Постанова № 32046418, 18.06.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 червня 2013 року м. Чернівці Справа № 824/838/13-а

12:40

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Брезіної Т.М.;

при секретарі судового засідання - Ковальчук Т.С.;

за участю:

представника позивача - Гайсана С.Г.;

представника відповідача - Паскаря А.П.;

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ванчиківці» до Управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області про скасування розрахунків,-

В С Т А Н О В И В :

В поданому до суду 08.04.2013 році адміністративному позові позивач просив суд скасувати розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Управлінням Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі надано позивачу розрахунок за січень, лютий, березень 2013 року фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій призначених згідно частини 2 кінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року. Особи, які відзначені в даних розрахунках працювали: ОСОБА_3 - механізатором, ОСОБА_4 - дояркою, ОСОБА_5 - механізатором, ОСОБА_6 - механізатором.

На думку позивача, даним особам не належить пільгова пенсія по статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в графі №5, №6 наданих розрахунків вказана неправдива інформації. Також позивач зазначає, що строк стажу обраховано невірно, оскільки УПФУ Новоселицького району добавило час роботи вказаних осіб до 01.01.1992 року, що є неправомірним.

Представник відповідача позов не визнав та надав заперечення, в якому зазначив, що листом УПФУ в Новоселицькому районі Чернівецької області направлено позивачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за січень-березень 2013 року, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у відповідності до пункту 6.4 розділу 6 Інструкції №21-1. Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій направлені для відшкодування СВК «Ванчиківці» та підлягають до відшкодуванню платником з огляду на наступне.

Відповідач вказує, що СВК «Ванчиківці» не є платником фіксованого сільськогосподарського податку і на нього поширюється дія Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", підлягають відшкодуванню управлінню Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити. Представник відповідача адміністративний позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносин.

Позивач зареєстрований Новоселицькою районною державною адміністрацією Чернівецької області 24.04.2004 року, як юридична особа, ідентифікаційний код юридичної особи 03801930 (а.с.6, 7).

Управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області надіслало на адресу позивача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підлягає відшкодуванню за січень-березень 2013 року (а.с.9-12, 52-54).

Судом досліджені довідки надані СВК «Ванчиківці», а саме видану громадянину ОСОБА_7 в тому, що він працював з 15.09.1979 року по 30.03.2011 року трактористом - машиністом і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного Польового періоду в рослинництві; ОСОБА_8 в тому, що він працював з 01.06.1976 року по 27.02.1987 року, з 01.01.1988 року по 31.12.2001 року трактористом - машиністом; ОСОБА_6 в тому, що він працював з 01.01.1979 року по 30.03.2011 року трактористом - машиністом; ОСОБА_9 в тому, що вона дійсно працювала з 01.09.1976 року по 15.03.1977 року дояркою (а.с.40, 41, 42, 43).

Судом дослідженні протоколи про призначення пенсій громадянам ОСОБА_3 - №841 від 16.03.2011 р., ОСОБА_4 - №6151 від 2010 року, ОСОБА_5 - №8109 від 10.06.2011 р. , ОСОБА_6 - №8132 від 01.08.2011 р. (а.с.44, 45, 46).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновок по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від в26.06.1997 № 400/97-ВР (далі-Закон № 400/97-ВР), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до ст.4 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону: 100 відсотків від об'єкта оподаткування.

Порядок відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03р. №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.04р. №64/8663 (далі - Інструкція).

Згідно п.6.2 Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-ІV, який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про обов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058).

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058, підприємства та організації з коштів призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зазначеним у ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

З урахуванням викладеного вище суд приходить до висновку, що позивач, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування мав відшкодувати витрати на виплату та доставку пенсій, а тому відповідачем правомірно надіслано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підлягає відшкодуванню за січень-березні 2013 року.

Посилання позивача на те, що громадяним ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не належать пільгова пенсія по ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і стаж роботи в розрахунках вказаний більше, суд не приймає. СВК «Ванчиківці» не є платником фіксованого сільськогосподарського податку, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначені відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому підлягають відшкодуванню управлінню Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі в повному обсязі. Посилання позивача на те, що відповідач неправомірно включив стаж роботи даних осіб до 1992 року є безпідставним. За даними довідок виданих, СВК "Ванчиківці" вказані особи набули пільгового стажу у сільськогосподарському кооперативі "Ленінський шлях" правонаступником якого є СВК "Ванчиківці".

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. В зв'язку з відсутністю таких витрат, суд не вирішує питання про стягнення судових витрат.

Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 185, частин першої-другої статті 186 КАС України сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. Скарга про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення або в разі відсутності сторони в судовому засіданні з дня одержання її копії. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частини рішення апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову у повному обсязі сторони можуть отримати після 25 червня 2013 р.

Суддя : Т.М. Брезіна