового кредиту суми коштів по операціям з ТОВ «Маркет-Строй Ко», ТОВ «Таверс», ТОВ «Юкмас».

Так, податковим органом зазначено, що згідно бази даних «Автматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» встановлено відхилення задекларованої суми податкового кредиту ТОВ «Гестія Люкс» за лютий 2011 року та відповідних сум податкових зобов'язань ТОВ «Маркет-Строй Ко». При проведенні документальної невиїзної перевірки вказаного контрагента позивача було встановлено відсутність у нього основних фондів, трудових ресурсів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності, у зв'язку з чим зроблено висновок про те, що угоди укладені ТОВ «Маркет-Строй Ко» з контрагентами мають ознаки нікчемності.

Податковим органом також зазначено, що зустрічні перевірки ТОВ «Таверс» та ТОВ «Юкмас» здійснити не виявилось можливим. Однак, було встановлено, що ТОВ «Таверс» та ТОВ «Юкмас» в 2011 році формували податковий кредит від підприємств ТОВ «Фортуна-Лайн» та ТОВ «Рангіроа», за якими не зареєстровані складські приміщення, транспортні засоби, відсутні трудові ресурси та виробничі ресурси. У зв'язку з вказаним, та зважаючи на відсутність факту реального здійснення господарської діяльності, податковий орган дійшов висновку про те, що ТОВ «Таверс» та ТОВ «Юкмас» мають ознаки «податкової ями» та «податкового транзитера».

Крім того, державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси посилалась на те, що перевіркою, згідно наявних документів, не виявлено документи, по яких відбувався би рух товару від продавця до покупця, тобто не встановлено фактичного підтвердження того, що товар перевозився.

Дослідивши обставини справи та докази по справі, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення адміністративного позову приватного підприємства ТОВ «Гестія Люкс», зважаючи на наступне:

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

В свою чергу, згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи та акту перевірки, за період з 01.02.2011 року по 29.02.2011 року та з 01.05.2011 року по 31.12.2011 року ТОВ «Гестія Люкс» формувало податковий кредит по операціям з ТОВ «Маркет-Строй Ко», ТОВ «Таверс» та ТОВ «Юкмас».

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає помилковим висновок ДПІ у Суворовському районі м. Одеси щодо завищення позивачем податкового кредиту по операціям з вказаними контрагентами, зважаючи на наступне:

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції.

За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Вимоги до первинних документів містяться у ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ТОВ «Гестія Люкс» було укладено з ТОВ «Маркет-строй Ко», ТОВ «Юкмас» та ТОВ «Таверс» договори купівлі-продажу товарів та поставки товарів.

Так, відповідно до договору купівлі-продажу товару №01-6 від 01.02.2011 року, укладеного ТОВ «Гестія Люкс» (покупець) з ТОВ «Маркет-строй Ко» (продавець), продавець зобов'язується передати посуд з нержавіючої сталі та сувенірну продукцію у кількості та асортименті, визначених договором, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити отриманий товар згідно накладних. Передача товару здійснюється на складі продавця по супровідним документам (т. 1 а.с. 156-157).

04.05.2011 року Позивачем було укладено договір поставки товару № 4/5-1 з ТОВ «Таверс», відповідно до якого постачальник (ТОВ «Таверс») зобов'язується систематично поставляти покупцю визначений цим договором товар, а покупець (ТОВ «Гестія Люкс») зобов'язується приймати вказаний товар та оплачувати його. Асортимент товару, що є предметом поставки за цим договором, визначається у накладних. Згідно п.10.2 укладеного договору прийом товару по кількості та якості здійснюється згідно супровідних документів (видаткових накладних) (т.1 а.с. 161-166).

ТОВ «Гестія Люкс» 01.09.2011 року також було укладено договір купівлі-продажу товару №1/9-1 з ТОВ «Юкмас» аналогічний за змістом договору з ТОВ «Маркет-строй Ко» (т. 1 а.с. 167-168).

В підтвердження виконання умов вказаного договору та правомірності формування сум податкового кредиту по операціям з вищезазначеними контрагентами позивач надав первинні документи про здійснення господарських операцій.

Позивачем були надано до суду копії податкових накладних, оформлених належним чином відповідно до вимог чинного законодавства, отриманих від ТОВ «Маркет-строй Ко», ТОВ «Юкмас», ТОВ «Таверс», на підставі яких він включив суми ПДВ до складу податкового кредиту за лютий, травень-грудень 2011 року, що підтверджується податковими деклараціями з ПДВ за вказані періоди та додатками до них (т.2 а.с.31-170).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що передача товару від ТОВ «Маркет-строй Ко», ТОВ «Юкмас», ТОВ «Таверс» до ТОВ «Гестія-Люкс» підтверджується видатковими накладними, підписаними представниками сторін, згідно яких позивач отримав від вказаних контрагентів різноманітну непродовольчу продукцію (товар) на загальну суму 3 612 504, 00 грн. в т.ч. 602084,00 грн. ПДВ (т.1 а.с. 169-209).

В підтвердження оплати отриманого від контрагентів товару ТОВ «Гестія Люкс» надало платіжні доручення (т.4 а.с. 1-28).

Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено, що про фактичне отримання та оприбуткування товару, отриманого від ТОВ «Маркет-строй Ко», ТОВ «Юкмас», ТОВ «Таверс», свідчать, зокрема, оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 за лютий-грудень 2011 року (т.2 а.с. 20-30), оборотно-сальдові відомості по рахунку 361 за лютий-грудень 2011 року (т.2 а.с. 179-200).

Дослідивши подані товариством документи, колегія суддів приходить до висновку, що первинні документи оформлені належним чином та містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складенням цих документів.

В свою чергу, слід відмітити, що колегією суддів надані первинні документи розглядаються у сукупності з іншими документами наданими позивачем у підтвердження формування податкового кредиту, а також із дослідженням реальності поставки товарів.

ТОВ «Гестія Люкс» були надані докази подальшого використання отриманих від ТОВ «Маркет-строй Ко», ТОВ «Юкмас» та ТОВ «Таверс» товарів у власній господарській діяльності, а саме подальша їх реалізація іншим покупцям, що підтверджується договорами поставки товарів (т. 3 а.с. 1-276).

Крім того, на підтвердження наявності складських приміщень у позивача на момент здійснення господарських операцій, останнім надано договір оренди №8/11 від 01.01.2011 року на нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 3 та акт приймання передачі вказаних приміщень у користування позивача (т.1 а.с. 122-125).

Слід зазначити, що згідно п.п. 14.1.36. п. 14. 1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Таким чином, надані ТОВ «Гестія Люкс» документи дають змогу вважати, що господарські операції реально відбулися і тягнуть настання реальних правових наслідків.

Крім того, постановами Одеського окружного адміністративного суду по справам №2а/1570/11016/2011 від 12.03.2012 року (т.4 а.с. 34-41), №1570/2627/2012 від 26.06.2012 року (т.4 а.с. 46-55), №2а/1570/6714/2011 (т.4 а.с. 67-74), № 1570/2870/2012 від 27.07.2012 року (т.4 а.с. 84-91) визнано протиправними дії ДПІ у Приморському районі міста Одеси по проведенню 12.12.2011 року, 18.11.2011 року, 14.02.2012 року, 24.02.2011 року, 12.04.2011 року, 24.02.2011 року зустрічних звірок та перевірок ТОВ «Таверс», ТОВ «Юкмас», ТОВ «Маркет-строй Ко», а також дії ДПІ у Приморському районі міста Одеси по складанню актів звірок та документальних перевірок: від 24.02.2011 року №503/23-5/37009873 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Юкмас» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у періоді січень-травень, грудень 2011 року», від 12.12.2011 року №3029/23-5/37009873 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Юкмас» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у періоді вересень-жовтень 2011 року», № 304/23-5/37009873 від 14.02.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Юкмас» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у періоді листопад 2011 року», №2059/23-4/35767700 від 12.04.2011 року «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Маркет-строй Ко» з питань правомірності нарахування податкового кредиту з ПДВ за період з грудня 2010 року по лютий 2011 року», №523/23-5/37422308 від 24.02.2011 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Таверс» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

Вказане підтверджує помилковість висновків податкового органу щодо діяльності контрагентів позивача.

Однак, слід звернути увагу на те, що у разі допущення постачальниками у ланцюгу постачання товару порушень податкового законодавства це тягне негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливає на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару.

Тому, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Зважаючи на зазначене, та враховуючи те, що позивачем було належним чином підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами, зазначеними в акті перевірки, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку позивачем було дотримано всі вимоги Податкового кодексу України, у зв'язку з чим у ТОВ «Гестія Люкс» на законних підставах виникло право на податковий кредит.

Крім того, що стосується посилань податкового органу на нікчемність правочинів укладених в ланцюгу постачання ТОВ «Гестія Люкс», слід зазначити наступне:

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, згідно із якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст. 228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено, а висновки податкового органу ґрунтувались лише на тому, що у постачальників товарів відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби.

Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на все вищезазначене колегія суддів дійшла висновку, що ТОВ «Гестія Люкс» правомірно було сформовано податковий кредит за рахунок сум податку на додану вартість по операціям з ТОВ «Маркет-строй Ко», ТОВ «Юкмас» та ТОВ «Таверс», а тому податкове повідомлення-рішення №0000842201 від 01.06.2012 року прийнято державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби необґрунтовано та підлягає скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.12.2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В.Бойко

Суддя: Т.М.Танасогло

Суддя: О.В.Яковлєв